ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9986/23

провадження № 3/753/4306/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2023 р.Суддя Дарницького районного суду м. Києва Пойда С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.04.2023 року о 22:09 год., по вул. Дніпровська Набережна з вул. Княжий Затон в м. Києві, керував транспортним засобом «MERCEDES - BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проведено у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога КП КМНКЛ.

Крім, того ОСОБА_1 , 30.04.2023 року о 22:09 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем «MERCEDES - BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , рухаючись на перехресті вул. Дніпровська Набережна з вул. Княжий Затон у м. Києві, порушуючи вимоги п. 10.4, п. 10.1 Правил дорожнього руху України, під час виконання повороту ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення під час зміни напрямку руху, не переконався , що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «CADILLAC», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_3 , який рухався по смузі на яку він мав намір перестроїтись, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів та травмування водія ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було повідомлено про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків. При цьому суддя враховує, що при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, неодноразово призначались судові засідання на які ОСОБА_1 , не з`являвся.

Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі в судовому засіданні ОСОБА_1 , а тому причини неявки особи до суду визнано неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність на підставі наявних матеріалів.

Провина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджуються наступними доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 268157 від 05.06.2023 року, серія ААД № 268156 від 05.06.2023 року; висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 , виявлено стан наркотичного сп`яніння, відеозаписом, схемою місця ДТП, поясненнями та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що подія правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, мала місце, вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаних адміністративних правопорушення доведена повністю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, суддя вважає за можливе застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Крім того, в порядку ст.40-1КУпАП з правопорушника ОСОБА_5 , на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 130, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 124КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя С.М. Пойда