01.08.2023 Справа № 756/4845/23

Провадження № 1-кс/756/1601/23

Справа № 756/4845/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 серпня 2023 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавачів Оболонського УП ГУ НП в м. Києві та прокурорів Оболонської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні № 12020105050002337, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

в с т а н о в и в:

17.04.2023 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла вищевказана скарга ОСОБА_3 .

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18.04.2023 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавачів Оболонського УП ГУ НП в

м. Києві та прокурорів Оболонської окружної прокуратури міста Києва відмовлено.

12.06.2023 року Київським апеляційним судом скасовано ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18.04.2023 року, скаргу ОСОБА_3 та повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 306, 307 КПК України.

В обгрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 26.11.2020 року внесено відомості до ЄРДР за №12020105050002337 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 356 КК України. В подальшому 03.04.2023 року він звернувся до Оболонської окружної прокуратури міста Києва із заявою в якій посилається на скоєння дізнавачем Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, тому просив внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення в ЄРДР та надати йому витяг.

Крім того, просив в поданій скарзі зобов`язати ДБР чи інші відповідні органи внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення скоєного посадовими особами Оболонської окружної прокуратури, за ознаками передбаченими ст. 367 КК України.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 подану скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Уповноважений прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва в судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить проводити розгляд скарги без його участі, у задоволенні скарги просить відмовити.

Перевіривши скаргу та документи додані в її обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

У провадженні Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за 1202005050002337 від 26.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

17.04.2023 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб Оболонського УП ГУНП в м. Києві та прокурорів Оболонської окружної прокуратури міста Києва в якій посилається на те що, його заява від 03.04.2023 року про вчинене кримінальне правопорушення відносно нього, за ознаками передбачених ст. 382 КК України не розглянута та не внесено відомості до ЄРДР, крім того в поданій скарзі просив зобов`язати ДБР чи інші відповідні органи внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення скоєного посадовими особами Оболонської окружної прокуратури, за ознаками передбаченими ст. 367 КК України.

28.07.2023 року від прокурора Оболонської окружної прокуратури мі. Києва надійшла заява в який вказано, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 1202005050002337 від 26.11.2020 року на виконання ухвали слідчого судді Оболонського районного суду від 24.03.2023 року поновлено та триває, крім того , як вбачається з наданої відповіді, 01.11.2022 року окружною прокуратурою на виконання ухвали слідчого

судді Оболонського районного суду міста Києва внесено відомості до ЄРДР за

№ 42022102050000191 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Відомості до ЄРДР відносно посадових осіб Оболонського УП ГУ НП у м. Києві за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, кружною прокуратурою не вносились, оскільки дані, які б достовірно свідчили про наявність у можливих діях посадових осіб Оболонського УП ГУ НП в м. Києві, ознак визначених ст. 11 КК України, відсутні.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов`язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону №1402-VIII до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені процедурою, визначеною кримінальним процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення(злочину), наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення (злочин) є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення (злочину). Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

У постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Згідно наявних в матеріалах справи даних, вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Оболонської окружної прокуратури міста Києва із заяву від 03.04.2023 року про скоєння кримінального правопорушення.

Разом із цим, зміст цієї заяви, не зважаючи на її назву, не дає підстав однозначно стверджувати, що вона стосується саме обставин вчинення діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою Частиною КК України, що відповідно до висновків, викладених у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №497/1260/18 (провадження №51-244км21) є однією з обов`язкових умов для внесення відомостей до ЄРДР, про що, як зазначив касаційний суд, свідчить системний аналіз положень ст. 214 КПК України.

Слід також зазначити, що згідно Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього.

Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із за значенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Відповідно до п.8 розділу 1 вказаного Положення реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури, керівники органів досудового розслідування,керівники органів дізнання, слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - уповноважені особи інших підрозділів).

Так, "бездіяльність" це пасивна поведінки людини, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку вона зобов`язана була і могла вчинити.

За встановлених обставин, слідчий суддя не вбачає з боку уповноважених осіб Оболонської окружної прокуратури міста Києва бездіяльності за завою ОСОБА_3 від 03.04.2023 року, а тому дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 303-309, 372 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчих Оболонського УП ГУ НП в м. Києві та прокурорів Оболонської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні № 12020105050002337, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя