Врадіївський районний суд Миколаївської області

смт. Врадіївка, вул. Маяковського, 103, 56301, (05135) 9-14-38

РІШЕННЯ Справа № 2-562 // 2010 р.

Іменем України

04.10.10 року Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Висоцького М.Т. при секретарі Григорини С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „дітям війни”, -

встановив:

позивач звернулася на адресу Врадіївського районного суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та стягнення з відповідача щомісячної соціальної допомоги „дітям війни", посилаючись на те, що вона відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195- IV від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року повинна проводитися доплата до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але всупереч вимогам вказаного Закону в 2009- 2010 роках відповідачем дана доплата до пенсії виплачувалась у неповному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, але надала на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача від управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та під законними нормативно-правовими актами. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України. На 2006 -

2007роки дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено, а з 01.01.2008 року внесено до зазначеної статті зміни та зменшено підвищення до пенсії „дітям війни” до 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і яку відповідач виплачував на користь позивача у повному обсязі. Також, Законом не визначено величину мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитини війни», а також не визначено яким органом і за рахунок яких коштів здійснюється виплата підвищення пенсії, у зв’язку з чим вимоги позивача безпідставні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Позивач відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” позивачу з

01.01.2006року передбачено доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на

2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 року внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та визначено розмір доплати до пенсії дітям війни в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного сд України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-УІ від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України, тобто з 22.05.2008 року втратив чинність підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-УІ від 28.12.2007 року, що стосуються виплати доплати до пенсії „дітям війни”;

З 1 січня 2009 року позивачу виплачувалось підвищення як дитині війни в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб - 49,8 грн. щомісячно ( довідка № 1361/02 від

25.05.2010року, пояснення відповідача). '

Встановлені в судовому засіданні факти вказують на те, що між сторонами склалися відносини з приводу нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги „дітям війни"’.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно за правилами, встановленими ч. 1 ст, 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо невзяття до уваги положень ч. З ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення до пенсії виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

На підставі викладеного, позивач з 22.05,2008 року має право на отримання доплати до пенсії як дитина війни в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивачеві з 01.01.2008 року підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії дітям війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, так як правові положення передбачають дітям війни щомісячну доплату до пенсії та позивач має право на її отримання і органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо виплати позивачу надбавки до пенсії у період з 01.01.2009 року по 30.04.2010 року включно в неповному обсязі, та виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог, а саме щодо перерахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат за вищевказаний період.

Керуючись ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного суду України № Ю-рп/2008, ст.ст, 209, 213, 215, ЦПК України, суд, -

' ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області щодо виплати у неповному обсязі ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01 2009 року по 30.04.2010 року включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу „дітям війни” у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат за період із

01.01.2009року по 30.04.2010 року включно.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) грн.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

ОСОБА_3