Ухвала

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 712/3849/22

провадження № 61-9129ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана ОСОБА_2 , на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, зокрема для подання до Верховного Суду підписаної касаційної скарги у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додавши до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

10 липня 2023 року ОСОБА_1 отримав указану ухвалу Верховного Суду та 20 липня 2023 року надіслав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги. Як на підставу касаційного оскарження зазначених судових рішень повторно вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-будівельної експертизи (ухвала від 12 грудня 2022 року), суди не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм оцінки.

Щодо зазначення в уточненій редакції підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, то заявник не зазначає, який саме відсутній висновок Верховного Суду та щодо якої норми права у подібних правовідносинах. При цьому Верховний Суд в ухвалі від 29 червня 2023 року роз`яснював скаржнику про те, що формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України

ОСОБА_1 посилання на те, щосуд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, проте не вказує про подання ним такого клопотання при оскарженні рішення суду першої інстанції в апеляційному суді, що підтверджується і змістом оскарженої постанови апеляційного суду, якою рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2022 року залишено без змін. При цьому наведеною скаржником ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2022 року вирішувалось клопотання третьої особи у справі - ОСОБА_6 , яка судові рішення не оскаржує. Зазначене, з урахуванням повноважень та меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не свідчить про обґрунтованість відповідної підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Тому посилання скаржника на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України не є самостійною підставою для відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без обґрунтування випадків, перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

З огляду на зазначене, недоліки, вказані в ухвалі Верховного Суду від 29 червня 2022 року, не усунуто.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 09 травня 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним вважати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков