Справа № 646/3483/23

№ провадження 1-кп/646/487/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2023                                                                                 м.Харків

       Червонозаводський районний суд міста  Харкова  у складі: головуючого – судді  ОСОБА_1 ,  за участю  секретаря ОСОБА_2 ,  розглянувши у у відкритому  судовому  засіданні в  залі суду в м. Харкові клопотання  прокурора про  продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 18.04.2023до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222750000006з обвинувальним актом щодо нього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження :

                 прокурора ОСОБА_4 , 

        обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 , 

                                                            В С Т А Н О В И В :

               У судовому засіданні з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні ним особливо тяжкого злочину та реальність зазначених ризиків, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк дії раніше обраного запобіжного заходу спливає 06.08.2023.

Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на незадовольний стан здоров`я та необгрунтованість обвиунвачення.

Суд,  заслухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням обставин справи, тяжкості пред`явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 08.06.2023 обвинуваченому ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.08.2023 із визначенням застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 134 200 грн.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, тобто обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Європейський Суд у справі «Макаренко проти України»(Заява № 622/11) від 30.01.2018 зазначив, що на додаток до наявності обґрунтованої підозри, вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи влади зобов`язані розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду.  До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від суду, ризик чинення тиску на потерпілих та свідків, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку.

Судом при вирішенні питання про необхідність продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлена наявність ризиків, визначених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик чинення тиску на свідків; реальна можливість переховування обвинуваченого від суду; ризик повторного вчинення злочину. Обґрунтованих доводів того, що ці ризики на теперішній час зменшилися чи перестали існувати, у судовому засідання при розгляді цього клопотання не надано.

Згідно з частиною 7 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тримання під вартою.

Суд звертає увагу, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності є конституційним обов`язком кожного громадянина. Обвинуваченому інкриміновано вчинення кримінального правопорушення як військовослужбовцем під час проходження війської служби. Такі дії підривають бойову готовність та боєздатність Збройних Сил України, ставлять під загрозу територіальну цілісність та суверенітет України.

Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, коли у суспільстві наявна велика напруженість та від військовослужбовців очікується максимальна чіткість, стійкість та дисциплінованість з огляду на небезпеку, що виникла у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, суд вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_3  є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, оскільки на сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану.

Судом перевірялась можливість обрання відносно ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризикам. Однак, враховуючи існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, його ступінь, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: злочин, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_3 є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, вчиненим в умовах війни, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав інтересів суспільства та держави, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.

Суд приймає до уваги наявність у ОСОБА_3 ряду захворювань, однак він не позбавлений можливості, у разі потреби, отримати медичну допомогу в умовах СІЗО. Дані про те, що він не може утримуватися в СІЗО відсутні.

Приймаючи до уваги, що розгляд кримінального провадження на цей час не розпочато, свідки не допитані, докази сторони обвинувачення та захисту не досліджені, суд доходить висновку про наявність високого ступеня ймовірності поза процесуальних дій обвинуваченого та реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого, що у своїй сукупності свідчить про те, що вказані прокурором ризики на цей час не зменшилися, є реальними та продовжують існувати. Крім цього, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави.

На підставі викладеного,  клопотання прокурора  про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання підлягає задоволенню, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та судового розгляду кримінального провадження. Більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 197, 331, 350, 369-372 КПК України, суд

   П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 02.10.2023 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

           Ухвала в частині застосованого запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення йому копії цього судового рішення.

Головуючий                                                                                                        ОСОБА_1