П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1072/23

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача – Турецької І. О.,

суддів – Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо неоформлення та ненадання до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та з 01.01.2023 основного розміру пенсії;

- зобов`язати підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та з 01.01.2023.

Також позивач, відповідно до частини 2 статті 371 КАС України просив допустити  негайне виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду його позову.

Окрім того, вимогами позивача, являлося зобов`язання  Миколаївського ОТЦК та СП, відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, у встановлений судом строк, подати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ.

Позивач указує, що він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір його грошового забезпечення із зазначенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення з 1 січня відповідного року перерахунку розміру пенсії, однак відповіді на своє звернення не отримав.

Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки з ухваленням рішення по справі № 826/6453/18 відновлена попередня редакція пункту 4 Постанови №704, у зв`язку з чим є підстави для оформлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Постанови № 704 з обов`язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, для перерахунку пенсії.

При цьому, позивач звертає увагу, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня кожного року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 – задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Миколаївського ОТЦК та СП щодо невиготовлення та ненадання до ГУ ПФУ в Миколаївській області оновлених довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Суд зобов`язав Миколаївське ОТЦК та СП підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону  №2262-ХІІ та положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством на відповідний рік, у військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування положень Постанови №704 із використанням для їх визначення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Суд визнав, що бездіяльність відповідача щодо оформлення та видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та норм Постанови № 704 є протиправною.

Разом з цим, вимоги в частині зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення та звернення до негайного виконання судове рішення, суд визнав безпідставними, а тому в задоволенні таких вимог відмовив.

Суд, аналізуючи доводи Миколаївського ОТЦК та СП про пропущення позивачем строку звернення до суду, вказав на їх безпідставність, оскільки за правилами частини 3  статті 51 Закону України №2262-ХІІ  перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим  Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Подібна правова позиція, на думку суду першої інстанції,  щодо застосування норм права викладена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №815/3522/17 та від 24.01.2019 у справі №338/879/17, від 27.05.2021 року по справі № 442/5891/17, від 31.05.2021 по справі 750/6708/17, від 18.08.2021 у справі № 592/10230/17.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

В апеляційній скарзі, Миколаївський ОТЦК та СП, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення не врахував, що наразі зміни розміру грошового забезпечення, за відповідною або аналогічною посадою до посади, яку обіймав позивач не відбулися, а тому у Миколаївського ОТЦК та СП відсутні будь-які правові підстави для інформування органів Пенсійного фонду України про настання підстав для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям.

За твердженням скаржника, станом, на день виникнення спірних правовідносин, Кабінетом Міністрів України не встановлювалися інші розміри грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, ніж визначені Постановою №704, рішення з приводу перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям Кабінетом Міністрів України також не приймалося.

Окрім цього, скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, зокрема, залишив поза увагою, пропуск позивачем строку звернення до суду, у зв`язку з чим, на думку скаржника, наявні підстави для  застосування наслідків пропуску строку, передбачені статтею 123 КАС України та залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ОСОБА_1 , оскаржуючи рішення суду першої інстанції,   не погодився з визначенням дати, що вказана судом для обчислення та перерахунку пенсії, зокрема, з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.

Вважаючи, що суд неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ОСОБА_1  просить рішення суду, в цій частині, скасувати та прийняти нове про задоволення вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на доводи, які є ідентичними доводам, викладеним у позовній заяві та на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.08.2022 у справі  440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21 та інші рішення суду касаційної інстанції.

Скаржник вважає, що належним способом захисту його порушеного права є зобов`язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та з 01.01.2023.

Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІ.

24.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського ОТЦК та СП із заявою про складення та надання до органу Пенсійного фонду довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно положень додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

22.12.2022 позивач знову звернувся до Миколаївського ОТЦК та СП із заявою про складення та надання до органу Пенсійного фонду довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно положень додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії заявника з 01.02.2022 року (а.с. 24).

На вказані заяви, ОСОБА_1  відповіді від Миколаївського ОТЦК та СП не отримав.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність у видачі такої довідки, звернувся до суду з даним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції ОСОБА_1 і наявні підстави для часткового задоволення апеляції скарги Миколаївського ОТЦК та СП, з огляду на таке.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення про задоволення його позовних  вимог помилково визначив дату, з якої необхідно проводити перерахунок його пенсії, колегія суддів зазначає таке.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності отриманої позивачем відмови у виготовлені довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020,  01.01.2021, 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, для здійснення перерахунку пенсії.

Як зазначив суд вище, згідно частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою №45 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.  

Пункт 4 Порядку №45 встановлює, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Стаття 51 Закону №2262-ХІІ встановлює строки перерахунку призначених пенсій.

Так, згідно частини  2 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

В даному випадку, за наслідком підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям через зростання прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, тобто з 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, перерахунок пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ має здійснюватися з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали відповідні обставини, тобто з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року, відповідно.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому розумінні норм законодавства, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

Переходячи до вирішення обґрунтованості апеляції Миколаївського ОТЦК та СП, колегія суддів вважає, що насамперед повинно бути вирішений довід скаржника про порушення  судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, щодо незастосування наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.

Частина 2 статті 122 КАС України встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом спору у даній справі є перевірка правомірності бездіяльності відповідача щодо виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії на підставі таких довідок з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та з 01.01.2023.

При цьому, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права  у лютому 2023 року.

Суд першої інстанції відмовляючи Миколаївському ОТЦК та СП в залишені позову ОСОБА_1 без розгляду, погодився з його позицією, що за правилами частини 3  статті 51 Закону України №2262-ХІІ  перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим  Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку  суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на таке.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб,  є  Закон №2262-ХІІ.

  Згідно з частиною четвертою  статті 63 Закону № 2262-XII  усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у  порядку  та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

13.02.2008 Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затвердив  Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за №45.

Пункт 4 даної постанови встановлює, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені  частинами другою  і  третьою  статті 51 Закону.

Відповідно до частини 2  статті 51 Закону № 2262-XII, в редакції, що діяла до 01.01.2016,  перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення   від 15.07.2015  № 614-VIII, який набув чинності з 01.01.2016, доповнено статтю 51 Закону частиною третьою.

Відповідно внесених доповнень, перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не проведений з вини органів Пенсійного фонду України або державних органів , які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Тобто, до внесення вказаних змін, якщо особа мала право на перерахунок, але такий не був своєчасно здійснений з вини органів Пенсійного фонду або уповноваженого органу, що подає довідки на перерахунок, провести доплату за попередній період було можливо не більше як за 12 місяців. Проте із внесенням цих змін, якщо особа має право на перерахунок, а такий не проведений їй вчасно – доплата проводитиметься без обмеження строком, з дня набуття права на підвищення пенсії.

Оцінюючи аргументи суду першої інстанції про те, що позивач не пропустив строк звернення до суду з даним позовом, оскільки наведена вище норма, не обмежує його таким строком, колегія суддів зазначає таке.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання чи існує колізія між статтею 122 КАС України та частиною 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в  постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.

Під юридичною колізією потрібно розуміти певний конфлікт, суперечку в правовій сфері, в основі яких суперечності між правовими актами й нормами, прийнятими з одного й того ж питання. Ці норми й акти можуть бути прийняті одним або різними суб`єктами правотворчості, але спрямовані на регулювання одних суспільних правовідносин, і їх застосування дає різний, зокрема можливий протилежний результат.

Колізії можуть бути: темпоральні (часові) - ті, які виникають внаслідок видання в різний час і з того самого питання принаймні двох норм права; ієрархічні - ті, які виникають тоді, коли на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, що розміщуються на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства, а тому мають різну юридичну силу; змістовні колізії - ті, які є конфліктними відносинами між нормами, що виникають унаслідок часткового збігу обсягів їх регулювання, обумовлених специфікою суспільних відносин.

Колізія норм права вирішується з використанням темпорального, ієрархічного чи змістовного методу шляхом вибору того нормативного акта, який повинен бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

За проведеним аналізом,  суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що  Закон №2262-XII не визначає строк звернення до суду, а   визначає строки проведення перерахунків, у випадку настання обставин (тобто коли Кабінет Міністрів України прийме рішення про підвищення грошового забезпечення) .

Водночас, строк перерахунку призначених пенсій  не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду,  а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Отож,  необмежене будь –яким строком право  ініціювати в судовому порядку спір щодо протиправної бездіяльності державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування пенсійної системи.

Проаналізувавши рішення Верховного Суду, на які посилався суд першої інстанції, на підтримку своєї позиції (постанови від 05.09.2018 у справі №815/3522/17, від 24.01.2019 у справі №338/879/17, від 27.05.2021 по справі № 442/5891/17, від 31.05.2021 у справі 750/6708/17, від 18.08.2021 у справі № 592/10230/17, колегія суддів зазначає таке.

У наведених рішеннях викладені правові висновки у правовідносинах, коли в  централізованому  порядку, у зв`язку з прийняттям рішення Кабінетом Міністрів України,  проводиться перерахунок грошового забезпечення військовослужбовців та відсутній спір про наявність права на такий перерахунок.

У справі, що розглядається Миколаївське ОТЦК та СП  заперечує право ОСОБА_1 на перерахунок пенсії.

Вирішуючи питання з якого моменту слід відраховувати строк звернення позивача до суду за захистом своїх прав, колегія суддів дійшла таких висновків.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд сформулював в постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 з цього приводу таку правову позицію.

Так, суд касаційної інстанції зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому з дня отримання пенсійної виплати особою, розмір якої не змінено пенсійним органом, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, після настання вищевикладених обставин, які є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій, позивач мав усвідомлювати факт порушення своїх прав за наслідком отримання пенсійних виплат, розмір яких не змінився.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі права на отримання спірних довідок, як складової, в алгоритмі згаданого перерахунку, у лютому місяці відповідного року.

За таких умов, доводи апеляційної скарги Миколаївського ОТЦК та СП стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, в частині позовних вимог що стосуються 2020 - 2022 років, колегія суддів вважає обґрунтованими, а протилежні висновки суду першої інстанції з цього питання  - помилковими.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно протиправності рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Миколаївського ОТЦК та СП щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та зобов`язання  відповідача підготувати та надати до пенсійного органу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1  станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011 -XII, положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023, з огляду на таке.

Так, як зазначалося вище, Миколаївський ОТЦК та СП заперечує право позивача на визначення посадового окладу і окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та стверджує, що посадовий оклад військовослужбовців має визначатися із застосуванням в якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що Закон України «Про Державний Бюджет України на 2018 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 – 1762 гривні.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» визначає, що з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум працездатних осіб - 2684 гривні.

Розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців в 2023 році є більшим ніж в 2018 році.   

Отже, посилання відповідача на відсутність підстав для видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023 є безпідставними та такими, що порушують право ОСОБА_1 на отримання пенсії в розмірі встановленому законом.

Так, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 04.04.2023 у справа №120/5264/22.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вищевказані доводи  Миколаївського ОТЦК та СП  недоречними.

Слід також зазначити, що відмова відповідача в наданні оновленої довідки порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримання всіх вимог, необхідних для цього, а органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року у осіб з числа військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Такі висновки суду першої інстанції відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, та від 06.03.2023 у справі № 160/2775/22.

З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги, що із позовною заявою про зобов`язання відповідача підготувати та направити до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 позивач звернувся до суду у лютому 2023 року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За приписами статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами  третьою  та  четвертою  статті 123 цього Кодексу;

Таким чином, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року підлягає скасуванню в частині визнання протиправною бездіяльність Миколаївського ОТЦК та СП щодо ненадання довідок про розмір грошового забезпечення та зобов`язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та на 01.01.2022 із залишенням позову в цій частині без розгляду. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Разом з цим, враховуючи те, що в апеляції скаржник, в особі   ІНФОРМАЦІЯ_1 просив прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 319, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки – задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненадання довідок про розмір грошового забезпечення та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та на 01.01.2022 – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в цій частині – залишити без розгляду.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя                                                                       І. О. Турецька

суддя                                                                                           О. А. Шевчук

суддя                                                                                           Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 31.07.2023.