Справа № 361/3093/22

Провадження № 2/361/1190/23

10.05.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

              судді – Сердинського В.С.

за участю секретаря судового засідання – Бас Я.В.,

                розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначала, що через застосунок «Дія» вона дізналася про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським О.А. №67882953 від 15 грудня 2021 року на підставі виконавчого напису від 24 травня 2021 року №57000, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Цим виконавчим написом запропоновано стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) у розмірі 8 000 гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 13 602 гривні 00 копійок; плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 50 гривень 00 копійок.

На думку позивача, вказаний виконавчий напис нотаріуса було вчинено без необхідної перевірки встановлення безспірності боргу та з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат».

Вказувала на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінетів Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Крім того, посилалась на невідповідність дати укладення кредитного договору №958818080 від 08 липня 2019 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» даті укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року, за яким відступлено право вимоги за цим кредитним договором.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за реєстровим №57000 від 24 травня 2021 року про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за період з 28 травня 2020 року по 30 квітня 2021 року включно у сумі 21 652 грн 00 коп.; стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на її користь судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Осадча К.О. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

В судове засідання представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Чечельницька А.О. не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказувала на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Наголошувала на тому, що 08 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та позивачем ОСОБА_1  укладено кредитний договір №958818080. У подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» переуступлено право вимоги за вищевказаним кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс». 03 січня 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги №20190103, відповідно до умов якого правонаступником усіх прав та обов’язків ТОВ «Таліон Плюс» є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у тому числі і за кредитним договором №958818080 від 08 липня 2019 року. Зауважувала, що 24 травня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №57000 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 21 652 гривні 00 копійок. Вважає, що приватним нотаріусом виконано вимоги передбачені п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було подано вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості за цим договором. Відтак, на думку представника відповідача, стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

В судове засідання третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судове засідання третя особа приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський О.А. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №57000.

У виконавчому написі приватним нотаріусом запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №958818080 від 08 липня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 є ТОВ «Таліон Плюс», правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі договору факторингу від 03 січня 2019 року №20190103 є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Стягнення заборгованості проводиться за період з 28 травня 2020 року по 30 квітня 2021 року. Сума заборгованості складає 21 652 гривні 00 копійок, у тому числі: заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) у розмірі 8 000 гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 13 602 гривні 00 копійок; плата за вчинення виконавчого напису у розмірі 50 гривень 00 копійок (а.с. 17).

З огляду на постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №67882953 від 15 грудня 2021 року, даний виконавчий напис нотаріуса перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського О.А. (а.с. 14).

Положення статті 18 ЦК України передбачають, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з п. 1.1. вищевказаної глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 3.1 вказаної глави нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, а також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 та від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15-ц у подібних правовідносинах.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року, відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Також відповідачем до суду не надано документів, на підставі яких приватним нотаріусом вчинявся виконавчий напис, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості встановити безспірність заборгованості, яку просить стягнути на свою корить відповідач за виконавчим написом.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безспірності заборгованості позивача  ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 488 гривень 60 копійок (задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; задоволення заяви про забезпечення позову).

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 3, 4, 13, 76, 80, 81, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за реєстровим №57000 від 24 травня 2021 року про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за період з 28 травня 2020 року по 30 квітня 2021 року включно у сумі 21 652 грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, на користь  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків:  НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.С. Сердинський