ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/2117/20 Номер провадження 22-ц/814/2795/23Головуючий у 1-й інстанції Коновод О. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача        Дряниці Ю.В.,

суддів:                 Прядкіної О.В., Бутенко С.Б.,

секретаря                Чемерис А.К.,                

за участі        адвоката Якимчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» та Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2022 року   за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» та Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -,

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року ОСОБА_1 , діючи в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки - ОСОБА_2 , звернувся до суду із вказаним позовом. Вказував, що 05 серпня 2017 року близько 04:30 год. по автодорозі Київ-Харків поблизу м. Хорол Хорольського району Полтавської області, відбулося зіткнення автомобілів Фольксваген Пасат д.н.з.  НОМЕР_1 , під керуванням  ОСОБА_1 , та ДАФ д.н.з.  НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім`я ТОВ «Арістей Компані», під керуванням  ОСОБА_3 , який перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Арістей Компані», внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, збиток від яких, згідно звіту № 399/2020 складає 89 310 грн., а малолітня пасажирка автомобіля Фольксваген ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження.

Позивач зазначав, що відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 715 від 04 жовтня 2019 року у діях ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Таким чином, позивач вважав, що неправомірними діями йому була завдана матеріальна шкода, у вигляді пошкодження належного йому автомобіля Фольксваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 , а також моральна шкода у вигляді ушкодження здоров`я його неповнолітньої доньки, яке зумовило її обмеження у пересуванні через переломи трьох ребер, інших травм, та сильного нервового стресу, а також пошкодженням транспортного засобу, через що позивач втратив можливість користуватися своїм автомобілем, а тому змушений був витрачати час та кошти для пересування громадським транспортом, що спричинило ряд незручностей та проблем.

З урахуванням наведеного, позивач просив суд стягнути на його користь з ПАТ «Страхова група «ТАС», в якій було застраховано автомобіль ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 , 50 000 грн. страхового відшкодування у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з ТОВ «Арістей Компані», як юридичної особи, за якою зареєстровано право власності на автомобіль ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 , 39 310 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 195 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1  50 000 грн. страхового відшкодування у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ТОВ «Арістей Компані» на користь ОСОБА_1  39 310 гривень на відшкодування матеріальної шкоди

Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС», який діє в інтересах малолітньої дочки - ОСОБА_2 5 000 гривень страхового відшкодування у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ «Арістей Компані», який діє в інтересах малолітньої дочки - ОСОБА_2 195 000 гривень моральної шкоди.

Вирішено питання стягнення на користь держави судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено фактичне спричинення йому шкоди, яка підлягає відшкодуванню обома відповідачами.

       Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» з підстав, передбачених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України та залишення апеляційної скарги та Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05 серпня 2017 року близько 04:30 год. по автодорозі Київ-Харків поблизу м. Хорол Хорольського району Полтавської області, відбулося зіткнення автомобілів Фольксваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім`я ТОВ «Арістей Компані», під керуванням ОСОБА_3 , який перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Арістей Компані», внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а малолітня пасажирка автомобіля Фольксваген ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тілесні ушкодження.

Згідно до полісу № АК6418765, станом на 05 серпня 2017 року, автомобіль ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 застрахований АТ «СГ «ТАС».

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 715 від 04 жовтня 2019 року у діях ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно звіту № 399/2020 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Фольксваген Пасат д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП станом на 05 серпня 2017 року, без урахування величини втрати товарної вартості складає: 89 310 грн.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2020 року, що набрала законної сили 17 грудня 2020 року, по справі № 548/1422/20 клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12017170330000367 від 05 серпня 2017 року відносно нього, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,-задоволено.

Звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Раковичі Радомишльського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ч. 1ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєструдосудових розслідувань за № 12017170330000367 від 05 серпня 2017 року відносно ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 України, закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Потерпілою від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_2 , донька позивача ОСОБА_1 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 148 від 17 серпня 2017 року, малолітній пасажир автомобіля Фольксваген Пасат донька позивача ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості.

Матеріалами справи підтверджено фактичне спричинення внаслідок ДТП шкоди здоров`ю ОСОБА_2 , зокрема, струс головного мозку, переломи ребер, травми обличчя, вушної раковини, гомілки /а.с. 14-16/.

В апеляційному порядку рішення оскаржується ПАТ «Страхова група «ТАС», яке в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивач, як законний представник особи, здоров`ю якої було завдано шкоди внаслідок ДТП, був зобов`язаний звернутися до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування протягом трьох років з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, ОСОБА_1 не звернувся з відповідною заявою до ПАТ «Страхова група «ТАС», а тому у відповідача відсутній обов`язок по виплаті страхового відшкодування.

Проте, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон № 1961-IV.

В пункті 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV зазначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 261 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, – МТСБУ) відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків (пункт 331.1 статті 331 Закону № 1961-IV).

Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної дорожньо-транспортної пригоди (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, зазначено, що згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону № 1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення із заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 Кримінального процесуального кодексу України. Отже, МТСБУ приймає таке рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку. У системному зв`язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації – не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Крім цього, у підпункті 37.1.3 пункту 37.1. статті 37 вищезазначеного Закону передбачено іншу підставу для відмови у відшкодуванні – невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на його отримання, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Таким чином, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру. Водночас у межах кримінального провадження за статтею 286 КК України факт, обставини дорожньо-транспортної пригоди, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. Тобто в цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до МТСБУ або страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування. Тому для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-IV, не є обов`язковим.

Так, у межах вказаного провадження встановлено, щозгідно до полісу № АК6418765, станом на 05 серпня 2017 року, автомобіль ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 застрахований АТ «СГ «ТАС». Страхова сума заподіяна життю складає 200 000 грн., шкода заподіяна майну – 100 000 грн.

У судовому порядку позивачем було самостійно обрано та доведено обґрунтованість заявленого розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика в рахунок відшкодування, як матеріальної, так і моральної школи, позаяк, колегія суддів зважає, що вказана сума є меншою за встановлений страховий ліміт.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду із позовом про стягнення зі страховика страхового відшкодування, оскільки ним не було виконані дії, передбачені підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV – спростовуються змістом вищенаведних роз`яснень Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, згідно яких можна зробити висновок, що фактичне перебування у провадженні суду кримінальної справи № 548/1422/20 за статтею 286 КК України – передбачало з`ясування судом всіх обставини дорожньо-транспортної пригоди, особи, винної у її настанні, характер і розмір завданої шкоди, а тому незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджало з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.

Таким чином, звернувшись до суду із цивільним позовом у межах кримінального провадження, у порядку ст. 128 КПК України, у справі № 548/1422/20 до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України – є обґрунтованим, а попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-IV, у даному випадку, не є обов`язковим.

За таких обставин, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції у цій частині законним та обґрунтованим та на вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ «СГ «ТАС».

Рішення в апеляційному порядку також оскаржило ТОВ «Арістей Компані», яке в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вказує, що юридична особа ТОВ «Арістей Компані» не є належним відповідачем у справі, оскільки на момент вчинення ДТП, автомобіль ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 , який спричнив шкоду позивачу, перебував у оренді іншої юридичної особи ТОВ «Компанія Арістей», яке було фактичним володільцем джерела підвищеної небезпеки, а тому саме на нього покладається тягар відшкодування завданої шкоди, про що відповідач повідомляв у суді першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги, керуючись наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Нормами ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механіз-мом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до ст. ст. 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що право власності на автомобіль ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 зареєстровано за відповідачем у справі ТОВ «Арістей Компані».

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що на момент вчинення ДТП ТОВ «Арістей Компані» не була фактичним володільцем вказаного транспортного засобу, оскільки автомобіль був переданий в оренду іншій юридичній особі – Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Арістей», що підтверджується договором оренди транспортного засобу № 20/05-17 від 05 травня 2017 року, який згідно ст. 799 ЦК України не вимагає нотаріального посвідчення, та актом приймання-передачі від 05 травня 2017 року.

Також фактичне перебування автомобіль ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 у володінні, на пісдтаві договору оренди, ТОВ «Компанія Арістей» підтверджується тією обставиною, що поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК6418765 від 17 травня 2017 року автомобіля ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 застрахований у АТ «СГ «ТАС» страхувальником ТОВ «Компанія Арістей».

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним той факт, що на момент вчинення ДТП володільцем автомобіля ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 було саме ТОВ «Компанія Арістей», яке на підставі положень ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України, несе обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, що було ним орендоване.

Інших доказів перебування, станом на 05 серпня 2017 року, у володінні, користуванні ТОВ «Арістей Компані» автомобіля ДАФ д.н.з. НОМЕР_2 до матеріалів справи не долучено, як не надано жодних доказів на підтвердження перебування ОСОБА_3 у трудових відносин із вказаною юридичною особою.

Відповідачем ТОВ «Арістей Компані» було повідомлено про зазначену обставину суд першої інстанції у відзиві на позовну заяву від 09 лютого 2021 року та доповненні до відзиву від 16 березня 2021 року до початку судового розгляду по суті, проте, судом не було вжито заходів для залучення до розгляду справи належного співвідповідача.

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження перебування особи, яка була безпосереднім завдавачем шкоди у трудових відносинах із юридичною особо, яка була користувачем джерелом підвищеної небезпеки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), зазначено, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» слід відмовити, оскільки вказана юридична особа не несе тягар відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, яке перебувало у володінні іншої юридичної особи.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 375, 376 ч. 1 п.п. 3, 4, 381, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» задовольнити.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» залишити без задоволення.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2022 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки – ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ухваливши в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» на користь ОСОБА_1  39 310 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» на корисить ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дочки – ОСОБА_2 195 000 гривень моральної шкоди.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач                                                                      Ю. В. Дряниця

Судді:                                                                                            О. В. Прядкіна

                                                                                                          С. Б. Бутенко