УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2023 Справа №607/20057/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

під час проведення судового засідання в кримінальному провадженні №12020210000000210 від 09.05.2020р. про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, по розгляду клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 від 28.07.2023р. про зміну застосованого запобіжного заходу,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , законного представника обвинуваченої - ОСОБА_8 , представника потерпілої - адвокат ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення судового засідання у даному кримінальному провадженні, захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 , подала суду клопотання про зміну раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням відповідних обов`язків.

В обґрунтування поданого клопотання, яке підтримане обвинуваченою та її законним представником зазначає, що на початковій стадії досудового розслідування при затриманні ОСОБА_3 09.05.2020р. їй був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи інкримінований їй злочин для уникнення ризиків у кримінальному провадженні. Проте, протягом розгляду кримінального провадження, були зібрані всі письмові докази, допитані ключі свідки, показання яких за твердженням прокурора, доводять вину обвинуваченої та для уникнення незаконного впливу на яких, продовжувався запобіжний захід у виді тримання під вартою, як один із наявних ризиків. Речі, які б могла сховати чи знищити обвинувачена та які мали значення для кримінального провадження відсутні. Потерпіла та інші недопитані свідки перебувають за кордоном, а інші свідки є медичними працівниками та працівниками поліції, що унеможливлює вчинення на них незаконного тиску. Ризик ухилення від суду може бути забезпеченими іншим запобіжним заходом із покладенням відповідних обов`язків і за порушення яких прокурор вправі звернутися про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш важчий, що обвинувачена цілком розуміє і знає про такі наслідки. А тому, враховуючи тривалий час перебуває ОСОБА_3 під вартою, зменшення ризиків у кримінальному провадженні, сторона захисту клопоче про задоволення клопотання.

Прокурор та представник потерпілої заперечують можливість зміни запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_3 зможе ухилятися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інше кримінальне правопорушення, що свідчить про продовження існування ризиків, для уникнення яких обвинуваченій був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Ухвалою слідчого судді від 10.05.2020р. №607/7691/20 підозрюваній ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летель проти Франції» від 26.06.1991р. зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виняткову міру запобіжного заходу протягом певного часу». Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Тому, враховуючи зазначені обставини, вказані слідчим у клопотанні наявні ризики, які підтриманні в судовому засіданні прокурором та встановленні при їх розгляді слідчим суддею відносно підозрюваної ОСОБА_3 , незважаючи на її неповнолітній вік, і був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який відповідав обставинам вчиненого кримінального правопорушення, на етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовував таке втручання у право підозрюваної на особисту свободу та недоторканість.

В подальшому, запобіжний захід у виді тримання під вартою був неодноразово продовжений на стадії досудового розслідування та судового розгляду.

Визначена сума застави, яка була зменшена ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 05.01.2022р. до суми 191400 грн. стороною захисту не внесена за відсутністю коштів, про що пояснила законний представник обвинуваченої.

Судовий розгляд в кримінальному провадженні продовжується і перебуває на стадії допиту свідків, які в силу об`єктивних причин не забезпечуються, оскільки значна їх кількість є особами іноземної держави і перебувають за кордоном.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, проживає із матір`ю, станом на дату інкримінованого ОСОБА_3 злочину, вона не досягнула повноліття.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою (в даному випадку - обмеження прав) обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, а необхідно дослідити і довести серйозність пред`явлених обвинувачень, обґрунтованість підозри, ризик ухилення та перешкоди здійсненню правосуддя, а згідно п. 3 ст. 5 Конвенції з прав людини і основоположних свобод зі спливом часу перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання під вартою (рішення від 19 лютого 2009 року у справі «Доронін проти України (п. 63), «Сергій Волосюк проти України».

Приймаючи до уваги вищенаведене суд прийшов до висновку, що незважаючи на те, що ОСОБА_3 хоч і обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, що спричинило смерть людини, проте, враховуючи характеризуючи дані обвинуваченої, які описані вище, перебування ОСОБА_3 , яка станом на дату вчинення їй була неповнолітньою, під вартою із 09 травня 2020 року, що більше трьох років, приймаючи до уваги ті обставини, що недопитані свідки є громадянами іноземної держави і перебувають за кордоном, а інші свідки є працівниками поліції та медичні працівники, а тому незаконний вплив обвинуваченою на думку суду нівелюється, у кримінальному провадженні зібрані всі письмові доказами та дослідженні речові докази, а тому ризики незаконного впливу на свідків та потерпілу, знищення речей чи предметів, які мають значення для кримінального провадження відпали.

Ризик втечі або ж ухилення явки обвинуваченої до суду можливо забезпечити іншим запобіжним заходом, як домашній арешт із покладенням відповідних обов`язків, серед яких носіння електронного засобу контролю та заборони відвідування певні місця, а саме органи УДМСУ та інші адміністративні центри, які надають послуги по виготовленні документів для виїзду за кордон.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, суд вважає за доцільне змінити раніше застосований до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням відповідних обов`язків терміном до 60 діб і при порушенні яких прокурор не позбавлений права ініціювати клопотання про заміну обвинуваченій запобіжного заходу на більш важчий.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 201, 376, розділом ІІ КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 , яке підтримане обвинуваченою ОСОБА_3 та законним представником ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - задовольнити.

Змінити раніше застосований під час досудового розслідування відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою та застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною ОСОБА_3 цілодобово залишати житло в АДРЕСА_1 (за виключенням часу відвідування медичних закладів за відповідної необхідності та оголошення тривоги на території місця відбування домашнього арешту).

Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-- прибувати до суду на першу вимогу прокурора чи суду;

-- повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання та/або перебування;

-- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу прокурора або суду;

-- не відвідувати органи УДМСУ в Тернопільській області та інші центри надання адміністративних послуг з приводу виготовлення паспорту громадянина України та інших документів для виїзду за кордон;

-- носити електронний засіб контролю.

Встановити строк дії ухвали до 00 год. 00 хв.25 вересня 2023 року.

Після оголошення ухвали обвинувачену ОСОБА_3 доставити до Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області з метою поставлення ОСОБА_3 на облік та покласти обов`язок на уповноважених осіб Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області доставити ОСОБА_3 до місця відбуття домашнього арешту, що в АДРЕСА_1 , після чого ОСОБА_3 звільнити з під варти.

Контроль за виконанням ухвали суду в частині дотримання обвинуваченою ОСОБА_3 покладених обов`язків покласти на уповноважених осіб Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області з повідомленням прокурора або суд про факти їх порушення.

Копії ухвали вручити захиснику і прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, обвинуваченій, Відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для виконання.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_1