ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/10250/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання       протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2023   року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1   грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017 року (включно); зобов`язати Департамент патрульної поліції   нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року (включно); зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року   по 31.10.2017 року (включно).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що      ОСОБА_1 працює з 19.05.2016 року на посаді командира взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Відповідачем неправомірно було не виплачено позивачеві грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по31.12.2017 року. З листа відповідача від 02.11.2021 року вбачається, що доплату позивачу за службу в нічний час було здійснено лише за період з січня 2018 року по серпень 2021 року, а підстави для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року до 31.10.2017 року відсутні. Водночас із згаданого листа вбачається, що кількість відпрацьованих годин у нічний час позивачем за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року в загальній кількості складає 752 години. Позивач також  не погоджується із позицією відповідача, яка вбачається з його  листа  від 02.11.2021 року, згідно якої індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності  постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, якою  внесено зміни до пункту 2 Порядку та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовці» словом «поліцейські,   тобто з листопада 2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та зобов`язано Департамент патрульної поліції надати суду інформацію та докази на її підтвердження щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року та індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 31.10.2017 року.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 25.05.2016 року за № 142 о/с позивач з 19.05.2016 року перебував на службі в поліції та безпосередньо проходив службу в роті №2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі Департаменту патрульної поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції № 580 о/с від 19.06.2018 року позивача призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Позивачем за спірні періоди було отримано грошове забезпечення в максимально можливому розмірі. Відповідно до наказів Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 у період 19.05.2016 року по 31.12.2017 року до служби в нічний час не залучався у зв`язку з чим підстави для нарахування та виплати вищезазначеної доплати відсутні. Відсутність же в розрахункових листах позивача відповідної графи про здійснення йому нарахування доплати за службу в нічний час свідчить лише про некоректне відображення уповноваженою особою складових елементів грошового забезпечення, яке було нараховано та виплачено позивачу за спірний період, що враховуючи максимально можливий розмірі грошового забезпечення, отриманого позивачем, не може бути обґрунтованою (та власне єдиною) підставою для повторного нарахування позивачу такої складової грошового забезпечення. Позивачем не доведено обставин, що вказують на неправильне або неповне нарахування грошового забезпечення, у зв`язку з чим відповідач діяв на підставі і в межах наданих повноважень, та у спосіб визначений Законом

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 працює з 19.05.2016 року на посаді командира взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

Листом Департаменту патрульної поліції від 02.11.2021 року № 1125аз,1126аз,1127аз,1128аз,1129аз/1/41/5/05-2021,     Департамент патрульної поліції повідомив,     що   ОСОБА_1 здійснено доплату за службу в нічний час з 01.01.2018 року по 31.10.2021 року на загальну суму 10887,99 грн., зокрема, за січень 2018 року в грудні 2018 року та лютий-квітень 2018 року у вересні 2018 року

Разом з тим   проінформовано, що підстави для виплати індексації за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року відсутні.

Відповідно до витягу  кількості відпрацьованих нічних змін ОСОБА_2 за період з липня 2016 року по лютий 2018 року було відпрацьовано 106 нічних змін із наступного розрахунку в погодинній кількості: 2016 рік: липень -64 години, серпень -24 години, вересень – 32 години, жовтень -56 годин, листопад – 0 годин, грудень -8 годин. 2017 рік: січень – 24 години, лютий – 48 годин, березень – 64 години, квітень – 40 годин, травень  - 64 години, червень – 56 годин, липень- 0годин, серпень -40 годин, вересень-48 годин, жовтень -56 годин, листопад – 64 години, грудень -64 години. 2018 рік: січень -64 години, лютий – 32 години.

Відповідно архівної відомості №1 за період з травня 2016 року по грудень 2016, доплата за роботу в нічний час ОСОБА_2 не нараховувалась, індексація грошового забезпечення поліцейських не здійснювалась.

Відповідно   архівної відомості № 1 за період з січня 2017 року по грудень 2017, доплата за роботу в нічний час ОСОБА_2 не нараховувалась, індексація грошового забезпечення поліцейських   здійснювалась з   листопада по грудень.

Відповідно архівної відомості № 1 за період з січня 2018 року по грудень 2018, доплата за роботу в нічний час ОСОБА_2   нараховувалась з червня   по грудень, індексація грошового забезпечення поліцейських   здійснювалась з січня по   грудень.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати у спірні періоди індексації грошового забезпечення та доплати за службу в нічний час, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року № 988 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 цієї Постанови визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова №988), з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №260 від 06.04.2016, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 3 Розділу І вказаного Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з архівними відомостями за період з січня 2016 по грудень 2018 року,     доплата за роботу в нічний час нараховувалась та виплачувалась     з червня   2018 року. За період з січня 2016 року по травень 2018 року, включно, доплата     за роботу в нічний час не була нарахована та виплачена.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснював позивачеві доплату за службу в нічний час, чим допустив протиправну бездіяльність. Відтак, для належного способу захисту прав позивача необхідно визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невиплати позивачеві грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та зобов`язати нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року.

При цьому, судом не приймаються твердження відповідача щодо не залучення позивача до роботи в нічний час у період     з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року, оскільки відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2.1 розділу II Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 №5217, поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, первинне реагування на правопорушення (в тому числі ті, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством.

До того ж, в матеріалах справи наявний витяг кількості відпрацьованих нічних змін ОСОБА_1 за період з липня 2016 року по лютий 2018 року, який підтверджує залучення його до несення служби  в нічний час у період   з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року.

Посилання представника відповідача на те, що позивачу виплачували грошове забезпечення в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення, судом оцінюється критично, оскільки доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988.

Отже, частина позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.12.2017 (включно) та зобов`язання   відповідача нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1   невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року  підлягають задоволенню.

Щодо вимог, які стосуються не проведення індексації грошового забезпечення позивачу за період з 19.05.2016 року по 31.10.2017  року ( включно), суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Частиною 5 статті 94 Закону № 580-VIII передбачено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абзацом 2 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці 3 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 2, 6 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (тут - і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці 2 цього пункту.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абзацами 1, 2, 5, 6 пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміни до вказаного пункту Порядку №1078, шляхом доповнення абз. 5 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Суд вважає необґрунтованими покликання відповідача у відзиві на позовну заяву на правомірність своїх дій щодо не проведення індексації грошового забезпечення до 18.10.2017, так як Порядок №1078 не передбачав проведення індексації саме поліцейським, оскільки індексація грошового забезпечення прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Крім того, пункт 2 Порядку №1078 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначав, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Таким чином, вказана правова норма не передбачала вичерпного переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації, оскільки такий перелік визначено законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, зокрема, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На думку Конституційного Суду України, спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

За текстом цього Рішення, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Як встановив суд, за період перебування позивача на посаді, останньому було нараховано та виплачено грошове забезпечення.

Індексація грошового забезпечення за спірний період, а саме - з травня 2016 року по жовтень 2017  у відомостях про грошове забезпечення позивача відсутня.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у спірному періоді та зобов`язати нарахувати таку і виплатити її.

При вирішенні     даної справи суд також враховує правову позицію висловлену Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 по справі № 2140/1763/18 та від 01.01.2021 року по справі № 160/35/20.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Правові підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат не надав.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року по 31.12.2017 року (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 31.10.2017 року (включно).

Зобов`язати Департамент патрульної поліції   нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 року   по 31.12.2017 року (включно).

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1    індексацію грошового забезпечення за період з 19.05.2016 року по 31.10.2017 року (включно).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 С.І. Озерянська