Справа № 127/16260/22

Провадження №11-кп/801/894/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем:  ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу   обвинуваченого   ОСОБА_6  на ухвалу  Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

обвинуваченого: ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою   Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2023 року клопотання прокурора задоволено .

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено на 60 діб, починаючи з 05.07.2023 року до 02.09.2023 року, включно.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2023 року, постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 жителю АДРЕСА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 мотивовано тим, що прокурором у клопотаннi про продовження запобіжного заходу необгрунтовано продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість запобігання цим ризикам, як це передбачено п.6 ч.1ст. 184 КПК України, не враховано, що ризики відсутні, враховуючи допит потерпілого та свідків.

Обвинувачений ОСОБА_6 просить звернути увагу на те, що він одружений, має сім`ю, двох дітей, одна дитина неповнолітня, хворого тестя, працює індивідуально і виготовляє меблі, є членом територіальної оборони, однак зазначені обставини не були враховані судом.

Потерпілий ОСОБА_9 , свідок ОСОБА_10 вказували, що на місці пограбування обвинувачений ОСОБА_6 не був присутній, а сидів у автомобілі на відстані 400 метрів від місця події.

За таких обставин, ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, думку  прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, продовжують існувати, ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, захисника ОСОБА_8 , який просив задоволити апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_6 , який просив задоволити його апеляційну скаргу, оглянувши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою   змінити,  скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .

Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:  виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;  виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022020000000343 від 23.06.2023 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст.187 КК України перебуває на розгляді у суді першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про недоведеність продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то вони є безпідставними з огляду на наступне.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

 Як убачається з рішення суду першої інстанції, суд, вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу врахував, що ОСОБА_6  обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, те, що   він  діяв як пособник, який був членом Добровольчого формування № 29 територіальної громади м. Києва, надав для вчинення злочину автомобіль, яким обвинувачені користувались та зброю, що є підставою стверджувати, що ОСОБА_6 , внаслідок триваючої збройної агресії рф, може мати можливість отримати зброю, яку може використати не для захисту України, а для вчинення інших кримінальних правопорушень, у нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, соціально-стримуючі фактори.

Крім того, судом першої інстанції прийнято до уваги те, що актуальним залишається ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків, які ще недопитані.

Суд першої інстанції обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, оскільки на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а жоден із більш м”яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки встановлені дані про особу обвинуваченого самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що вказаний запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам, доведеним прокурором.

При цьому, наявність постійного місця проживання, де обвинувачений може перебувати під домашнім арештом не утворює жодного морального запобіжника при обранні ОСОБА_6 моделі поведінки, а відтак нездатне перешкодити вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Наразі фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 тяжкого корисливого злочину, який згідно пред`явленого обвинувачення супроводжувався застосуванням насильства, свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, вказують на обґрунтованість продовження судом саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , на думку апеляційного суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Підстави для скасування ухвали Вінницького міського суду від 05.07.2023 року про продовження запобіжного заходу обвинуваченому відсутні

Керуючись ст.404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в  :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалу Вінницького міського суду від 05.07.2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :       

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4