ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2023 року                                                                               справа№  380/18111/23

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як Оксана Орестівна розглянувши матеріали позову   ОСОБА_1  до  Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

          До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ – НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

          Підставою для звернення до адміністративного суду слугувала необхідність до застосування до роботодавця позивача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

           Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує:

- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

          Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

          Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

          Позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору, натомість зазначає, що звільнений він сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

          З цього приводу суддя  зазначає наступне.

          В силу п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

          Суд зазначає, що аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що вона застосовується за умов:

          а)якщо позивачем виступає спеціальний суб`єкт: 1) військовослужбовець, 2) військовозобов`язаний/резервіст, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори;

          б)якщо предмет позову пов`язаний з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

          З матеріалів справи суд встановив, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2017 № 130-ос позивача виключено зі списків особового складу частини  та всіх видів забезпечення з 26.06.2017 року.

          При зверненні до суду, позивач не надав доказів, що він є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і саме у цьому становищі подає позов у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

          Вказане узгоджуються із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у постанові від 27.02.2020 по справі № 826/12929/17, де зазначено, що визначальною обставиною для застосування пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» є наявність у особи статусу військовослужбовця (або військовозобов`язаного чи резервіста, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори) на момент подання відповідної позовної заяви (апеляційної скарги тощо).

          Враховуючи викладене, позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

          Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивач не надав та суд з матеріалів позовної заяви не встановив.

          Предметом розгляду у цій справі є зокрема позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 26.06.2017 року по день фактичної виплати 29.06.2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100.

          Отже, за таких обставин судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

           Приписами частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

          Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

          Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 грн.

          Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

          Одночасно суд звертає увагу позивача, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну.

          Водночас,  станом на момент винесення даної ухвали  є неможливим розрахунок судом суми судового збору, яку має бути сплачено позивачем за позовну вимогу майнового характеру, оскільки позивачем не визначено розміру заявленого до нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум, що належить позивачу та повинні бути виплачені у день звільнення, а саме з 26.06.2017 року по 29.06.2023 року.

          Отже, позивачу слід самостійно обчислити суму судового збору як 1 відсоток від ціни позову.

          Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

          Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

          Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

          Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

          З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. 160 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.          

          Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень  КАС України, суддя –                                                  

ухвалив :

1.       Позовну заяву  - залишити без руху.

2     Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; подати до канцелярії суду чи надіслати на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) документи, заяви, клопотання, вказані у мотивувальній частині ухвали суду.

          Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

               У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

                             Суддя                                         Карп`як Оксана Орестівна