Справа № 585/1631/23

Номер провадження 2-а/585/34/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року                                                        м.Ромни

Роменський міськрайонний суду Сумської області

у складі головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,

позивача – ОСОБА_1

при секретарі – Салій О.І.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Роменського РВП ГУ НП в Сумській області, ГУ НП в Сумській області про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ГБВ № 126982 від 15 квітня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває вищезазначений адміністративний позов ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуваною постановою на нього накладено штраф у розмірі 850 грн. за порушення норм ст. 183 КУпАП. Оскаржувану постанову він отримав 19.04.2023 року. З постановою не погоджується, оскільки 15.04.2023 він виявив викрадення рамок та бджоломаток із належної йому пасіки, у зв`язку із чим викликав за номером «102» поліціїю. По приїзду поліцейських він повідомив дані особи, яку він підозрює у крадіжці, однак, без зясування будь-яких обставин злочину, перевірки особи, яка може бути причетна тощо, поліцейським було складено постанову про накладення штрафу за ніби-то неправдиве повідомлення про злочин, за ст. 183 КУпАП. При цьому, статтею ст. 183 КУпАП передбачена відповідальність завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Однак відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», тобто не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув його до адміністративної відповідальності. Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Просить постановити рішення, яким скасувати постанову серії ГАБІ №645568 від 16.06.2022 СРПП Роменського РВП ГУНП в Сумській області .

Представник відповідача ГУ НП в Сумській області надав суду відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувана постанова є правомірною, винесена у порядок та спосіб, визначений чинним законодавством уповноваженою на це особою, а тому скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Представники відповідачів до суду не прибули, будучи повідомленими належним чином про дату та час судового розгляду. що не перешкоджає розгляду такого адміністративного позову по суті на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, заслухавши доводи позивача та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №126982 від 15.04.2023 на ОСОБА_1 накладено стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. У постанові зазначено, що 15.04.2023 о 09 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію «102», повідомивши про крадіжку рамок та вуликів, але насправді такого факту не було . В постанові мається роз`яснення щодо строків її оскарження, а також роз`яснення, що штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів і що у разі несплати його у встановлений строк на підставі ч.2 ст. 308 КУпАП розмір штрафу становитиме 1700 грн.

Позивач з указаною постановою по справі про адміністративне правопорушення не погоджується, звернувся до суду з адміністративним позовом.

З досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склались правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про національну поліцію».

Так, згідно п.1 ч.1 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень,дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті(вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

При цьому, статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 Закону України№ 580-VIIIвід 02липня 2015року «ПроНаціональну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За змістом ст.2 Закону №580-VIII, завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

За змістом ст.18 цього Закону поліцейський, серед іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних обов`язків), наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які перебувають у безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені статтею 183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, кожного окремо та в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Так, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №126982 від 15.04.2022 на ОСОБА_1 накладено стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. У постанові зазначено, що 15.04.2023 о 09 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію «102», повідомивши про крадіжку рамок та вуликів, але насправді такого факту не було.

У той же час стороною відповідача будь-якими достатніми відомостями не підтверджено, за яких обставин уповноважена особа Роменського РВП ГУ НП в Сумській області дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 здійснено саме завідомо неправдивий виклик поліції, без попередньої перевірки обставин та фактів, що наводились заявником та матеріали справи доказів про це також не містять.

При цьому, Дзвінок до поліції чи інших служб це право громадянина : «Нікого не ображає той, що користується своїм правом «neminem laedit qui suo jure utitur» (п. 27.5. постанови ВС від 07.11.2018, №10/5026/995/2012).

Об`єктивна сторона за ст.183 КУпАП виклик спецслужб ніби-то для допомоги, знаючи наперед, що в цьому немає ніякої необхідності. Дії, спрямовані на зрив нормальної роботи служб.

Суб`єктивна сторона правопорушення прямий умисел. Особа, повідомляючи інформацію спецслужбі, усвідомлює, що вона неправдива і бажає даремного виїзду поліцейських.

На таке вказав Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.01.2022, №577/3055/21.

Отже, дії не можна кваліфікувати завідомо неправдивим викликом, якщо людина:

- вважала права порушеними чи такими, що можуть бути порушені;

- розраховувала на захист прав поліцією;

- не має прямого умислу на вчинення правопорушення повідомляє правду та не хоче безпідставного виїзду поліції.

Сам факт виклику поліції не свідчить, що виклик завідомо неправдивий (постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 №937/3327/21).

Завдання поліції зокрема, охорона прав і свобод людини (ст. 2 ЗУ «Про Національну поліцію України»).

Кожен має право звернутися до поліції для захисту, а поліція зобов?язана відреагувати на звернення і вжити заходи для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку (постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022, №672/643/21).

Сподівання громадянина на допомогу поліції у конфліктній ситуації не правопорушення (постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020, №171/143/17).

Поліцейські ж мають: перевірити та оцінити обставини, які змусили подзвонити «102»; допитати свідків, учасників подій та дослідити докази проступку; не обмежуватись вказівкою, що «не було» подій, на які вказав заявник це недопустимо .

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не беззаперечний доказ адміністративного проступку, оскільки опис правопорушення не належний доказ порушення. Постанова є рішенням субєкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (абз. 6 п. 19 постанови ВС від 26.04.2018, №338/1/17).

Висновок про наявність чи відсутність в діях складу адміністративного правопорушення має бути обґрунтований на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують адміністративне правопорушення (п. 26 постанови ВС від 27.06.2019, №560/751/17).

Але відповідачем не надано суду доказів, що при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП належним чином перевірено інформацію, повідомлену позивачем.

Таким чином, не зрозуміло, на підставі яких доказів, окрім пояснень самого ОСОБА_1 , суб`єкт владних повноважень дійшов висновку про необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності .

Оскаржувана постанова також не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, записи технічних приладів та засобів, тощо.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не доведена, не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також, не можливо встановити, чи були дотримані права позивача під час розгляду справи відносно нього інспектором.

Так, згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

В силу ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності.

Оскільки доказів, які б свідчили про неправомірність дій позивача та правомірність дій відповідача під час розгляду даної справи отримано не було, позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

 Позов задовольнити.

Постанову у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП серії ГБВ № 126982 від 15 квітня 2023 року – скасувати.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи після виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ