ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 серпня 2023 року                                                                                

м. Чернівці

справа № 727/11874/21

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого        Одинака О. О.

суддів: Лисака І .Н., Половінкіної Н. Ю.

секретар Скулеба А. І.

позивачка ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

позивач ОСОБА_2

відповідачка ОСОБА_1

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 червня 2023 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Чебан В. М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних заяв

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовами.

ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання сина ОСОБА_4 разом з матір`ю, за місцем її проживання.

ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання сина ОСОБА_4 з батьком.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 червня 2023 року позови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини залишено без розгляду.

Суд виходив з того, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Україні з позовами про визначення місця проживання дитини пізніше ніж ОСОБА_1 звернулась з аналогічним позовом до Варшавського районного суду IV Відділення з питань сім`ї і неповнолітніх, в якому розгляд справи ще не завершено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 червня 2023 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір`ю скасувати та направити справу за вказаним позовом для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначав, що підстави позовів, які пред`явлені в Польщі та Україні, є різними. В Польщі позивач ставить вимогу про визначення місця проживання дитини за кордоном, а в позовній заяві до суду України заявлена вимоги про визначення місця проживання дитини на території України.

Суд першої інстанції не вирішив спору між сторонами щодо місця проживання дитини.

Цивільна справа щодо визначення місця проживання дитини має виключну підсудність в Україні. Сторони є громадянами України та проживали на території України.

У зв`язку з колізією норм національного законодавства України та права Польщі, суд повинен керуватися правилами зворотного відсилання до матеріального права України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Інші учасники відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

25 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 разом з батьком (а. с.1-4 т. 1).

6 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 разом з матір`ю (а. с.3-8 т. 2).

З постанови Варшавського районного суду IV Відділення з питань сім`ї і неповнолітніх від 05 листопада 2021 року вбачається, що в провадженні даного суду перебуває справа № VI Nsm3171/20 за заявою ОСОБА_5 за участю ОСОБА_6 щодо встановлення місця перебування, вирішення істотних питань щодо дитини, встановлення контактів та за заявою ОСОБА_6 за участю ОСОБА_5 щодо обмеження батьківських прав та визначення місця перебування у зв`язку з заявою щодо забезпечення ОСОБА_5 від 03 грудня 2020 року та заяви щодо забезпечення ОСОБА_6 від 11 січня 2021 року. Відповідно до вказаної постанови, на час провадження в порядку забезпечення: визначено місце перебування малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завжди у місці перебування матері малолітнього на території Республіки Польща; зобов`язано учасника ОСОБА_6 віддати у строк 3 днів матері малолітнього ОСОБА_8 паспорт для виїзду за кордон ОСОБА_7 , виданного органами України; заборонено учаснику ОСОБА_9 вивозити малолітнього поза межі Республіки Польща без згоди матері малолітнього (а. с. 187-188 т. 1)

Відповідно до рішення зазначеного районного суду IV Відділу з питань сім`ї і неповнолітніх від 10 грудня 2021 року, справа № VI Nsm3171/20, в обов`язковому порядку, на час судового провадження, у порядку забезпечення доручено здійснення батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері неповнолітнього ОСОБА_8 , обмеживши батьківські права батька ОСОБА_6 , щодо неповнолітнього сина ОСОБА_10 до отримування відомостей про стан здоров`я та освіту неповнолітньому (а. с.189 т. 1).

Відповідно до рішення районного суду для столичного міста Варшава, IV Відділу з питань сім`ї і неповнолітніх від 05 січня 2023 року, справа № VI Nsm3171/20, призупинено розгляд даної справи, на підставі ст. 174, параграфу 1 пункт 3 Цивільно-процесуального кодексу. Постанова набрала законної сили та була виконана 01 лютого 2023 року (а. с.181 т. 3).

Крім того, судом встановлено з пояснень сторін, які визнаються, що ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_4 зареєстровані в Республіці Польща та у зв`язку із проживанням та працевлаштуванням останньої має виданий Республікою Польща документ, що легітимізує їхнє перебування в цій країні.

Окрім того, на момент звернення ОСОБА_1 до суду в Республіці Польща, ОСОБА_2 також мав аналогічний статус громадянина України в Республіці Польща.

Представник ОСОБА_3 доказів на припинення такого статусу у ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_4 на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, не надала.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині, яка оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

24 травня 1993 року між Україною та Республікою Польща укладено Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, який ратифікований постановою Верховної ради України від 4 лютого 1994 року, N 3941-XII та набрав чинності 14 серпня 1994 року (далі - Договір).

Згідно з пунктами 1, 2, 3 статті 1 Договору громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території іншої Договірної Сторони у відношенні своїх особистих та майнових прав таким же правовим захистом, які і громадяни цієї Договірної Сторони. Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до органів іншої Договірної Сторони, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, пред`являти позови, а також здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни цієї Договірної Сторони. Під поняттям "цивільні справи" в цьому Договорі слід розуміти також сімейні і трудові справи.

Відповідно до статті 20 Договору якщо відповідно до положень цього Договору порушення справи належить до компетенції органів обох Договірних Сторін, а клопотання про порушення справи подано до органу однієї з них, то компетенція органу іншої Договірної Сторони виключається.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Тотожними є позови, у яких співпадають суб`єктний склад, предмет і підстава позову.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Судом першої інстанції правильно встановлено ту обставину, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в Україні з позовом про визначення місця проживання дитини пізніше ніж ОСОБА_1 звернулась з аналогічним позовом до Варшавського районного суду IV Відділення з питань сім`ї і неповнолітніх, в якому розгляд справи ще не завершено.

Вказана обставина відповідно до пункту 4 частини 1 статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини без розгляду.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 5 серпня 2020 року у справі № 717/489/20.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, ухвала суду першої інстанції в частині, яка оскаржується, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому її слід в цій частині залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382  ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 червня 2023 року в частині залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 4 серпня 2023 року.

Головуючий                                                        Олександр ОДИНАК

Судді                                                                Ігор ЛИСАК

                                               Наталія ПОЛОВІНКІНА