ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" березня 2010 р.Справа № 10/Б-8-35

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

За заявою Кредитора: Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі, м. Ланівці, вул. Грушевського, 13 Тернопільської області

Боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт“, м. Ланівці, вул. Вишневецька, 2 Тернопільської області

          За участю представників:

Кредитора: не прибув.

Боржника: ОСОБА_1- ліквідатора банкрута, постанова господарського суду від 03.07.2007 року

          Представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено процесуальні права та обов’язки відповідно до статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернулося з заявою Управління Пенсійного Фонду України у Лановецькому районі Тернопільської області про визнання його поточної кредиторської заборгованості боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт", м. Ланівці в сумі 45 060 грн. 82 коп. по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в порядку п. 7 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, стверджуючи, що заборгованість виникла під час проведення процедур банкрутства.

          У судовому засіданні представник боржника заявлені вимоги визнав повністю, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора банкрута суд встановив наступне:

          Пунктом 7 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ встановлено, що вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

          Згідно з абзацом 6 ст. 1 Закону вимоги, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

          Отже , лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури кредитори з грошовими вимогами, які виникли після порушення справи про банкрутство безпосередньо в процедурі банкрутства , мають заявляти свої вимоги до боржника.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування” є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності Управлінню Пенсійного фонду України визначається Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 128/2004 (далі –Інструкція).

Згідно даного Закону та Інструкції до страхових внесків належать - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного Фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (п. 6 ст. 20 Закону).

Пунктами 3, 2 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

          З матеріалів справи вбачається, що боржник –Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт", м. Ланівці Тернопільської області, постановою господарського суду від 03.07.2007 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено його ліквідатором –ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Як встановлено у судовому засіданні ТОВ "Моноліт", м. Ланівці до Управління Пенсійного Фонду України в Лановецькому районі подавалися Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування , що підлягають сплаті за червень-грудень 2004 року, січень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року, січень-грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, згідно яких під час процедур банкрутства заборгованість становить 45 060,82грн.

          Отже, подавши до Управління Пенсійного Фонду України в Гусятинському районі Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ( тобто заборгованість виникла під час здійснення процедури банкрутства ) збільшилася заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 45 060 грн. 82 коп.

          З огляду на наведене суд встановив, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт", м. Ланівці виникла під час процедур банкрутства; заборгованість є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що підлягає до задоволення в порядку п. 15 статті 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          На підставі наведеного, керуючись статтями 33, 43, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України , статтями 11,14,23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ господарський суд ,-

У Х В А Л И В:

1.Визнати Управління Пенсійного Фонду України в Лановецькому районі, м. Ланівці, вул. Грушевського,13 Тернопільської області поточним кредитором по справі № 10/Б-8-35 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт", м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 2а Тернопільської області в сумі 45 060 грн. 82 коп.

2.Ухвалу направити сторонам по справі та ліквідатору банкрута ОСОБА_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя                                                                                М.Є. Півторак