ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2393/23 Справа № 175/3308/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№22019040000000060, 22020040000000012 відносно ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року було задоволено клопотання захисника обвинуваченого та закрито кримінальне провадження за №№22019040000000060, 22020040000000012 відносно ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, зокрема, судом першої інстанції в ході вирішення питання про закриття кримінального провадження було встановлено, що прокурором не дотримано вимоги ст. 219 КПК України та направлено обвинувальний акт на розгляд до суду із порушенням строків досудового розслідування, передбачених вказаною нормою.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Прокурор в своїй скарзі просить скасувати ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року про закриття кримінального провадження, за №№22019040000000060, 22020040000000012 відносно ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не врахував положення ч. 7 ст. 295-1, ч. 5 ст. 219, п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України та дійшов помилкового висновку про те, що двох місячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22019040000000060 закінчився 07 серпня 2019 року та вважає, що в даному випадку момент закінчення досудового розслідування пов`язано саме з моментом направлення до суду обвинувального акта. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22019040000000060 направлено до суду 14 серпня 2019 року, що підтверджується супровідним листом та відповідними відмітками в ЄРДР, тобто в межах строку досудового розслідування.

Крім того, прокурор вважає, що судом першої інстанції безпідставно прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 22020040000000012 за ч. 1 ст. 263 КК України - на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки строк досудового розслідування в даному провадженні тривав з 26 грудня 2019 року по 13 лютого 2020 року, тобто, менше двох місяців передбачених ст. 219 КПК України, а тому будь-які законні підстави для закриття кримінального провадження в цій частині також відсутні.

Поміж іншого, прокурор не погоджується із висновками суду першої інстанції про ідентичність кримінальних правопорушень, які розслідувались у кримінальних провадженнях №22020040000000012 та № 22019040000000060, так як об`єктивна сторона та предмет злочину у цих кримінальних провадженнях є різним, що виключає твердження суду щодо тотожності цих діянь та повторне притягнення до відповідальності за одне й те саме діяння.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.

Захисник та обвинувачений проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, посилались на її безпідставність та необґрунтованість, просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Такі дії полягають у наданні можливості скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (частини 2, 3 ст. 290 КПК).

Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

У відповідності до ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Положеннями п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

Згідно висновків Верховного Суду у випадку направлення прокурором обвинувального акту до суду після закінчення строків досудового розслідування у суду виникає обов`язок закрити кримінальне провадження на будь-якій стадії судового розгляду.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та матеріалів кримінального провадження, 06 червня 2019 року слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за номером №22019040000000047, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за фактом незаконного придбання та зберігання зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу. Того ж дня, прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 , в порядку ч. 10 ст. 216 КПК України, винесено постанову якою підслідність кримінального провадження №22019040000000047 від 06 червня 2019 року за ч. 1 ст. 263 КК України визначено за слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області.

06 червня 2019 року прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 , в порядку ст. 217 КПК України, винесено постанову, згідно якою кримінальне провадження №22019040000000047 від 06 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України об`єднано з матеріалами кримінального провадження №22018040000000095 від 26 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364 КК Ураїни (з присвоєнням номеру в ЄРДР №22018040000000095 від 26 листопада 2018 року).

07 червня 2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України в рамках об`єднаного кримінального провадження №22018040000000095 від 26 листопада 2018 року.

31 липня 2019 року підозрюваному ОСОБА_8 слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_10 вручено клопотання від 31 липня 2019 року про продовження строку досудового розслідування по кримінальному провадженні №22018040000000095 від 26 листопада 2018 до 4 місяців.

06 серпня 2019 року слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська винесено рішення по справі №200/11363/19 провадження №1кс/200/6999/19, яким у задоволені клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №22018040000000095 від 26 листопада 2018 року до 4 місяців відмовлено.

Тобто, двохмісячний строк досудового розслідування кримінального провадження №22018040000000095 від 26 листопада 2018 року закінчувався 07 серпня 2019 року.

06 серпня 2019 прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 , в порядку ст. 217 КПК України, винесено постанову, згідно якою кримінальне провадження (первинний номер до об`єднання №22019040000000047 від 06 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України) виділено з матеріалів кримінального провадження №22018040000000095 від 26 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 263 КК України з присвоєнням номеру в ЄРДР №22019040000000060 від 07 серпня 2019 року за ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до положень діючого кримінального процесуального законодавства України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016 року, Реєстр ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення єдиного обліку кримінальних правопорушень і прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану і структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.

Формування Реєстру розпочинається з внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела.

Також, згідно п.п. 8, 9 розділу 2 Положення, відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.

На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий за Довідником 1 «Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» (додаток 7) вносить до Реєстру інформацію про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.

За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог ст.214 КПК України. При цьому внесення до ЄРДР відомостей щодо правової кваліфікації є обов`язковим.

Предмети, вилучені законом з обігу (наприклад наркотичні засоби, зброя, боєприпаси), підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження (ст.236 КПК України).

Виявлення вказаних предметів може стати підставою для ініціювання початку кримінального провадження та притягнення винуватих до кримінальної відповідальності.

Частина 3 статті 217 КПК України передбачає, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

За приписом частини 7 цієї статті, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Таким чином, враховуючи викладені положення, зокрема, правила об`єднання та виділення матеріалів кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що двохмісячний строк досудового розслідування по виділеному з підозрою кримінальному провадженні №22019040000000060 за підозрою ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 263 КК України, також, закінчився 07 серпня 2019 року.

В свою чергу, 07 серпня 2019 року о 20.01 год. (в останній день досудового розслідування кримінального провадження) слідчий поштовим відправленням Укрпошти за №4900072164267 згідно опису направив підозрюваному ОСОБА_12 на адресу АДРЕСА_1 повідомлення про зміну підозри. При цьому, судом було встановлено, що ОСОБА_8 проживає за іншою адресою: АДРЕСА_1 , що є іншою будівлею і що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Дана обставина дає підстави стверджувати, що у строки досудового розслідування кримінального провадження №22019040000000060 підозрюваному ОСОБА_8 не вручалися: повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 07 серпня 2019 року; повідомлення про відкриття матеріалів досудового розслідування від 07 серпня 2019 року; пам`ятка про права та обов`язки; повідомлення про завершення досудового розслідування.

Із обвинувальним актом по кримінальному провадженню №22019040000000060 прокурор звернувся 20 серпня 2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто поза межами строку досудового розслідування передбаченого ст. 219 КПК України.

Щодо кримінального провадження №2202000000000012 від 11 лютого 2020 року, яке є матеріалами, виділеними з кримінального провадження №22018040000000095 від 26 листопада 2018 року постановою прокурора від 11 лютого 2020 року, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Кримінальне провадження №22018040000000095 від 26 листопада 2018 року знаходилось у провадженні СВ УСБУ у Дніпропетровській області. За даним фактом ОСОБА_8 26 грудня 2019 року було повідомлено про підозру.

В подальшому ці матеріали були спочатку об`єднані з матеріалами №22018040000000095, у продовженні строку досудового розслідування якого ухвалою слідчого судді від 06 серпня 2019 року було відмовлено, а потім 11 лютого 2020 року виділені з присвоєнням номеру №22020040000000012.

Тобто, колегія суддів вважає, що орган досудового розслідування, будучи достеменно обізнаним про те, що у продовженні строку досудового розслідування кримінального провадження №22018040000000095 відмовлено, 11 лютого 2020 року ними було виділено окремо кримінальне провадження із присвоєнням номеру №22020040000000012, при цьому, фактично та по суті, обставини вчинення кримінального правопорушення по кримінальному провадженні №22020040000000012 є тими самими обставинами, що і обставини справи, яка надійшла до суду з обвинувальним актом матеріалів кримінального провадження №22019040000000060 20 серпня 2019 року, і які також були виділені з матеріалів кримінального провадження №22018040000000095. Вказане свідчить про грубе порушення прокурором та органом досудового розслідування вимог ст. ст. 214, 217 КПК України.

Тож, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що сторона обвинувачення у кримінальному провадженні в рамках двохмісячного строку досудового розслідування №22019040000000060 від 07 серпня 2019 року з моменту повідомлення про підозру не виконала дії, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 283 КК України, а саме не звернулась до суду з обвинувальним актом, та грубо порушила правила досудового розслідування в частині виділення матеріалів в окреме провадження №22020040000000012, що стало підставою для закриття вказаних кримінальних проваджень у відповід6ності до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії повністю відповідають встановленим обставинам справи, є обґрунтованими , а постановлена ухвала - законною.

Щодо доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі про те, що ними було направлено обвинувальний акт по кримінальному провадженню №22019040000000060 в межах строку досудового розслідування, то колегія суддів відхиляє такі доводи прокурора, так як нормами ст. 219 КПК України чітко визначено, що строк досудового розслідування закінчується протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину і обвинувальний акт в даному випадку повинен бути направлений до суду до закінчення вказаного строку. Строк досудового розслідування по кримінальному проваджені №22019040000000060 від 07 серпня 2019 року, з дати повідомлення про підозру 07 червня 2019 року, - закінчився 07 серпня 2019 року, а з обвинувальним актом до суду прокурор звернувся 20 серпня 2019 року, тобто, поза межами строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України.

Щодо доводів прокурора про те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 22020040000000012 за ч. 1 ст. 263 КК України - на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки строк досудового розслідування в даному провадженні тривав з 26 грудня 2019 року по 13 лютого 2020 року, тобто, менше двох місяців передбачених ст. 219 КПК України, а тому будь-які законні підстави для закриття кримінального провадження в цій частині також відсутні, то колегія суддів відхиляє такі доводи прокурора, так як прокурором при виділенні даних матеріалів було грубо порушено норми ст. 217 КПК України, а обставини вчинення кримінального правопорушення по кримінальному провадженні №22020040000000012 фактично є тими самими, що і обставини справи, яка надійшла до суду з обвинувальним актом 20 серпня 2019 року в кримінальному провадженні №22019040000000060.

Щодо посилань прокурора на те, що висновки суду першої інстанції про однаковість обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України у матеріалах кримінального провадження за № №22019040000000060, 22020040000000012, то колегія суддів відхиляє такі доводи прокурора, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що зводяться до переоцінки встановлених судами першої інстанції та апеляційної інстанції обставин та висновків суду, а також, до особистого тлумачення норм кримінального процесуального законодавства України.

Тож, з огляду на викладене та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№22019040000000060, 22020040000000012 відносно ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 263 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді Дніпровського

апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4