Справа №712/6421/23

Провадження №1-кс/712/3397/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 при розгляді кримінального провадження №42014250000000200 від 19.08.2014 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 365 (судова справа № 712/6421/23),-

ВСТАНОВИВ:

          В провадженні судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4   перебуває кримінальне провадження № 42014250000000200 від 19.08.2014 заобвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27 ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. З ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. З ст. 371, ч. З ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372, ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 365 (в редакції від 21.02.2014) КК України, судова справа № 712/6421/23.

Суддею ОСОБА_4 раніше розглядалася заява заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду, в якій він просив скасувати вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2018 у справі № 712/4072/15-к, постановленого за результатами розгляду кримінального провадження № 42015250000000075 від 17.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371 КК України.

Так, ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що 24.01.2014 як прокурор, зловживаючи своїм службовим становищем, завідомо незаконно затримав ОСОБА_8 у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ст. 341 КК України, як учасника масових заворушень, що відбулися 23.01.2014 біля приміщення Черкаської обласної державної адміністрації.

За результатами розгляду ухвалою від 22.12.2021 суддею ОСОБА_4 . Заяву залишено без задоволення.

Під час перегляду вироку стосовно ОСОБА_7 , суддею ОСОБА_4 досліджувалися певні докази: протоколи допитів свідків, слідчі експерименти, допит особи у порядку ст. 225 КПК України, інші документи та докази, які в своїй сукупності могли сформувати в судді власне ставлення до фактичних обставин - затримання правоохоронцями осіб у ніч з 23 на 24 січня 2014 року біля приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, та надання їм відповідної юридичної оцінки, зокрема, яка відобразилася в ухвалі суду від 22.12.2021 у справі № 712/4072/15-к, надано оцінку суб`єктивній стороні діянь ОСОБА_7 , надано оцінку щодо складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 371 КК України (завідомо незаконне затримання).

У кримінальному провадженні №42014250000000200 від 19.08.2014 зазначено, що до злочинного плану ОСОБА_5 входило надання вказівок слідчим щодо незаконного складання протоколу, в порядку ст. 208 КПК України стосовно вище вказаних осіб, тобто їх незаконного затримання (аркуш 9 обвинувального акта). Тобто, незаконні затримання осіб, були одним із складових елементів вчинення кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_5 .

Таким чином, враховуючи позицію судді ОСОБА_9 , викладену в ухвалі від 22.12.2021 у №712/4072/15-к, де надано оцінку діям ОСОБА_7 при затриманні ОСОБА_8 , сторона обвинувачення вважає, що така позиція буде відображатися і на оцінці діянь ОСОБА_5 , що стосуються ОСОБА_8 , так і щодо складання у порядку ст. 208 КПК України протоколів про затримання інших осіб, а тому це є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_9 під час розгляду кримінального провадження №42014250000000200 від 19.08.2014 за обвинуваченням ОСОБА_5 .

В судовому засіданні прокурор заяву про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_5 підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в заяві.

Вивчивши матеріали заяви про відвід та кримінального провадження, заслухавши доводи захисника ОСОБА_10 , прокурора, думку інших учасників судового розгляду, суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Вказаний перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Частиною п`ятою статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Білуха проти України», «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображенняу ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України»). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії»). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Та обставина, що суддею Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 розглядалася заява заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду, в якій він просив скасувати вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2018 у справі № 712/4072/15-к, постановленого за результатами розгляду кримінального провадження № 42015250000000075 від 17.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371 КК України та за результатами розгляду ухвалою від 22.12.2021 суддею ОСОБА_4 заяву залишено без задоволення, не свідчить про її упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що заявлений прокурором відвід судді ОСОБА_4 при розгляді кримінального провадження №42014250000000200 від 19.08.2014 за обвинуваченням ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 35, 75-79, 81, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 при розгляді кримінального провадження №42014250000000200 від 19.08.2014 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 365 (судова справа № 712/6421/23) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 липня 2023 року.

Повний текст ухвали проголошено 28 липня 2023 року о 11 годині 00 хвилин.

Головуючий: