П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  600/316/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач -  Сушко О.О.   

27 липня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Сушка О.О.

суддів:  Залімського І. Г.  Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ПОЛІМЕР ГРУП" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2023 року позивач звернувся до суду з цим позовом, і просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA 40800/2022/000050/2 від 09.09.2022 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/000880; зобов`язати відповідача у разі задоволення судом позовної заяви повернути позивачу різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (тобто суму резервування) у розмірі 31091,47 грн.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України від 09.09.2022 року про коригування митної вартості товарів №UA 40800/2022/000050/2.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/000880 від 09.09.2022 року. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 18 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Полімер Груп» та HUZUR PLASTIK MAD ITH ITR SAN VE TIC LTD STI укладено Контракт №SPG/01 на поставку товару (а.с.49-52).

Згідно п.п. 1.1 п. 1 Контракту предметом даного Контракту є багаторазові поставки товару згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 2.1 пункту 2 Контракту загальна вартість Контракту складається з сум інвойсів, виставлених до цього контракту.

Згідно п. 9 Контракту покупець вправі за свій рахунок застрахувати товар.

Відповідно до Специфікації №5 до Контракту товар - ПВХ ANWIL S 67, кількість – 160 МТ, ціна – 1165,00 USD/MT, сума поставки – 186400,00 USD, умови оплати – 100% передоплата до 30.08.2022 року, умови поставки – FCA, Стамбул, Turkey, термін відвантаження – серпень /вересень 2022, виробник – ANWIL SA, країна походження – Польща, країна експорту – Туреччина (а.с. 53).

Згідно Інвойсу №CI-IRR-22-268-6 від 31.08.2022 року, виданого HUZUR PLASTIK MAD ITH ITR SAN VE TIC LTD STI, продавцем виставлено рахунок на оплату товару на загальну суму 23000,00 доларів США (а.с. 41).

09 травня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК ТРАНСЛОГІСТИК» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір перевезення №Т-00001385 (а.с. 55-56).

Згідно заявки транспортного експедирування від 31.08.2022 року №8 Виконавець (ТОВ «ТЕК ТРАНСЛОГІСТИК») зобов`язується доставити ввірений йому вантаж до місця призначення і видати його уповноваженій особі, а Замовник (ТОВ «Скай Полімер Груп») зобов`язується оплатити за перевезення домовлену суму. Перевізником є ФОП ОСОБА_1 , вартість перевезення складає 165000,00 грн (а.с. 54).

Відповідно до автотранспортної накладної CMR від 31.08.2022 №HAG220000272 перевізником є ФОП ОСОБА_1 (а.с. 44).

02 вересня 2022 року ТОВ «ТЕК ТРАНСЛОГІСТИК» виставлено ТОВ «Скай Полімер Груп» рахунок – фактуру №466 за транспортно-експедиційні послуги по маршрутах: м. Стамбул (Турція) – м/п Порубне-Сірет – 140000,00 грн; м/п Порубне-Сірет – м. Київ (Україна) – 25000,00 грн (а.с. 46).

08 вересня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Скай Полімер Груп» подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України митну декларацію №UA408020/2022/037856 (а.с. 134 - 135), згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи, зазначені у графі 44.

09 вересня 2022 року Чернівецькою митницею Держмитслужби України, за результатами розгляду митної декларації типу №UA408020/2022/037856, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA40800/2022/000050/2 від 09.09.2022 року, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості (а.с. 34).

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до пункту 4.2. зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 року №SPG/01 передбачено, що формування партії товару здійснюється на підставі письмової заявки покупця, у якій повинно бути зазначено кількість, асортимент, номенклатура, умови поставки, терміни відвантаження та поставки товару, а також інші суттєві умови поставки товару. У випадку згоди із заявкою продавець виставляє проформу-інвойс. До митного оформлення ні заявки, ні проформи-інвойсу не надано;

- згідно п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 №SPG/01 передбачено надання копії експортної декларації, яка не надана до митного оформлення;

- згідно п. 9.1 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 №SPG/01 покупець вправі за власний рахунок застрахувати товар, що постачається за цим контрактом. Відомостей щодо страхування безпосередньо вантажу або спростування факту страхування декларантом не надано;

- згідно відомостей, зазначених у графі 16 CMR від 31.08.2022 №HAG220000272, перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Договір на транспортування товару від 09.05.2022 №Т-00001385 укладено ТОВ «ТЕК Транслогістик». У рахунку від 02.09.2022 №466 зазначено експедиційні витрати по митній території України, числове значення яких не можливо перевірити та які не додано до митної вартості товару;

- подана до митного оформлення декларація від 18.11.2021 №22343100ІМ00176215 не є декларацією країни відправлення, так як специфікація про постачання товару укладена 23.08.2022 та країною відправлення є Туреччина;

- згідно відомостей, зазначених у специфікації від 23.08.2022 №5, ціна зафіксована з дати підписання цієї специфікації. Посилаючись на п.п. 3.3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 року №689, за відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару. Відомості біржових організацій за встановлені декларантом періоди не надано.

Крім того, митний орган зазначив, що декларантом неправильно проведено розрахунок митної вартості товару та не підтверджено у встановленому МК порядку заявлений рівень митної вартості товарів.

Відповідачем було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, всі додатково надані декларантом документи, на думку митного органу, не спростовують виявлені розбіжності.

Враховуючи вищевикладене, не вбачалося можливим визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору).

Шляхом обміну електронними повідомленнями відбулася процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не використано через відсутність інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україну ідентичних товарів.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів не використано у зв`язку із відсутністю у митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання та додавання не використано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання/додавання вартості.

Митну вартість визначено за резервним методом.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару по МД №UA209170/2022/066503 від 30.08.2022 року, рівень митної вартості 1,48$/кг.

17 жовтня 2022 року ТОВ «Скай Полімер Груп» звернулося до митного органу з листом, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та повернути суму переплачених коштів у розмірі 31091,47 грн. (а.с. 136-143).

За результатами розгляду поданого декларантом листа, Чернівецька митниця Державної митної служби України надала відповідь від 08.11.2022 року №7.2-08-1/7.2-15-02/13/5958, в якій повідомила про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів та повернення суми переплачених коштів (а. с.147-150).

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару №UA40800/2022/000050/2 від 09.09.2022 року, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/000880 (а. с. 193-194).

Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно вимог частини 5 цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митним органом у оскаржуваному рішенні зазначено, що передбачені п. п. 4.2 п. 4 зовнішньоекономічного Контракту заявка та проформа-інвойс не були надані до митного оформлення.

Нормами ч. 2 статті 53 МКУ встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню.

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні митної декларації декларантом було надано інвойс CI-IHR-22-268-6 від 31.08.2022 року (а.с. 41), який визначений нормами п.4 ч. 2 ст. 53 МКУ.

Слід зазначити, що заявка та проформа-інвойс взагалі не передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, що фактично свідчить про відсутність обов`язку у декларанта надавати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позивач, зважаючи на зауваження митного органу в частині не надання заявки та проформи-інвойсу, надав митному органу копію заявки (а.с. 62) та проформи-інвойсу (а.с. 63), які передбачені п. п. 4.2 п. 4 зовнішньоекономічного Контракту, які також містяться в матеріалах справи.

Слід зазначити, що відомості, зазначені у заявці та проформі-інвойсі, відповідають відомостям, зазначеним у інвойсі.

Також, митним органом взагалі не зазначено, як саме заявка та проформа-інвойс впливають на визначення та перевірку складових заявленої митної вартості товару.

Відтак, наведене вище спростовує аргументи відповідача в частині не надання декларантом заявки та проформи-інвойсу, що в свою чергу, слугувало однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такий додатковий документ як копія митної декларації країни відправлення.

У рішенні про коригування митної вартості митний орган зазначив, що згідно п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 №SPG/01 передбачено надання копії експортної декларації, яка не надана до митного оформлення.

Позивачем було подано до митного оформлення транзитну декларацію HUZUR PLASTIK MAD ITH ITR SAN VE TIC LTD STI №LRN:22LR3431002504909 (а.с. 59-60), яка для декларанта і є декларацією країни-відправника (тобто експортною декларацією), з чим суд і погоджується.

Митна декларація країни відправлення не передбачена переліком документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів (ч. 2 ст. 53 МКУ), а її надання можливе лише у випадку, якщо подані декларантом документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, митне законодавство взагалі не містить вимог стосовно обов`язковості надання декларантом митної декларації країни відправлення під час первинного подання митної декларації.

Крім того, митним органом взагалі не обґрунтовано, як саме наявність митної декларації країни відправлення впливає на визначення та перевірку складових заявленої митної вартості товару.

За таких обставин, суд відхиляє аргументи відповідача в частині не надання декларантом митної декларації країни відправлення, що також слугувало однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення.

Під час прийняття оскаржуваного рішення митний орган також зазначив, що згідно п. 9.1 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 №SPG/01 покупець вправі за власний рахунок застрахувати товар, що постачається за цим контрактом. Відомостей щодо страхування безпосередньо вантажу або спростування факту страхування декларантом не надано.

Пунктом 9.1 зовнішньоекономічного контракту від 18.11.2021 №SPG/01 визначено, що покупець вправі за власний рахунок застрахувати товар, що постачається за цим контрактом.

Проте, вказаний пункт контракту, а також контракт в цілому, не містять обов`язкових вимог щодо страхування товару.

Страхування товару згідно п. 9.1 зовнішньоекономічного контракту є правом покупця, а не його обов`язком.

У довідці про транспортні витрати від 02.09.2022 №466 (а. с. 47) зазначено, що страхування вантажу не відбувалося.

У листі декларанта від 17.10.2022 року, митний орган неодноразово повідомлявся про те, що вантаж, зазначений у митній декларації №UA408020/2022/037856, взагалі не страхувався.

Враховуючи п. 9.1 зовнішньоекономічного контракту, декларант на власний розсуд не здійснив страхування вантажу і повідомив про це митний орган, що фактично спростовує аргументи відповідача в частині відсутності відомостей про страхування вантажу.

Крім того, в оскаржуваному рішенні також йдеться про те, що згідно відомостей, зазначених у графі 16 CMR від 31.08.2022 №HAG220000272, перевізником є ФОП ОСОБА_1 . Договір на транспортування товару від 09.05.2022 №Т-00001385 укладено ТОВ «ТЕК Транслогістик». У рахунку від 02.09.2022 №466 зазначено експедиційні витрати по митній території України, числове значення яких не можливо перевірити та які не додано до митної вартості товару.

Отже, у відповідача фактично виникли сумніви стосовно перевізника, на чому представники відповідача наголошували під час судового засідання, а також щодо правильності обчислення декларантом експедиційних витрат по митній території України та включення їх до митної вартості товару.

Згідно рахунку-фактури №466 від 02 вересня 2022 року ТОВ «ТЕК Транслогістик», як постачальник, надавало транспортно-експедиційні послуги декларанту по маршрутах: м. Стамбул (Турція) – м/п Порубне-Сірет – 140000,00 грн; м/п Порубне-Сірет – м. Київ (Україна) – 25000,00 грн (а.с. 46).

Отже, ТОВ «ТЕК Транслогістик», як постачальник, зобов`язувалося доставити вантаж декларанту.

ТОВ «ТЕК Транслогістик» 09 травня 2022 року уклало договір перевезення №Т-00001385 з ФОП ОСОБА_1 (а.с. 55-56), згідно якого останній є виконавцем по доставці вантажу.

ФОП ОСОБА_1 , зазначений у графі 16 CMR від 31.08.2022 №HAG220000272, є перевізником, оскільки ТОВ «ТЕК Транслогістик», як постачальник, уклав з ним відповідний договір про перевезення вантажу, що фактично спростовує сумніви митного органу в частині вірного зазначення перевізника.

Щодо правильності обчислення та включення декларантом експедиційних витрат по митній території України до заявленої митної вартості товару суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 11 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до митної вартості товару не включаються витрати на транспортування після ввезення вантажу на митну територію України за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Із згаданого вище рахунку-фактури №466 від 02 вересня 2022 року вбачається, що витрати по транспортуванню склали 165000,00 грн., а саме по маршрутах: м. Стамбул (Турція) – м/п Порубне-Сірет – 140000,00 грн.; м/п Порубне-Сірет – м. Київ (Україна) – 25000,00 грн. (а.с. 46).

Тобто, витрати з перевезення вантажу по митній території України, а саме з м/п Порубне-Сірет до м. Київ (Україна), склали 25000,00 грн.

Відтак, враховуючи п. 3 ч. 11 ст. 58 МКУ, суд приходить до висновку, що витрати з перевезення вантажу по митній території України у розмірі 25000,00 грн. взагалі не включаються до заявленої митної вартості товару, оскільки такі були виділені із загальної ціни (165000,00 грн.), що була фактично сплачена або підлягає сплаті за перевезення вантажу.

Щодо зауважень митного органу щодо поданої до митного оформлення митної декларації від 18.11.2021 №22343100ІМ00176215, яка на думку митного органу, не є декларацією країни відправлення, так як специфікація про постачання товару укладена 23.08.2022 та країною відправлення є Туреччина – суд зазначає, що у позовній заяві позивачем чітко вказано, що декларація від 18.11.2021 №22343100ІМ00176215 не є декларацією країни відправлення та була надана митному органу виключно на підтвердження того, що HUZUR PLASTIK MAD ITH ITR SAN VE TIC LTD STI LRN купив у ANWIL S.A товар, частину якого в подальшому було продано декларанту.

Позивачем не заперечується факт, що декларація від 18.11.2021 №22343100ІМ00176215 не є декларацією країни відправлення, що фактично і спростовує наведений аргумент відповідача.

У оскаржуваному рішенні також йдеться про те, що згідно відомостей, зазначених у специфікації від 23.08.2022 №5, ціна зафіксована з дати підписання цієї специфікації. Посилаючись на п.п. 3.3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 року №689, за відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару. Відомості біржових організацій за встановлені декларантом періоди не надано.

Слід зазначити, що оскаржуване рішення містить посилання на наказ ДФС від 11.09.2015 року №689, який втратив чинність згідно наказу ДМС України від 01.07.2021р. №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», тобто на момент прийняття оскаржуваного рішення чинним був наказ ДМС України від 01.07.2021р. №476.

Згідно п. п. 3.1 п.3 наказу ДМС України від 01.07.2021р. №476 посадова особа митного органу, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі.

Під час здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатка (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

Під час здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст та вартість сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Зважаючи на зауваження митного органу в частині не надання митному органу відомостей біржових організацій, декларантом додатково було надано митному органу інформацію біржових організацій про вартість аналогічного товару, зокрема за серпень 2022 року.

На адресу декларанта від Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД надходив запит, в якому Управління, серед іншого, просило надати інформацію біржових організацій товару або сировини станом на 05.03.2022 року (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставок, асортименту товару та ціни), що не заперечувалось відповідачем.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Автотранспортна накладна CMR №HAG220000272 датована 31.08.2022 року, тобто фактично відвантаження товару відбулося у серпні 2022 року, а тому декларант був зобов`язаний надати інформацію про середні значення біржових котирувань за серпень 2022, в якому здійснювалось відвантаження товару, а не за березень 2022 року, як зазначалось митним органом у запиті.

Отже, позивач, на вимогу митного органу, надав документи біржових організацій, зокрема за серпень 2022 року.

Згідно інвойсу №CI-IRR-22-268-6 від 31.08.2022 року 100% передплата товару є обов`язковою умовою поставки товару.

Відповідно до специфікації №5 від 18.11.2021 до зовнішньоекономічного контракту сума поставки складає 186400,00 USD.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення в іноземній валюті №44 від 24 серпня 2022 року на суму 186400,00 доларів США, що фактично свідчить про оплату декларантом всієї суми зовнішньоекономічного контракту, в тому числі і суми згідно інвойсу №CI-IRR-22-268-6 від 31.08.2022 року у розмірі 23300,00 USD.

Відтак, у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару – за ціною угоди.

Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий  Сушко О.О.

Судді    Залімський І. Г.  Мацький Є.М.