Судове рішення #486602913

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"25" липня 2023 р. Справа № 925/1125/22


Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Лисак С.В. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: Птуха В.І. (у режимі відеоконференції)

від третьої особи: ОСОБА_1. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 (повний текст рішення складено 10.03.2023) (суддя Гладун А.І.)

та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2023 (повний текст додаткового рішення складено 22.03.2023) (суддя Гладун А.І.)

у справі № 925/1125/22 Господарського суду Черкаської області

за позовом фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни

до Черкаської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 ,

про відшкодування майнової і моральної шкоди,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. 26.10.2022 фізична особа-підприємець Лисак Світлана Василівна (далі - ФОП Лисак С.В., позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради та з урахуванням клопотання про виправлення описки в позовній заяві просила суд відшкодувати заподіяну їй майнову шкоду в розмірі 492 147,31 грн і моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу.

2. Позов мотивований заподіянням позивачу ФОП Лисак С.В. майнової та моральної шкоди внаслідок демонтажу належної їй на праві власності тимчасової споруди, яка використовувалася для здійснення господарської діяльності. Демонтаж тимчасової споруди здійснено на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської влади № 1388 від 26.11.2019, яке рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 580/3667/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 визнано протиправним та скасовано.

3. За доводами позивача, про заподіяну ФОП Лисак С.В. майнову шкоду свідчить: незаконний демонтаж споруди вартістю 248 400,00 грн на час її встановлення в червні 2013 року; незаконне вилучення з цієї споруди коштів у сумі 50 000,00 грн; навмисне пошкодження легкового автомобіля, належного сім`ї позивача, вартість відновлення якого становить 31 348,55 грн. Всього заподіяна позивачу шкода станом на 20.12.2019 становила 329 748,55 грн, а станом на дату подачі позовної заяви, тобто з урахуванням інфляційних нарахувань та процентів за користування коштами - 492 147,31 грн. У свою чергу, моральна шкода обґрунтована підірванням позивачу здоров`я та створенням загрози її життю, порушенням її нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя після перенесеного стресу внаслідок порушення відповідачем прав позивача і пов`язаного з цим серцевого нападу, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя і реабілітації свого здоров`я.


Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 у справі № 925/1125/22 позов ФОП Лисак С.В. задоволено частково. Стягнуто з Черкаської міської ради на користь ФОП Лисак С.В. 248 400,00 грн майнової шкоди, 50 000,00 грн моральної шкоди; у решті позову відмовлено. Стягнуто з Черкаської міської ради в дохід Державного бюджету України 4 476,00 грн витрат зі сплати судового збору.

5. При ухваленні рішення місцевий господарський суд виходив з того, що на час розгляду справи спірну тимчасову споруду позивачу не повернуто, її вартість не відшкодовано. Оскільки рішення виконавчого комітету відповідача про демонтаж тимчасової споруди позивача визнано протиправним і скасовано в судовому порядку, протиправність дій з демонтажу тимчасової споруди є доведеною та встановленою. У результаті демонтажу тимчасової споруди ФОП Лисак С.В. позбавлено права власності на майно, що їй належить, чим завдано їй майнову шкоду в розмірі вартості цього майна. На підтвердження вартості тимчасової споруди позивач подав договір про виготовлення та установлення тимчасової споруди, акт приймання-передачі робіт та квитанції про сплату винагороди виконавцю за виготовлення та установлення тимчасової споруди в розмірі 248 400,00 грн. Відповідач, у свою чергу, на спростування стверджуваної позивачем вартості демонтованої тимчасової споруди та для доведення іншої вартості тимчасової споруди доказів не подав, іншу вартість тимчасової споруди не довів.

6. Оскільки рішення про затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету належить до виключних повноважень відповідача, місцевий господарський суд дійшов висновку про покладення обов`язку з відшкодування шкоди, завданої позивачу, на відповідача.

7. При цьому, за висновками суду першої інстанції, юридичні особи, а саме виконавчий комітет, департаменти, управління тощо, утворені відповідачем в організаційно-правовій формі органу місцевого самоврядування, не нівелюють їх єдності, підзвітності, підпорядкованості та підконтрольності відповідачу як представницькому органу місцевого самоврядування територіальної громади міста Черкаси. Множинність утворених юридичних осіб не може бути перешкодою у доступі позивачу до правосуддя у спорі з органом місцевого самоврядування про відшкодування шкоди, завданої прийняттям органом місцевого самоврядування протиправного рішення про демонтаж належного позивачу майна. Той факт, що демонтаж тимчасової споруди здійснювався робочою групою, склад якої затверджено виконавчим комітетом відповідача, із залученням підрядної організації не нівелює підстав для відповідальності відповідача як представницького органу місцевого самоврядування, уповноваженого на прийняття рішення про затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету.

8. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновків, що вимога позивача про стягнення з відповідача 248 400,00 грн майнової шкоди є обґрунтованою, її розмір доведений, спосіб захисту, обраний позивачем, є належний та ефективний, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову в цій частині.

9. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 50 000,00 грн, вилучених під час демонтажу тимчасової споруди, місцевий господарський суд визнав необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач не подав належних доказів на підтвердження факту та розміру вилучення коштів під час демонтажу.

10. Також, суд першої інстанції визнав необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, вимогу позивача про стягнення з відповідача 31 348,55 грн шкоди, завданої пошкодженням під час демонтажу тимчасової споруди автомобіля, оскільки на підставі поданих позивачем доказів суд установив, що автомобіль, який, за твердженнями позивача, зазнав пошкоджень під час демонтажу тимчасової споруди, належить третій особі ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), який самостійних вимог до позивача чи відповідача у справі не заявляв, і права звернення з позовом в інтересах ОСОБА_1 позивач не обґрунтувала та не довела.

11. Відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 28 213,83 грн 3 % річних та 134 184,93 грн збитків від інфляції, місцевий господарський суд вказав, що грошове зобов`язання в результаті делікту виникає безпосередньо із судового рішення у цій справі, а не з моменту завдання шкоди, оскільки в момент завдання шкоди зміст грошового зобов`язання і, зокрема, його розмір, не визначені. Відсутня також вимога кредитора, яка обумовлює початок прострочення боржника.

12. Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн, суд першої інстанції зазначив, що порушення прав позивача, яке полягало у демонтажі належного їй майна, призвело до моральних страждань, втрати нею нормальних життєвих зв`язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

13. При цьому, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд врахував, що на момент звернення до суду тимчасову споруд позивачу не повернуто, господарську діяльність за адресою її попереднього місцезнаходження позивач не здійснює, а також те, що 20.12.2022, у день демонтажу, у позивача діагностовано гіпертонічний криз, астмо-невротичний синдром.

14. Враховуючи відсутність факту визнання відповідачем порушеного права позивача, характер та обсяг душевних страждань, яких позивач зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та членів її сім`ї, а саме знищенням її майна, тривале понад три роки позбавлення позивача можливості здійснювати підприємницьку діяльність з використанням належної їй тимчасової споруди, зважаючи на вимоги розумності і справедливості, місцевий господарський суд визначив розмір моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн.

15. Решту вимог про стягнення з відповідача 450 000,00 грн моральної шкоди суд визнав необґрунтованими та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

16. Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі № 925/1125/22 стягнуто з Черкаської міської ради на користь ФОП Лисак С.В. 9 648,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

17. При ухваленні додаткового рішення місцевий господарський суд виходив з того, що до закінчення розгляду справи позивач подала до суду докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 44 220,00 грн; відповідач, у свою чергу, подав до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 44 220,00 грн повністю, оскільки заявлені до відшкодування витрати позивача не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат.

18. За результатами розгляду питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновків, що загальний розмір фактичних та необхідних витрат позивача становить 32 160,00 грн; у решті витрати позивача на професійну правничу допомогу - в розмірі 12 060,00 грн, не є необхідними та неминучими, а їх розмір - обґрунтованим, та не підлягають покладенню на відповідача.

19. Оскільки позовні вимоги задоволені частково - в розмірі 298 400,00 грн, що складає 30 % від заявленого розміру позовних вимог - 992 147,31 грн, місцевий господарський суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 9 648,00 грн - пропорційно до розміру задоволених вимог (32 160,00 грн*30 %).


Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

20. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Черкаська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 у справі № 925/1125/22 в частині задоволення позовних вимог та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2023 у даній справі і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ФОП Лисак С.В. у задоволенні позовних вимог; здійснити розподіл судових витрат.

21. Оскаржувані рішення суду, як вважає відповідач, в частині задоволення позовних вимог у справі № 925/1125/22 прийняті внаслідок:

- нез`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

- недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

- невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

- порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

22. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що:

- на період здійснення демонтажу були відсутні будь-які акти, які б забороняли його вчинити, а акти органу місцевого самоврядування, на підставі яких вчинено демонтаж, не були визнані протиправними та скасованими;

- на момент прийняття рішення виконавчим комітетом Черкаської міської ради про демонтаж тимчасової споруди у позивача був відсутній діючий паспорт прив`язки тимчасової споруди, на що не звернув увагу суд;

- судом при вирішенні спору не застосовані положення ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якими органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані діяти на підставах та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; відповідно до п. 2.29 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу;

- враховуючи, що демонтаж тимчасової споруди ФОП Лисак С.В. здійснено на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради, належним відповідачем у даній справі має бути саме виконавчий комітет Черкаської міської ради, а не Черкаська міська рада;

- між діями Черкаської міської ради і завданою шкодою немає причинно-наслідкового зв`язку, адже дії відповідача не були спрямовані на пошкодження транспортного засобу; безпосередньо Черкаська міська рада не здійснювала жодних фізичних дій щодо транспортного засобу; демонтаж здійснювала залучена у встановленому порядку підрядна організація, що має відповідне обладнання для цього;

- судом не наведено доказу, яким підтверджується, що в день демонтажу у ФОП Лисак С.В. діагностовано гіпертонічний криз, астмо-невротичний синдром, та не зазначено доказів причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою Черкаської міської ради та моральними стражданнями позивача;

- заявлені до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності та принципу справедливості, а розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та завищеним.


Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

23. 07.04.2023 матеріали апеляційної скарги Черкаської міської ради надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1125/22, які надійшли 20.04.2023.

25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишено без руху; надано відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

26. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 задоволено клопотання Черкаської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 у справі № 925/1125/22 та поновлено скаржнику зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі № 925/1125/22; зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 у справі № 925/1125/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.07.2023 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 26.06.2023.

27. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 задоволено клопотання Черкаської міської ради, ФОП Лисак С.В. та ОСОБА_1. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.


Позиції учасників справи

28. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та додаткове рішення - без змін; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

29. Зокрема, позивач зазначає, що демонтаж спірної тимчасової споруди був проведений з порушенням Порядку демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, побутових, соціально-культурного чи іншого призначення та рекламних засобів", оскільки демонтаж можливо було здійснити шляхом зняття чотирьох шиферин з даху кіоску та підняття його за чотири гаки, які були розташовані на павільйоні та призначалися саме для демонтажу, натомість за допомогою різноманітних інструментів та техніки було знято внутрішню пластикову і зовнішню металеву обшивки, вирвані металопластикові вікна, знято дах і покрівлю, зрізано бокові стіни і каркас павільйону, торговий павільйон розрізано "болгаркою" на частини.

30. Також до відзиву на апеляційну скаргу додано заяву про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами.

31. Крім того, позивач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення судової практики, до якого додано роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 641/7804/15-ц.


Явка представників учасників справи

32. У судовому засіданні 25.07.2023 взяли участь позивач, представник відповідача та третя особа в режимі відеоконференції.

33. Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

34. Позивач та третя особа проти апеляційної скарги заперечували і просили суд відмовити в її задоволенні.


Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

35. З 30.09.1997 Лисак С.В. здійснює підприємницьку діяльність, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 161244 (т. 1, а.с. 6 на звороті).

36. На підставі паспорта прив`язки тимчасової споруди (торговий павільйон, загальною площею 15,0 кв.м, по вул. Гагаріна, біля спуску вул. Леніна (Небесної Сотні)), виданого Управлінням планування та архітектури департаменту містобудування Черкаської міської ради 07.06.2013, реєстраційний № 171 (т. 1, а.с. 7), у 2013 році була встановлена тимчасова споруда - торговий павільйон площею 15,0 кв.м, належний на праві власності ФОП Лисак С.В., яка використовувалась нею для здійснення господарської діяльності. Паспорт прив`язки був дійсний до 04.06.2018.

37. 17.05.2013 ФОП Лисак С.В. (замовник) та фізична особа-підприємець Хаджиханов Янар Зиявутдинович (далі - ФОП Хаджиханов Я.З.) (виконавець) уклали договір про надання послуг № 0003, предметом якого є надання послуг з виготовлення та установки МАФу. За умовами п. 3.1 зазначеного договору вартість послуг становить 248 400,00 грн (т. 1, а.с. 111-112).

38. 03.10.2013 ФОП Лисак С.В. (замовник) та ФОП Хаджиханов Я.З. (виконавець) склали та підписали акт приймання-передачі виконаних послуг, згідно з яким виконавцем передані, а замовником прийняті послуги з виготовлення та установки МАФу за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, біля спуску вул. Леніна (Небесної Сотні), площею 15 кв.м; вартість послуг становить 248 400,00 грн, оплата проведена в повному обсязі на загальну суму 248 400,00 грн (т. 1, а.с. 11).

39. Сплата зазначеної суми позивачем ФОП Хаджиханову Я.З. згідно з договором про надання послуг № 003 підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 15 від 17.05.2013 на суму 161 460,00 грн та № 19 від 03.10.2013 на суму 86 940,00 грн (т. 1, а.с. 12).

40. 01.07.2019 Лисак С.В. (орендодавець) та ОСОБА_1. (орендар) уклали договір оренди торговельного павільйону, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, біля спуску вул. Небесної Сотні (колишня вул. Леніна). Згідно з п. 2.1 зазначеного договору павільйон, що орендується, надається орендарю для здійснення торговельної підприємницької діяльності: торгівля неакцизними продуктами харчування. Строк дії цього договору починає свій перебіг з 01.07.2019 та закінчується 01.07.2020, якщо не буде пролонгований надалі (п. 10.3 договору) (т. 1, а.с. 31-32).

41. 26.11.2019 виконавчий комітет Черкаської міської ради прийняв рішення № 1388 "Про демонтаж тимчасової споруди по вул. Гагаріна, біля спуску вул. Небесної Сотні", яким вирішив: 1. Робочій групі з впорядкування території м. Черкаси, підготовки та проведення демонтажу тимчасових споруд і рекламних засобів ( ОСОБА_2 ): - 1.1. до 31.12.2019 із залученням підрядної організації організувати та провести демонтаж тимчасової споруди по вул. Гагаріна, біля спуску вул. Небесної Сотні м. Черкаси, власник ФОП Лисак С.В.; - 1.2. передати демонтовану тимчасову споруду на відповідальне зберігання підрядній організації; - 1.3. звернутися до правоохоронних органів для організації забезпечення громадського порядку під час проведення робіт з демонтажу. 2. Контроль за виконанням рішення покласти на начальника управління інспектування Черкаської міської ради Коломійця С.А. (т. 1, а.с. 8).

42. 20-21.12.2019 на виконання рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.11.2019 № 1388 "Про демонтаж тимчасової споруди по вул. Гагаріна, біля спуску вул. Небесної Сотні" робочою групою з впорядкування території м. Черкаси, підготовки та проведення демонтажу тимчасових споруд і рекламних засобів за участю представника ПП "БУД-СЕРВІС ПЛЮС" проведено демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, біля спуску вул. Небесної Сотні (колишня вул. Леніна), про що складено акт проведення демонтажу тимчасової споруди в місті Черкаси. Згідно з зазначеним актом працівниками підрядної організації шляхом зрізання петель було знято двері та металеву решітку, обшивочні елементи, нижню частину тимчасової споруди зрізано від кріплення. Тимчасову споруду, її демонтовані частини (15 обшивочних елементів, двері, металеву решітку) опечатано та передано на зберігання ПП "СК Креатив". Місце зберігання демонтованої тимчасової споруди: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 69 (т. 1, а.с. 18).

43. 20.12.2019 позивач була доставлена до КНП "Третя Черкаська міська лікарня швидкої допомоги". За висновком (письмовим) лікарів - чергового невропатолога та чергового терапевта, у позивача діагностовано гіпертонічний криз, астмо-невротичний синдром (ситуаційна реакція на стрес) (т. 1, а.с. 14).

44. 12.10.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати їй інформацію про стан демонтованої тимчасової споруди (т. 1, а.с. 62).

45. У відповідь на вищезазначену заяву позивача виконавчий комітет відповідача листом від 08.11.2022 № 15294-01-14 повідомив, що демонтоване майно позивача - частини тимчасової споруди (15 обшивочних елементів, двері, металеву решітку), передано та перебуває на зберіганні ПП "СК Креатив" (т. 1, а.с. 60).

46. Також, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами даної справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 580/3667/19 за позовом ФОП Лисак С.В. до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано повідомлення Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про прийняття рішення про анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди від 11.11.2019; визнано протиправною та скасовано відмову в продовженні ФОП Лисак С.В. паспорта прив`язки тимчасової споруди № 171, що була розташована по вул. Гагаріна, біля спуску вул. Леніна (Небесної Сотні); визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.11.2019 № 1389 "Про демонтаж тимчасової споруди біля житлових будинків № 411 та № 409 по бул. Шевченка"; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.11.2019 № 1388 "Про демонтаж тимчасової споруди по вул. Гагаріна біля спуску Небесної Сотні". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т. 1, а.с. 9, 125-130).

47. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 580/3667/19 залишено без змін (т. 1, а.с. 10).

48. Зазначеним рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 580/3667/19 встановлено протиправність повідомлення Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про прийняття рішення про анулювання паспорта прив`язки тимчасової споруди від 11.11.2019 № 4548-01-14, встановлено протиправність відмови в продовженні позивачу паспорта прив`язки тимчасової споруди № 171, що була розташована по вул. Гагаріна, біля спуску вул. Леніна (Небесної Сотні), встановлено протиправність рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 26.11.2019 № 1388 "Про демонтаж тимчасової споруди по вул. Гагаріна біля спуску Небесної Сотні".

49. У відзиві на апеляційну скаргу позивач звернула увагу, що ухвалою Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 580/3667/19 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020.


Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

50. Предметом позову у даній справі є майнова вимога про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неправомірними діями (рішеннями) органу місцевого самоврядування.

51. Передумовою виникнення спору є здійснення позивачем господарської діяльності з використанням тимчасової споруди - торгового павільйону.

52. На виконання рішення виконавчого комітету відповідача тимчасову споруду позивача демонтовано і на час розгляду справи позивачу не повернуто, її вартість не відшкодовано.

53. Неповернення відповідачем торгового павільйону позивачу, за доводами ФОП Лисак С.В., позбавляє її права здійснювати господарську діяльність з використанням цієї тимчасової споруди.

54. Рішення виконавчого комітету відповідача про демонтаж тимчасової споруди позивача визнано протиправним і скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

55. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

56. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

57. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

58. Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

59. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

60. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

61. Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб, встановлений законом або договором.

62. Одним із способів судового захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

63. Конституція України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56).

64. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди врегульовані статтею 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

65. Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

66. На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 цього Кодексу допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів чи їх посадових або службових осіб.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18.

67. У статті 1173 ЦК України передбачені особливості відшкодування шкоди, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності.

До таких особливостей можна включити:

- суб`єктний склад заподіювачів шкоди. До них відносять: органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування;

- завдання шкоди при здійсненні владно-адміністративних повноважень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Якщо шкода завдається не у сфері владно-адміністративних відносин, а в господарській або технічній діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, вона відшкодовується не за правилами статті 1173 ЦК України, а на загальних підставах (статті 22, 1166 ЦК України);

- завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, тобто такими діяннями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, які суперечать приписам законів та інших нормативно-правових актів або здійснені за межами їх компетенції. Незаконність рішень, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена;

- відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, не залежить від вини цих органів;

- суб`єктом відшкодування завданої шкоди виступає держава та орган місцевого самоврядування;

- шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджетів органів місцевого самоврядування;

- відшкодування шкоди здійснюється незалежно від вини цих органів.

Водночас положення ст. 1173 ЦК України не звільняють позивача від обов`язку доказування неправомірності поведінки відповідача, наявності шкоди, зокрема, її розміру, та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та такою шкодою.

Відтак необхідним для з`ясування є, зокрема, те, чим підтверджується факт заподіяння позивачу втрат майнового характеру саме у заявленій позивачем сумі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/710/18 та від 07.12.2022 у справі № 916/327/21.

68. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

69. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

70. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

71. Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 920/316/17 та від 21.12.2018 у справі № 920/31/18, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності, і він полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин.

72. Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

73. Як правильно вказав місцевий господарський суд, майнова шкода позивачу була завдана внаслідок виконання рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради про демонтаж тимчасової споруди. Зазначене рішення виконавчого комітету відповідача визнано протиправним і скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

74. За змістом ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

75. Враховуючи визнання рішення виконавчого комітету відповідача про демонтаж тимчасової споруди позивача протиправним і його скасування у судовому порядку, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що протиправність дій з демонтажу тимчасової споруди є доведеною та встановленою.

76. При цьому, судом першої інстанції правомірно відхилено заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність на момент проведення демонтажу рішення суду, яке б встановлювало протиправність таких дій, з огляду на встановлення рішенням суду у справі № 580/3667/19 протиправності рішення про демонтаж з моменту його прийняття.

77. За визначенням, наведеним у ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

78. Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

79. Відповідно до ст.ст. 319, 328 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

80. Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

81. Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

82. Європейський суд з прав людини зауважує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі "Спорронґ та Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, Series А nо. 52, р. 26, § 69).

83. Як зазначено вище, на час розгляду справи спірну демонтовану тимчасову споруду позивачу не повернуто, її вартість не відшкодовано.

84. При цьому, під час здійснення огляду доказів за місцем їх знаходження (протокол огляду доказів за їх місцезнаходженням від 01.02.2023, т. 1, а.с. 186) місцевий господарський суд встановив, що за адресою, вказаною в акті демонтажу, відсутнє місце (територія, склад тощо) зберігання тимчасової споруди позивача. Особа, якій тимчасову споруду передано на зберігання, за адресою, вказаною в акті демонтажу, не знаходиться.

85. У результаті таких дій, як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, позивача позбавлено права власності на майно, яке йому належить, чим завдано позивачу майнову шкоду в розмірі вартості цього майна.

86. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

87. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

88. За визначенням ст. 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

89. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

90. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

91. Згідно зі ст. 78 ГПК Укаїни достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

92. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

93. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

94. Як вказано вище, на підтвердження вартості тимчасової споруди позивач надав суду договір про надання послуг з виготовлення та установки тимчасової споруди, акт приймання-передачі виконаних послуг та квитанції до прибуткового касового ордера про сплату винагороди виконавцю за виготовлення та установлення тимчасової споруди в розмірі 248 400,00 грн.

95. Відповідач, у свою чергу, на спростування стверджуваної позивачем вартості демонтованої тимчасової споруди доказів суду не надав, як і доказів для доведення іншої вартості тимчасової споруди, тобто іншу вартість тимчасової споруди не довів.

96. З урахуванням поданих позивачем доказів та змісту норм ст. 129 Конституції України, ст.ст. 13, 79 ГПК України, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним розмір майнової шкоди, завданої позивачу, в сумі 248 400,00 грн - у розмірі вартості виготовлення та улаштування спірної тимчасової споруди.

97. Відповідно до ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч. 3 ст. 140 Конституції України).

98. Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

99. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

100. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

101. Відповідно до п.п. 23, 27 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

102. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пп. 2 п. 9 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України ).

103. Відповідно до п.п. 41, 43-45 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача. Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету. Орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів місцевого бюджету та поновлює його з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету. У разі невнесення змін до рішення про місцевий бюджет або неприйняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету орган Казначейства повідомляє суду, який прийняв рішення про стягнення коштів, щодо наявності обставин, які перешкоджають виконанню такого рішення.

104. На підставі наведених норм Конституції України, Бюджетного кодексу України, ЦК України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету або внаслідок прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету, та виконується у порядку безспірного списання коштів місцевого бюджету органами Державної казначейської служби України на підставі рішення суду.

105. Оскільки прийняття рішення про затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету належить до виключних повноважень відповідача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про покладення обов`язку з відшкодування шкоди, завданої позивачу, на відповідача.

106. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про те, що юридичні особи, а саме виконавчий комітет, департаменти, управління тощо, утворені відповідачем в організаційно-правовій формі органу місцевого самоврядування, не нівелюють їх єдності, підзвітності, підпорядкованості та підконтрольності відповідачу як представницькому органу місцевого самоврядування територіальної громади міста Черкаси.

Множинність утворених юридичних осіб не може бути перешкодою у доступі позивачу до правосуддя у спорі з органом місцевого самоврядування про відшкодування шкоди, завданої прийняттям органом місцевого самоврядування протиправного рішення про демонтаж належного позивачу майна.

Той факт, що демонтування тимчасової споруди здійснювалося робочою групою, склад якої затверджено виконавчим комітетом відповідача із залученням підрядної організації, не нівелює підстав для відповідальності відповідача як представницького органу місцевого самоврядування, уповноваженого на прийняття рішення про затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.10.2019 у справі № 541/7804/15-ц.

107. Посилання відповідача на постанову Черкаського апеляційного господарського суду від 13.05.2021 у справі № 712/308/20 за позовом ОСОБА_3 до міського голови міста Черкаси Бондаренка А.В., ОСОБА_4. про відшкодування шкоди, наведене в апеляційній скарзі в обґрунтування доводів про те, що належним відповідачем у даній справі № 925/1125/22 має бути виконавчий комітет Черкаської міської ради, а не Черкаська міська рада, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на положення ч. 7 ст. 75 ГПК України, в силу якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

108. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження відповідача про обрання позивачем неналежного відповідача у справі, з огляду на засади здійснення місцевого самоврядування і, зокрема, єдність, підпорядкованість, підзвітність та підконтрольність відповідачу усіх органів, які ним створені для здійснення завдань місцевого самоврядування, у тому числі його виконавчого комітету.

109. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 248 400,00 грн майнової шкоди є обґрунтованою, її розмір доведений, спосіб захисту, обраний позивачем, є належним та ефективним, а тому наявні підстави для задоволення позову в цій частині.

110. Вимогу про стягнення з відповідача 50 000,00 грн позивач обґрунтував фактом вилучення цих коштів під час демонтажу особами, які його здійснювали.

111. Як встановлено місцевим господарським судом, на підтвердження факту та розміру вилучення коштів під час демонтажу тимчасової споруди позивач належних доказів не подав. Крім того, суд першої інстанції при розгляді зазначеної вимоги врахував, що на момент демонтажу тимчасова споруда перебувала у користуванні третьої особи ОСОБА_1 на підставі договору оренди, укладеного з позивачем.

112. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 50 000,00 грн у зв`язку з їх вилученням під час демонтажу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

113. Вимога позивача про стягнення з відповідача 31 348,55 грн обґрунтована пошкодженням під час демонтажу тимчасової споруди автомобіля. На підставі поданих позивачем доказів суд першої інстанції установив, що автомобіль, який, за твердженнями позивача, зазнав пошкоджень під час демонтажу тимчасової споруди, належить третій особі ОСОБА_1 , який самостійних вимог до позивача чи відповідача у справі не заявляв; право звернення з позовом в інтересах ОСОБА_1 позивачем не обґрунтовано та не доведено.

114. За таких обставин, суд першої інстанції визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача 31 348,55 грн шкоди, завданої майну, що належить третій особі у справі ОСОБА_1 , необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

115. Щодо вимог про стягнення 28 213,83 грн 3 % річних та 134 184,93 грн збитків від інфляції, слід зазначити, що відповідні нарахування здійснено позивачем на вартість робіт з виготовлення та влаштування тимчасової споруди (248 400,00 грн), суму вилучених коштів (50 000,00 грн) та розмір шкоди, завданої автомобілю (31 348,55 грн).

116. Визнаючи вимоги позивача про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції необґрунтованими та відмовляючи в їх задоволенні, суд першої інстанції вказав, що грошове зобов`язання в результаті делікту виникає безпосередньо із судового рішення у цій справі, а не з моменту завдання шкоди, оскільки у момент завдання шкоди зміст грошового зобов`язання і, зокрема, його розмір, не визначені; відсутня також вимога кредитора, яка обумовлює початок прострочення боржника.

117. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначає відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання та право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

118. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

119. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 50 000,00 грн, вилучених під час демонтажу, 31 348,55 грн шкоди у зв`язку з пошкодженням під час демонтажу автомобіля, 3 % річних та збитків від інфляції, рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

120. Щодо вимоги про стягнення 500 000,00 грн моральної шкоди, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

121. Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним із способів захисту цивільних прав.

122. Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

123. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 686/16161/16-ц.

124. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

125. При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять "розумність" та "справедливість" при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського суду з прав людини, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях "Тома проти Люксембургу" (2001 рік), "Калок проти Франції" (2000 рік) та "Недбала проти Польщі" (2000 рік) Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

126. З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 640/14909/16-ц.

127. Місцевий господарський суд обґрунтовано вказав, що порушення прав позивача, яке полягало у демонтажі належного їй майна, призвело до моральних страждань, втрати нею нормальних життєвих зв`язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

128. При цьому судом першої інстанції взято до уваги, що 20.12.2019, у день демонтажу, у позивача діагностовано гіпертонічний криз, астмо-невротичний синдром (ситуаційна реакція на стрес), що підтверджується висновком (письмовим) лікарів - чергового невропатолога та чергового терапевта КНП "Третя Черкаська міська лікарня швидкої допомоги", про який зазначено вище та копія якого додана до позовної заяви.

129. З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції відхиляються як помилкові доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не наведено доказу, яким підтверджується, що в день демонтажу у ФОП Лисак С.В. діагностовано гіпертонічний криз, астмо-невротичний синдром.

130. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, місцевим господарським судом слушно враховано, що на момент звернення до суду спірну тимчасову споруду позивачу не повернуто, господарську діяльність за адресою попереднього місцезнаходження торгового павільйону позивач не здійснює.

131. Враховуючи відсутність факту визнання відповідачем порушеного права позивача, характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивач у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та членів її сім`ї, тривале понад 3 роки позбавлення позивача можливості здійснювати підприємницьку діяльність з використанням належної їй тимчасової споруди, керуючись засадами розумності і справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн.

132. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що такий розмір моральної шкоди є справедливою мірою компенсації за завдану позивачу моральну шкоду.

133. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню - в розмірі 50 000 грн, а в решті вимог про стягнення моральної шкоди - в розмірі 450 000,00 грн слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2023 у даній справі, слід зазначити таке.

134. 08.11.2022 ФОП Лисак С.В. подала до Господарського суду Черкаської області попереднє визначення суми судових витрат у справі № 925/1125/22, де навела попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, що становить 50 000,00 грн (т. 1, а.с. 34).

135. 15.02.2023 позивач подала до суду заяву (т. 1, а.с. 197), в якій просила приєднати до матеріалів справи докази понесення нею судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 44 220,00 грн. До заяви додано відповідні докази.

136. 28.02.2023 відповідач подав до суду клопотання про зменшення судових витрат, в якому просив відмовити позивачу у стягненні судових витрат на професійну правову допомогу. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що Черкаська міська рада не погоджується із розміром та видами наданих адвокатом послуг.

137. Як вбачається з протоколу судового засідання від 14.03.2023 та оскаржуваного додаткового рішення суду, в зазначеному судовому засіданні ФОП Лисак С.В. просила суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 44 220,00 грн, заперечила проти клопотання відповідача про зменшення судових витрат.

138. Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

139. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

140. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

141. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

142. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

143. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

144. Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

145. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

146. Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

147. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

148. Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

149. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ст.ст. 124, 129 ГПК України позивач подала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, де зазначила, що загальна сума судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем при розгляді справи, становитиме близько 50 000,00 грн.

150. До закінчення судових дебатів у даній справі позивач 15.02.2023 подала до суду разом із заявою докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 44 220,00 грн, а саме: саме: договір № 2022/10-21/03 про надання правової допомоги по справі про відшкодування майнової і моральної шкоди від 21.10.2022 (т. 1, а.с. 198), акт виконаних робіт (калькуляція витрат в суді першої інстанції по справі № 925/1125/22 (т. 1, а.с. 199); акт прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.02.2023 (т. 1, а.с. 200), квитанцію до прибуткового касового ордера від 09.02.2023 (т. 1, а.с. 200А), копію свідоцтва № 1945 від 02.11.2010 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Єфімовій Ларисі Яківні (далі - Єфімова Л.Я.) (т. 1, а.с. 201), докази на підтвердження вручення 15.02.2023 під розписку заяви з доказами відповідачу та третій особі (т. 1, а.с. 197 на звороті).

151. Як встановлено судом першої інстанції і свідчать матеріали справи, відповідно до умов договору № 2022/10-21/03 про надання правової допомоги по справі про відшкодування майнової і моральної шкоди від 21.10.2022, укладеного між Лисак С.В. (Клієнт) та адвокатом Єфімовою Л.Я. (Адвокат) (далі - Договір), Адвокат зобов`язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правову допомогу (далі - послуги), а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвоката, необхідні для виконання цього Договору. Адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складання заяв, відповідей, звернень, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 1.1).

152. Відповідно до положень п.п. 3.1, 3.2 Договору за правову допомогу Клієнт сплачує Адвокату винагороду відповідно до суми, визначеної в акті приймання-передачі виконаних робіт. У ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором.

153. Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Договору юридичну допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях згідно зі встановленим рахунком, із розрахунку тарифу, що становить: 40 % мінімальної заробітної плати за годину роботи Адвоката. При розрахунку вартості юридичної допомоги Адвоката, вказаної в п. 1.1 даного Договору враховується час, витрачений Адвокатом, її партнерами та співробітниками на визначену у п. 1.1 юридичну допомогу.

154. Відповідно до п. 4.4 Договору за домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати (авансу) або після оформлення акта прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг).

155. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивач подала акт виконаних робіт (калькуляція витрат в суді першої інстанції по справі № 925/1125/22), акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), квитанцію до прибуткового касового ордера.

156. Згідно з актом виконаних робіт (калькуляція витрат в суді першої інстанції по справі № 925/1125/22) від 09.02.2023, підписаним Клієнтом та Адвокатом, сума, що підлягає до сплати за годину роботи (виходячи із розрахунку 40 % від мінімальної заробітної плати), становить 2 680,00 грн. Адвокатом виконана така робота:

- складання договору з клієнтом, 0,5 години - 1 340,00 грн;

- аналіз судової практики з подібних правовідносин, 1 година - 2 680,00 грн;

- складання позовної заяви 26.10.2022 на 9 сторінках, 4 години - 10 720,00 грн;

- складання заяви про виконання ухвали суду, 1 година - 2 680,00 грн;

- попереднє визначення суми судових витрат, 1 година - 2 680,00 грн;

- складання клопотання про виправлення описки, 1 година - 2 680,00 грн;

- складання клопотання про виклик свідків, 1 година - 2 680,00 грн;

- складання клопотання про витребування доказів, 1 година - 2 680,00 грн;

- складання відповіді на відзив, 1 година - 2 680,00 грн;

- складання письмових пояснень позивача, 4 години - 1 0720,00 грн;

- консультації клієнта, 1 година - 2 680,00 грн.

157. Всього на надання правової допомоги адвокатом витрачено 16,5 годин. Загальна вартість правової допомоги - 44 220,00 грн (розмір мінімальної заробітної плати із 01.10.2022 становить 6 700 грн; 16,5 x 2 680,00 грн (40 % від розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи)).

158. Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.02.2023, складеним і підписаним Адвокатом та Клієнтом, Адвокат надала, а Клієнт прийняла і оплатила юридичні послуги відповідно до договору № 2022/10-21/03 про надання правової допомоги від 21.10.2022 в суді першої інстанції у справі № 925/1125/22 в розмірі 44 220,00 грн. Претензій та зауважень щодо оплати правової допомоги немає. В акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) наведено перелік виконаних робіт, ідентичний тому, що наведений в акті виконаних робіт (калькуляція витрат в суді першої інстанції по справі № 925/1125/22) від 09.02.2023.

159. За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

160. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

161. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

162. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

163. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

164. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

165. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

166. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

167. Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

168. Частинами другою та третьою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

169. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

170. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

171. У розгляді даного спору судова колегія враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд у звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

172. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

173. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

174. Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

175. Так, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

176. У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейським судом з прав людини також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

177. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

178. З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 914/4/20.

179. Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.

180. Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

181. Відповідач у клопотанні про зменшення судових витрат просив суд відмовити позивачу у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлені до відшкодування витрати позивача не відповідають критерію реальності, тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим.

182. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у формі аналізу судової практики з подібних правовідносин тривалістю 1 година та вартістю 2 680,00 грн; складання позовної заяви тривалістю 4 години та вартістю 10 720,00 грн; складання клопотання про витребування доказів тривалістю 1 година та вартістю 2 680,00 грн; складання відповіді на відзив тривалістю 1 година та вартістю 2 680,00 грн; складання письмових пояснень позивача тривалістю 4 години та вартістю 10 720,00 грн, а також консультації Клієнта тривалістю 1 година та вартістю 2 680,00 грн є фактичними та необхідними, їх розмір є розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для позивача, що полягає у тривалому позбавленні позивача можливості користуватися своєю власністю та заподіяння позивачу майнової та моральної шкоди. Загальний розмір таких витрат позивача становить 32 160,00 грн.

183. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновків, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у формі складання договору з клієнтом тривалістю 0,5 години та вартістю 1 340,00 грн; складання заяви про виконання ухвали суду тривалістю 1 година та вартістю 2 680,00 грн; попереднього визначення суми судових витрат тривалістю 1 година та вартістю 2 680,00 грн; складання клопотання про виправлення описки тривалістю 1 година та вартістю 2 680,00 грн; складання клопотання про виклик свідків тривалістю 1 година та вартістю 2 680,00 грн суд не є фактичними та необхідними, їх розмір - розумним та обґрунтованим.

184. Так, за висновками місцевого господарського суду:

- складання договору про надання правової допомоги й, зокрема, за типовою формою, якою послуговується адвокат у своїй діяльності, не охоплюється жодним із визначень правової допомоги, що наведені у п.п. 5, 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а витрати на його складання не можуть покладатися на клієнта;

- складання заяви про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду та складання клопотання про виправлення описки у позовній заяві не є необхідними та неминучими видами правової допомоги, оскільки їх необхідність зумовлена діями самого адвоката, а не відповідача у справі, а тому пов`язані з цим витрати не повинні покладатися на останнього;

- попереднє визначення суми судових витрат є обов`язковою вимогою до форми та змісту позовної заяви, встановленою ч. 3 ст. 162 ГПК України, та вчиняється адвокатом під час складання позовної заяви, а тому не є самостійним, необхідним та неминучим видом правової допомоги, а розмір таких витрат не є обґрунтованим;

- складання клопотання про виклик свідків у даній справі є необґрунтованим видом правової допомоги. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (ч. 1 ст. 88, ч. 1 ст. 89 ГПК України). Позивач письмових заяв свідків, яких просив викликати та допитати, не подав. З цієї підстави суд ухвалив відмовити у клопотанні позивача про виклик свідків. Ухвалу суду внесено до протоколу судового засідання від 10.01.2023. Тому витрати позивача на складення адвокатом клопотання про виклик свідків не є необхідними та неминучими, а їх розмір не є обґрунтованим.

185. Загалом витрати позивача на професійну правничу допомогу, які суд першої інстанції не визнав необхідними та неминучими, а їх розмір - обґрунтованим, та не поклав на відповідача, становлять 12 060,00 грн.

186. Слід зазначити, що апеляційна скарга не містить доводів щодо вищезазначених висновків місцевого господарського суду стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 060,00 грн.

187. З огляду на викладене, вказані висновки суду першої інстанції визнаються колегією суддів апеляційної інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають положенням ГПК України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

188. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

189. З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги задоволені частково - в розмірі 298 400,00 грн, що складає 30 % від заявленого розміру позовних вимог - 992 147,31 грн, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 9 648,00 грн - пропорційно розміру задоволених вимог (32 160,00 грн*30 %).

190. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

191. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

192. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.


Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

193. Згідно з ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

194. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі № 925/1125/22 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

195. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.


Судові витрати

196. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.



Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі № 925/1125/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 у справі № 925/1125/22.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.


Повний текст постанови складено 31.07.2023.



Головуючий суддя А.М. Демидова


Судді І.П. Ходаківська


С.В. Владимиренко




  • Номер:
  • Опис: клопотання про залучення третьої особи
  • Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.11.2022
  • Дата етапу: 08.11.2022
  • Номер:
  • Опис: продовження процесуальних строків
  • Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.12.2022
  • Дата етапу: 06.12.2022
  • Номер:
  • Опис: відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.10.2022
  • Дата етапу: 16.02.2023
  • Номер:
  • Опис: клопотання про зменшення судових витрат
  • Тип справи: Інші типи заяви (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.02.2023
  • Дата етапу: 28.02.2023
  • Номер:
  • Опис: відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.10.2022
  • Дата етапу: 07.03.2023
  • Номер:
  • Опис: відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Північний апеляційний господарський суд
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.04.2023
  • Дата етапу: 07.04.2023
  • Номер:
  • Опис: зміна способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.05.2023
  • Дата етапу: 30.05.2023
  • Номер:
  • Опис: відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Північний апеляційний господарський суд
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.04.2023
  • Дата етапу: 26.07.2023
  • Номер:
  • Опис: про відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.09.2023
  • Дата етапу: 01.09.2023
  • Номер:
  • Опис: про відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.09.2023
  • Дата етапу: 05.09.2023
  • Номер:
  • Опис: про відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.09.2023
  • Дата етапу: 05.09.2023
  • Номер:
  • Опис: про відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.09.2023
  • Дата етапу: 05.09.2023
  • Номер:
  • Опис: зміна способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.05.2023
  • Дата етапу: 30.05.2023
  • Номер:
  • Опис: зміна способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.05.2023
  • Дата етапу: 26.09.2023
  • Номер:
  • Опис: про відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.09.2023
  • Дата етапу: 05.09.2023
  • Номер:
  • Опис: заява про видачу дубліката судового наказу
  • Тип справи: Про видачу дубліката виконавчого документу (п.19 розділу ХІ ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.11.2023
  • Дата етапу: 29.11.2023
  • Номер:
  • Опис: заява про видачу дубліката судового наказу
  • Тип справи: Про видачу дубліката виконавчого документу (п.19 розділу ХІ ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Залишено без розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.11.2023
  • Дата етапу: 20.11.2023
  • Номер:
  • Опис: заява про видачу дубліката судового наказу
  • Тип справи: Про видачу дубліката виконавчого документу (п.19 розділу ХІ ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.11.2023
  • Дата етапу: 06.12.2023
  • Номер:
  • Опис: заміна сторони у виконавчому провадженні
  • Тип справи: Про заміну сторони виконавчого провадження (ст.334 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.04.2024
  • Дата етапу: 02.04.2024
  • Номер:
  • Опис: зміна способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.04.2024
  • Дата етапу: 03.04.2024
  • Номер:
  • Опис: залишення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Інші типи заяви
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.04.2024
  • Дата етапу: 05.04.2024
  • Номер:
  • Опис: залишення заяви про зміну способу виконання рішення без розгляду
  • Тип справи: Інші типи заяви
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.04.2024
  • Дата етапу: 05.04.2024
  • Номер:
  • Опис: залишення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Інші типи заяви
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.04.2024
  • Дата етапу: 05.04.2024
  • Номер:
  • Опис: зміна способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.04.2024
  • Дата етапу: 03.04.2024
  • Номер:
  • Опис: зміна способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.04.2024
  • Дата етапу: 03.04.2024
  • Номер:
  • Опис: зміна способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.04.2024
  • Дата етапу: 08.04.2024
  • Номер:
  • Опис: зміна способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відкрито провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 08.04.2024
  • Дата етапу: 08.04.2024
  • Номер:
  • Опис: ухвалення додаткового рішення у справі
  • Тип справи: Прийняття додаткового рішення, ухвали
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.04.2024
  • Дата етапу: 15.04.2024
  • Номер:
  • Опис: заміна сторони у виконавчому провадженні
  • Тип справи: Про заміну сторони виконавчого провадження (ст.334 ГПК)
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.04.2024
  • Дата етапу: 15.04.2024
  • Номер:
  • Опис: залишення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Інші типи заяви
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.04.2024
  • Дата етапу: 15.04.2024
  • Номер:
  • Опис: залишення заяви про зміну способу виконання рішення без розгляду
  • Тип справи: Інші типи заяви
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.04.2024
  • Дата етапу: 15.04.2024
  • Номер:
  • Опис: залишення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення
  • Тип справи: Інші типи заяви
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Господарський суд Черкаської області
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.04.2024
  • Дата етапу: 15.04.2024
  • Номер:
  • Опис: відшкодування майнової і моральної шкоди
  • Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків
  • Номер справи: 925/1125/22
  • Суд: Північний апеляційний господарський суд
  • Суддя: Демидова А.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.04.2024
  • Дата етапу: 29.04.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація