2-п/130/1/2023

130/2441/19

У Х В А Л А

27.07.2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

секретарі Маліщук Н.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка заяву адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 29.01.2019 року у цивільній справі №130/2441/1

в с т а н о в и в:

Представник відповідача адвокат Мишковська Т.М. звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2020 року у цивільній справі №130/2441/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 не знав про наявність зазначеного позову до нього про стягнення боргу, повісток, повідомлень про час розгляду справи не отримував, не був присутній у судовому засіданні, тому в повному обсязі не зміг захистити свої інтереси. У зв`язку з чим просить суд скасувати заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2020 року у цивільній справі №130/2441/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд, вивчивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ст.284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до вимог ч.3,4 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ч.1 ст.288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та(або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.128 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч.1 ст.8 Конституції України).

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП] (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (див. рішення заява № 52854/99, пункт 52, ЄСПЛ 2003-IX).

Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає відповідачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.

Отже, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд справи відповідачу було направлено та повернуто без вручення, адресат відсутній за вказаною адресою.

Так, згідно до правової позиції викладеної у Постанові Великої Палати Верховного суду від 12.02.2019 р. справа № 906/142/18 у п. 47 що перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі N 752/11896/17.

Так, у пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц(провадження № 14-507цс18, ЄДРСРУ № 78977546 ) вказано, що приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц).

Аналогічні висновки зазначені й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року по справі № 369/2744/15-ц, провадження № 61-16608св18 (ЄДРСРУ № 80079800).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, так як відсутні підтвердження отримання заявником, або відмови в його отриманні рішення суду від 29.01.2020 року.

Крім того, заочне рішення суду це рішення суду, яке може бути ухвалене у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про судовий розгляд, і від якого не надійшло інформації про причини неявки до суду, або зазначені ним причини визнані судом неповажними, а також за умови, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Тобто позивач, будучи обізнаний про право відповідача, у разі ухвалення заочного рішення, на звернення із відповідною заявою про його перегляд та скасування, що узгоджується із принципами викладеними ЄСПЛ, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Враховуючи викладене, та встановив, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню, а справа призначається до розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву заяву адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 29.01.2020 року у цивільній справі №130/2441/19 - задовольнити.

Заочне рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2020 року у цивільній справі №130/2441/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, скасувати.

Призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проводити судове засіданні 28 серпня 2023 року об 10.30 год про що повідомити учасників справи.

Проводити судове засідання у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 29.01.2020 року у цивільній справі №130/2441/19, у системі EasyCon з реквізитами електронної адреси представника відповідача адвоката Мишковської Т.М., з наступними реквізитами електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1

Попередити представника відповідача адвоката Мишковську Т.М., що відповідно до ч.5 ст.212 ЦПК України, ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Порощук П.П.