ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

03 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 280/921/23

          Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

          головуючого - судді  Лукманової О.М. (доповідач),

          суддів:  Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,     

                    за участю секретаря судового засідання: Соловей Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року (суддя Бойченко Ю.П., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 05.04.2023 року) у адміністративній справі №280/921/23 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, суд –

в с т а н о в и в:

          У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі по тексту – відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.05.2021 року по 04.01.2023 року у розмірі 672395,26 грн.

          Рішенням Запорізького оружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 за період з 14.05.2021 року по 18.07.2022 року включно у сумі 446024,32 грн., з яких утримати податки та інші обов`язкові платежі.

          З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду змінити: в мотивувальній частині щодо розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 та періоду, за який підлягає стягненню середній заробіток; в резолютивній частині абзаци перший та другий викласти в такій редакції: 1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі; 2. Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 за період з 14.05.2021 року по 04.01.2023 року у сумі 672395,26 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом неправильно обчислено розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 та період, за який підлягає стягненню середній заробіток на його користь. Апелянт зазначав, що той факт, що він проходить військову службу, а Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-ІХ, не передбачено виплату військовослужбовцям заробітної плати за основним місцем роботи після 19.07.2022 року не свідчить про неможливість стягнення з роботодавця середнього заробітку на користь працівника за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі після 19.07.2022 року на підставі ст.236 КЗпП, оскільки середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який незаконно позбавлений можливостей виконувати свою роботу з незалежних від нього причин; чинним законодавством не передбачено зменшення його розміру за певних умов; середній заробіток є спеціальним видом відповідальності роботодавця; це правова санкція для роботодавця за невиконання рішення. На думку апелянта, закон пов`язує виплату середнього заробітку виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. Апелянт зазначав, що у період з 19.07.2022 року по 04.01.2023 року Офісом Генерального прокурора не вживались заходи, спрямовані на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року в частині поновлення його на посаді в Офісі Генерального прокурора. Апелянт зазначав, що лише після проходження у грудні 2022 року атестації, 05.01.2023 року Офіс Генерального прокурора поновив його права.

          З рішенням суду першої інстанції не погодився Офіс Генерального прокурора та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 Офісом Генерального прокурора оскаржено у апеляційному порядку; ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 року на підставі ст.236 КАС України провадження у справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_1 у військовому формуванні, що переведено на воєнний стан. Апелянт зазначав,  що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20, постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2021 року ВП №65220082 відповідно до вимог ст.235 КЗпП наказом Генерального прокурора від 14.05.2021 року №567-ц ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департамент нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України. На підставі заяви ОСОБА_1 , контракту про проходження військової служби у СБ України від 19.03.2020 року наказом Генерального прокурор від 18.05.2021 року №599ц ОСОБА_1 увільнено від виконання службових обов`язків на вищезазначені посаді у зв`язку з прийняттям його на військову службу. 05.01.2023 року на підставі рішення кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури від 16.12.2022 року та заяви від 03.01.2023 року наказом Генерального прокурора від 05.01.2023 року №5ц ОСОБА_1 переведено на посаду прокурора першого відділу організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього середовища управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора. 05.01.2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 , контракт про проходження військової служби у СБ України від 09.04.2020 року, наказом Генерального прокурора від 05.01.2023 року №6ц ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків на вищевказаній посаді у зв`язку з прийняттям його на військову службу за контрактом. Згідно з наданою довідкою від 18.05.2021 року ОСОБА_1 проходить військову службу в СБ України на посаді начальника відділу Головного слідчого управління СБ України (наказ голови СБ України від 26.02.2021 року №235-ос/дск). На думку апелянта, порушень ст.236 КЗпП України  з боку Офісу Генерального прокурора не вбачається, а тому відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку у зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення про поновлення на роботі. Апелянт вважав, що ним було повністю виконано рішення суду відповідно до ст.235 КЗпП України, оскільки прокурори, слідчі органів прокуратури, у тому числі поновлені за рішенням суду, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації. Після успішного проходження атестації ОСОБА_1 призначено в Офіс Генерального прокурора наказом від 05.01.2023 року №5ц на підставі його заяви в той же день наказом №6ц увільнено на військову службу за контрактом. Апелянт вважав, що є підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення суду у справі №280/378/20, оскільки справи пов`язані.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20 поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25.12.2019 року; рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання. 12.06.2020 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист у даній справі в частині поновлення його на посаді. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. 20.04.2021 року відкрито виконавче провадження №65220082 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 12.06.2020 року у справі №280/378/20. 14.05.2021 року  Генеральним прокурором видано наказ №567ц, яким, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 25.12.2019 року. 18.05.2021 року Генеральним прокурором видано наказ №599ц, яким ОСОБА_1 увільнено з 18.05.2021 року від виконання службових обов`язків у зв`язку із прийняттям його на військову службу за контрактом зі збереженням посади та середнього заробітку на період з 18.05.2021 року по 12.04.2025 року. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2021 року у справі №640/19908/21, яке набрало законної сили 25.01.2022 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною та скасування постанови від 26.05.2021 року ВП №65220082 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.; визнання протиправною та скасування постанови від 23.06.2021 року ВП №65220082 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. Суд врахував, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 в частині негайного поновлення ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора не виконано, оскільки наказом Генерального прокурора від 14.05.2021 року №567ц ОСОБА_1 поновлено в Генеральній прокуратурі. Суд врахував, що постановою Верховного Суду від 02.06.2022 року у справі №280/378/20 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено а  ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду та ухвалою від 14.07.2022 зупинено провадження у справі №280/378/20 до припинення перебування ОСОБА_1 у військовому формуванні, що переведене на воєнний стан. Суд врахував, що наказом Генерального прокурора від 05.01.2023 року №5ц ОСОБА_1 переведено на посаду прокурора першого відділу організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з 05.01.2023 року відповідно до заяви ОСОБА_1 та рішення кадрової комісії офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України від 16.12.2022 року; наказом Генерального прокурора від 05.01.2023 №6ц ОСОБА_1 наказано вважати увільненим з 05.01.2023 від виконання обов`язків за посадою у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.129-1 Конституції України, статей 14, 37, 372, 371 КАС України, згідно яких судове рішення є обов`язковим до виконання; статей 235, 236 КЗпП України, згідно якої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Суд зазначив, що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин. Суд відхилив твердження Офісу Генеральної прокуратури про те, що рішення суду належним чином 14.05.2021 року виконано, оскільки ОСОБА_1 поновлено на посаді в Генеральній прокуратурі України, а не в Офісі Генерального прокурора, як це передбачено рішенням суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20; висновки суду відповідають обставинам, встановленим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2021 у справі №640/19908/21, яке набрало законної сили 25.01.2022 року. Суд врахував, що всі доводи і заперечення Офісу Генерального прокурора зводяться до незгоди із рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20, однак, суд зазначив, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню і, відповідно, є обов`язковим для сторін, незважаючи на його оскарження Офісом Генерального прокурора. Суд зазначав, що важливим є посада, на якій поновлено ОСОБА_1 . Обраховуючи розмір середнього заробітку, суд виходив, що відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 24.03.2023 року №21-116зп розмір середньоденної заробітної плати становить 1985,71 грн.; суд застосував положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 року, яким внесено зміни до ч.3 ст.119 КЗпП України в частині не збереження середнього заробітку, а лише збереження місця роботи і посади, а тому ОСОБА_1 в будь-якому випадку не отримував би заробітну плату за основним місцем роботи після 19.07.2022 року, як особа, яка проходить військову службу за контрактом та отримує грошове забезпечення військовослужбовця. Суд врахував, що довідками Офісу Генерального прокурора від 10.01.2023 року №21-4зп та №21-5зп підтверджується, що ОСОБА_1 у 2021 році отримав заробітну плату в розмірі 79699,33 грн., а в 2022 році (з січня по липень) – 68 003,64 грн., які мають бути виключені із розрахунку належного середнього заробітку, належна до стягнення сума складає 446024,32 грн.

          Матеріалами справи встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури з 25.12.2019 року. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання.

Встановлено, що 12.06.2020 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист в частині поновлення його в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. 20.04.2021 відкрито виконавче провадження №65220082 з примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №280/378/20.

Встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2021 року у справі №640/19908/21, яке набрало законної сили 25.01.2022 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною та скасування постанови від 26.05.2021 року ВП №65220082 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.; визнання протиправною та скасування постанови від 23.06.2021 року ВП №65220082 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

Встановлено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 Офісом Генерального прокурора було оскаржено в апеляційному порядку. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 року закрито апеляційне провадження, яка постановою Верховного Суду від 02.06.2022 року скасована, справу направлено для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 року зупинено провадження у справі №280/378/20 до припинення перебування ОСОБА_1 у військовому формуванні, що переведене на воєнний стан. Отже, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 не набрало законної сили.

Встановлено, що наказом Генерального прокурора від 14.05.2021 року №567ц поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 25.12.2019 року. Наказом Генерального прокурора від 18.05.2021 року №599ц, відповідно до його заяви   ОСОБА_1 увільнено з 18.05.2021 від виконання службових обов`язків у зв`язку із прийняттям його на військову службу за контрактом і збереженням середнього заробітку на період з 18.05.2021 року по 12.04.2025 року.

Встановлено, що наказом Генерального прокурора від 05.01.2023 року №5ц ОСОБА_1 переведено на посаду прокурора першого відділу організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з 05.01.2023. Підставою наказу були: заява ОСОБА_1 ; рішення кадрової комісії офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України від 16.12.2022 року.

Встановлено, що наказом Генерального прокурора від 05.01.2023 року №6ц ОСОБА_1 відповідно до його заяви увільнено з 05.01.2023 року від виконання обов`язків за посадою у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом.

Відповідно до довідок Офісу Генерального прокурора від 10.01.2023 року №21-4зп та №21-5зп ОСОБА_1 у 2021 році отримав заробітну плату в розмірі 79699,33 грн., у січні-липні 2022 року – 68003,64 грн.

Відповідно до ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Згідно ч.1 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, положеннями процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов`язання відповідача належним чином виконати рішення суду. Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 , останній просив суд стягнути з Офіс Генерального прокурора на його користь середній заробіток за час невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 про допущення  до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць. При цьому ОСОБА_1 вважав, що Офісом Генерального прокурора не виконано рішення суду, оскільки він 14.05.2021 року був поновлений не в Офісі Генеральної прокуратури, як було зазначено в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20, а в Генеральній прокуратурі, у зв`язку з чим йому не було виплачено середній заробіток, виходячи з середньоденного середнього заробітку, встановленому рішенням суду та довідкою Генеральної прокуратури від 28.12.2019 року №18-1431зп – 1985,71 грн.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі зводяться до його незгоди з виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі №280/378/20 в частині допущення до негайного виконання про поновлення на рівнозначній посаді в Офісі Генерального прокурора та невиплати відповідної заробітної плати у зв`язку з цим.

Аналізуючи обставини у справі, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом допущено порушення норм процесуального права  у зв`язку з чим прийнято невірне рішення, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані фактично на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року у справі № 280/378/20.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 обрано невірний спосіб захисту. При розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Отже, якщо особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238, ч.1 ст.319 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно  статтями 238,  240  цього Кодексу.

          Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд апеляційної інстанції керується судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 року у справі №640/8087/21, від 27.06.2023 року у справі №160/18740/22.

          Керуючись п.4 ч.1 ст.238, ч.1 ст.319, статтями 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Офісу Генерального прокурора – задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року у адміністративній справі №280/921/23 – скасувати.

Провадження у справі №280/921/23 – закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернення із заявою в порядку ст.383 КАС України (визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду).

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя                                                                      О.М. Лукманова

                               суддя                                                                      Л.А. Божко

                               суддя                                                                      Ю. В. Дурасова