ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 липня 2023 року                                            м. Чернігів                            Справа № 620/8535/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати Позивачу добових витрат на відрядження за період з 01 по 30 квітня 2022 року та з 06 травня по 16 серпня 2022 року;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу добові на відрядження за період з 01 по 30 квітня 2022 року та з 06 травня по 16 серпня 2022 року, на загальну суму - 39 900,00 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот) грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення з доказами поважності причин його пропуску.

13.07.2023 на адресу суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовом, яка обгрунтована тим, що по поверненню з відрядження позивачці доведено наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.08.2022 №1048 про переміщення по службі та призначення на посаду офіцера науково-організаційного відділу військової частини НОМЕР_2 , яка територіально дислокується в місті Києві. У зв`язку з цим, позивачка розпочала процес здачі справ та попередньої посади (помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи) та 19.08.2022 вибула до нового місця проходження військової служби. З 20.08.2022 зарахована до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , прийняла справи та посаду і приступила до виконання службових обов`язків за посадою (копії відповідних витягів з наказів додані до позовної заяви). Таким чином, з об`єктивних причин, пов`язаних з виконанням військовослужбовцями свого військового обов`язку в умовах воєнного стану, унеможливило своєчасне звернення позивачки за професійною правничою допомогою та подання позовної заяви до суду в установлений законодавством строк. Крім того зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1  ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5  ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як слідує з матеріалів справи предметом розгляду даної справи є факт нарахування та виплати позивачу добових витрат на відрядження.

Тобто, позивачка фактично про порушення своїх прав дізналась в квітні 2022 та  травні-серпні 2022 року, а звернулась до адміністративного суду із даним  позовом лише 20.06.2023 (згідно штампу на позові), тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законодавець законодавчо закріпив, що підставою для поновлення пропущеного строку може бути наявність обставин, які зумовили обмеження можливості реалізувати своє право на судовий захист протягом строку, встановленого законом.

Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Теорією та практикою вироблені правила, згідно яких причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин, основними з яких є такі: повітряна тривога, яка фактично перешкодила для вчинення конкретної процесуальної дії, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, а також окупація вказаної території тощо.

Позивачка не вказала жодної причини, яка б об`єктивно перешкоджали їй протягом місячного строку звернутись до суду.

Крім того, відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789, Чернігівська область виключена із вказаного Переліку. Відповідно до змін, внесених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01.07.2022 №143, станом на 29.06.2022 до Переліку включено частину Чернігівської області, а саме: Корюківський район: 1) Корюківська міська територіальна громада; 2) Сновська міська територіальна громада; Новгород-Сіверський район: 1) Новгород-Сіверська міська територіальна громада; 2) Семенівська міська територіальна громада. Чернігівський район: Городнянська міська територіальна громада.

Тобто, з квітня 2022 року м. Чернігів не перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Верховний Суд у постанові 29.09.2021 року у справі №200/1709/20-а зазначив, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта власних повноважень. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа «Перез де Рада Каванілес протии Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд з прав людини наголосив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватись при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової впевненості. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

За таких обставин, позивачкою не наведено, за яких поважних причин (непереборних обставин) було пропущено строк звернення до суду.

Згідно частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачкою не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали її зверненню з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя                                                                                                              О.Є. Ткаченко