Справа № 496/3705/23

Провадження № 3/496/2915/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., за участю прокурора – Фуклєва І.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності –  ОСОБА_1 , захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Бобуйок А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , голови Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області,

за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані корупцією і ставиться йому в провину те, що він, будучи головою Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, являючись суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) та суб`єктом відповідно до Примітки до ст. 172-7 КУпАП, та розповсюджуються обов`язки, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ст. 28 Закону, маючи реальний конфлікт інтересів, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час виконання зазначених повноважень, щодо підписання наступних наказів, а саме:

- №182А/2021-ОСk\ від 25.06.2021 року «Про преміювання апарату», відповідно до якого встановлено премію у червні 2021 року працівникам апарату в тому числі йому особисто у розмірі 12000 гривень;

- №203/2021-ОС/к/ від 13.07.2021 року «Про преміювання апарату», відповідно до якого встановлено премію у липні 2021 року працівникам апарату, в т.ч. йому особисто у розмірі 12000 гривень;

- № 247/2021-ОС/к/ від 25.08.2021 року «Про преміювання апарату», відповідно до якого встановлено премію у серпні 2021 року працівникам апарату, в тому числі йому особисто в розмірі 14714,37 гривень;

- № 293/2021-ОС/к/ від 27.09.2021 року «Про преміювання апарату», відповідно до якого встановлено премію у вересні 2021 року працівникам апарату, в тому числі йому особисто у розмірі 15000 гривень;

- № 334/2021-ОС/к/ від 21.10.2021 року «Про преміювання апарату», відповідно до якого встановлено премію у жовтні 2021 року працівникам апарату, в тому числі йому особисто у розмірі 8250 гривень.

В судове засідання, призначене на 13.06.2023 року ОСОБА_1 не з`явився, проте телефонограмою повідомив, що не зможе бути присутнім в судовому засіданні через хворобу та просив перенести судове засідання на іншу дату.

В судове засідання, призначене на 04.07.2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій просив відкласти судове засідання у зв`язку із необхідністю укладання договору з адвокатом для надання правової допомоги.

В судове засідання призначене на 18.07.2023 року захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Бобуйок А.Д. надіслав заяву в якій просив судове засідання відкласти у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

25 липня 2023 року в судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Бобуйок А.Д. заявив клопотання про закриття провадження по справі, посилаючись на те, що відповідно до вхідного штампу на супровідному листі Усатівської сільської ради на запит Управління стратегічних розслідувань в Одеській області вказаному органу стало відомо щодо можливого скоєння адміністративного правопорушення 23.01.2023 року, а тому на момент розгляду справи в суді минув шестимісячний строк з дня його виявлення, відповідно до положень ст. 38 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 вину у вчинені правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП України не визнав, при цьому пояснив, що відповідно до положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Усатівської сільської ради та її структурних підрозділів преміювання сільського голови, здійснюється на підставі рішення відповідної ради, якою в даному випадку є рішення сесії Усатівської сільської ради, які він лише підписує при цьому не приймаючи участі при ухваленні такого рішення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав протоколи про адміністративне правопорушення та просив застосувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 його захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Рішенням № 02-VIII Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 було обрано головою Усатівської сільської ради та присвоєно йому 7 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування. 01.12.2020 року ОСОБА_1 прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування (а.с. 22, 23, том № 1).

22.12.2020 року Усатівською сільською радою Біляївського району Одеської області було винесено рішення, яким затверджено положення «Про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Усатівської сільської ради та її структурних підрозділів», контроль за виконанням якого покладено на комісію з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, інвестицій і міжнародного співробітництва (а.с. 42, том № 1).

При дослідженні вказаного положення про встановлено, що відповідно до п. 1.6 Положення преміювання сільського голови, здійснюється згідно з вимогами абз.2, п.6 Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (а.с. 43, том № 1)

Відповідно до абз.2, п.6 Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 42 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

В матеріалах справи наявні рішення Усатівської сільської ради від 06.07.2021 року, 28.07.2021 року, 27.08.2021 року, 28.09.2021 року, 26.10.2021 року про преміювання сільського голови ОСОБА_1 .

З наведених вище рішень можна зробити висновок, що ОСОБА_1 було премійовано згідно рішення сесії Усатівської сільської ради та у відповідності до цих рішень, які ним підписувалися, а не приймалися одноособово, ним видавились відповідні розпорядження про преміювання працівників Усатівської сільської ради з ним включно.

Враховуючи викладене, зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення, адже зі змісту рішень, наявних в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 видавав відповідні розпорядження на підставі рішення сесії Усатівської сільської ради.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» цього Закону передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

За ч. 1 ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відповідальність наступає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до пункту 2 Примітки до статті 172-7 КУпАП, у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. За змістом ст.172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Обов`язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 статті 172-7 КУпАП, є наявність реального конфлікту інтересів як суперечності між приватним інтересом особи та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність прийняття цією особою рішень, вчинення чи не вчинення дій на відповідній посаді.         Згідно п. 3 роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, для встановлення реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, по-третє, така суперечність не може впливати, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення чи вчинення дій. Отже, конфлікт інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» має місце у випадках, коли приватний інтерес особи впливає або суперечить об`єктивності чи неупередженості при прийнятті нею рішень.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року №126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Беручи до уваги визначення поняття «реальний конфлікт інтересів», згідно з яким він можливий при прийнятті рішення, а також роль окремої особи при прийнятті рішення колегіальним органом, можемо констатувати, що голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між її діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом (наприклад, зборами суддів відповідного суду). Те саме стосується й осіб, які здійснюють представницькі повноваження.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Відповідно до доданих до протоколів про адміністративні правопорушення матеріалів, голова Усатівської сільської ради ОСОБА_1 жодного разу не підписував розпорядження про преміювання у відношенні себе без відповідного рішення сесії. Отже, у ОСОБА_1 був відсутній реальний конфлікт інтересів під час підписання наказів про преміювання працівників Великодальницької сільської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відтак, з огляду на сукупність зазначених вище обставин, суд приходить до висновку, що по справі не доведено, що ОСОБА_1 , видаючи розпорядження про преміювання, діяв в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки преміювання здійснювалось на підставі рішення сесії Усатівської сільської ради.

Що стосується неповідомлення у встановленому законом випадку та порядку по наявність в нього реального конфлікту інтересів (частини 1 статті 172-7 КУпАП).

Згідно зі частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», яка носить назву «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», особи, зазначені пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до положень ст. 29 ЗУ «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

3) обмеження доступу особи до певної інформації;

4) перегляду обсягу службових повноважень особи;

5) переведення особи на іншу посаду;

6) звільнення особи.

Тобто, хоча ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» і передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів статтею 172-7-КУпАП.

Аналіз досліджених доказів дає суду підстави дійти висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, за ознаками неповідомлення особою у встановленому законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі у зв`язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженим суб`єктом. При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією. Тобто, факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.

З матеріалів справи вбачається, що орган, уповноважений на складання відповідних адміністративних протоколів, отримав всю інформацію про преміювання ОСОБА_1 23.01.2023 року, коли Департаментом стратегічних розслідувань Одеської області було отримано відповідь на запит з Усатівської сільської ради, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі, як про це зазначав захисник.

На момент розгляду справи дійсно сплили строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, про те у зв`язку із тим, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі за ч. 4 ст. 38 КУпАП суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 36, 38, ч.ч. 1, 2 ст. 172-7, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                Л.О. Пендюра