КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 11-сс/4809/356/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія -ст. 309 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023 року. м. Кропивницький

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

при участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 ,

переглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, у режимі відеоконференції, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 липня 2023 року, якою стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, безробітного, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, на строк 60 днів, з 15 години 52 хвилин 08 липня 2023 року до 15 години 52 хвилин 05 вересня 2023 року, без визначення застави.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Обставини вчинення кримінального правопорушення як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наступні.

ОСОБА_8 , 03.07.2023 року, на ґрунті раніше виниклих неприязних особистих відносин викликаних сімейними незлагодами, маючи прямий умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_9 , в ході конфлікту з останньою, почав наносити їй хаотичні удари кулаками обох рук по голові і верхній частині тулубу.

Крім того, оскільки на руках потерпілої у той час перебував її малолітній син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона, отримуючи тілесні ушкодження, не могла завадити спричиненню тілесних ушкоджень також і її малолітньому сину, що усвідомлював і ОСОБА_8 , який наніс також декількох хаотичних ударів по голові малолітнього ОСОБА_10 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 та завданих хаотичних ударів, малолітньому ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: важкої закритої черепно-мозкової травми, множинних переломів кісток зводу черепа, забою головного мозку важкого ступеня, субарахноїдального крововиливу, набряку головного мозку, судомного синдрому, множинних підшкірних гематом волосяної частини голови та обличчя, що, відповідно до довідки КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 06.07.2023, кваліфікуються, як тілесні ушкодження тяжкого ступеню та є небезпечним для життя у момент спричинення.

Ухвалою слідчого судді постановлено задовольнити клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 , застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення застави.

Своє рішення слідчий суддя районного суду вмотивував наступним.

Слідчим у клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на підтвердження чого надані відповідні матеріали.

Органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що може перешкодити належному виконанню підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, або може створити загрозу для виконання завдань кримінального судочинства.

Крім того, враховано слідчим суддею й обставини, передбачені ст. 178 КПК України. Зокрема враховано, що підозру пред`явлено у вчиненні тяжкого, умисного злочину, особу підозрюваного.

З урахуванням всіх обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_8 та забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків можливе за умови застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Із судовим рішенням слідчого судді не погоджується та оскаржує його в апеляційному порядку адвокат підозрюваного - ОСОБА_7 , який в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід.

Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, і свої вимоги мотивує наступними доводами.

Слідчим суддею не взято до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України: ОСОБА_8 має неофіційний підробіток, на його утриманні фактично перебуває дві родини - дружина із донькою та співмешканка. На теперішній час необхідні також кошти на лікування дитини, яка перебуває у реанімаційному відділенні.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, свого підтвердження не знайшли.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , та який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід, думку прокурорки, яка заперечила задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 5 п. 1. Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: a) законне ув`язнення особи після засудження її компетентним судом; b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом; c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення; d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу; e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг; f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

При цьому, зауважується, що на даній стадії провадження колегія суддів не надає оцінки обставинам справи як їх наразі встановлено досудовим розслідуванням і не піддає аналізу жоден із зібраних доказів та їх сукупності в аспекті наявності вини або її відсутності, кваліфікації дій підозрюваного, їх належності та допустимості, оскільки вказане є прерогативою суду під час судового розгляду справи, наразі оцінено саме існування ряду доказів (фактів, інформація), що свідчать про можливе вчинення та причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Підозру повідомлено 07.07.2023.

Підозра ОСОБА_8 (факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 міг вчинити правопорушення) підтверджується: рапортами поліції, протоколом огляду місця події від 04.07.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.07.2023, повідомленням про сім`ю ОСОБА_9 від Олександрійського міського центру соціальних служб, довідкою КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» про стан здоров`я дитини (малолітнього потерпілого) ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 06.07.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 08.07.2023, протоколом огляду документу, перегляду відеозапису (нагрудних відеокамер поліції) від 07.07.2023.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Зважується на практику Європейського суду, - тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, відноситься до категорії умисних, тяжких, санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Наслідки від вчинення кримінального правопорушення - тяжкі; відповідно до обставин події, як їх натепер встановлено органом досудового розслідування, ОСОБА_8 , у стані алкогольного сп`яніння спричинив тяжких тілесних ушкоджень своєму синові - малолітньому ОСОБА_12 , останній перебуває у стабільно важкому стані у реанімаційному відділенні.

Також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються й наступні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_8 не має міцних соціальних зв`язків, безробітний, не навчається, проживає із співмешканкою, без утриманців. Відповідно до матеріалів клопотання, в тому числі змісту довідки Олександрійського міського центру соціальних служб, характеристики по місцю проживання ОСОБА_8 зловживає алкогольними напоями, чинить фізичне насильство щодо співмешканки - ОСОБА_9 , негативно характеризується, порушує порядок у місцях загального користування, правила проживання у будинку.

Встановлено, що ОСОБА_8 із дружиною та донькою зв`язків не підтримує протягом тривалого часу. Співмешкає із ОСОБА_9 , батьки запропонували винаймати їм житло окремо через їх асоціальний спосіб життя.

Встановлений факт виїздів поліції за викликами ОСОБА_9 з приводу вчинення насильства щодо неї з боку підозрюваного ОСОБА_8 , також за викликом матері підозрюваного з приводу вчинення домашнього насильства ОСОБА_8 стосовно вагітної співмешканки (фізичний вплив).

Встановлені факти застосування підозрюваним щодо ОСОБА_9 та малолітнього ОСОБА_12 фізичного насильства і раніше. Наразі сектором дізнання Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ведеться розслідування кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, інкримінованого вчиненням ОСОБА_8 стосовно ОСОБА_9 .

Встановлені факти притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, розпивання алкогольних напоїв у заборонених місцях (аркуші 41-44).

У даному ж кримінальному провадженні розпочате досудове розслідування, триває збирання доказів, проведення слідчих дій.

Можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_8 , зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину, розуміючи, яка міра покарання загрожуватиме йому у разі визнання винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за його вчинення, в тому числі - на тимчасово непідконтрольних територіях України.

Зважаючи на насильницький характер злочину, а також і встановлені факти агресивної поведінки, періодичного застосування насильства щодо своєї співмешканки, яка наразі є свідком, може чинити незаконний вплив на свідків (крім того, один із свідків є сусідкою підозрюваного), з метою зміни ними показань та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Беручи до уваги наведені обставини, наявні об`єктивні підстави вважати, що підозрюваний, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, намагатиметься перешкодити кримінальному провадженню у інший спосіб (з огляду на невизнання винуватості - затягування строків досудового розслідування, проведення слідчих дій, неявкою за викликами слідчого).

З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту, в тому числі з приводу неврахування слідчим суддею вимог ст. ст. 177-178 КПК України, - спростовуються зазначеним вище.

Наявність місця проживання та реєстрації у підозрюваного, періодичного підробітку, як слідує із обставин кримінального правопорушення, що їх встановлено станом на теперішній час досудовим розслідуванням, характеристик особи підозрюваного, на думку колегії суддів, не убезпечать від наявних ризиків.

Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 липня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, на строк 60 днів, з 15 години 52 хвилин 08 липня 2023 року до 15 години 52 хвилин 05 вересня 2023 року, без визначення застави, - залишити без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3