П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/11423/23

Провадження: 3/522/7815/23

01.08.2023

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренко С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2023 приблизно о 15 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 , знаходячись в м. Одеса, Новощяпний ряд №5, здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, чим здійснила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.156 КУпАП.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа, будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з`явилася, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 883741 від 01.06.2023, а також рапортом, письмовими поясненнями та іншими матеріалами.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.

Таким чином з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за скоєне нею адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах мінімального розміру встановленого санкцією ч.3 ст.156 КУпАП, з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536 гривень 80 копійок (п`ятсот тридцять шість) на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,9,251,252,280, 33, 286, 283-285 КупАП.

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 156 КУпАП у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 гривень, з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Стягнути з  ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси

С.М.Кічмаренко