ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Запоріжжя
03022009р. справа № 2а-17/09/0870
12 год. 21 хв.
за позовною заявою: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя, 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б
про визнання неправомірним рішення та забов'язання призначити пенсію
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Младенові О.П.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.06.2002р.)
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність № 9/14 від 04.01.2009р.)
СУТЬ СПОРУ:
09.01.09 до Запорізького окружного адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України, звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі по тексту УПФУ у Орджонікідзевському районі ) про визнання Рішення УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 21.11.08р. № 318 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику освіти, неправомірним та забов'язання призначити пенсію.
Ухвалою від 10.01.09р. судом відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17/09/0870. Судове засідання призначено на 03.02.09р.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Камертон”.
Позивач у судовому засіданні заявила клопотання про уточнення позовних вимог в частині зазначення періоду призначення їй пенсії за вислугу років та просить призначити пенсію за період починаючи з 09.08.08р. Уточнення відповідає вимогам законодавства, приймається судом до розгляду та задовольняється.
У судовому засіданні 030209р., на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Позивач підтримав свої позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на наступному. 17.11.08р. позивачем до УПФУ у Орджонікідзевському районі була подана письмова заява про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику освіти. Відповідачем Рішенням № 318 від 21.11.08р. відмовлено позивачу у призначенні пенсії, у зв'язку із тим, що на позивача не поширюються вомоги п. «е» ст. 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» та не може бути призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, оскільки у період роботи в Запорізькому міському педагогічному училищі № 2 на посаді вихователя школи-комплексу при Запорізькому міському педучилищі №2 з01.09.1993р. по 20.06.1994р. вона не набула спеціального стажу, як працівник освіти, так як відповідно Переліку посада вихователя в вищих закладах I-II рівня акредитації, професійно-технічних закладах не передбачена. Позивач з таким рішенням не погоджується, оскільки вважає що працювала на посаді вихователя в школі-комплексу при Запорізькому міському педагогічному училищі №2, а не в педагогічному училищі №2.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових заперечення від 19.01.09р. № 667/14 та зазначив наступне. Пенсія за вислугу років призначається відповідно до розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанови Кабінету Міністрів від 26.09.2002р. №1436 «Про внесення змін до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», на підставі наданих до Управління Пенсійного фонду України документів, а саме: заяви про призначення пенсії, з усіма необхідними документами.
Згідно записів в трудовій книжці позивача, робота в закладах і установах освіти на посадах, які передбачені Переліком і підлягають зарахуванню до спеціального стажу, станом на 08.08.2008р. складає 24 роки 02 місяці 17 днів. Період роботу в Запорізькому міському педагогічному училищі №2 на посаді вихователя школи - комплексу при Запорізькому міському педагогічному училищі №2 з 01.09.1993р. по 20.06.1994р. не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, як працівник освіти тому, що школа не була самостійною організацією, а входила в склад Запорізького міського педагогічного училища.
А так як, відповідно Переліку, посада вихователя в вищих закладах I-II рівня акредитації, професійно-технічних закладах не передбачена, рішення комісії по розгляду питань з призначення та виплати пенсій за №318 від 21.11.2008р. є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству.
Розглянувши матеріали справи та надані для огляду оригінали документів, заслухавши пояснення сторін суддя
ВСТАНОВИВ:
17.11.2008р. ОСОБА_1 подано письмову заяву до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про призначення їй, як працівнику освіти, пенсії за вислугу років.
21.11.2008р. УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено рішення за № 318 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, як працівнику освіти.
Позивач не погоджуючись з таким рішенням, звернулась до суду з вимогою про визнання неправомірним рішення УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №318 від 21.11.2008р. щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику освіти, та зобов'язати призначити пенсію.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Позивач, як на підставу для визнання рішення №318 від 21.11.2008р. неправомірним, посилається на такі документи:
- відповідь начальника УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.11.2008р. за № 107/с-д про те, що період роботи з 01.09.1993р. по 20.06.1994р. потребує уточнення даних.
- ліцензію №08 000057, виданою Управлінням освіти виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів школи-комплексу «ТІГМА» м. Запоріжжя від 20.07.1995р. №143, в якій зазначено про надане право на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання загальної середньої освіти, у формі початкової освіти, на термін дії 10 років.
- довідку управління освіти і науки Запорізької міської ради від 29.09.2008р. №08/004-1414 яка підтверджує, що з 01.09.1993р. по 20.06.1994р. позивач працювала вихователем в школі-комплексі при Запорізькому міському педагогічному училищі № 2 та, що школа-комплекс (початкова школа - дитячий садок) була утворена в структурі Запорізького міського педагогічного училища № 2 в приміщенні дошкільного навчального закладу №158, який був переданий Запорізькому міському педагогічному училищу № 2 рішенням міськвиконкому від 29.07.1993р.
Суд не погоджується з такими доводами позивача, виходячи з наступного.
Пенсія за вислугу років призначається відповідно до розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно записів в трудовій книжці позивача, робота в закладах і установах освіти на посадах, які передбачені Переліком і підлягають зарахуванню до спеціального стажу, станом на 08.08.2008р. складає 24 роки 02 місяці 17 днів. Період роботи в Запорізькому міському педагогічному училищі №2 на посаді вихователя школи - комплексу при Запорізькому міському педагогічному училищі №2 з 01.09.1993р. по 20.06.1994р. не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, як працівнику освіти тому, що школа не була самостійною організацією, а входила в склад Запорізького міського педагогічного училища, що підтверджує довідка №08/004-1414 від 29.09.2008р. Запорізької міської ради управління освіти і науки та наказ директора №144 від 20.01.1993р. на підставі рішення міськвиконкому № 293 від 29.07.1993р. про утворення школи-комплексу.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.02 №1436 «Про внесення змін до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», до вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладів відносяться: директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Таким чином, згідно Переліку, посада вихователя, ким, згідно матеріалів справи та пояснень сторін, працювала позивачка, в вищих закладах I-II рівня акредитації, професійно-технічних закладах не передбачена.
А, отже, УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, як працівнику освіти.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що відповідно ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, до кола яких відноситься і УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача якщо він заперечує проти позову, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх, що відповідач проти позову заперечив та в ході розгляду справи в суді надав суду докази правомірності свого прийняття рішення, яке оскаржується позивачем та спростував твердження позивача в суді, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірним рішення УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 21.11.08р. № 318 є необґрунтованими, не підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог відмовляється повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167, КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.М.Нечипуренко
Згідно з оригіналом
Суддя О.М. Нечипуренко
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС
України оформлена і підписана 07. 02.09р.