ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" червня 2014 р. Справа № 918/493/14
Господарський суд Рівненської області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного територіального-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" м. Львів в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" м. Рівне
до Державного підприємства "Клесівське лісове господарство" смт. Клесів Сарненського району Рівненської області
про стягнення 41 980 грн. 00 коп. штрафу
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 - за довіреністю №НЮ-19 від 01.01.2014 року;
від відповідача ОСОБА_2 – за довіреністю №1 від 02.01.2014р.
В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення приймається 12.06.2014р., оскільки в судовому засіданні 28.05.2014року оголошувалась перерва.
Суть спору:
Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог та просять суд стягнути з відповідача 41 980 грн. 00 коп. - штрафу. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невірно зазначену у накладних масу вантажу, що є порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно Статуту залізниць України. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: накладними №397967750 та №39796164 від 21.10.2013р.; актами загальної форми № 1197 та №1198 від 23.10.2013р.; комерційними актами серії АА № 076883/118/5 та № 076884/119/6 від 23.10.2013р.; актами загальної форми № 495 та № 496 від 23.10.2013р.
У додаткових поясненнях №53 від 12.05.2014р. представник позивача зазначає, що п.28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Наголошує, що з відправника стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту залізниць України у разі неправильного зазначення у накладній маси кількості вантажу на підставі ст. 122 Статуту залізниць України.
Відповідач у відзиві на позов (вх.№13250/1428 від 28.05.2014р.) та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Наголошують, що електронна тензометрична динамічна вага на станції Здолбунів типу ВТВ-25Д відповідно до технічних характеристик має похибку зважування більше 2% і використовується для власних потреб по забезпеченню безпеки руху і у відповідності до пункту 5.11 Положення про організацію робіт з обслуговування засобів ваговимірювальної техніки на залізницях України, затверджених наказом Укрзалізниці №123-Ц3 від 13.04.2005 року. Тензометричні електронні ваги для зважування під час руху з похибкою 0,5% можуть бути використані для власних потреб з метою визначення лише загальної маси вагону. Також представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертизи Рівненської торгово – промислової палати Сарненського відділення №В-1315 від 12.05.2014р.
У додаткових поясненнях (вх.№14710/14 від 12.06.2014року) представник позивача зазначає, що підставою висновку експерта Сарненського відділення торгово-промислової палати № В-1315 є документи датовані 12.05.2014р, тобто після семи місяців з моменту видачі вантажу. Звертає увагу суду на те, що висновок експерта був зроблений на підставі тих документів у яких уже зазначено об'єм деревини, проте позивачем не ставиться під сумнів об'єм даного вантажу, а лише маса нетто. Наголошує, щодо зауваження відповідача про вказівки Укрзалізниці, то таких не існує і не можуть існувати, оскільки такий організаційно-розпорядчий документ суперечив би положенням Статуту залізниць України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
21.10.2013р. Державним підприємством "Клесівське лісове господарство" зі станції Клесів Львівської залізниці на адресу одержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Язьм", станція призначення Клепарів Львівської області Львівської залізниці згідно залізничної накладної №39796750 у вагоні №90900168 було відправлено вантаж - лісоматеріали фанерні (кряж фанерний), пачки кількість місць 8, тара 22500; згідно залізничної накладної № 39796164 у вагоні №32261406 було відправлено вантаж - лісоматеріали фанерні (кряж фанерний), пачки кількість місць 8, тара 22500.
У залізничних накладних зазначено: в графі 26 "Спосіб визначення маси" - розрахунковим шляхом; в графі 24 "маса вантажу" - 50000; в графі 31 "вартість" – 4198грн.
23.10.2013р. на станції Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми №1197, яким зафіксовано невідповідність маси вантажу зазначену у залізничній накладній №39796750 від 21.10.2013р. вагон №90900168 показанням ваг, зокрема по прибуттю поїзда при зважуванні на електронній тензометричній вазі вага брутто 83350 кг, тара вагона з документа 22500 кг, вага вантажу з документу 50000 кг., що більше проти документа на 10850 кг. спосіб визначення вантажу згідно документу по розрахунку, вагон відчеплений на статистичну вагу на контрольне переважування.
23.10.2013р. на станції Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми №1198, яким зафіксовано невідповідність маси вантажу зазначену у залізничній накладній №39796164 від 21.10.2013р. вагон №32261406 показанням ваг, зокрема по прибуттю поїзда при зважуванні на електронній тензометричній вазі вага брутто 82850 кг, тара вагона з документа 22300 кг, вага вантажу з документу 50000 кг., що більше проти документа на 10200 кг; спосіб визначення вантажу згідно документу по розрахунку, вагон відчеплений на статистичну вагу на контрольне переважування.
23.10.2013р. на станції Здолбунів Львівської залізниці складено комерційний акт серії АА №076884/119/6, яким зафіксовано що при комісійному переважуванні вагона №32261406 на 150тн.зал.вазі клеймо 2013р., на основі акта загальної форми №1198 від 23.10.2013р. ст. Здолбунів, по документу значиться: вантаж лісоматеріали фанерні, пачки, кількість місць 8, брутто не вказано, тара 22300, нетто 50000. В дійсності виявилося: вантаж лісоматеріали фанерні, пачки, кількість місць у вагоні без повного вивантаження вантажу перевірити неможливо, шапка у вагоні завантажена в чотири штабеля, брутто 83000, тара 22300 з документа, нетто 60700, тобто більше проти документа на 10700 кг. При повторному переважуванні лишок проти документа на 10700 кг підтвердився. Вантажопідйомність даного вагона 66тн., що не перевищує вантажопідйомність вагона. Вагон прибув технічно справний.
23.10.2013р. на станції Здолбунів Львівської залізниці складено комерційний акт серії АА №076883/118/5, яким зафіксовано що при комісійному переважуванні вагона №90900168 на 150тн.зал.вазі клеймо 2013р., на основі акта загальної форми №1197 від 23.10.2013р. ст. Здолбунів, виявлено, що по документу значиться: вантаж лісоматеріали фанерні, пачки, кількість місць 8, брутто не вказано, тара 22500, нетто 50000. В дійсності виявилося: вантаж лісоматеріали фанерні, пачки, кількість місць у вагоні без повного вивантаження вантажу перевірити неможливо, шапка у вагоні завантажена в чотири штабеля, брутто 84100, тара 22500 з документа, нетто 61600, тобто більше проти документа на 11600 кг. При повторному зважуванні лишок проти документа на 11600 кг підтвердився. Вантажопідйомність даного вагона 66т., що не перевищує вантажопідйомність вагона. Вагон прибув технічно справний.
Комерційні акти: серії АА № 076884/119/6 від 23.10.13 р., серії АА № 076883/118/5 від 23.10.13 р. підписані начальником станції, прийомоздавальником та приймальником поїздів.
У актах також зазначено, що комісійне зважування та перевірку проводили приймальник поїздів ОСОБА_3, в присутності начальника станції ОСОБА_4, ВОХР ОСОБА_5, приймальник поїздів ОСОБА_6
Результати контрольного переважування вагонів позивачем відображено у книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Здолбунів Львівської залізниці, відповідний витяг з якої находиться в матеріалах справи.
По прибуттю вагонів на станцію призначення Клепарів Львівської області Львівської залізниці, вантаж вагою нетто 60700 кг, який прибув у вагоні № 32261406 та вантаж вагою нетто 61600 кг, який прибув у вагоні №90900168 видано вантажоодержувачу 25.10.13р., що підтверджується відповідними записами та відмітками станції призначення в комерційному акті.
На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивачем за неправильно зазначену у залізничних накладних №39796750 та № 39796164 масу вантажу нараховано відповідачу штраф в сумі 41980,00 грн., що становить 5-ти кратний розмір провізної плати та 27.02.2014року направлено на адресу відповідача претензії №91/ДНЮ та №92/ДНЮ про стягнення штрафу в сумі 41 980,00грн.
В матеріалах справи наявна копія технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки "Вагона вага" №51 станції Здолбунів Львівської залізниці, Власник ЗВВТ Рівненська дирекція залізничних перевезень. З якого вбачається, що засіб ваговимірювальної техніки "Вагона вага" №51 пройшов перевірку про, що свідчить відмітка контроль придатності, ЗВВТ для зважування вантажів, профілактичне обслуговування, перевірки несправності, ремонт та усунення недоліків. Згідно відмітки від 20.05.2013 року держстандарт метрології вага придатна до подальшої експлуатації.
Згідно долученого відповідачем до матеріалів справи висновку експерта Сарненського відділення Рівненської торгово-промислової палати №В-1315 на залізничний напіввагон №32261406 було завантажено свіжозрубані лісоматеріали круглі породи вільха, береза, сосна загальним об’ємом – 59,87м.куб. нетто-вага даної партії згідно розрахунків може становити 41009,0-54638,0кг. На залізничний напіввагон №90900168 було завантажено свіжозрубані лісоматеріали круглі породи вільха, береза, сосна загальним об’ємом – 58,937м.куб. Нетто-вага даної партії згідно розрахунків може становити 40837,0-54397,0кг.
Враховуючи несплату штрафу в розмірі 41980грн. в добровільному порядку, позивачем пред’явлено позов про примусове стягнення з відповідача зазначеної суми.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовано на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є правовідносинами у сфері перевезення та регулюються нормами глави 64 Цивільного кодексу України та глави 32 Господарського кодексу України.
За приписами ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 909, ч.1 ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Так, Закон України "Про транспорт" визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту, питання правовідносин в сфері діяльності залізничного транспорту регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, яким регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Частиною 1 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно із ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
У відповідності до ст. 12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України. Відповідно до ст. 5 Статуту залізниць України на його підставі Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 затверджені Правила перевезень вантажів, Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, Правила оформлення перевізних документів, Правила приймання вантажів до перевезення, Правила видачі вантажів, Правила складання актів, інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць України, а також п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення визначається відправником.
Згідно п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи накладної.
Отже, заповнення саме вантажовідправником визначених граф перевізних документів, в тому числі і накладної, передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, так і ст. 23 Статуту залізниць України.
Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
За приписами ст. 37 Статуту залізниць України тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Судом враховується, що визначення маси вантажу умовно та внесення відповідних відомостей в перевізні документи, зокрема, накладні № 39796750 та №39796164, здійснено відповідачем, що цілком відповідає приписам чинного законодавства.
Проте, згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
23 жовтня 2013 р. на проміжній станції Здолбунів Львівської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України проведено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагонах: № 90900168, № 32261406, не відповідає масі, вказаній відправником у накладних № 39796750 та №39796164. Перевірка здійснювалась на 150тн. вагових електронно-тензометричних вагах станції Здолбунів.
За даних обставин залізницею було складено акти: загальної форми №1198 від 23.10.2013 р. та комерційний акт серії АА № 076884/119/6 від 23.10.13 р., загальної форми №1197 від 23.10.2013 р. та комерційний акт серії АА № 076883/118/5 від 23.10.13 р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Як вбачається із актів загальної форми, при зважуванні вагонів на електронно - тензометричних вагах було виявлено: "Вагон №90900168 вага брутто 83350 кг, тара вагона з документа 22500 кг, вага вантажу з документу 50000 кг., що більше проти документа на 10850 кг. спосіб визначення вантажу згідно документу по розрахунку, вагон відчеплений на статистичну вагу на контрольне переважування" (акт №1197); "Вагон № 32261406 вага брутто 82850 кг, тара вагона з документа 22300 кг, вага вантажу по документу 50000 кг., що більше проти документа на 10700 кг. спосіб визначення вантажу згідно документу по розрахунку, вагон відчеплений на статистичну вагу на контрольне переважування" (акт №1198).
Згідно комерційного акта серії АА № 076884/119/6 від 23.10.13 р. вбачається, що під час комісійного переважування вагона №90900168 виявлено по документу значиться: вантаж лісоматеріали фанерні, пачки, кількість місць 8, брутто не вказано, тара 22500, нетто 50000. В дійсності виявилося: вантаж лісоматеріали фанерні, пачки, кількість місць у вагоні без повного вивантаження вантажу перевірити неможливо, шапка у вагоні завантажена в чотири штабеля, брутто 84100, тара 22500 з документа, нетто 61600, тобто більше проти документа на 11600 кг. При повторному переважуванні лишок проти документа на 11600 кг підтвердився. Вантажопідйомність даного вагона 66тн., що не перевищує вантажопідйомність вагона. Вагон прибув технічно справний.
Згідно комерційного акта серії АА № 076883/118/5 від 23.10.13 р. вбачається, що під час комісійного переважування вагона № 32261406 виявлено по документу значиться: вантаж лісоматеріали фанерні, пачки, кількість місць 8, брутто не вказано, тара 22300, нетто 50000. В дійсності виявилося: вантаж лісоматеріали фанерні, пачки, кількість місць у вагоні без повного вивантаження вантажу перевірити неможливо, шапка у вагоні завантажена в чотири штабеля, брутто 83000, тара 22300 з документа, нетто 60700, тобто більше проти документа на 10700 кг. При повторному переважуванні лишок проти документа на 10700 кг підтвердився. Вантажопідйомність даного вагона 66 тн., що не перевищує вантажопідйомність вагона. Вагон прибув технічно справний.
У комерційних актах зазначено, що переважування вагонів проведено на 150тн. залізничній вазі, клеймо 2013р.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2 %.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
При цьому, в даному випадку надлишок вантажу перевищив вказані у накладних масу на 11600 кг та на 10700кг., що становить вище 23 % та 21% від загальної маси вантажу.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт", пунктом 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
За змістом ст. 129 Статуту залізниць України комерційний акт складається для засвідчення невідповідності, найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними в транспортних документах.
Відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, комерційні акти складаються на місцях загального користування у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях не загального користування - у день здачі вантажу одержувачу; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Згідно п. 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
У відповідності до п.10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Судом встановлено, що комерційні акти: серії АА № 076884/119/6 від 23.10.13 р., серії АА № 076883/118/5 від 23.10.13 р. підписані начальником станції, прийомоздавальником та приймальником поїздів.
При цьому, доказів заперечень відповідача щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування їх з боку відповідача відсутні.
За таких обставин, за висновками суду комерційні акти серії АА № 076884/119/6 від 23.10.13 р., серії АА № 076883/118/5 від 23.10.13 р. є належними доказами встановлення позивачем факту невідповідності відомостей про вагу вантажу, зазначену у накладних, її реально встановленій вазі.
Крім того, результати контрольного переважування вагонів позивачем відображено у книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Здолбунів Львівської залізниці, відповідний витяг з якої находиться в матеріалах справи.
Згідно п. 12 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
По прибуттю вагонів на станцію призначення Клепарів Львівської залізниці, вантаж вагою нетто 60700 кг, який прибув у вагоні № 32261406, видано вантажоодержувачу 25.10.13 р., вантаж вагою нетто 61600 кг, який прибув у вагоні № 90900168, видано 25.10.13 р., що у відповідності до Правил складання актів підтверджується відповідними записами та відмітками станції призначення в комерційних актах серії АА № 076884/119/6 від 23.10.13 р., серії АА № 076883/118/5 від 23.10.13 р.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п.3.15 Роз'яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 29.09.08 р. № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" при застосуванні ст.118 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати штрафу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стосовно доводів відповідача про те, що визначення маси вантажу на станції відправлення відбувалось розрахунковим шляхом і тому перевірка маси вантажу на станції призначення повинна проводитись таким самим способом суд зважає на таке.
Згідно ст. 37 Статуту залізниць України маса вантажів визначається відправником. Визначення маси пропонованих до перевезення вантажів може вироблятися різними способами: шляхом зважування на товарних, вагонних і елеваторних вагах, за трафаретом, за стандартом, розрахунковим шляхом і за допомогою обміру. Визначення маси вантажу згідно з трафаретом, у відповідності зі стандартом, розрахунковим шляхом, за допомогою обміру проводиться тільки вантажовідправником. Однак з метою забезпечення безпеки руху визначення маси вантажів, вантажобагажу, навантаження яких до повної місткості вагонів, контейнерів може спричинити за собою перевищення їх допустимої вантажопідйомності, здійснюється тільки за допомогою зважування.
Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. З наведеної норми вбачається, що вона носить обов'язковий характер саме для станції призначення.
Зазначена норма направлена на усунення спорів між учасниками перевізних правовідносин у випадках виявлення нестачі вантажу, оскільки у разі зважування різними способами на станції відправлення та призначення відповідно може дати необ'єктивну інформацію щодо дійсної маси вантажу.
При цьому, обов'язковість застосування приписів п. 22 Правил видачі вантажів щодо способу визначення маси вантажу під час контрольних перевірок маси вантажів на проміжних станціях не передбачена нормами діючого законодавства. Відтак, перевірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.
Стосовно спірного вантажу норми діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і обміром чи розрахунковим способом. Однак, як зазначено в Роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу ніж таке визначення обміром чи розрахунковим шляхом.
Доказів на спростування зазначених висновків та зазначення іншого прийнятного способу точного визначення маси вантажу відповідачем суду не надано.
Суд зазначає, що можливість визначення маси певних вантажів розрахунковим способом, за обміром або умовно не виключає при цьому, можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд та ризик. Однак, застосовуючи умовний спосіб визначення маси вантажу відповідач повинен був усвідомлювати цілком закономірну ймовірність виникнення похибки при розрахунках та можливість настання несприятливих наслідків в результаті її виявлення вантажоперевізником. На підставі зазначеного доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.
Крім того, відсутність порушення у виборі відповідачем способу визначення маси вантажу не є підставою для звільнення останнього від обов'язку оплати штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України, адже за цією статтею штраф підлягає стягненню за самий факт неправильного зазначення, зокрема, маси вантажу у накладній.
З долученого відповідачем до матеріалів справи висновку експерта №В-1315 вбачається, що експертиза проведена 12.05.2014р., тоді як зважування маси вантажу відбувалось 23.10.2013р. При цьому визначення нетто ваги партії лісоматеріалів експертом проводилось умовно, з огляду на що зазначений висновок судом оцінюється критично та до уваги не приймається.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати штрафу в сумі 41980,00 грн. за неправильне зазначенням маси вантажу у накладних, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 11, 202, 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов Державного територіального-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" м. Львів в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" м. Рівне до Державного підприємства "Клесівське лісове господарство" смт. Клесів Сарненського району Рівненської області про стягнення 41 980грн. 00коп. штрафу задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Клесівське лісове господарство" (Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вул. Залізнична, 61, код ЄДРПОУ 0992771) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 17, код ЄДРПОУ 25894955) 41 980,00 грн. (сорок одна тисяча дев’ятсот вісімдесят гривень 00коп.) - штрафу та 1 827 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.06.2014р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1);
3 - відповідачу рекомендованим (34550, вул. Залізнична, 61, смт. Клесів, Сарненський р-н, Рівненська обл.).,ано 4 примірника:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1);
3 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 17);
4 - відповідачу рекомендованим (34550, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Клесів, вул. Залізнична, 61).