ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2569/23 Справа № 623/1288/21 Суддя у 1-й інстанції - Інатьєв Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_1

суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого                                             ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бугаївка, Ізюмського р-ну, Харківської обл., українця, громадянина України, не одруженого, із середньо освітою, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, у кримінальному провадженні № 12021220320000052

ВСТАНОВИЛА:

       Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено застосування обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 серпня 2023 року, включно.

Рішення суду обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за скоєння яких передбачено покарання у тому числі у виді довічного позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, відсутність підставі для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому судом було враховано відомості про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я.

Обвинувачений не погодився з таким рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що клопотання прокурора про продовження йому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - не обґрунтоване, обвинуваченому не було надано копії матеріалів, на підтвердження доводів прокурора.

Копію обвинувального акта йому було вручено вже після розгляду клопотання прокурора, тому обвинувачений вважає його недійсним. Крім того, копія обвинувального акта не містить реєстру матеріалів досудового розслідування, що порушує його права, передбачені ст. 291 КПК України.

Зазначає, що з дня смерті ОСОБА_8 до його затримання минуло дві доби, будь-яких спроб переховуватись, знищити речі чи докази - він не вчиняв. Крім того, у порушення вимог закону, співробітники поліції вилучили й нього паспорт та військовий квиток без ухвали суду, що унеможливлює його пересування по країні, особливо в теперішній час.

Щодо встановленого ризику незаконного впливу на свідків та потерпілу, обвинувачений вказує, що потерпіла ОСОБА_9 під час первісного розгляду справи заявила, що винним мене не вважає, цивільний позов не подавала та просила не покривати ОСОБА_10 , який з незрозумілих причин проходить по справі як свідок. Вказаний свідок під час окупації був спійманий місцевими жителями на мародерстві, після чого зник безвісті.

Також зазначає, що має постійне місце проживання та реєстрації, без підтримки залишились його кохана зі спільною 5- річною донькою та його батьки - пенсіонери. Крім того, зазначає, що має щорічний стабільний фінансовий дохід з виплати відсотків за оренду землі, що може підтвердити документально. Працював з 19 років у господарстві, але не мав змоги влаштуватися під час подій 21.01.2021 року через відновлення документів, які були знищені під час його перебування в лавах ЗСУ. Але на той час вже займався проходженням медкомісії для працевлаштування до свого колишнього роботодавця ОСОБА_11 .

Під час вимушеного безробіття вів нормальний спосіб життя, допомагаючи батькам та коханій.

Під час апеляційного перегляду справи обвинувачений та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційних вимог обвинуваченого, вважала ухвалу суду законною та обґрунтованою.

В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали свої позиції.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши надані матеріали та обговоривши скаргу, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як убачається з наданих матеріалів, в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

07 червня 2023 року судом першої інстанції в судовому засіданні було розглянуто питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, суд повинен був з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив факт того, що обставини, які стали підставою для взяття ОСОБА_6 під варту, на даний час не змінилися, ризики, які були встановлено під час обрання запобіжного заходу і під час вирішення питання про продовження його дії, не зменшились, не перестали існувати та мають місце, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, з огляду на тяжкість обвинувачення, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких; незаконно впливати на потерпілу та свідків, які ще не допитані судом.

При цьому апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Таким чином, висновки суду, що встановлені при обранні запобіжного заходу обставини та ризики не зменшились, і запобігання їх настанню можливо виключно шляхом продовження тримання ОСОБА_6 під вартою, а тому більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання своїх обов`язків обвинуваченим, з урахуванням також неможливості винесення вироку у справі до спливу терміну тримання під вартою, підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами та зроблені з належним дотриманням вимог процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги обвинуваченого про незаконність та необґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд вважає безпідставними.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, зокрема ті, на які посилається апелянт, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Твердження ж обвинуваченого про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, спростовуються наведеним вище. Крім того, доводи ОСОБА_6 про те, що потерпіла не вважає його винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та про те, що свідок ОСОБА_10 є причетним до вчинення злочинів, що працівники поліції, у порушення норм чинного законодавства, вилучили у нього паспорт та військовий квиток - не можуть бути предметом розгляду колегії суддів на даному етапі кримінального провадження при розгляді питання про законність продовження строку дії запобіжного заходу.

Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про те, що копію обвинувального акта обвинуваченому було вручено після розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Як вбачається з наданих матеріалів, обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, після виконання вимог ст. 293 КПК України, було направлено до суду першої інстанції 13.04.2021 року.

Під час розгляду кримінального провадження Номовосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, 07 червня 2023 року, було розглянуто клопотання прокурора про продовження ОСОБА_12 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, ствердження обвинуваченого про отримання ним копії обвинувального акта після розгляду питання про продовження строку запобіжного заходу – не відповідають дійсності.

Істотні порушення процесуального закону, які б потягли безумовне скасування судового рішення, по справі не встановлено.

Таким чином, рішення суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене відповідно до норм процесуального закону, таким, яке ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, у зв`язку з чим, приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали - без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України — залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

       ____________________         ____________________         ____________________

        ОСОБА_1                 ОСОБА_2 ОСОБА_3