ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/858/23

провадження № 2-о/753/110/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дарницький відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерство юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту батьківства, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В своїй заяві заявник вказує, що ОСОБА_3 був військовослужбовцем та загинув під час перебування в полоні ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Оленівка, Донецької області. Заявник послалась на те, що встановлення факту батьківства ОСОБА_3 необхідно для отримання соціального захисту членів його сім`ї, у тому числі відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2023 р. відкрито провадження у даній справі.

10.07.2023 р. від ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надійшли письмові пояснення, в яких Міністерство оборони України просить відмовити в задоволенні заяви. Зазначає, що рішення суду в даній справі фактично вирішуватиме питання про права та обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо встановлення статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця, а також можливої виплати одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність предмета спору.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про закриття провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Представник заявника в судовому засіданні щодо закриття провадження у справі поклався на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи підтримав закриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень -орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

З аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити зі змісту права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13 березня 2019 року у справі № 202/30/17 (провадження № 14-643цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21).

Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства її дитини із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 у порядку окремого провадження та зазначила, що встановлення даного факту необхідне їй для отримання соціального захисту, у тому числі відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Вимога заявника у цій справі пов`язана з доведенням наявності підстав для призначення та виплати соціальних платежів і не пов`язана з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, заявлена саме у зв`язку з виплатою відповідних коштів, як членами родин загиблих під час бойових дій та регулюється, в тому числі, й Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20) зробила аналогічний правовий висновок та зазначила, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.

Приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання справи про встановлення факту) не повинен використовуватися учасниками для оцінки обставин, які становлять предмет доказування у адміністративному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Аналогічний правовий висновок також зроблено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023 року у справі №214/1309/21, де вказано, що встановити факт родинних відносин для користування та одержання пільг, визначеними державою для членів родин загиблих під час бойових дій можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції. В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.

У справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: "33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. 34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній."

За таких обставин вбачається, що між заявником та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею та її дитиною певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, її дитини, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні певного соціального статусу її малолітньої дитини. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

З урахуванням наведеного, вимога заявниці про встановлення факту батьківства, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин необхідно закрити провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 255, 256, 259, 260, 261, 293, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дарницький відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерство юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства - закрити.

Роз`яснити заявнику її право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом 15 днів до Київського апеляційного суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА