ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року

м.Черкаси  

Справа № 707/2893/20

Провадження № 22-ц/821/1015/23

Категорія:  302050000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.

за участю секретаря: Ярошенка Б.М.

прокурора: Куліш А.А.

учасники справи:

позивач: Черкаська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області та Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ

відповідачі: Черкаська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру  у Черкаській області

третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція Центрального округу

треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва Інна Юріївна

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Черкасиапеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 4 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва Інна Юріївна, про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

30 грудня 2020 року виконувач обов`язків керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ звернувся до суду з позовом до Черкаської районної державної адміністрації,  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів:  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва Інна Юріївна про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації, посилаючись в обгрунтування заявленого позову на те, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 , земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сілської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а п. 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_5 № 27310084 від 21.12.2015, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за № 12647105 від 14.12.2015 та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 21.12.2015.

На підставі договору купівлі-продажу № 153 від 30.01.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., до ОСОБА_3 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу № 4250 від 30.05.2019 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., до ОСОБА_4 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу № 1793 від 16.04.2020, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

На підтвердження переходу права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_2 , на підставі рішення державного реєстратора Реєстру речових прав на нерухоме майно, в особі приватного нотаріуса Фіщук С.О. № 51995393 від 16.04.2020 за ОСОБА_2 зареєстровано відповідне речове право № 36278667 від 16.04.2020.

Позивач зазначав, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури, встановленої ЗК України та Законом України «Про державний земельний кадастр», Законом України «Про землеустрій», оскільки незаконно було змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду, зайнятих штучними водосховищами. Законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. З огляду на вказане, розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30.01.2015 № 326 у частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки прийняте всупереч ст. ст. 20, 58, 59, 84, ч. 9 ст. 118, 186-1 ЗК України, ст. 4 ВК України, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 21, 152, 155 ЗК України, ст. ст. 16, 21, 393 ЦК України, підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню. Як наслідок незаконності та скасування розпорядження Черкаської № 326 від 30.11.2015, підлягає визнанню незаконним та скасуванню свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 21.12.2015, видане ОСОБА_1 .

Крім того, при прийнятті розпорядження Черкаською районною державною адміністрацією від 30.11.2015 № 326 Черкаським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ (на момент відведення - Черкаське регіональне управління водних ресурсів), як титульним володільцем спірної земельної ділянки, не надавалось погодження на відведення її у власність, що є порушенням вимог частини другої статті 123 ЗК України.

Прокурор вказував, що спірним розпорядженням у приватну власність ОСОБА_1 , фактично передано частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить статтям 58, 59 ЗК України та порушено право власності держави на вказану захисну гідроспоруду.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави в особі уповноваженого органу Черкаської обласної державної адміністрації не з її волі, остання має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_2 на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ.

Також прокурор, як на підставу позову, посилався на перебування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

У зв`язку з чим, з метою захисту інтересів держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського регіонального управління водних ресурсів, заступник прокурора Черкаської обласної прокуратури звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із відповідним позовом та просив постановити судове рішення, яким:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення;

-визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності серія НОМЕР_1 від 21.12.2015, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва;

-скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї.

-усунути перешкоди держави в особі Будищенської сільської ради та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2 ;

-визнати незаконною та скасувати Державну реєстрацію земельної ділянки від 19.11.2015 за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва;

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 11 січня 2021 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будя-які дії, в тому числі укладати договори , вчиняти інші правочини стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сілської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 липня 2021 року змінено позивача по справі Черкаську обласну державну адміністрацію, залучивши її правонаступника Будищенську сільську раду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що прокурором не надано беззаперечних доказів того, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду. Зокрема, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №707/1933/20 вказав, що лист Управління державного агентства водних ресурсів України та лист Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ не можуть бути належними доказами місцезнаходження спірної земельної ділянки на землях водного фонду, оскільки не містить безпосередньо інформації щодо предмета доказування. Надані до суду листи Державного агентства водних ресурсів України та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в своїй сукупності не дають змогу дійти до висновку, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, так як останні лише містять інформацію про те, що на погодження відповідні проекти землеустрою не надходили.

Також місцевий суд прийшов до висновку, що уріз води має встановлюватися у межений період і обчислюватися не від нормального підпірного рівня води, який для Кременчуцького водосховища становить 81,00 мБс, а від рівня води у межений період, який відповідно до даних Укргідроенерго Кременчуцької ГЕС для Кременчуцького водосховища становить 78,76 мБс.

Також суд першої інстанції зауважив, що станом на час надання Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , вказана земельна ділянка відносилась до земель запасу, угіддя піски, без віднесення її до певної категорії земель, що передбачені ч. 1 ст. 19 ЗК України.

Також суд вказав, що жодних доказів того, що Будище-Свидівська дамба взагалі є гідротехнічною спорудою суду не надано. Посилання на те, що у 1955 році була виділена земельна ділянка під будівництво не свідчить про те, що дана споруда була побудована, перебуває у власності чи користуванні експлуатуючої організації, перебуває на балансі експлуатуючої організації і внесена до реєстру гідротехнічних споруд.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 31 травня 2023 року, перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, вважаючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене із порушенням норм процесуального права, при неправильному застосуванні норм матеріального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи та при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для вирішення спору по суті, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що сукупністю письмових доказів у справі доведено належність спірної землеьної ділянки до земель водного фонду за трьома ознаками: віднесення її до штучного водосховища, розташування земельної ділянки в нормативно визначених розмірах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро та в межах 116-метрової технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30.11.2015 року № 326 є незаконним та таким що не відповідає вимогам ст. 58, 59 ЗК України, ст. 3, 4 ВК України, оскільки у приватну власність передано земельну длянку водного фонду, яка у такій власності перебувати не може, зміна цільового призначення відбулась поза передбаченою законом процедурою, за відсутності погодження проекту землеустрою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, без проведення обов`язкової експертизи землевпорядної документації та відведення такої земедьної ділянки за рахунок гідроспоруди.

Прокурор зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив висновки експертизи від 07 квітня 2021 року, згідно з якими спірна земельна ділянка потрапляє у межі 100-метрової прибережної захисної смуги, визначеної від позначки нормального підпірного рівня урізу води Кременчуцького водосховища. Даний експертий висновок підтверджує віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду за ознакою належності до прибережної захисної смуги, яка не могла бути передана у приватну власність для дачного будівництва.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи

Як вбачається із наявних матеріалів справи, розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30.11.2015 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а п. 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 236037793 від 08.12.2020, на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Дудіної-Богданової К.О. № 27310084 від 21.12.2015, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за № 12647105 від 14.12.2015 та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 21.12.2015.

Зі змісту пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,0517 га у приватну власність для індивідуального дачного будівництва вбачається, що земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель запасу (згідно розпорядження від 04.08.2015 за № 222), в розрізі угідь відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним (пісок).

Проектом землеустрою земельну ділянку відведено у землі рекреаційного призначення. Код цільового призначення визначено як для індивідуального дачного будівництва. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА та з управлінням Держгеокадастру в Черкаському районі Черкаської області.

Висновком Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.10.2015 № 32-28-99.5-1788, погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0517 га ОСОБА_1 у власність для індивідуального дачного будівництва в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Також у п.8 вказано, що у разі, якщо проект землеустрою підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 04.08.2015 № 222 «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Земельну ділянку площею 4,3148 га віднесено до земель запасу, вид угідь піски.

Відповідно до висновку Черкаського відділення КНДІСЕ від 30.08.2017 № 402/912-925/17-23 за результатами проведення комплексної земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою, наданого представником ОСОБА_2 - ОСОБА_6 за результатами ознайомлення на розголошення даних досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42016251010000054 від 12.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відстань від урізу води Кременчуцького водосховища на річці Дніпро станом на 12.01.2017 (у меженний період найменша водність) до земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0036, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, знаходиться в межах 108,8-113 м. та не знаходиться в нормативних розмірах, передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро.

Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 16.06.2020 № 3379/3/4/11-20, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Держводагенством та сектором у Черкаській області Держводагенства не погоджувалися.

Згідно листа Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України № 348/13 від 12.06.2020 спірна земельна ділянка розташована на верхньому укосі Будище-Свидівської захисної дамби, яка є об`єктом державної власності.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.9-4671/2-20 від 19.06.2020 документація із землеустрою щодо спірної земельної ділянки на проведення експертизи не надходила.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 10-23-0.4-4752/2-20 від 23.06.2020, за інформацією Міськрайонного управління у Черкаському районі та в м.Черкаси, відповідно до державної статистичної звітності (форма 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 (дата реєстрації в ДКЗ 23.11.2015), сформована за рахунок частини загального масиву 4,3148 га, та розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, станом на 01.01.2015 обліковувалась як землі загального користування (в розрізі угідь – штучні водосховища), станом на 31.12.2015 обліковувалась як землі запасу (в розрізі угідь – піски) на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 04.08.2015 № 222, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га. Станом на 01.01.2005 та на 01.01.2010 обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища).

Зі змісту листів Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України № 405/13 від 06.07.2020 та № 420/13 від 21.07.2020, вбачається, що з огляду на публічну кадастрову карту земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, розташована в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища. Крім того, у листі № 420/13 від 21.07.2020 зазначено, що технічно-експлуатаційна зона дамби має ширину 116,0 м. від гребня дамби в сторону Кременчуцького водосховища, де заборонена будь-яка господарська діяльність.

Відповідно до листа ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 10-28-0.5-1272/2-20 від 22.07.2020, спірна земельна ділянка перебуває в межах експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби, що підтверджується план-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї 116 метрової технічно-експлуатаційної дамби.

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 07.04.2021 СЕ-19-20/19419-ЗТ за результатами дослідження рельєфу місцевості, де розташована спірна земельна ділянка, берегова лінія значно віддалилась від нижньої лінії штучного укосу захисної дамби, а тому експертами проведено додатковий аналіз змін рельєфу за допомогою супутникових знімків. Аналіз останніх за 2014-2019 роки, отриманих з відкритих джерел «Google Earth Pro» показав, що в період з 2014 по 2016 роки змін рельєфу не виявлено. В 2017 році чітко виражені водні плеса. Експертом відмічено, що в 2018-2019 роках видимі значні зміни ландшафту місцевості. Встановлено, що спірна земельна ділянка розташована у 100 метровій смузі від позначки нормального підпірного рівня урізу води Кременчуцького водосховища. Водночас, експертом зазначено, що надати відповідь на питання чи знаходяться земельні ділянки, які є об`єктом дослідження, в тому числі й 7124986000:01:001:0036, та розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища неможливо, оскільки у судового експерта відсутні відомості щодо встановлення прибережних захисних смуг та відповідно і меж встановлених прибережних захисних смуг.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 17.08.2021 № 29-23-0.2-4941/2-21 на адвокатський запит представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_6 від 05.08.2021 № 05/08/21-1/707-2893-20, за технічним звітом по корегуванню планового матеріалу зйомок минулих років Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, розробленим Черкаським філіалом Інституту землеустрою в 1998 році, землі, за рахунок яких у подальшому була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, обліковувалися за ЧРУВР (Черкаське регіональне управління водних ресурсів) за угіддями вода, в т.ч. водосховище. Рішенням Свидівоцької сільської ради від 01.03.2001 № 14-6 припинено право користування Черкаському виробничому управлінню комплексного використання водних ресурсів землею водного фонду, які знаходяться під водою Кременчуцького водосховища. Враховуючи викладене та за інформацією Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління, відповідно до державної статистичної звітності з земельних ресурсів, землі, за рахунок яких в подальшому була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, обліковувалися станом на 01.07.2015 як землі загального користування під штучними водосховищами. Земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 сформована за рахунок земель загального користування під штучними водосховищами, які як земельна ділянка не формувалися. Земельна ділянка сформована за рахунок земельної ділянки, сформованої відповідно до технічної документації землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району Черкаської області. Технічна документація, затверджена розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 4,3148 га віднесена до земель запасу, угіддя – піски.

Відповідно до висновку Черкаського відділення КНДІСЕ від 08.07.2022 № 1263/1297-1298/22-23, відстань від урізу води Кременчуцького водосховища на річці Дніпро станом на 01.03.2017 (у меженний період найменша водність) до земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:01:001:0036, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, знаходиться в межах 121,5-123,3 м. та не знаходиться в нормативних розмірах, передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро; земельна ділянка кадастровий номер 7124986000:01:001:0036 не знаходиться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Згідно записки по відводу земель під будівництво Будише-Свидівоцької дамби, у відповідності до постанови Ради Міністрів СРСР від 25.03.1954 про будівництво Кременчуцької гідроелектростанції на р. Дніпро Українським відділенням інституту «Гідроенергопроект» зіставлено проектне завдання Кременчуцьке ГЕС , яке затверджено Міністерством Електростанцій СРСР, протокол рішення Колегії МЕС № 25 від 18.09.1954/ Радою Міністрів СРСР, розпорядження № 7569-з від 01.11.1955 і постанова Ради Міністрів УрСР № 1135 від 14.09.1956, з відміткою нормального підпорного горизонту води 81, 0м.

Відповідно до копії Водогосподарського паспорту Кременчуцького водосховища, до захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі відноситься й Будище-Свидівська дамба, що розташована в с. Василица – с. Свидівок, с. Лозовок – с. Будище Черкаського району Черкаської області.

Відповідно до копії Паспорту технічного стану споруди Будище-Свидівської дамби, Будище- Свидівський масив розташований на правому березі р. Дніпро в межах Черкаського району Черкаської області в хвостовій частині водосховища. З заходу його обмежує р. Вільшанка, з сходу – зближуючий з р. Дніпро виступ високої четвертої тераси. В зв`язку з тим, що при проектуванні дамби використовувались високі елементи рельєфу місцевості, вона розділена на чотири ділянки. По капітальності споруда відноситься до 4 класу. Довжина дамби 16,7 км.

Будище-Свидівська дамба, загальною протяжністю 16,7 км. знаходиться на балансовій приналежності нерухомого майна в оперативному управлінні Черкаського УЗМДВ Дахнівської дільниці, що підтверджується довідкою Черкаського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ від 13.06.2022 та витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна від 29.06.2022 № 10-15-7947.

На підставі договору купівлі-продажу № 153 від 30.01.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю., до ОСОБА_3 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно договору купівлі-продажу № 4250 від 30.05.2019 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., до ОСОБА_4 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1793 від 16.04.2020, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Згідно рішення державного реєстратора Реєстру речових прав на нерухоме майно в особі приватного нотаріуса Фіщука С.О. № 51995393 від 16.04.2020 за ОСОБА_2 зареєстровано відповідне речове право за № 36278667.

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, подана Черкаською обласною прокуратурою, не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення місцевого суду відповідає вказаним вимогам, з огляду на наступне.

Статтями 13 та 14 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу, від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. ст. 19, 20 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Подібний порядок встановлено й для зміни цільового призначення земель, що згідно із ч. 2 ст. 20 ЗК України проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, ст. 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

За змістом зазначених норм права, землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями ч. 2 ст. 59 ЗК України.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (ч. 2 ст. 59 ЗК України).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом (ч. 4 ст. 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права, землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

За положеннями ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається ст. ст. 60, 62 ЗК України та ст. ст. 1, 88, 90 ВК України.

Відповідно до ст. 61 ЗК України, ст. 89 ВК України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Існування прибережних захисних смуг та їх розмірів передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України).

Відповідно до ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 га - 25 м; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га - 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м.

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання на надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Крім того, за положеннями ст. 88 ВК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Містобудівна документація – це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій (ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про основи містобудування»).

Різновидом містобудівної документації є генеральний план населеного пункту – містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Отже, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.

Таким чином, прибережна захисна смуга являє собою частину водоохоронної зони, визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року, справа № 14-317цс19 (469/1044/17), зауважувала, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не означає відсутність самої прибережної захисної смуги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року, справа № 372/1684/14-ц дійшла висновку, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення.

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 ЗК України, суперечить нормам ст. 83, 84 цього Кодексу.

Наведений висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц(провадження № 14-452цс18) (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) (пункт 63.2).

Вищевказані положення Закону підлягають застосуванню, якщо буде безспірно доведено, що спірна земельна ділянка дійсно належить до земель водного фонду.

Звертаючись із позовом, прокурор вказував, що спірна земельна ділянка до проведення інвентаризації загального земельного масиву площею 4,3148 га обліковувались як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища, та було незаконно змінено цільове призначення земельних ділянок із земель водного фонду на землі рекреації.

Також прокурор зазначав, що розпорядженням Черкаської РДА № 326 від 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 фактично передано у приватну власність частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить статтям 58, 59 ЗК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що станом на час надання Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , вказана земельна ділянка відносилась до земель запасу, угіддя піски, без віднесення її до певної категорії земель, що передбачені ч. 1 ст. 19 ЗК України.

Таким чином, за наявності визначеної категорії земель, до складу яких входила спірна земельна ділянка, на підставі інвентаризації цих земель була б відсутня необхідність віднесення такої земельної ділянки до тієї чи іншої категорії земель розпорядженням Черкаської РДА № 326 від 30.11.2015, якщо тільки не здійснювалась зміна цільового призначення таких земельних ділянок. Разом з тим, в розпорядженні Черкаської РДА № 326 від 30.11.2015 чітко зазначено про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель рекреаційного призначення, що свідчить про те, що дана земельна ділянка не мала визначеної категорії.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає обґрунтованим твердження суду, що спірна земельна ділянка, яка передана ОСОБА_1 за оскаржуваним розпорядженням Черкаської РДА, на момент її передачі, не належала до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим.

Посилання прокурора на те, що саме розпорядженням Черкаської РДА від 30 листопада 2015 року № 326 змінено цільове призначення спірних земельних ділянок, спростовується матеріалами справи.

Зокрема, віднесення оскаржуваним розпорядженням спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0036 до категорії земель – землі рекреації, не є зміною цільового призначення земель водного фонду, оскільки вказана земельна ділянка була сформована вперше шляхом затвердження проекту землеустрою розпорядженням № 222 від 04 серпня 2015 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору застосовано відповідні норми матеріального права та в межах заявлених позовних вимог і підстав позову обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 326 від 30 листопада 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення.

Колегія суддів також погоджується із висновками суду щодо не доведення позивачем розміщення спірних земельних ділянок у межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби, оскільки матеріали справи не містять доказів існування такої гідроспоруди.

При цьому судом в порядку статті 89 ЦПК України надано оцінку висновку експерта від 08 липня 2022 року № 1263/1297-1298/22-23, наданого відповідачем, як письмовому доказу, згідно із яким кадастровим номером 7124986000:01:001:0036, площею 0,0517 га не знаходиться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби.

Інших беззаперечних доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, прокурором не надано та доведено не було.

З огляду на викладене, матеріали справи не містять та позивачем не надано беззаперечних доказів віднесення спірної ділянки до земель водного фонду та зміни її цільового призначення із порушенням вимог закону, а також перебування спірної земельної ділянки в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби.

Посилання прокурора на план-схему розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї технічно-експлуатаційної зони дамби, розроблену ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (лист № 10-28-0.51272/2-20 від 22 липня 2020), а також на лист Черкаського управління захисних масивів дніпровського водосховища від 21 липня 2020 року № 420/13, не є достатніми та належними доказами для встановлення вказаних обставин.

Отже колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю є обґрунтованим та зміні чи скасуванню не підлягає, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, оскільки її доводи не спростовують правильності висновків суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що судом першої інстанції було повно та всебічно досліджено обставини справи та надані сторонами докази, і прийнято законне та обґрунтоване рішення, тому таке судове рішення зміні чи скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, –

п о с т а н о в и в  :

Апеляційну скаргуЧеркаської обласної прокуратури – залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області  від 04 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації,  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів: Державна екологічна інспекція Центрального округу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів:  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергій Олексійович, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва Інна Юріївна, про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча         О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.В. Нерушак

(повний текст постанови суду складено 04 серпня 2023 року)