Справа № 128/334/23

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

24 липня 2023 року                                                        м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Фанда О.А.,

при секретарі судового засідання Олексієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради, до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

30 січня 2023 року заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В.А. звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.11.2019 № 2-22526/15-19-сг затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522884600:10:003:0356 - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

       На підставі зазначеного наказу, 17.12.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50391479 від 21.12.2019).

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 в 2020 році звернувся з заявою до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.09.2020 № 2-13590/15-20-сг ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Стрижавської селищної ради Вінницької району Вінницької області. В подальшому ОСОБА_2 16.03.2021 звернувся з заявою до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та передачі вказаної земельної ділянки у власність. Наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.03.2021 № 2-523/15-21-сг затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, розташованої на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 0520655900:07:009:0058 для особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу, 05.04.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку нерухомого майна за ОСОБА_2 . У подальшому, 15.04.2021 ОСОБА_2 відчужив на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2322 вказану ділянку ОСОБА_1 .

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.03.2021 № 2-523/15-21-сг повторно отримав у приватну власність земельну глинку площею 2 га (кадастровий номер 0520655900:07:009:0058) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Однак, ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 30.03.2021 № 2-523/15-21-сг) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ від 28.11.2019 № 2-22526/15-19-сг). Таким чином, при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із заявою ОСОБА_2 приховав той факт, що раніше він отримав наказ бід 28.11.2019 № 2-22526/15-19-сг та фактично використав право на безоплатну привазатизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та не повідомив про це орган Держгеокадастру. Окрім цього, посадові особи ГУ Держгеокадастру у Віницькій області мали не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та підтвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_2 у передачі спірної земельної ділянки у власність. Однак, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, приймаючи оспорюваний наказ, не перевірив факт реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.

Визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру Вінницькій області № 2-523/15-21-СГ від 30.03.2021, не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки задоволення такої вимоги не призведе відновлення володіння земельною ділянкою.

В подальшому 15.04.2021 приватним нотаріусом Вінницького районного отаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу № 2322 земельної ілянки з кадастровим номером 0520655900:07:009:0058, укладеного їж ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 набув вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її відчужувати, а отже земельна ділянка підлягає витребуванню в ОСОБА_1 на користь Стрижавської селищної ради.

Враховуючи те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-523/15-21-СГ від 30.03.2021, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 0520655900:07:009:0058, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, є незаконним, земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 0520655900:07:009:0058 підлягає витребуванню у ОСОБА_2 в комунальну власність.

       З врахуванням вищезазначеного, позивач просив витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га адастровим номером 0520655900:07:009:0058, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, на користь Стрижавської селищної ради; стягнути із відповідача понесені судові витрати.

       Відповідач до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, правом на подання письмового відзиву не скористався.

       Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, подав письмові пояснення, в яких просив позов задовольнити. При цьому посилався на те, що 14 квітня 2020 року на адресу ГУ надійшло клопотання (вх. №10011/0/94-20) гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля). До клопотання ОСОБА_2 було додано усі документи та графічні матеріали. У клопотанні ОСОБА_2 зазначено, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виді цільового призначення не скористався. Саме тому, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, ГУ було прийнято наказ № 2-13590/І5-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 08.09.2020.

        ОСОБА_2 до суду не з`явився, правом на подання письмових пояснень на позов не скористався.

       Ухвалою суду від 06 лютого 2023 року частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову; накладено арешт на земельну ділянку площею2 га (кадастровий номер 0520655900:07:009:0058) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 .

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України судом розглянуто справу в заочному порядку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх скупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Частинами першою, другою статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;            

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Частиною першою статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з пунктом «в» частини третьої, частиною четвертою статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор просив витребувати у ОСОБА_1 на користь держави вищезазначену земельну ділянку загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що була передана у власність  ОСОБА_2 на підставі наказу 8 версенч 2020 року №2-13590/15-20-сг, з посиланням на те, що останній набув її у власність незаконно, повторно використавши своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для даного виду використання.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках(частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 ЦК України).

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такі правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Судом встановлено, що 28.11.2019 № 2-22526/15-19-сг затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану на території Немерченської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області площею 2,0000 га з кадастровим номером 0522884600:10:003:0356 - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03). На підставі зазначеного наказу, 17.12.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 (підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50391479 від 21.12.2019).

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 в 2020 році звернувся з заявою до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.09.2020 № 2-13590/15-20-сг ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Стрижавської селищної ради Вінницької району Вінницької області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.03.2021 № 2-523/15-21-сг затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, розташованої на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 0520655900:07:009:0058 для особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу, 05.04.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку нерухомого майна за ОСОБА_2 . У подальшому, 15.04.2021 ОСОБА_2 відчужив на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2322 вказану ділянку ОСОБА_1 .

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.03.2021 № 2-523/15-21-сг повторно отримав у приватну власність земельну глинку площею 2 га (кадастровий номер 0520655900:07:009:0058) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Однак, ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 30.03.2021 № 2-523/15-21-сг) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ від 28.11.2019 № 2-22526/15-19-сг). Таким чином, при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області із заявою ОСОБА_2 приховав той факт, що раніше він отримав наказ бід 28.11.2019 № 2-22526/15-19-сг та фактично використав право на безоплатну привазатизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та не повідомив про це орган Держгеокадастру. Окрім цього, посадові особи ГУ Держгеокадастру у Віницькій області мали не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та підтвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_2 у передачі спірної земельної ділянки у власність. Однак, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, приймаючи оспорюваний наказ, не перевірив факт реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (кадастровий номер 0522884600:10:003:0356) право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 17 грудня 2019 року.

В подальшому 15.04.2021 приватним нотаріусом Вінницького районного отаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу № 2322 земельної ілянки з кадастровим номером 0520655900:07:009:0058, укладеного їж ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 набув вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її відчужувати, а отже земельна ділянка підлягає витребуванню в ОСОБА_1 на користь Стрижавської селищної ради.

Враховуючи те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-523/15-21-СГ від 30.03.2021, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 0520655900:07:009:0058, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства, є незаконним, земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 0520655900:07:009:0058 підлягає витребуванню у відповідача в комунальну власність.

За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача - Вінницької обласної прокуратури слід стягнути судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2684,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 5, 12, 17, 81, 116, 118, 121, 122, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 317, 321, 328, 330, 373, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради, до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,  ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки - задовольнити.                

Витребувати з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 0520655900:07:009:0058, розташовану на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, на користь Стрижавської селищної ради.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судові витрати, понесені у зв`язку із пред`явленням позову до суду - судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп., за реквізитами: ІВАN UA 568201720343110002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Позивач – заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк Володимир: м. Вінниця, пров. Цегелний, 8; в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради: вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Віницького району Вінницької області, ЄДРПОУ: 04330007.

Відповідач – ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, ЄДРПОУ: 39767547.

Третя особа: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 03 серпня 2023 року.

Суддя –                                                                         О.А.Фанда