ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

Суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю учасників судового провадження:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023262140000119 від 11.04.2023 року за апеляційною скаргою прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 червня 2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Верхні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2007 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення.

Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 червня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 6000 (шість тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102000 ( сто дві тисячі) грн без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено обраний- у виді домашнього арешту.

Вирішено долю речових доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою Сокирянського районного суду від 08 червня 2023 року виправлено описку у резолютивній частині вироку та вказано вважати вірним зазначене у резолютивній частині вироку призначене покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 6000 (шість тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102000 ( сто дві тисячі) грн без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

__________________________________________________________________________________________________

ЄУНСС: 722/760/23 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9

Провадження №11-кп/822/283/23 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.

На вказаний вирок прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України і за його вчинення призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати пені посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Окрім цього, просить скасувати ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 08 червня 2023 року про виправлення описки.

Не заперечуючи правової кваліфікації дій ОСОБА_6 , доведеності його вини у скоєнні кримінального правопорушення, вважає, що вирок суду в частині призначення покарання та ухвала суду про виправлення описки підлягають скасуванню у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Вказує, що, призначаючи ОСОБА_10 , покарання за ч.3 ст.332 КК України та, застосувавши положення ст.69 КК України районний суд перейшов практично від найтяжчого виду покарання до найлегшого у виді штрафу, який не відповідає загальним засадам призначення покарання.

Звертає увагу, що загальна сума сплачених грошових коштів за організацію незаконного перевезення осіб через державний кордон України складала значно більшу суму аніж визначена судом сума штрафу.

Таким чином вважає, що призначене ОСОБА_6 , покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм видом і розміром є несправедливим через м`якість.

Окрім цього, апелянт вказує, що суд першої інстанції виніс незаконну ухвалу про виправлення описки, якою вийшов за межі ст.379 КК України, змінив суть вироку в частині призначеного покарання.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено відповідно до Указу Президента України № 573 від 12.08.2022, у зв`язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, вчинив злочин, пов`язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_6 12.09.2022 року прибув на автомобілі марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» р.н. НОМЕР_1 в с.Верхні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області, де забрав раніше підшукану особу, якій достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та яка бажала незаконно перетнути Державний кордон України, а саме ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько якого передав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 2700 євро в якості оплати за переправлення сина.

Після цього, прибувши разом з ОСОБА_11 до м.Чернівці, ОСОБА_6 забрав ще двох раніше підшуканих невстановленою слідством особою осіб з числа громадян України, яким достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебуваючи в автомобілі передали ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 2400 євро за кожного, в якості оплати за їх незаконне переправлення за кордон.

При цьому, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа завчасно обумовили із чоловіками призовного віку орієнтовний порядок незаконного переправлення через державний кордон України та вартість такого переправлення у розмірі від 2400 до 2700 євро за одну людину.

У подальшому ОСОБА_6 , діючи на виконання раніше розробленого спільно з невстановленою слідством особою плану, 12.09.2022 року близько 15 год. 00 хв., використовуючи автомобіль марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» р.н. НОМЕР_1 , перевіз зазначених вище трьох чоловіків із м. Чернівці до с. Лівинці Дністровського району Чернівецької області для подальшого руху вищевказаних осіб в напрямку державного кордону України.

Прибувши на вказану ділянку, ОСОБА_6 провів інструктаж ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо порядку переходу через державний кордон України, надавши при цьому їм відповідні поради та вказівки, а також повідомив, що далі їх буде перевозити в напрямку лінії розмежування державного кордону України і Республіки Молдова у м. Сокиряни Дністровського району Чернівецької області інша особа.

Після цього, до місцезнаходження вищевказаних осіб під`їхав автомобіль марки «Volkswagen Passat В5» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14 , у якому також знаходилась його дружина ОСОБА_15 та їх малолітня дочка ОСОБА_16 , до якого пересіли ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Цього ж дня, тобто 12.09.2022 року біля 17 год. 20 хв., під час руху в напрямку розмежування державного кордону України та Республіки Молдова у м. Сокиряни Дністровського району Чернівецької області, автомобіль марки Volkswagen Passat В5 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14 із вищезгаданими пасажирами було зупинено працівниками ДПС України на КРП с. Грубно, біля в`їзду до вказаного села.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 України, тобто організація незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України та керівництво такими діями, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та щодо кількох осіб.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений та захисник заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили рішення районного суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Оскільки вирок суду в частині обставин вчинення кримінального правопорушення, кваліфікації дій ОСОБА_6 та доведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України апелянтами не оспорюються, то вирок суду першої інстанції в цій частині колегією суддів не переглядається.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено відповідно до Указу Президента України № 573 від 12.08.2022, у зв`язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, вчинив злочин, пов`язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_6 12.09.2022 року прибув на автомобілі марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» р.н. НОМЕР_1 в с.Верхні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області, де забрав раніше підшукану особу, якій достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та яка бажала незаконно перетнути Державний кордон України, а саме ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько якого передав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 2700 євро в якості оплати за переправлення сина.

Після цього, прибувши разом з ОСОБА_11 до м.Чернівці, ОСОБА_6 забрав ще двох раніше підшуканих невстановленою слідством особою осіб з числа громадян України, яким достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебуваючи в автомобілі передали ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 2400 євро за кожного, в якості оплати за їх незаконне переправлення за кордон.

При цьому, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа завчасно обумовили із чоловіками призовного віку орієнтовний порядок незаконного переправлення через державний кордон України та вартість такого переправлення у розмірі від 2400 до 2700 євро за одну людину.

У подальшому ОСОБА_6 , діючи на виконання раніше розробленого спільно з невстановленою слідством особою плану, 12.09.2022 року близько 15 год. 00хв., використовуючи автомобіль марки «VOLKSWAGEN TIGUAN» р.н. НОМЕР_1 , перевіз зазначених вище трьох чоловіків із м. Чернівці до с. Лівинці Дністровського району Чернівецької області для подальшого руху вищевказаних осіб в напрямку державного кордону України.

Прибувши на вказану ділянку, ОСОБА_6 провів інструктаж ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо порядку переходу через державний кордон України, надавши при цьому їм відповідні поради та вказівки, а також повідомив, що далі їх буде перевозити в напрямку лінії розмежування державного кордону України і Республіки Молдова у м. Сокиряни Дністровського району Чернівецької області інша особа.

Після цього, до місцезнаходження вищевказаних осіб під`їхав автомобіль марки «Volkswagen Passat В5» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14 , у якому також знаходилась його дружина ОСОБА_15 та їх малолітня дочка ОСОБА_16 , до якого пересіли ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Цього ж дня, тобто 12.09.2022 року біля 17 год. 20 хв., під час руху в напрямку розмежування державного кордону України та Республіки Молдова у м. Сокиряни Дністровського району Чернівецької області, автомобіль марки Volkswagen Passat В5 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_14 із вищезгаданими пасажирами було зупинено працівниками ДПС України на КРП с. Грубно, біля в`їзду до вказаного села.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 України, тобто організація незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України та керівництво такими діями, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та щодо кількох осіб.

Щодо призначеного ОСОБА_6 покарання, колегія суддів вважає, що районний суд не дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з вироку суду, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів.

Крім цього, суд врахував дані, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінально відповідальності , позитивно характеризується за місцем проживання, перебування на утриманні малолітньої дитини та дослідив документи, додані стороною захисту на підтвердження даних фактів.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне передання автомобіля марки «Mitsubishi Pajero», 1998 року випуску, як подарунок для Збройних Сил України, перебування в обвинуваченого на утриманні малолітньої дитини, наявність інвалідності 3 групи, проживання з своєю матір`ю похилого віку яка хворіє та потребує стороннього догляду.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення даного кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість при призначенні покарання ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України застосувати ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та покарання у виді штрафу без застосування додаткової міри покарання.

Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_6 , районний суд правильно застосував положення ст.69 КК України, однак призначив надто м`яке покарання у виді штрафу, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і не буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК України.

Отже, суд, при призначенні покарання із застосуванням ст. 69 КК України, зобов`язаний не лише навести обставини, які пом`якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції навів одними з обставин, що пом`якшують покарання інвалідність 3 групи, наявність на утриманні малолітньої дитини та проживання разом із матір`ю похилого віку.

Дані обставини колегія суддів враховує, однак звертає увагу, що вони є характеризуючими даними про особу обвинуваченого, а не такими, що істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та пом`якшують покарання.

Перебування у ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини та проживання з матір`ю похилого віку, яка потребує догляду не запобігли вчиненню ним суспільно небезпечного діяння.

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, визнавши обставиною яка обтяжує покарання - вчинення злочину в умовах воєнного стану тільки формально зазначивши її у вироку, при цьому не врахував її при призначенні покарання, яке не передбачено санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, а саме штраф.

Також, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено та проведено загальну мобілізацію.

Отже, ОСОБА_6 , достовірно знаючи про дані факти, під час воєнного стану, скориставшись ситуацією в країні з корисливими мотивами, допомагав людям протиправно, за грошову винагороду, незаконно перетинати державний кордон України.

Вказані обставини та наявність корисливих мотивів у нього, обвинувачений визнавав як під час судового розгляду в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Згідно вимог ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання за своїм видом та розміром є явно м`яким та несправедливим.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Отже, на думку колегії суддів, покарання у вигляді штрафу є занадто м`яким для виправлення та перевиховування обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки судом першої інстанції неналежно та не в повній мірі враховано тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, який становить підвищений рівень суспільної небезпеки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 102000 грн не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, не є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а тому є явно несправедливим внаслідок м`якості.

Тому вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового вироку.

Окрім цього, слушними є доводи апелянта про те , що районний суд ухвалою про виправлення описки від 08 червня 2023 року змінив суть вироку в частині призначеного покарання, що не може вважатися виправленням описки і є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.

Згідно ст.379 КПК України, суд має прав за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того чи набрало судове рішення законної сили чи ні.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд виправив описку в резолютивній частині вироку, а саме - замість призначеного покарання у виді штрафу в розмірі 102000 грн без конфіскації майна ухвалив вважати вірним призначене покарання у виді штрафу в розмірі 102 000 грн без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Таким чином, дане виправлення колегія суддів вважає таким, що суперечить вимогам кримінального-процесуального закону, тому вказана ухвала підлягає скасуванню.

У своїй апеляційні скарзі прокурор вказує на те, що судом першої інстанції в мотивувальній частині вироку не зазначено мотивів, з яких він не визначив стосовно ОСОБА_6 , зазначеного додаткового покарання

Згідно положень ч.2 ст. 69 КК України суд може не призначити додаткове покарання, що передбачене в санкції статті як обов`язкове на підставах передбачених ч.1 ст.69 КК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що прокурор у своїй апеляційній скарзі просить не застосовувати до ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займались певною діяльністю та конфіскації майна , а суд не вправі виходити за межі апеляційної скарги.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 апеляційний суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою з інвалідністю 3 групи, має на утриманні малолітню дитину2007 року народження, проживає з матір`ю похилого віку, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами які пом`якшують покарання апеляційний суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне передання автомобіля марки «Mitsubishi Pajero», 1998 року випуску, як подарунок для Збройних Сил України.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені обставини свідчать про істотне зниження суспільної небезпечності вчиненого злочину та особи обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому наявні підстави для застосування положень ст.69 КК України при призначені йому покарання за ч.3 ст.332 КК України нижче від найнижчої межі санкції цієї статті у виді 3 років позбавлення без позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю та без конфіскації майна.

На думку колегії суддів, саме таке покарання є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин справи у їх сукупності, відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам індивідуалізації покарання, співмірності та встановленій ст. 50 КК України меті призначення покарання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування вироку є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.2 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про призначення ОСОБА_6 основного покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу не відповідає вимогам закону, тому вирок суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.374, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420, ч.15 ст. 615 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 червня 2023 року- скасувати в частині призначення покарання ОСОБА_6 .

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст.332 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Взяти ОСОБА_6 під варту в залі суду негайно.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 31 липня 2023 року.

В решті вирок районного суду залишити без змін.

Ухвалу Сокирянського районного суду про виправлення описки від 08 червня 2023 року скасувати.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений до Касаційного кримінального Суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - у той самий строк з дня отримання копії вироку.

Головуючий [підпис] ОСОБА_1

Судді [підпис] ОСОБА_2

[підпис] ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя Чернівецького

апеляційного суду _________________ ОСОБА_1

(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)

31.07.2023 року

(дата засвідчення копії)