Провадження № 2/712/115/23

Справа № 712/7380/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – КАПЛЯ А.С., БІЛИК О.Ю.

з участю адвокатів – КОВТУН А.В., ПРЯДКИ В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення коштів, посилаючись на те, що між ним та відповідачем укладений чинний договір оренди приватного будинку від 05.09.2016 року, за яким відповідач отримала в оренду будинок із підсобними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір був пролонгований 23.10.2017 року на один рік, 04.09.2018 – на один рік, 04.09.2019 року – до 31.08.2020; 31.08.2020 – на один рік.

25.05.2021 року відповідач повідомила про припинення вказаного договору. При цьому, з 04.09.2019 року відповідач не сплачувала орендну плату у розмірі 8 600 грн. по 25.05.2021 року.

В порушення п. 5.1., 5.5. Договору відповідач також не сплатила кошти за комунальні послуги та залишила борг за собою в розмірі 17 236 грн. 13 коп.

В добровільному порядку відповідач борг не сплачує, а чинний до цього часу Договір відповідачем не виконується.

У зв`язку з цим, просить стягнути з відповідача на його користь кошти за оренду в розмірі 94 689 грн., борг за комунальні платежі в сумі 17 236 грн., а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

28 липня 2021 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

26.08.2021 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, по якій просив стягнути з по відповідача на його користь борг по орендній платі в розмірі 209 764 грн.

10.12.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Адвокат позивача Ковтун А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Адвокат відповідача Прядка В.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити. Крім того, заявив клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правову допомогу, з посиланням на норму ст. 141 ч. 8 ЦПК України щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заслухавши думку адвокатів, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 05 вересня 2016 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Договір оренди приватного будинку з підсобними (допоміжними) спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 4.1. Договору термін оренди складає 9 місяців з 12 вересня 2016 року по 12 червня 2017 року.

Термін дії Договору неодноразово продовжувався за взаємною домовленістю його сторін, про що, на останній сторінці Договору, сторони вчиняли відповідні написи, а саме: 23.10.2017 року дію Договору продовжено на один рік з орендною платою в літній період 7500 грн. та в зимовий період 7000 грн.; 04.09.2018 року - на один рік з платою 8000 грн.; 04.09.2019 року дію Договору продовжено до 31.08.2020 року з орендною платою 8600 гривень.

       У своєму позові позивач вказує, що 25.05.2021 року відповідач повідомила про припинення вказаного договору. При цьому, з 04.09.2019 року відповідач не сплачувала орендну плату у розмірі 8 600 грн. по 25.05.2021 року.

Так, згідно наданого до суду розрахунку позовних вимог від 28.04.2022 року – вартість оренди будинку становила – 185 032 грн., комунальні послуги – 17 236 грн., що разом становить 202 268 грн.; з яких відповідачем сплачено 154 800 грн., тобто борг становить разом 47 468 грн. Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та у відзиві на позовну заяву зазначила, що визнає, що між нею га позивачем було укладено вказаний Договір. Періодичність продовження строку дії Договору, була зумовлена тим, що позивач та його дружина - ОСОБА_5 , протягом останніх 5 років фактично проживали у Сполучених Штатах Америки та приїздили в Україну лише один раз на рік. У зв`язку з фізичною відсутністю позивача на території України та об`єктивною неможливістю здійснення оплати орендних платежів у готівковій формі в повному обсязі та у строки, передбачені Договором (відповідно до пункту 5.2. Договору), з моменту укладення Договору (05.09.2016 року), між сторонами існувала додаткова усна домовленість, що орендна плата за Договором буде здійснюватись шляхом готівкової оплати за 2 - 3 місяці наперед (відповідно до пункту 5.4. Договору), під час чергового приїзду позивача в Україну та підписання продовження дії Договору, а після від`їзду позивача до США, у безготівковій формі, шляхом перерахування відповідних щомісячних платежів на банківський рахунок дружини позивача - ОСОБА_5 ..

Під час чергового приїзду позивача в Україну у серпні 2019 року, вони з відповідачем, 04.09.2019 року, погодили продовження строку дії Договору до 31.08.2020 року та відповідач передала позивачеві, в рахунок сплати орендної плати за Договором, готівкові кошти в сумі 34400 гривень, що становило розмір орендної плати за вересень - грудень 2019 року (8600 грн. * 4 міс. = 34400 грн.).

Після того, позивач відбув до США, а відповідач, на виконання письмових умов Договору та усних домовленостей про безготівкову оплату, зазначених вище, продовжила виконувати свої обов`язки та, починаючи з січня 2020 року, продовжила перераховувати орендні платежі на банківський рахунок ОСОБА_5 . У 2020 році позивач не зміг прибути до України, але про припинення Договору відповідача не повідомив, тому вона (відповідач), вважала Договір автоматично продовженим з вересня 2020 року на строк 9 (дев`ять) місяців (відповідно до пунктів 4.1., 4.4. Договору та ст. 822 ЦК України), продовжила користуватись орендованим майном та продовжила здійснювати сплату орендних платежів на банківський рахунок дружини позивача - ОСОБА_5 ..

Відповідач також вказує, що за спірний період виконання умов Договору нею було здійснено оплату орендних платежів: 34400 грн. (04.09.2019 року, у готівковій формі за вересень - грудень 2019 року) + 154800 грн. (8600 грн. (24.01.2020 року) + 8600 грн. (05.02.2020 року) + 8600 грн. (18.02.2020 року) + 8600 грн. (08.03.2020 року) + 8600 грн. (04.04.2020 року + 12900        грн. (29.04.2020        року)        + 8600        грн. (06.06.2020 року) + 8600 грн.        (19.08.2020        року) + 8600        грн. (24.08.2020        року)        + 8600        грн. (16.09.2020 року) + 8600 грн.        (21.10.2020 року) + 8600 грн. (22.11.2020        року)        + 8600        грн. (16.12.2020 року) + 8600 грн.        (12.01.2021 року) + 12900 грн. (18.02.2021 року) + 8600 грн. (23.03.2021 року) + 8600 грн. (20.04.2021 року), у безготівковій формі на банківський рахунок ОСОБА_5 за січень 2020 року - травень 2021 року), а всього на загальну суму 189200 (сто вісімдесят дев`ять тисяч двісті) гривень за період з 04.09.2019 року по 25.05.2021 року.

Крім того, відповідач також вказала, що внесення орендної плати під час дії попередніх періодів Договору (з 05.09.2016 року по 31.08.2019 року) здійснювалось на таких самих умовах, як і в період з 04.09.2019 року по 25.05.2021 року та жодних претензій, у тому числі і з приводу наявності будь-якої заборгованості, з боку позивача не виникало.

На думку відповідача, неодноразове продовження строку дії Договору, відсутність жодних вимог з боку позивача про його дострокове припинення, є підтвердженням належного виконання його умов з її сторони.

Таким чином, відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення з неї заборгованості з орендної плати за Договором є необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами.

Також, відповідач вважає, що нею було здійснено оплату орендних платежів за Договором за спірний період з переплатою у розмірі 9200 гривень (189200 грн. - 180000 грн.), що підтверджено наведеним вище розрахунком.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати комунальних платежів, то відповідач вважає, що вона також не підлягає до задоволення, так як нею (відповідачем), за увесь час користування орендованим будинком, здійснювалась оплата всіх належних комунальних платежів, а долучені позивачем до позовної заяви копії квитанцій за комунальні платежі, не є підтвердженням їх не сплати.

Крім того, як було наведено вище, то відповідачем було здійснено переплату з орендних платежів у розмірі 9200 (дев`ять тисяч двісті) гривень та під час укладання Договору 05.09.2016 року, відповідачем, на виконання пункту 5.3. Договору, було передано позивачу грошові кошти у сумі 15000 гривень (6500 грн. - в рахунок оплати першого місяця оренди та 8500 грн. в якості «страховочної суми»).

Таким чином, на думку відповідача, за позивачем існує заборгованість на її користь, яка виникла в рахунок переплати за орендними платежами та за рахунок притримання позивачем «страховочної суми», а всього у розмірі 17700 гривень (9200 грн. + 8500 грн.) та за рахунок якої, позивач має можливість здійснити оплату заборгованості з комунальних послуг, яка на його думку, могла бути допущена відповідачем. Отже, відповідач вважає, що вимога про стягнення з неї заборгованості з оплати комунальних платежів у розмірі 17236 грн., також є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Вирішуючи позов в межах заявлених позовних вимог, а також наданих сторонами письмових доказів, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Згідно ст. 811 цього Кодексу, договір найму житла укладається у письмовій формі. Договір оренди житла з викупом підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України, передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначає ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.

В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

       Так, позивач зазначає період, за який виникла спірна заборгованість у відповідача по сплаті оренди з 04 вересня 2019 року по 25 травня 2021 року. Разом з цим, вказане твердження спростовується наступним.

04 вересня 2019 року дію Договору оренди приватного будинку від 05 вересня 2016 року продовжено до 31 червня 2020 року з обов`язковою орендною платою – 8600 грн. в місяць, що підтверджено відповідною відміткою у вказаному Договорі.

Таким чином, у період з вересня 2019 року по травень 2021 рік, розмір орендної плати становить 180 600 грн. 00 коп. (8600 грн. 00 коп. х 21 (кількість місяців).

Під час зустрічі, 04 вересня 2019 року (день, коли дію Договору оренди приватного будинку від 05 вересня 2016 року продовжено до 31 серпня 2020 року з обов`язковою орендною платою – 8600 грн. в місяць), ОСОБА_4 передано ОСОБА_3 грошові кошти у готівковій формі в сумі 34 400 грн. 00 коп. в рахунок сплати орендної плати за вересень-грудень 2019 року (8600 грн. 00 коп. х 4 місяці).

В подальшому, відповідач на виконання письмових умов Договору та усних домовленостей про безготівкову оплату, продовжувала виконувати свої обов`язки та, починаючи з січня 2021 року перераховувала кошти на банківський рахунок дружини ОСОБА_3 – ОСОБА_5 .

Як вбачається з виписки АТ КБ «ПриватБанк» від 25 листопада 2021 року, копія якої міститься у матеріалах справи (а.с. 47-63), ОСОБА_4 , у період з січня 2020 року по квітень 2021 року перераховувалися кошти на рахунок ОСОБА_5 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 – 8600 грн. 00 коп.; 05.02.2020 – 8600 грн. 00 коп.;16.02.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 08.03.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 04.04.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 29.04.2020 – 12 900 грн. 00 коп.; 06.06.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 19.08.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 24.08.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 16.09.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 21.10.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 22.11.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 16.12.2020 - 8600 грн. 00 коп.; 12.01.2021 - 8600 грн. 00 коп.; 18.02.2021 – 12 900 грн. 00 коп.; 23.03.2021 - 8600 грн. 00 коп.; 20.04.2021 - 8600 грн. 00 коп.

Аналогічні докази грошових переказів коштів ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_5 підтверджуються листом Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» №2333 від 11 серпня 2022 року, який наданий на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси про витребування доказів від 28 липня 2022 року та міститься у матеріалах справи (а.с.153).

Таким чином, сума сплачених коштів відповідачем в рахунок орендної плати у період з січня 2020 року по квітень 2021 року становить 154 800 грн.

З урахуванням готівкою форми передачі коштів у сумі 34 400 грн., яка як, зазначає, відповідач, відбулася 04 вересня 2019 року під час продовження дії Договору оренди приватного будинку від 05 вересня 2016 року до 31 червня 2020 року сума сплачених коштів ОСОБА_4 в рахунок орендної плати у період з вересня 2019 року по квітень 2021 року становить 189 200 грн.

Тобто, очевидним є висновок про те, що ОСОБА_4 здійснена переплата орендної плати у сумі 9 200 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення коштів з орендної плати не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення боргу за комунальні платежі в сумі 17 236 грн. суд також приходить до наступного.

Відповідно до п. 5.3. Договору оренди приватного будинку від 05 вересня 2016 року орендар зобов`язаний протягом 10 днів з моменту прийняття об`єкта, що орендується, сплатити орендну плату за 2 місяці (перший та страховочну суму). У разі дострокового розірвання даного договору орендарем, страхова сума не повертається.

Розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, загалом становить 6500 грн. за місяць в літній період та 6000 грн. за місяць в зимовий період (п. 5.1. Договору).

З огляду на те, що Договір оренди приватного будинку укладений 05 вересня 2016 року, тобто в неопалювальний сезон (літній період), а тому відповідачем було передано у вересні 2016 року орендодавцю – страховочну суму за умовами Договору оренди приватного будинку від 05 вересня 2016 року у розмірі 6500 грн. Дані обставини не заперечуються позивачем.

Тому в даному випадку, суд погоджується з позицією відповідача, що заборгованість за комунальні платежі в сумі 17 236 грн. можливо погасити за рахунок страховочної суми у розмірі 6 500 грн. та переплати по орендній платі в сумі 9 200 грн. (17 236 грн. 00 коп. – 6 500 грн. 00 коп. – 9 200 грн. 00 коп. = 1 536 грн. 00 коп.).

При цьому, пунктом 5.5. Договору оренди приватного будинку від 05 вересня 2016 року передбачено, що орендар сплачує такі комунальні послуги, однак у даному пункті не міститься жодна інформація про які саме комунальні послуги.

       За наведених обставин, суд вважає, що вказана позовна вимога також задоволенню не підлягає.

Згідно із вимог статті 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12-13,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 629, 810 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_6 у задоволенні позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

       ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 28 липня 2023 року.