Справа №2-134/09

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    19 лютого 2009 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:             головуючого – судді Тулик І.І.

        при секретарі – Шемота М.І.

        з участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовом

ОСОБА_1 як законного представника

 в інтересах неповнолітнього

ОСОБА_3

до

Білоцерківської сільської ради, ОСОБА_4

про

скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування договору дарування, визнання недійними Державних актів на право приватної власності на землю

 та визнання права власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В :    

    ОСОБА_1 заклала позов  скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування договору дарування, визнання недійними Державних актів на право приватної власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку. У заяві зазначила, що вона проживала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який 21 серпня 19995 року помер. Після його смерті залишився, як спадщина, житловий будинок №33/а, що розташований по вулиці Перемоги у селі Біла Церква, Рахівського району, закарпатської області. Спадкоємцем всього спадкового майна після смерті чоловіка позивачки являється її син ОСОБА_3. У листопаді 2008 року позивачка випадково дізналася у сільській раді про те, що громадянкою ОСОБА_5, яка являлася суміжним землекористувачем, було виготовлено Державний акт про право приватної власності на землю, в тому числі на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, що належить неповнолітньому синові позивачки ОСОБА_3. 21.10.2001 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4, земельну ділянку, розміром 0,15 га, у тому числі й ту, що знаходиться під будинком позивачки та використовувалася позивачами для обслуговування житлового будинку. Позивачка вважає, що внаслідок  зазначених дій було порушено право її сина на вільне та безперешкодне використання присадибної земельної ділянки за призначенням. У зв’язку з тим, що про вказані обставини позивачці стало відомо лише у листопаді 2008 року, тому просить поновити строк для оскарження договору дарування та скасування Держаних актів на право приватної власності на землю, оскільки такий пропущений нею з поважних причин. Враховуючи, що  вирішити даний спір в порядку досудового врегулювання спору не являється можливим, вважає за необхідне звернутися до суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 з вимогами, в яких просить скасувати рішення Білоцерківської сільської ради, за яким надано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_5, державний акт на землю на ім’я ОСОБА_5, договір дарування від 31.10.2001 року, Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_4 Крім того просить визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, розміром 750 м.кв., що розташована по вулиці Перемоги, в селі Біла Церква біля будинку №33/а, для його обслуговування та утримання. Також просить стягнути з відповідачів судові витрати.

    В судовому засіданні представники позивачки – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали та наполягали на задоволенні позовних вимог. Від стягнення судових витрат відмовилися.

    Представник Білоцерківської сільської ради та відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з’явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомляли.

 Зі згоди представників позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

    Як вбачається з свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер 21 серпня 1995 року, про що виконкомом Білоцерківської сільської ради зроблено відповідний запис у книзі реєстрації актів про смерть за №24.

    Свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 лютого 1996 року свідчить про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється спадкоємцем майна ОСОБА_3 Спадкове майно складається з житлового будинку №33/а, в селі Біла Церква, Рахівського району, Закарпатської області, площею 79,89 кв.м. з прибудовою до житлового будинку житловою площею 26,5 кв.м., що належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого Рахівською РДА та зареєстрованого в Рахівському БТІ за №25.

    З генплану проекту забудови земельної ділянки вбачається, що ОСОБА_3, на підставі рішення Білоцерківської сільської ради від 27.10.1995 року, дозволено провести забудову по вулиці Перемоги,33/а.

    Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку №ІV ЗК №007020-00111, що був виданий 23.02.1996 року свідчить про те, що на підставі рішення VІ сесії ХХІІ скликання Білоцерківської сільської ради від 30 січня 1996 року було передано ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,15 га, яка розташована на території Білоцерківської сільської ради.

Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку №ІІІ ЗК №009479-00589, що був виданий 02.02.2001 року свідчить про те, що на підставі договору дарування серії АЕЕ №890326 від 31 жовтня 2001 року було передано ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,15 га, яка розташована на території Біла Церква, вул. Перемоги, 33, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

У відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди.

Як було встановлено в ході розгляду справи неповнолітній ОСОБА_3 являється спадкоємцем майна, яке залишилося після смерті його батька ОСОБА_3. Житловий будинок №33/а, по вулиці Перемоги в селі Біла Церква, що являється спадковим майном, розташований на земельній ділянці 750 кв.м., яка була виділена для обслуговування вказаного житлового будинку та надвірних споруд. Дана земельна ділянка без відповідної на те згоди землекористувача, рішенням 6 сесії 22 скликання Білоцерківської сільської ради, на підставі якого було видано Державний акт  №ІV ЗК №007020-00111 від 23.02.1996 року, була надана ОСОБА_5 у приватну власність, а ОСОБА_5 в подальшому відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договору дарування №1762 від 3.10.2001 року.

У відповідності до ч.2 ст.413 Цивільного кодексу України, право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може бути відчужене землекористувачем або передаватися у порядку спадкування. Зі статті 415 частини 3 Цивільного кодексу України, особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі.

В судовому засіданні не було встановлено підстав для припинення права користування земельною ділянкою площею 750 кв.м., яка була виділена ОСОБА_3, спадкоємцем якого є його син ОСОБА_3, для обслуговування житлового будинку №33/а по вулиці Перемоги у селі Біла Церква, Рахівського району, Закарпатської області.

    У відповідності до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

    У відповідності до ч.1 ст.155 Цивільного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

    За таких обставин позов ОСОБА_1 є підставним та враховуючи, що про порушення прав ОСОБА_3 позивачці стало відомо лише у листопаді 2008 року, у зв’язку з наведеним суд вважає поважною причину пропуску строку позовної давності, а тому порушене право підлягає захисту.

    Керуючись ст.ст. 10, 58, 60, 88, 212, 213, 223, 224, 226, 228 ЦПК України, ст.16, 267, 373, 413, 416 Цивільного кодексу України, 120, 152, 155 Земельного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити.

    Поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

    Рішення 6 сесії 22 скликання Білоцерківської сільської ради від 30.01.1996 року в частині надання ОСОБА_5, мешканці с.Біла Церква, вул.Перемоги, 33,  Рахівського  району, Закарпатської області у приватну власність земельну ділянку 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд в селі Біла Церква по вул.Перемоги, 33, Рахівського району. Закарпатської області визнати недійсним.

Державний акт на право приватної власності на землю №ІV ЗК №007020-00111, що був виданий 23.02.1996 року на ім’я ОСОБА_5. мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, про передачу їй у приватну власність земельної ділянки розміром 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та розташовану на території Білоцерківської сільської ради Рахівського району – скасувати.

Договір дарування №1762 від 31.10.2001 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Рахівської держнотконтори -  скасувати.

Державний акт №ІІІ ЗК №009479-00589, що був виданий 02.02.2001 року на ім’я ОСОБА_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку розміром 0,15 га, відведену для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по вулиці Перемоги, 33, у с. Біла Церква, Рахівського району - скасувати.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем с.Біла Церква, вул..Перемоги, буд.33/а, Рахівського району. Закарпатської області, право власності на земельну ділянку розміром 750 м.кв., розташовану по вулиці Перемоги у селі біла Церква, Рахівського району, Закарпатської області, біля будинку №33/а, для його обслуговування та утримання.

На заочне рішення може бути подано заяву про перегляд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.        

Суддя:               І.І.Тулик