Справа № 182/4040/22

Провадження № 1-кп/0182/762/2023

У Х В А Л А

Іменем України

01.08.2023 року                                                        м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді                              ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання                ОСОБА_2 ,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022041340000975 від 31.08.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), а саме: переховування від суду, вплив на свідків, оскільки останній обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

4.Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного. Вважає зазначені ризики необґрунтованими та недоведеними, послався на практику ЄСПЛ, на тривалий термін тримання під вартою, також зазначив, що потерпіла вже допитана в судовому засіданні, докази ризиків відсутні, а обвинувачений має міцні соціальні зв`язки.

5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує таке.

7.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 03 серпня 2023 року включно. Також судом визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

8.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

9.Суд звертає увагу на те, що положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, суд користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

10.Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

11.Суд, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

12.Суд дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.

13.Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

14.Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: зокрема, переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків.

15.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

16.Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

17.Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, який є особливо тяжкими злочином; ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що обвинувачений особисто знайомий та перебуває у фактичних сімейних відносинах зі свідками, а останні ще не допитані судом.

18.Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

19.Крім того, стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених доказів, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Також суд враховує сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його соціальні зв`язки, стан здоров`я (відомостей про неможливість перебування в умовах УВП не надано) та відомості, які характеризують особу обвинуваченого.

20.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 діб, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.

21.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу – відмовити.

3.Продовжити щодо  ОСОБА_3  строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 28 вересня 2023 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду,  ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 04.08.2023.

Суддя: ОСОБА_1