ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 серпня 2023 року Справа №  280/5053/23  

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді                          Татаринова Д.В., розглянувши клопотання представника Запорізької обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а, ЄДРПОУ 02909973) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,  -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до  Запорізької обласної прокуратури    (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути із Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі                            № 280/3369/21 про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області» починаючи з 14 серпня 2021 року  по 19 січня 2022 року  в розмірі 128 149,56 грн. (сто двадцять вісім тисяч сто сорок дев`ять і рішень 56 копійок).

Ухвалою судді від 11 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із позовом.

19 липня  2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви, в якій містяться обґрунтування стосовно строків звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/5053/23.          

Ухвалою суду від 24 липня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01 серпня 2023 року від представника Запорізької обласної прокуратури надійшло клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 9 статті  171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)    про відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 4 статті  12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, частиною 2 статті  12 КАС України   визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 10 частини  6 статті 12 КАС України  передбачено, що для цілей цього Кодексу  справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, справа може бути визнана справою незначної складності в силу вимог процесуального закону, а також судом, якщо суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які імперативного заборонено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

За приписами частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 4 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, за винятком тих справ, які імперативно заборонено розглядати в порядку спрощеного провадження.

З огляду на аргумети, викладені у заяві, слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Оскільки згідно з приміткою до статті 50 Закону України “Про запобігання корупції” під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, прокурори, то дана справа не визначається процесуальним законом як справа незначної складності.

Однак, процесуальний закон не містить імперативних вимог щодо розгляду справ такої категорії виключно за правилами загального позовного провадження, отже така справа може бути визнана справою незначної складності судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі з урахуванням інших критеріїв, встановлених КАС України.

Правовий висновок щодо можливості розгляду в порядку спрощеного провадження адміністративних справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, викладено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року  у справі №808/1271/18.

З урахуванням критеріїв, визначених статтею 257 КАС України, а також враховуючи, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про її незначну складність, у зв`язку з чим ухвалою суду від 04 липня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Положеннями ч. 1, 4, 7 статті  260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частина четверта цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що необхідність розгляду справи в поряду загального позовного провадження повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав.

Однак,  наведені у заяві доводи представника відповідача не свідчать про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду цієї справи в поряду загального позовного провадження. Будь-яких доказів наявності таких підстав, складності спірних правовідносин суду не надано.

Вивчивши матеріали даної справи, предмет та підстави позову, враховуючи відсутність, на думку суду, особливої складності справи, суд не вбачає підстав для розгляду справи в поряду загального позовного провадження.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті справи. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не перешкоджає участі у справі та не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.

Керуючись статтями   12,   241-243, 248,   257,   262   КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Запорізької обласної прокуратури про призначення розгляду справи №280/5053/23 у порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.   

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                                           Д.В. Татаринов