Справа № 361/5285/21

Провадження № 2/361/477/23

03.07.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Лелеки В.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Коваленко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2021 року позивач звернулась до суду із позовом в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 14 квітня 2021 року, вчинений Шевченко О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за номером 1366. Судові витрати стягнути з відповідача - АТ ?Райффайзен Банк Аваль? на користь позивача.

Свій позов обґрунтовувала тим, що 22 вересня 2006 року, між Акціонерним поштово-пенсійним банком ?Аваль?, який у подальшому змінив назву на АТ "Райффайзен Банк Аваль? (як кредитором) та ОСОБА_3 (як позичальником) укладено кредитний договір № 014/04/01/2584.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору, кредит надається на 217 місяців з 22 вересня 2006 року по 22 вересня 2024 року.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п. 3.2. кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника,

Згідно з графіком погашення заборгованості, який є невід`ємною частиною кредитного договору, загальна сума, що підлягає поверненню до 22.09.2024 року становить: 60 000,00 доларів США та відсотків - 104 641,65 доларів США.

Відповідно до п.8.1 кредитного договору, договір набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів (частини коштів) та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені).

Отже, слід дійти висновку про те, що строк дії кредитного договору, який співпадає зі строком кредитування було встановлено до 22.09.2024 року.

Крім того, 22 вересня 2006 року, між Акціонерним поштово-пенсійним Банком ?Аваль? (як Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (як Іпотекодавцем) з метою забезпечення виконання зобов`язань по вказаному Кредитному договору №014/04/01/2584 від 22 вересня 2006 року, укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області 22 вересня 2006 року за реєстровим № 4495.

Відповідно до умов вказаного договору: в іпотеку передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 22.09.2006 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О.В.

З пункту 1.1. договору іпотеки вбачається, що іпотекою забезпечено зобов`язання і вимога щодо повернення кредиту та сплати 14 % відсотків річних з 22.09.2006 року по 22.09.2024 року у сумі: 60 000,00 доларів США та відсотків - 104 641,65 доларів США.

В 2011 році банк направив ОСОБА_3 вимогу та подав до суду позовну заяву про дострокове погашення кредиту, що підтверджується рішенням Броварського міськрайонного суду від 27.12.2012 року, Постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021 р.

27 грудня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області винесено заочне рішення по справі № 1007/9082/2012 за позовом АТ ?Райффайзен Банк Аваль? про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 014/04/2584 від 22 вересня 2006 року в сумі 81308,18 доларів США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 649 481,61 грн.

З рішення суду від 27.12.2012 року вбачається, що станом на 05.04.2012 року сума 81308,18 доларів США, яку було стягнуто з ОСОБА_3 складається з таких видів заборгованості:

51 823,92 доларів США - заборгованість за кредитом

12 976,64 доларів США - заборгованість за відсотками

12 560,35 доларів США - пеня за прострочення кредиту

16 507,62 доларів США - пеня за прострочення погашення відсотків.

З відмітки, на останньому аркуші, вбачається, що рішення набуло чинності 07.01.2013 року.

05 листопада 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області на підставі вказаного рішення суду по справі № 1007/9082/2012, видано виконавчий лист на примусове виконання рішення від 25 грудня 2012 року, який отримано ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? 19 листопада 2013 року.

Банк не скористався своїм правом звернення до виконавчої служби за примусовим виконанням виконавчого листа № 1007/9082/2012.

Так, 19 вересня 2018 року, Броварським міськрайонним судом Київської області, винесено ухвалу про відмову ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? про видачу дубліката виконавчого листа № 1007/9082/2012 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Відповідно до мотивувальної частини зазначеної ухвали від 19.09.2018 року: заявником не було надано суду жодного належного та допустимого письмового доказу на підтвердження того, що відповідний виконавчий документ було втрачено, крім того не надано доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строків звернення до виконавчої служби.

11 січня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області, винесено рішення про повторну відмову АТ ?Райффайзен Банк Аваль? про видачу дубліката виконавчого листа № 1007/9082/2012 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Відповідно до мотивувальної частини зазначеного рішення: при повторному зверненні до суду із аналогічною заявою від 19 грудня 2018 року стягувач не зазначив жодних нових обставин, які б вказували на втрату виконавчого листа, та які б вказували на наявність поважних причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

14 квітня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області, по справі № 361/8597/18, задоволено позов ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? до ОСОБА_3 про повторне стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22 вересня 2006 року, що вбачається з постанови Київського апеляційного суду від 02.02.21 р.

Як вбачається із постанови апеляційного суду, Банк просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за відсотками за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22 вересня 2006 року, які було донараховано та станом на 11.10.2018 року становили 42 864,27 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку складає 1 200 323, 74 грн.

02 лютого 2021 року Київським апеляційним судом по справі № 361/8597/18, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2020 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (донарахованих відсотків) за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22 вересня 2006 року з мотивів пропуску ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? (як позивачем) строків позовної давності.

Крім того, як зазначено у постанові Київського апеляційного суду від 02.02.21 року, постановленій по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 № 361/8597/18:

?Вимога банку про стягнення дострокової заборгованості підтверджується і копією позовної заяви по вказаній вище справі (1007/9082/2012), де позивачем ставилось питання про дострокове стягнення заборгованості з відповідачки за кредитним договором.

Таким чином, після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Верховний суд у своїй Постанові № 564/2199/15-ц від 14.02.2018 року зазначив, що згідно ст. 611 ЦК України, після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення.

Для позивача, який пред`явив вимогу про дострокове погашення кредиту строк позовної давності минув у 2015 році?.

Відповідно до п. 3.3 вказаного кредитного договору, обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Банк використав своє право на стягнення суми заборгованості та строк повернення кредиту вже настав у 2011 році, після якого банк втратив право нараховувати відсотки та стягувати заборгованість через пропуск позовної давності.

Представник позивача вважає, що Київським апеляційним судом вірно скасовано рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості за відсотками та банку відмовлено у задоволенні позову з наступних підстав:

- через пропуск строку позовної давності щодо нарахованих відсотків;

- через втрату права банком нараховувати відсотки після припинення строку дії кредитного договору;

- через пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту, зміну умов (строку) виконання зобов`язання та через вимогу повернути всю суму достроково.

Враховуючи викладене, банк втратив також право звертати стягнення на предмет іпотеки, що вбачається з наступного.

Як вже зазначалось, іпотекою було забезпечено виконання основного зобов`язання, у первісному виді, визначеному сторонами на момент укладання кредитного договору щодо повернення кредиту до 22.09.2024 року у сумі 60000,00 доларів США та сплатити 14% відсотків у сумі 104 641,65 доларів США періодичними платежами.

Однак, у подальшому зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків до 22.09.2024 року було змінено, однак до договору іпотеки зміни не вносились.

При цьому, кредитний договір є припиненим, що встановлено постановою Київського апеляційного суду від 02.02.21 року, ухваленою по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 № 361/8597/18.

Враховуючи факти та обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного суду від 02.02.2021 року щодо припинення кредитного договору, зміну умов виконання зобов`язання в частині строків та суми повернення, відсутність змін у договорі іпотеки щодо забезпечення нового зобов`язання, відсутність угод про продовження строку дії кредитного та іпотечного договорів - слід дійти висновку про те, що іпотека та строк дії іпотечного договору також є припиненими.

Відповідно до п.6.2 вказаного договору іпотеки, договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, в інших випадках передбачених договором.

З урахуванням викладеного, враховуючи припинення кредитного договору - існують всі підстави вважати іпотеку та строк дії договору іпотеки припиненими.

Оскільки між сторонами немає домовленості про порядок звернення стягнення на предмет іпотеки поза межами строку дії договору іпотеки, банк втратив право на звернення стягнення.

Верховний суд у своїй Постанові №564/2199/15-ц від 14.02.2018 року зазначив, що згідно ст. 611 ЦК України, після того, як кредитор направив вимогу боржнику про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту.

Однак, 14.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною на підставі ст. ст. 34, 87, 88 ЗУ ?Про нотаріат?, п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований реєстрі за №1366 від 14.04.2021 року.

Виконавчий напис вчинено щодо стягнення заборгованості у розмірі 54392,86 доларів США за кредитним договором та щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: на двокімнатну квартиру номер АДРЕСА_1 .

Вказана квартира, як зазначено у виконавчому написі, належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 22 вересня 2006 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О.В., за реєстровим № 4491 та зареєстрованого 22 вересня 2006 року в державному реєстрі правочинів за № 1589456.

У виконавчому написі також зазначено такі відомості:

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Бровари, Київська обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , місце роботи: невідоме, паспорт: НОМЕР_1 , виданий Броварським МВ ГУМВС України в Київській області, 06.11.1997 року, податковий номер у ДРФО: НОМЕР_2 .,

Стягувач: Акціонерне товариство ?Райффайзен Банк Аваль?, 01011, України, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ: 14305909.

Нотаріус Шевченко О.В., яка вчинила виконавчий напис, виходила із того, що 22 вересня 2006 року в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №014/04/01/2584 від 22.09.2006 року, укладеним між банком та ОСОБА_3 , було укладено договір іпотеки, що посвідчений 22.09.2006 року Іваненком О.В., приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу, за реєстровим №4494.

Як, зазначено у виконавчому написі: 22 вересня 2006 року, між Акціонерним поштово-пенсійним банком ?Аваль?, правонаступником якого є Акціонерне товариство ?Райффайзен Банк Аваль? та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/04/01/2584, відповідно до якого банк зобов`язався надати в кредит грошові кошти в сумі 60000,00 дол. США, зі сплатою 14% річних на умовах, визначених кредитним договором. Кінцевий термін повернення основної заборгованості - 22 вересня 2024 року.

Крім того, як зазначено у виконавчому написі: 30.04.2009 року між ВАТ ?Райффайзен Банк Аваль? правонаступником якого є АТ ?Райффайзен Банк Аваль? та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 до вказаного кредитного договору.

Проте, як зазначає нотаріус Шевченко О. В., всупереч умов цього договору, ОСОБА_3 не виконує своїх обов`язків, а саме: не в повній мірі здійснювала та здійснює погашення кредиту та відсотків.

Заставна вартість квартири за згодою сторін договору іпотеки, як зазначає нотаріус у виконавчому написі, становить - 454500, 00 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_3 перед АТ ?Райффайзен Банк Аваль?станом на дату розрахунку від 02.03.2021 року, складає:

за кредитом - 51823, 92 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку - 1451106, 04 грн.

по відсотках - 73174, 22 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку - 2048929, 38 грн.

Отже, станом на 02.03.2021 року загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22.09.2006 року становить 124998,14 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку 3500035, 42 грн.

Сума, що підлягає стягненню (на думку нотаріуса) становить еквівалент 54392,86 дол. США та сума, що сплачена за вчинення виконавчого напису в розмірі 10000, 00 грн.

При цьому, як зазначає нотаріус у виконавчому написі: стягнення здійснюється за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року.

На підставі оскаржуваного виконавчого напису, 05.05.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул Іваном Івановичем від 05.05.2021 року відкрито виконавче провадження № 65326133 щодо стягнення на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, зазначену у виконавчому написі в рахунок задоволення вимог Банка-Стягувача в сумі 54392,86 дол. США (нарахованих з 02.03.2018 року по 02.03.2021 р.).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул І.І. від 05.05.21 року з боржника ОСОБА_3 визначено стягнення 54392, 86 дол. США та 1000, 00 грн.

05.05.2021 року Постановою виконавця Крегул І.І., накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 .

В супереч вимог наведених норм, подавши документи нотаріусу для вчинення виконавчого

напису, представниками банку було приховано, а нотаріусом не отримано наступне:

- оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору та договору іпотеки або дублікати;

- документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання;

- докази повідомлення боржника в 2021 році за один місяць про звернення стягнення шляхом вчинення виконавчого напису та про необхідність сплатити суму, вказану у виконавчому написі;

- відомості про те, що в задоволенні позову про стягнення донарахованих відсотків банку відмовлено;

- відомості про те, що кінцевий термін повернення основної заборгованості, який був

встановлений до 22.09.2024 року змінився;

- відомості про те, що на звернення стягнення на предмет іпотеки поширюється мораторій (заборона);

- відомості про те, що банк втратив право нарахування відсотків після зміни строку

кредитування;

- відомості про те, що кредитний договір та договір іпотеки припинено;

- відомості про те, що банк втратив право нараховувати відсотки після припинення кредитного договору, що прямо встановлено рішенням суду;

- Банк втратив право звертати стягнення на предмет іпотеки;

- Вартість предмету іпотеки не є ринковою та погоджувалась сторонами в 2006 році, а звернення стягнення відбувається в 2021 році, ринкову вартість суб`єкт оціночної діяльності не визначав;

- сума заборгованості не є безспірною та інш.

Отже, існують всі підстави для визнання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом Шевченко О.В. таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням наступного.

По-перше: на момент вчинення виконавчого напису боржника не було повідомлено належним чином про звернення стягнення.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Банк не направив з описом вкладення ОСОБА_3 в лютому-березні 2021 року повідомлення - письмову вимогу про усунення порушень та сплату заборгованості у розмірі 54 392,86 дол. США, нарахованої за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року, яку стягує нотаріус.

Докази направлення (чек, опис, лист) та докази отримання такого листа ОСОБА_3 відсутні, як у банка так і у нотаріуса.

Вчинення виконавчого напису від 14 квітня 2021 року здійснювалось нотаріусом Шевченко О.В. всупереч вимог п.п.2.3 п.2 Глави 16 Розділу II вказаного Порядку вчинення нотаріальних дій, ст., ст. 1,2 ?Про нотаріат?, ст. 35 ЗУ ?Про іпотеку?

По-друге: сума заборгованості, яка стягується не є безспірною.

Фактично нотаріусом за виконавчим написом запропоновано стягнути суму заборгованості, яка не виникла з наданого банком правочину (кредитного та іпотечного договору).

Банк втратив право нараховувати відсотки з підстав, викладених у Постанові Київського апеляційного суду внаслідок:

- зміни строку кредитування

- припинення кредитного договору

- стягнення усієї суми заборгованості достроково

- відсутність домовленостей про нарахування відсотків по-за строком дії кредитного договору.

Враховуючи відсутність доказів безспірності нарахованої банком суми за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року, а також втрату банком права нараховувати вказані у написі суми (відсотки), існують всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

По-третє: з лня виникнення права вимоги (яке на думку нотаріуса наявне у банка) минуло більше трьох років, що позбавляє нотаріуса права вчиняти виконавчий напис за період, що перевищує три роки.

Так, у виконавчому написі нотаріуса Шевченко О.В. від 14.04.2021 року вказано про те, що стягнення здійснюється за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року.

Однак, з 02.03.2018 року по день вчинення виконавчого напису 14.04.2021 року минуло більше трьох років.

Тобто, сума заборгованості, яка стягується за виконавчим написом, нарахована банком за березень 2018 року (з 02.03.2018 року по 13.04.2018 року) не повинна стягуватись за виконавчим написом.

Отже, нотаріус Шевченко О.В., вчинила виконавчий напис в супереч вимог ст.88 ЗУ ?Про нотаріат?.

Крім того, право на стягнення зазначених сум та на звернення стягнення на предмет іпотеки у банка виникло більше ніж три року тому.

Отже, підстави для вчинення виконавчого напису щодо стягнення сум та звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні через сплив трирічного терміну після виникнення такого права у банка, як зазначає нотаріус.

По-четверте: нотаріус не мала права та повноважень вчиняти виконавчий напис щодо стягнення суми, оскільки кредитний договір не є нотаріально посвідченим договором.

Представник позивача звертає увагу суду, що кредитний договір, який укладено між банком та ОСОБА_3 не є нотаріально посвідченим договором.

Підстави вважати, що сума боргу стягується на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки відсутні.

Так, у виконавчому написі нотаріуса Шевченко О.В. від 14.04.2021 року зазначено про те, що заборгованість, яка стягується, виникла на підставі кредитного договору та становить на дату розрахунку банку 124988 дол. США, а сума, що підлягає стягненню становить еквівалент 54392,86 дол. США (нарахована за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року). Такі відомості у договорі іпотеки відсутні.

Крім того, обов`язок повернути суму боргу виникає на підставі кредитного договору, а не іпотечного. У іпотечному договорі не зазначено про обов`язок повернути всю суму.

Поданий банком розрахунок можливо було провести виключно на підставі даних кредитного договору, з якого і виникає обов`язок сплатити суму заборгованості.

Отже, один виконавчий напис вчинено не тільки на іпотечному договору, а ще і на кредитному договорі в супереч п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, п.п.5.1 п.5 Гл. 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Враховуючи стягнення заборгованості за кредитним договором, який нотаріально не посвідчено, існують всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, нотаріус не мав повноважень вчиняти виконавчі написи на припинених договорах.

По-п`яте: на звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки поширюється мораторій, що унеможливлює звернення стягнення у будь-якому порядку, у т.ч. шляхом вчинення виконавчого напису.

Звертає увагу суду на те, що вказана іпотечна квартира виступає, як забезпечення зобов`язань за споживчим кредитом, наданим позивачу в іноземній валюті, квартира використовується, як місце постійного проживання позивача, у власності іншого нерухомого житлового майна позивач не має, загальна площа іпотечної квартири не перевищує 140 кв. метрів, згоду на відчуження позивач не надавав.

Всі перелічені ознаки вказують на поширення мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки, передбаченого ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті?.

22 червня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 07 жовтня 2021 року.

05 жовтня 2021 року від АТ "Райффайзен Банк" надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник відповідача посилається на те, що 22.09.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ?Аваль?, правонаступником за усіма правами та обов`язками, якого є Акціонерне товариство ?Райффайзен Банк? та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/04/01/2584, за умовами якого банком надані кредитні кошти в розмірі 60 000 доларів США, строком до 22.09.2024.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 14% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором.

22.09.2006 року в забезпечення виконання умов кредитного договору АТ ?Райффайзен Банк? з ОСОБА_3 , укладений договір іпотеки, за умовами якого в заставу банку передано нерухоме майно - квартиру за АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , зобов`язання за кредитним договором не виконувались належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 81308,18 доларів США, яка була стягнута за рішенням Броварської міськрайонного суду Київської області у справі №1007/9082/2012.

Згідно з п. 8.1, укладеного сторонами кредитного договору № 014/04/01/2584, встановлено, що договір набуває чинності з часу надання коштів та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків, пені, тощо).

Звертає увагу суду, що ОСОБА_3 не зазначено жодної підстави за яких договір іпотеки від 22.09.2006 року припинив свою дію.

Крім того слід звернути увагу, що сторонами за п. 6.2. договору іпотеки від 22.09.2006 року встановлено, що право іпотеки та відповідно договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов`язання забезпеченого цією іпотекою.

На дату звернення ОСОБА_3 з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - умови кредитного договору не виконувались належним чином, а від так банк скористався своїм переважним правом та умовами укладеного договору іпотеки від 22.09.2006 року.

У відповідності до розділу 5 договору іпотеки сторонами визначені порядок та способи врегулювання заборгованості, одним з яких, саме п. 5.4. сторонами визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису.

Боржник у судовому порядку може оспорювати виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (щодо розміру боргу). \

Позивачем в позові основну увагу приділено, що виконавчий напис за реєстровим вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. з порушенням вимог ст. 88 Закону України ?Про нотаріат? та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (№ 296/5 затверджений наказом міністерства юстиції України 22.02.2012 р.).

АТ ?Райффайзен Банк? було враховано, що вчинення виконавчого напису є позасудовим способом врегулювання та у відповідності до вимог визначених ст. 35 Закону України ?Про іпотеку?, на адресу ОСОБА_3 , зазначену в договорі іпотеки, банком направлено вимогу про усунення порушення.

Представник відповідача просить прийняти до уваги суд, що на момент звернення АТ ?Райффайзен Банк? до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. із заявою про вчинення виконавчого напису:

1) у ОСОБА_3 , за неналежного виконання умов кредитного договору №014/04/01/2584 від 22.09.2006- існувала та існує заборгованій за договором.

2) за виконавчим написом звернуто стягнення на нерухоме майно на суму в розмірі 54392,86 долара США, сума заборгованості за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22.09.2006 підтверджується розрахунком заборгованості.

3) станом на 14.04.2021 року, дату вчинення виконавчого напису невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру між АТ ?Райффайзен Банк? та Іпотекодателем гр. ОСОБА_3 - не було.

АТ ?Райффайзен Банк? звертає увагу суду, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не спростувала належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22.09.2006, на 14.04.2021 - дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав суду доказів часткового чи повного погашення заборгованості та не надав суду доказів за яких приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. порушені вимоги Закону України ?Про нотаріат?, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Таким чином виконавчий напис від 14.04.2021 р., вчинений за реєстровим № 1366, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., за яким звернуто стягнення на нерухоме майно - житлову квартиру в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає виконанню в порядку вимог визначених Законом України ?Про виконавче провадження?.

16 листопада 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначає, що жодну викладену у відзиву обставину та обґрунтування ОСОБА_3 не визнає.

Оскільки строк дії іпотечного договору не може перевищувати строку дії кредитного договору - слід дійти висновку, що і договір іпотеки також припинив дію вцілому.

Отже, станом на день вчинення виконавчого напису кредитний та іпотечний договори вже припинили свою дію, детальні обґрунтування про що зазначені у позові ОСОБА_3 .

Посилання представника банку на п.8.1 кредитного договору, як на чинний пункт необґрунтовані та недоречні.

В даному випадку, Іпотекодержатель та нотаріус діяли всупереч вимог законодавства, оскільки на момент вчинення виконавчого напису договір кредиту та іпотеки вже припинили свою дію, правовідносини сторін змінились, оскільки первісне основне грошове зобов`язання припинене внаслідок його зміни, виписки по рахунку нотаріусу як доказ наявності боргу не надані.

За таких обставин Іпотекодержатель втратив права на звернення стягнення, а тому посилання на ст. 1 ЗУ ?Про іпотеку? є недоречними.

Виконавчий напис вчинено на договорах, які припинили дію. Нотаріусом звернуто стягнення на предмет іпотеки в інтересах банку, який втратив права звертати стягнення. Нотаріус стягнув суму заборгованості, яка не забезпечена іпотекою, а правовідносини сторін змінились на такі, щодо яких не передбачено можливість вчиняти виконавчий напис.

В даному випадку позовні вимоги підлягають задоволенню.

Банк втратив також право звертати стягнення на предмет іпотеки, що вбачається з наступного:

Як вже зазначалось: іпотекою було забезпечено виконання основного зобов`язання, у первісному виді, визначеному сторонами на момент укладання кредитного договору щодо повернення кредиту до 22.09.2024 року у сумі 60000,00 доларів США та сплатити 14% відсотків у сумі: 104 641,65 доларів США періодичними платежами.

Однак, у подальшому зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків до 22.09.2024 року було змінено, при цьому до договору іпотеки зміни не вносились.

Отже, кредитний договір є припиненим, що встановлено Постановою Київського апеляційного суду від 02.02.21 року, ухваленою по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 № 361/8597/18.

Враховуючи факти та обставини, встановлені у Постанові Київського апеляційного суду від 02.02.2021 року щодо припинення кредитного договору, зміну умов виконання зобов`язання в частині строків та суми повернення, відсутність змін у договорі іпотеки щодо забезпечення нового зобов`язання, відсутність угод про продовження строку дії кредитного та іпотечного договорів - слід дійти висновку про те, що іпотека та строк дії іпотечного договору також є припиненими.

Відповідно до п.6.2 вказаного договору іпотеки, договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, в інших випадках передбачених договором.

З урахуванням викладеного, враховуючи припинення кредитного договору - існують всі підстави вважати іпотеку та строк дії договору іпотеки припиненими.

Оскільки між сторонами немає домовленості про порядок звернення стягнення на предмет іпотеки по-за межами строку дії договору іпотеки, банк втратив право на звернення стягнення.

Отже, насправді, у позові зазначено ці та інші обставини, що підтверджують втрату банком права на звернення стягнення на предмет іпотеки станом на день вчинення виконавчого напису.

На момент вчинення виконавчого напису кредитний договір вже припинено, а тому відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_3 не виконувались його умови.

Насправді, ОСОБА_3 не виконувалось рішення суду, строк виконання якого пропущене з вини банка.

Як було вказано у кредитному договорі: термін повернення кредиту тривав до 22.09.2024 року.

Вказаний строк не є строком дії кредитного договору, однак сторонами визначено строк, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов`язки.

Отже строк кредитування співпадав зі строком дії кредитного договору до тих пір поки його не було змінено.

Строк іпотечного договору не може перевищувати строк дії кредитного договору, оскільки договір іпотеки є похідним від кредитного договору, що вбачається із змісту ст.3 ЗУ ?Про іпотеку?.

Оскільки договір іпотеки є похідним від кредитного договору - слід дійти висновку про те, що строк дії іпотечного договору також співпадав зі строком кредитування до 22.09.2024, поки цей строк не було змінено.

Строк, протягом якого сторони могли здійснити свої права та обов`язки було змінено.

Так, в 2011 році банк направив ОСОБА_3 вимогу та подав до суду позовну заяву про дострокове повернення кредиту, що підтверджується рішенням Броварського міськрайонного суду від 27.12.2012 року, Постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021 р.

Як зазначено у Постанові Київського апеляційного суду від 02.02.21 року, постановленій по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 № 361/8597/18:

?Вимога банку про стягнення дострокової заборгованості підтверджується і копією позовної заяви по вказаній вище справі (1007/9082/2012), де позивачем ставилось питання про дострокове стягнення заборгованості з відповідачки за кредитним договором.

Таким чином, після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування і стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Отже, строк дії кредитного договору, який співпадав зі строком кредитування змінено та кредитний договір припинено в 2011 році.

Оскільки іпотечний договір не може перевищувати строк дії кредитного договору, не містить інших строків дії та співпадає зі зміненим строком кредитування існують всі підстави вважати договір іпотеки припиненим з 2011 року.

Іпотекою в 2006 році було забезпечено виконання основного зобов`язання, у первісному виді, визначеному сторонами на момент укладання кредитного договору щодо повернення кредиту періодичними платежами до 22.09.2024 року у сумі 60 000,00 доларів США та сплатити 14% відсотків у сумі: 104 641,65 доларів США.

На вимогу кредитора за домовленістю сторін, визначений у кредитному договорі, вказане основне зобов`язання припинено та замість нього визначено нове: повернути всю суму достроково та негайно.

Тобто первісне зобов`язання припинено, а замість нього з`явилось нове.

Вчинення виконавчого напису від 14 квітня 2021 року здійснювалось нотаріусом Шевченко О.В. всупереч вимог ст. ст.87, 88 ЗУ ?Про нотаріат?, п.п.3.1 п.З. п.п.2.2 Глави 16 Розділу II вказаного Порядку вчинення нотаріальних дій. п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. сг. ст. 1. 2 ЗУ ?Про нотаріат?, ст. ст. 11,14 ЦК України.

Враховуючи відсутність доказів безспірності нарахованої банком суми за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року, а також втрату банком права нараховувати вказані у написі суми (відсотки), існують всі підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, нотаріус вчинив виконавчий напис за період, що перевищує три роки в супереч вимог законодавства.

Так, у виконавчому написі нотаріуса Шевченко О.В. від 14.04.2021 року вказано проте, що стягнення здійснюється за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року.

Однак, з 02.03.2018 року по день вчинення виконавчого напису 14.04.2021 року минуло більше трьох років.

Тобто, сума заборгованості, яка стягується за виконавчим написом, нарахована банком за березень 2018 року (з 02.03.2018 року по 13.04.2018 року) не повинна стягуватись за виконавчим написом.

Отже, нотаріус Шевченко О.В., вчинила виконавчий напис в супереч вимог ст.88 ЗУ ?Про нотаріат?.

Крім того, право на стягнення зазначених сум та на звернення стягнення на предмет іпотеки у банка виникло більше ніж три року тому.

Звертає увагу суду, що кредитний договір, який укладено між банком та ОСОБА_3 не є нотаріально посвідченим договором.

Підстави вважати, що сума боргу стягується на підставі нотаріально посвідченого договору іпотеки відсутні.

Так, у виконавчому написі нотаріуса Шевченко О.В. від 14.04.2021 року чітко зазначено про те, що заборгованість, яка стягується, виникла на підставі саме кредитного договору та становить на дату розрахунку банку 124 988 дол. США, а сума, що підлягає стягненню становить еквівалент 54 392.86 дол. США (та нарахована за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року).

Такі відомості у договорі іпотеки відсутні.

За таких обставин, стає зрозуміло, що нотаріус вчинив напис на кредитному договорі.

Крім того, обов`язок повернути суму боргу виникає на підставі кредитного договору, а не іпотечного.

У іпотечному договорі не зазначено про обов`язок повернути всю суму - це друга ознака того, що напис вчинено на кредитному договорі.

Поданий банком розрахунок можливо було провести виключно на підставі даних кредитного договору, з якого і виникає обов`язок сплатити суму заборгованості.

Отже, один виконавчий напис вчинено не тільки на іпотечному договорі, а ще і на кредитному договорі в супереч п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, п.гі.5.1 п.5 Гл. 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

25 січня 2022 року до суду надійшли письмові пояснення від представника АТ ?Райффайзен Банк?, в яких вона просить в задоволенні позову відмовити.

Посилалась на те, що між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/04/01/2584, за умовами якого банком надані кредитні кошти в розмірі 60 000 доларів США, строком до 22.09.2024.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 14% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором.

22.09.2006 в забезпечення виконання умов кредитного договору АТ ?Райффайзен Банк? з гр. ОСОБА_3 , укладений договір іпотеки, за умовами якого в заставу банку передано нерухоме майно - квартиру за АДРЕСА_1 .

Станом на дату звернення гр. ОСОБА_3 до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, заборгованість за кредитним договором не погашена, відповідно підстав для припинення, як кредитного договору так і договору іпотеки - немає.

Вважає, що виконавчий напис від 14.04.2021 р., вчинений за реєстровим № 1366, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., за яким звернуто стягнення на нерухоме майно - житлову квартиру, в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає виконанню в порядку вимог визначених Законом України ?Про виконавче провадження?.

07 лютого 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача позов підтримала та просила задовольнити, пояснення надала аналогічно викладеним у позовні заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити, пояснення надала аналогічно викладеним у відзиві та письмових поясненнях.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилась.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, встановив обставини у справі, та виниклі їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 вересня 2006 року, між Акціонерним поштово-пенсійним банком ?Аваль?, який у подальшому змінив назву на АТ "Райффайзен Банк Аваль? та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/04/01/2584.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору, кредит надавався на 217 місяців з 22 вересня 2006 року по 22 вересня 2024 рік.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п. 3.2. кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до п.8.1 кредитного договору, договір набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів (частини коштів) та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені).

Згідно з графіком погашення заборгованості, який є невід`ємною частиною кредитного договору, загальна сума, що підлягає поверненню до 22.09.2024 року становить: 60000,00 доларів США та відсотків - 104641,65 доларів США.

Крім того, 22 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком ?Аваль? (як Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (як Іпотекодавцем) з метою забезпечення виконання зобов`язань по вказаному Кредитному договору №014/04/01/2584 від 22 вересня 2006 року, укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненко О.В. 22 вересня 2006 року за реєстровим № 4495.

З пункту 1.1. договору іпотеки вбачається, що іпотекою забезпечено зобов`язання і вимога щодо повернення кредиту та сплати 14% відсотків річних з 22.09.2006 року по 22.09.2024 року у сумі: 60 000,00 доларів США та відсотків - 104 641,65 доларів США.

Відповідно до умов вказаного договору в іпотеку передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 22.09.2006 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О.В., що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 2924699 від 22.09.2006 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12023023 від 03.10.2006 року, витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2038609 від 05.04.2013, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 256671279 від 16.05.2021.

30 квітня 2009 року між ВАТ ?Райффайзен Банк Аваль? та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/04/01/2584 від 22.09.2006 року.

Згідно п. 1 сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість позичальника та кредитним договором, строк сплати якої настав, у такому порядку:

1.1. Станом на дату укладення цієї додаткової угоди фактична заборгованість позичальника за кредитним договором по сплаті суми кредиту становить 47725,86 дол. США.

1.2. Станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за кредитним договором, строк сплати якої настав, складає 708,68 дол. США, у тому числі 708,68 дол. США - заборгованість з погашення процентів.

1.3. на підставі цієї додаткової угоди з ?30? квітня 2009 р. Фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у зв`язку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредиту коштів позичальнику.

В 2011 році банк направив ОСОБА_3 вимогу та подав до суду позовну заяву про дострокове погашення кредиту, що підтверджується рішенням Броварського міськрайонного суду від 27.12.2012 року, постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021 р.

27 грудня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області винесено заочне рішення по справі № 1007/9082/2012 за позовом АТ ?Райффайзен Банк Аваль? про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 014/04/2584 від 22 вересня 2006 року, яким було стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору 81308,18 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 649481,61 грн.

05 листопада 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області на підставі вказаного рішення суду по справі № 1007/9082/2012, видано виконавчий лист на примусове виконання рішення від 27 грудня 2012 року, який отримано ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? 19 листопада 2013 року.

19 вересня 2018 року, Броварським міськрайонним судом Київської області, винесено ухвалу про відмову ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? про видачу дубліката виконавчого листа № 1007/9082/2012 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

11 січня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області, винесено ухвалу про повторну відмову АТ ?Райффайзен Банк Аваль? про видачу дубліката виконавчого листа № 1007/9082/2012 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

14 квітня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області, по справі № 361/8597/18, задоволено позов ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? до ОСОБА_3 про повторне стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22 вересня 2006 року, банк просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за відсотками за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22 вересня 2006 року, які було донараховано та станом на 11.10.2018 року становили 42 864,27 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку складає 1 200 323, 74 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2020 року - скасовано, ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ ?Райффайзен Банк Аваль? до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

14.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною вчинено виконавчий напис, який зареєстрований реєстрі за №1366 від 14.04.2021 року.

Згідно якого, запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, двокімнатну квартиру номер АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 97,60 кв. м„ житловою площею 48,70 кв.м. Квартира належить ОСОБА_3 на праві власності, на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 22 вересня 2006 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О.В., за реєстровим №4491 та зареєстрованого 22 вересня 2006 року в державному реєстрі правочинів за №1589456.

22 вересня 2006 року в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/04/01/2584 від 22.09.2006 року, між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, що посвідчений 22 вересня 2006 року Іваненком О.В , приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу, за реєстровим №4494.

22 вересня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком ?Аваль?, правонаступником якого є Акціонерне товариство ?Райффайзен Банк Аваль? та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/04/01/2584, відповідно до якого банк зобов`язався надати в кредит грошові кошти в сумі 60 000,00 дол. США, зі сплатою 14% річних на умовах, визначених кредитним договором. Кінцевий термін повернення основної заборгованості - 22 вересня 2024 року.

30.04.2009 року між ВАТ ?Райффайзен Банк Аваль? правонаступником якого є АТ ?Райффайзен Банк Аваль? та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 014/04/01/2584 від 22.09.2006 року.

Проте, всупереч умов цього договору ОСОБА_3 не виконує своїх обов`язків, а саме: не в повній мірі здійснювала та здійснює погашення кредиту та відсотків.

Заставна вартість квартири за згодою сторін договору іпотеки становить - 454 500, 00 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_3 перед АТ ?Райффайзен Банк Аваль? згідно кредитного договору № 014/04/01/2584 від 22.09.2006 року, станом на дату розрахунку від 02.03.2021 року, складає:

за кредитом - 51 823, 92 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить - 1 451 106,04 грн.

по відсотках - 73 174, 22 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить - 2 048 929,38 дол. США.

Отже, станом на 02.03.2021 року загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором №014/04/01/2584 від 22.09.2006 року становить 124998, 14 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату розрахунку 3 500 035, 42 грн.

Сума, що підлягає стягненню становить еквівалент 54 392,86 дол. США та сума, що сплачена за вчинення виконавчого напису в розмірі 10 000,00 грн.

Стягнення здійснюється за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року.

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Бровари, Київська обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , місце роботи: невідоме, паспорт: НОМЕР_1 , виданий Броварським МВ ГУМВС України в Київській області, 06.11.1997 року, податковий номер у ДРФО: НОМЕР_2 .,

Стягувач: Акціонерне товариство ?Райффайзен Банк Аваль?, 01011, України, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ: 14305909.

На підставі виконавчого напису, 05.05.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул Іваном Івановичем відкрито виконавче провадження №65326133 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Відповідно ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказам; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч.1, 2ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч.1, 2, 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подаються докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 88 Закону України ?Про нотаріат? встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 87 Закону України ?Про нотаріат?, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено Законом (тут і далі Закон в редакції на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Згідно з пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Як встановлено пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22лютого 2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, який доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26листопада 2014 року № 662.

Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "КБ "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Переліку, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Разом з тим, відповідно до п. 1-1 Переліку, для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України ?Про нотаріат? захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України ?Про нотаріат? у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.(постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 207/1587/16 ).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц зазначено, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однією з ознак безспірності вимоги, є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнетися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України ?Про нотаріат? у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність належними, допустимими доказами, що містяться в матеріалах цивільної справи обґрунтованості доводів та вимог позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволений, слід стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 908 грн. 00 коп., сплачених за судовий збір.

Керуючись ст. ст. 76-83, 265, 268, 273 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 1366, вчинений 14 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною про звернення стягнення на нерухоме майно, двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.