П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/181/23
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.
секретар - Цибульська Ю.М.
за участю: ОСОБА_1 , його представника Бухуна Ю.В.
представника Департаменту патрульної поліції - Димона І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року по справі № 420/181/23 за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022 в частині звільнення поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити рядового поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції днем винесення наказу Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, а саме з 20.12.2022 до дня винесення судом рішення по справі;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 додаткову щомісячну грошову винагороду в розмірі 30000 гривень, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період вимушеного прогулу, а саме з 20.12.2022 до дня винесення судом рішення по справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що матеріали службового розслідування позивачу на ознайомлення надані не були. Позивач уважав накази Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 та № 1565 о/с від 20.12.2022 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а своє звільнення незаконним, що обумовлюється та підтверджується наступним.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення слугував висновок про порушення позивачем Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме не забезпечення проведення безперервної відеофіксації. Крім того, згідно версії працівників Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_1 , не доповідав керівництву відповідним рапортом про застосування відносно ОСОБА_2 спеціальних засобів кайданок. Як зазначено в тексті оскаржуваного наказу Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022, подія, що сталася 16.09.2022 за участю поліцейського ОСОБА_1 , негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України, а також свідчить про непрофесіоналізм указаного поліцейського.
Однак з вище переліченими висновками Департаменту патрульної поліції погодитися неможливо з огляду на те, що позивач рішення про застосування до ОСОБА_2 спеціального засобу кайданок не приймав та не застосовував, здійснив це інший поліцейський ОСОБА_4 який і повідомив безпосередньо керівництво про це шляхом подання 16.09.2022 рапорту. Також, в тексті заяви про залишення без розгляду попередньої заяви позивач не просив закрити кримінальне провадження, як про те зазначено в тексті оскаржуваного наказу відповідача, а лише повідомив, що попередня заява була подана передчасно та просить припинити розгляд саме попередньо поданої заяви. Вчиняючи такі дії за порадою адвоката, позивач не мав наміру відмовлятися від обвинувачення. Навпаки, планувалося подання численних деталізованих заяв про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що і було зроблено. Наразі триває досудове розслідування. На переконання позивача зірвання портативного відео реєстратора з форменого одягу поліцейського внаслідок протиправних дій третіх осіб, не мають нічого спільного з інкримінованим позивачу порушенням Інструкції в частині заборони примусового виключення відео реєстраторів. При проведенні службового розслідування дисциплінарна комісія вочевидь не з`ясувала ані реальної обстановки в день події, а саме 15-16.09.2022, ані характер і зміст дій позивача як поліцейського в період дії воєнного часу та в час дії комендантської години на території міста Ізмаїл. Відповідачем не було належним чином встановлено в діях позивача складу дисциплінарного проступку, а також не враховано ані об`єктивні обставини подій 15-16 вересня 2022 року, ані сумлінне ставлення позивача як поліцейського до служби, а також не обґрунтовано неможливість застосування до Позивача менш суворого дисциплінарного стягнення, то рішення відповідача, а відтак і своє звільнення зі служби в поліції Позивач вважає необґрунтованим та незаконним.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що внаслідок відмови позивача від заяви про вчинення злочину Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР №12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ щодо ОСОБА_1 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 Кримінального кодексу України, а саме завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується особистим підписом останнього. Вказані дії призвели до помилкового повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та спричинили невиправну шкоду правосуддю та людині. Також, за результатами службового розслідування встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_1 у письмовій формі не повідомив свого керівника про застосування до особи кайданків, чим порушив вимоги частини 6 статті 45 Закону України "Про Національну поліцію". Окрім цього, за результатами службового розслідування встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_4 порушили вимоги пункту 5 розділу 1 та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме 15.09.2022 увімкнули портативні відеореєстратори не з моменту зупинення транспортного засобу, хоча повинені були включити портативний відеореєстратор з початку виконання службових обов`язків, а відеозйомку вести безперервно до завершення несення служби.
Як стверджував відповідач, дисциплінарною комісією враховано посередню службову характеристику рядового поліції ОСОБА_1 , водночас дисциплінарною комісією не встановлено обставин, що пом`якшують відповідальність рядового поліції ОСОБА_1 . Окрім цього, за твердженнями відповідача, дисциплінарною комісією враховано попередню поведінку рядового поліцію ОСОБА_1 , а саме те, що наказом УПП в Одеській області ДПП "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 19.07.2022 № 389 до рядового поліції ОСОБА_1 було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
У відзиві вказано, що у діях рядового поліції ОСОБА_1 вбачалися ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні ним службової дисципліни, грубого ігнорування вимог Дисциплінарного статуту, Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, посадової інструкції УПП в Одеській області ДПП, Присяги працівника поліції, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Враховуючи те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам вартового правопорядку, вчинок 16.09.2022 рядового поліції ОСОБА_1 є проявом негідної поведінки, тому є усі підстави для притягнення рядового поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з застосування одного з найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.
На думку відповідача, відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який, у порядку Дисциплінарного статуту, є право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення із органів поліції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10 березня 2023 року по справі № 420/181/23 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що станом на теперішній час кримінальне провадження № 12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю події та складу злочину;
- суд першої інстанції не дослідив відеозаписи, якими підтверджується, що позивач рішення про застосування до ОСОБА_2 спеціального засобу - кайданок не приймав та не застосовував;
- суд першої інстанції проігнорував, що зірвання портативного відеореєстратора з форменого одягу поліцейського внаслідок протиправних дій третіх осіб, не мають нічого спільного з інкримінованим позивачу порушенням Інструкції в частині заборони примусового виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб, оскільки примусового виключення відеореєстратора позивач не вчиняв.
Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 додатково пояснив, що він приймав участь у затриманні громадянина ОСОБА_2 , тобто фізично утримував його, в той же час на прохання ОСОБА_4 позивач надав йому свої кайданки , для безпосереднього застосування відносно ОСОБА_2 .
Також ОСОБА_1 зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП він не складав, а лише підписав його на прохання ОСОБА_4 .
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу №1241 о/с від 26.09.2022 ОСОБА_1 (рядовий поліції) проходив службу на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (а.с.195, т.1).
16.09.2022 т.в.о заступника начальника відділу організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції Є.Недельчев скерував на адресу начальника управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції підполковнику поліції Дмитра Хмарука доповідну записку (а.с.118-119,т.1), в якій доповів, про те, що 16.09.2022 поліцейський роти з обслуговування м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП капрал поліції ОСОБА_4 звернувся з рапортом до начальника Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області полковника поліції Олега Швеця, в якому зазначив, що 15.09.2022 приблизно о 23 годині 30 хвилин під час несення служби, знаходячись у складі екіпажу "ОКЕАН - 8101", спільно з рядовим поліції ОСОБА_1 в комендантську годину був зупинений автомобіль "BMW X3", номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У доповідній записці вказано, що в своєму рапорті капрал поліції ОСОБА_4 зазначив, що під час перевірки документів водія, пасажир ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 почав агресивно себе поводити, виражався нецензурною лексикою в бік співробітників поліції, погрожував фізичною розправою та вийшов з машини. На неодноразові законні вимоги працівників поліції припинити протиправні дії в бік ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, почав чіплятись за формений одяг працівників поліції, розірвавши кітель одному з них. Для припинення правопорушення було прийнято рішення застосувати до гр. ОСОБА_2 фізичну силу та спеціальні засоби, зазначив у своєму рапорті капрал поліції ОСОБА_4 . Під час застосування спеціальних засобів громадянин ОСОБА_2 наніс удар кулаком в область грудної клітини рядовому поліції ОСОБА_1 , прокусив вказівний палець правої руки, в результаті чого сержант поліції ОСОБА_1 впав та вдарився головою. У зв`язку з цим, громадянина ОСОБА_2 було затримано та на місце події було викликано слідчо-оперативну групу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, так як в діях громадянина ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України. Про вищевказану подію інспектором - черговим відділу організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 спеціальним повідомленням було проінформовано чергову частину управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. За фактом нанесення тілесних ушкоджень співробітнику поліції слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12022162150000879, за частиною 2 статті 345 ККУ. 16.09.2022 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, в якій зазначив, що претензій до громадянина ОСОБА_2 не має та просив припинити розслідування кримінального провадження за його зверненням.
Також у доповідній записці зазначено, що рядовий поліції ОСОБА_1 про намір, а також обставини, що стали підставою для написання заяви до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області з інформуванням щодо відсутності будь яких претензій до громадянина ОСОБА_2 , ймовірно, з метою, в подальшому, закриття кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР № 12022162150000879 від 16 вересня 2022 року за частиною другою статті 345 КК України, не повідомив керівний склад відділу організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
22.09.2022 начальник управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції скерував на адресу начальника Департаменту патрульної поліції доповідну записку (а.с.103-108, т.1), у якій, доповів щодо можливого порушення службової дисципліни 16.09.2022 поліцейським взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу BMW X3, номерний знак НОМЕР_2 . У даній доповідній записці начальник управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції доповів про обставини події, про які зазначено в змісті доповідної записки т.в.о. заступника начальника відділу організації несення служби в м Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП) старшого лейтенанта поліції Євгена Недельчева (реєстр. № BH 3534/41/13/16/02-22 від 16.09.2022). В змісті даної доповідної записки зазначено про обставини події, яка мала місце 16.02.2022 за участі поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1.
Наказом Департаменту патрульної поліції №1294 від 22.09.2022 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків" (а.с.109, т.1), відповідно до ч.ч. 1-4 ст.14, ч. 1 та 2 ст.15, ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абз. 2 п. 1, п. 4 роз. II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 poкy № 893, п.п.2, 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, за фактом можливого порушення службової дисципліни 16.09.2022 поліцейським взводу № 2 роти № 5 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , окрім іншого, вирішено призначити службове розслідування у формі письмового провадження, утворити дисциплінарну комісію.
28.09.2022 начальник управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції скерував на адресу начальника Департаменту патрульної поліції доповідну записку (а.с.131-132,т.1), в якій доповів, що до УПП в Одеській області ДПП з відділу організації несення служби в місті Ізмаїл (далі - ВОНС в м. Ізмаїл) УПП в Одеській області ДПП надійшла доповідна записка (вих. № 3689/41/13/16/01-22 від 28.09.2022) начальника ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Вадима Марунича (а.с.139-140, т.1). Відповідно до змісту вищевказаної доповідної записки інспектор роти з обслуговування м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Ірина Моісєєва доповіла рапортом (BH № 3688/41/13/16/01-22) на ім`я начальника ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Вадима Марунича про те, що 28.09.2022 о 14 год.00 хв. до чергової частини Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла постанова прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Богдєва Максима про виділення матеріалів досудового розслідування №12022162150000879 від 16.09.2022 за частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України, а саме: під час досудового розслідування надійшла заява від поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 нагрудний знак № НОМЕР_3 , службове посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.04.2021, мешкає: АДРЕСА_1 , про те, що відносно нього було здійснено кримінальне правопорушення та йому були спричиненні тілесні ушкодження (ЖЄО №13189 від 16.09.2022). При написанні заяви ОСОБА_1 ознайомився із відповідальністю, яка передбачена статтею 383 Кримінального кодексу України. На підставі чого були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та громадянин ОСОБА_2 був затриманий за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України. Далі, 16.09.2022, ОСОБА_1 через канцелярію Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області зареєстрував заяву, в якій просить припинити досудове розслідування розпочате по його заяві, поясняючи те, що звернувся передчасно тілесні ушкодження отримав раніше інциденту з громадянином до ОСОБА_2 , претензій до підозрюваного немає. Вищевказану подію зареєстровано до ЄО № 13775 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 28.09.2022. Поліцейський взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нагрудний знак № НОМЕР_3 , службове посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.04.2021, проживає: АДРЕСА_2 , прикомандирований до ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП з УПП в Одеській області ДПП з 05.09.2022 по 04.10.2022. Разом з тим, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 383 Кримінального кодексу України внесено відомості до ЄРДР по кримінальному провадженню № 12022162150000917 від 28.09.2022. відносно ОСОБА_1 .
У своїй доповідній записці начальник управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на підставі ч.4 ст.26 розділу V Дисциплінарного статуту просив її долучити до матеріалів службового розслідування, яке розпочато на підставі наказу ДПП від 22.09.2022 року №1294.
Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції №1351 від 06.10.2022 "Про продовження строків проведення службових розслідування" (а.с.111,т1), продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом № 1294 від 22.09.2022 на 15 календарних днів.
Наказом Департаменту патрульної поліції №1418 від 24.10.2022 (а.с.116,т.1) на підставі поданої доповідної записки (а.с.112-114, т.1) було внесено зміни наказу Департаменту патрульної поліції №1294 від 22.09.2022 в частині складу дисциплінарної комісії.
Досліджуючи матеріалі службового розслідування суд першої інстанції зазначив, що останні містять зокрема відеозапис із портативного відеореєстратора №1031 (закріпленого на однострої позивача), який, в тому числі, досліджено в ході службового розслідування (а.с.240, т.1).
Даний технічний пристрій отримав рядовий поліції ОСОБА_1 відповідно до Журналу обліку та видачі технічних пристроїв ВОНС в м.Ізмаїл а Одеській області ДПП (а.с.155-156, т.1).
Також, матеріали справи містять, зокрема відеозапис із портативного відеореєстратора №1736 (закріпленого на однострої ОСОБА_4 ), який, в тому числі, досліджено в ході службового розслідування (а.с.240,т.1).
Даний технічний пристрій отримав сержант поліції ОСОБА_4 відповідно до Журналу обліку та видачі технічних пристроїв ВОНС в м.Ізмаїл а Одеській області ДПП (а.с.155-156, т.1).
Так, з відеозапису з портативного відеореєстратора № 1031, суд першої інстанції встановив, що 15.09.2022 o 23.34.44 працівники поліції спілкуються з громадянами, які голосно розмовляють та о 23.34.49 портативний відеореєстратор № 1031 падає на землю внаслідок штовханини між громадянином та поліцейським. Надалі портативний відеореєстратор здійснює лише аудіозапис, на якому зафіксовано чоловічі, жіночі та дитячі крики. О 23.38.46 відеозапис завершується. Наступний відеозапис з портативного відеореєстратора № 1031 розпочинається о 05.20 в приміщенні відділу поліції та фіксує складання рядовим поліції ОСОБА_1 адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З відеозапису з портативного відеореєстратора № 1736, встановлено, що відеофіксація на нього проводилась з 23:48 год по 23:50 год. З неї вбачається, що о 23.48 вже затримана особа (як вказує відповідач - ОСОБА_2 ) лежить на землі в кайданках, на місце події прибули інші працівники поліції та карета швидкої медичної допомоги.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 (а.с.159-160, т.1) зазначив, що 15.09.2022 о 20.00 після отримання табельної вогнепальної зброї та проведеного інструктажу керівництвом ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, спільно із капралом поліції ОСОБА_2 заступив на зміну у складі наряду "Океан-8101" на службовому автомобілі Renault Duster, номерний знак НОМЕР_5 . В подальшому, приблизно о 23.30 по вулиці Миру в м. Ізмаїл під час дії комендантської години було зупинено автомобіль марки BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням невідомої на той час жінки. У вищевказаному автомобілі був також присутній пасажир, як стало відомо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який поводив себе агресивно та у ході спілкування з капралом поліції ОСОБА_2 намагався штовхнути останнього. Як зазначає у своєму поясненні рядовий поліції ОСОБА_1 , після того як ОСОБА_2 штовхнув капрала поліції ОСОБА_4 позивач прийшов на допомогу останньому та застосував фізичну силу до ОСОБА_4 , який чинив опір та завдав йому удар кулаком в область грудної клітини та вкусив за вказівний палець правої руки. Також рядовий поліції ОСОБА_1 пояснив, що він затримав ОСОБА_4 у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та на місце події викликав слідчо-оперативну групу. Позивач пояснив, що після затримання ОСОБА_4 відразу звернувся за медичною допомогою, де лікарі після огляду поставили йому діагноз: забій грудної клітини, прокушена рана вказівного пальця правої руки. Однак, як зазначає позивач, від госпіталізації він відмовився. Рядовий поліції ОСОБА_1 пояснив, що у відділі поліції його було допитано про події які з ним сталися, відібрано письмову заяву та видано направлення на судово-медичну експертизу. 16.09.2022 він звернувся до Ізмаїльського бюро СМЕ, де його оглянув лікар та описав отримані ним у ході затримання ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме: забиття грудної клітини, прокус вказівного пальця правої руки та можлива ЗЧМТ. Рядовий поліції ОСОБА_1 зазначив, що ввечері того ж дня він заступив на зміну на пост ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, однак, 17.09.2022 він відкрив лікарняний з причини поганого самопочуття. Як пояснив рядовий поліції ОСОБА_1 , лікарняний він відкрив у сімейного лікаря в "Амбулаторії сімейного лікаря" по вул. Академіка Корольова, буд. 72, м. Одеси у лікаря ОСОБА_23 . На момент надання пояснення він перебував на лікарняному вдома, однак, через погане самопочуття, яке не проходило, лікар ОСОБА_24 направила його до нейрохірурга. Рядовий поліції ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що 22.09.2022 зранку по дорозі до лікаря він втратив свідомість, перехожі допомогли йому піднятись та викликали швидку медичну допомогу, яка привезла його до міської районної лікарні №1, де під час огляду лікар виписав лікування та рекомендував продовжити курс лікування у сімейного лікаря. Окрім цього позивач у поясненнях зазначив, що згідно з статтею 63 Конституції України він відмовляється відповідати на питання щодо спілкування із ОСОБА_2 після події, яка з ним трапилась. Позивач також вказав, що на питання, чи писав він зустрічну заяву щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , він також відмовляється надавати відповідь у відповідності до статті 63 Конституції України та зазначив, що відповідати буде тільки у присутності адвоката.
При повторному наданні пояснень позивач пояснив, що 15.09.2022 під час несення служби, приблизно о 23.28 було зупинено автомобіль марки BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_26 . Під час спілкування з останньою, її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, вийшов із автомобіля та розуміючи, що спілкується з працівниками поліції, які виконують свої службові обов`язки, одягнені у формений одяг, мають при собі спеціальні засоби та вогнепальну зброю, пред`явили службові посвідчення, поводив себе зухвало, провокував конфлікт, грубо спілкувався та на попередження щодо вчинених хуліганських дій та злісної непокори поліцейському відповів застосуванням фізичної сили та почав бити капрала поліції ОСОБА_4 . Позивач також пояснив, що побачивши що ОСОБА_2 вдарив напарника, він підійшов до них з`ясувати причини такої поведінки, на що ОСОБА_2 агресивно відповів та без причин почав застосовувати фізичну сили та вдарив його декілька разів в область голови. На вимогу не приближатись та дотримуватись дистанції ОСОБА_2 не реагував. Рядовий поліції ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що на пропозицію припинити агресивну поведінку ОСОБА_2 висловлюватись нецензурною лайкою, ганьбив форму працівника поліції, заважав виконувати службові обов`язки та продовжував застосовувати фізичну силу. Як пояснив позивач, він почав телефонувати допоміжному наряду та ОСОБА_2 цілеспрямовано вдарив його по руці, в якій був мобільний телефон. Після чого ОСОБА_26 почала чинити опір працівнику поліції, перешкоджати затриманню ОСОБА_4 та застосовувати фізичну силу. В подальшому, як пояснив позивач, в ході насильства до поліцейських, ОСОБА_2 наніс йому удари в область грудної клітки, вкусив за вказівний палець руки, штовхнув позивача, в результаті чого він впав та вдарився головою об бордюр. Також позивач пояснив, що ОСОБА_26 було попереджено про вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України. В ході нестерпної болі в голові та вказівного пальця, як пояснив рядовий поліції ОСОБА_1 , він відійшов до службового автомобіля з метою зупинити кров та викликати допоміжний наряд поліції, швидку медичну допомогу після чого він побачив як ОСОБА_26 та ОСОБА_2 застосували до капрала поліції ОСОБА_4 фізичну силу. Підійшовши, як пояснив позивач, він застосував до ОСОБА_4 фізичну силу шляхом відштовхування та спеціальний засіб кайданки, однак останній продовжував протиправну поведінку та ОСОБА_26 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний та протиправний характер дії, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжували вживати нецензурну лексику та наносити удари та застосовувати фізичну силу. Рядовий поліції ОСОБА_1 в своєму поясненні зазначив, що під час застосування заходу фізичного впливу, а саме затримання шляхом загинання рук за спину з метою одягнути кайданки, ОСОБА_2 неодноразово відштовхнув його та капрала поліції ОСОБА_4 від себе, схопив за формений одяг, блокував дії фізичною силою, тим самим здійснював опір працівникові поліції. Після застосування до ОСОБА_2 кайданків, ОСОБА_26 покинула місце події. Після затримання ОСОБА_4 , як пояснив позивач, капрал поліції ОСОБА_4 викликав швидку медичну допомогу та СОГ. 16.09.2022, зі слів позивача, він звернувся до правоохоронного органу із заявою про злочин, вчинений відносно нього та пройшов медичну комісію з визначенням тілесних ушкоджень, ступеня їх тяжкості. Також позивач пояснив, що по приїзду швидкої медичної допомоги його відвезли до лікарні та 16.09.2022 за вказівкою слідчого він пройшов СМЕ. Окрім цього позивач пояснив, що 16.09.2022 під нервово-емоційним впливом на подію, під впливом стресової напруги, що виражалось у гострих болях голови, в грудях, в постійному болючому посіпуванні середньої фаланги другого пальця правої кісті, нестерпної болі він подав заяву про те, що тілесні ушкодження він отримав раніше та те, що до ОСОБА_2 претензій не має. Дану заяву, зі слів позивача, він віддав невідомій жінці, яка віднесла її до канцелярії до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області. Позивач в своєму поясненні роз`яснює, що тілесні ушкодження він отримав раніше, а саме синець на нозі, а також те, що такі тілесні ушкодження як укус пальця руки, гематоми на грудній клітці та закрита черепно-мозкова травма внаслідок паління на бордюр були йому нанесені громадянином ОСОБА_2 в ході вищевказаних подій. У поясненнях також зазначено, що судово-медичне дослідження позивач пройшов до того як написав заяву. Крім того, у поясненнях вказано, що позивач до ОСОБА_2 особистих претензій не має та підтверджує свої тілесні ушкодження за довідками. Також позивач пояснив, що під час надання пояснень йому стало відомо відкритого відносно нього кримінального провадження щодо № 12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ "Завідомо неправдиве правопорушення".
31.10.2022 рядовий поліції ОСОБА_1 долучив до матеріалів службового розслідування копію акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 80/276, відповідно до якого рани та синці у ОСОБА_1 мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше як шість днів та згідно з пунктом 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Також рядовий поліції ОСОБА_1 долучив копію довідки з КНП "МКЛ № 1" OМР від 23.09.2022 про те, що 23.09.2022 o 10:15 він звертався до відділення екстреної допомоги та йому було рекомендовано амбулаторне лікування. Також останній долучив копію довідки №1749 від 16.09.2022 від лікаря ОСОБА_57, копію направлення на госпіталізацію від 23.09.2022, копію клопотання до Ізмаїльскої окружної прокуратури, копію заяви до Одеської обласної прокуратури, копію заяви до процесуального прокурора у кримінальному провадженні № 12022162150000879, копію Довідки № 3162, власну фотокартку, копію довідки № 24, копію виписки № 22/0987 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
В матеріалах справи наявні також пояснення ОСОБА_4 , надані ним під час службового розслідування (а.с.157-158,т.1), в яких останній пояснив, що 15.09.2022 приблизно о 23:30 під час патрулювання у складі наряду "Океан-8101" спільно з рядовим поліції ОСОБА_1 був виявлений автомобіль BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_26 . Під час перевірки документів водія, пасажир ОСОБА_2 почав агресивно себе поводити, висловлюватись нецензурною лексикою погрожувати фізичною розправою. На неодноразові вимоги залишитись в службовому автомобілі та припинити противоправну поведінку останній не реагував. ОСОБА_4 також пояснив, що після того як ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, схопив його за бронежилет, було прийнято рішення щодо його затримання. Під час затримання, зі слів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 чинив опір, вдарив кулаком у грудну клітку рядового поліції ОСОБА_1, розірвав його формений одяг, вдарив по руці, в якому знаходився мобільний телефон. Під час затримання ОСОБА_2 , його дружина активно перешкоджала. Також сержант поліції ОСОБА_4 пояснив, що після застосування до ОСОБА_2 спеціального засобу у вигляді кайданків, він викликав швидку медичну допомогу, затриманий прокусив рядовому поліції ОСОБА_1 вказівний палець, а також штовхнув його, в результаті чого ОСОБА_4 впав та вдарився головою. Прибувши на місце, медичні працівники госпіталізували рядового поліції ОСОБА_1 . На місце події було викликано СОГ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області. Окрім цього, в своєму поясненні ОСОБА_4 зазначив, що 27.09.2022 йому зателефонував слідчий та повідомив, що він визнаний потерпілим в даному кримінальному провадженні.
Під час повторного надання пояснень ОСОБА_4 пояснив, що одразу не увімкнув портативний відеореєстратор у зв`язку з стрімким розгортанням ситуації та необхідності захищати себе від фізичного впливу. ОСОБА_4 в своєму поясненні зазначив, що свою вину визнає. Також сержант поліції ОСОБА_4 пояснив, що через те, що ОСОБА_2 не реагував на вимоги залишитись в автомобілі, вийшовши з нього, схопив ОСОБА_4 за бронежилет та вдарив по руці було прийнято рішення щодо затримання останнього. Під час затримання ОСОБА_2 вдарив рядового поліції ОСОБА_1 , розірвав формений одяг, розбив мобільний телефон. В цей час ОСОБА_26 поїхала у невідомому напрямку. У ОСОБА_26 документи не перевірялись та спеціальні засоби відносно неї не застосовувались. Окрім цього, ОСОБА_4 пояснив, що кайданки застосовував рядовий поліції ОСОБА_1 . Сержант поліції ОСОБА_4 в своєму поясненні зазначає, що рядовий поліції ОСОБА_1 також одразу не увімкнув портативний відеореєстратор, а увімкнув перед затриманням, проте під час затримання відеореєстратор впав на землю та після затримання ОСОБА_2 ОСОБА_4 підняв портативний відеореєстратор рядового поліції ОСОБА_1 та пішов з ним шукати свій. ОСОБА_4 також зазначив, що рядовий поліції ОСОБА_1 не повідомляв йому про те, що не вміє користуватись нагрудним відеореєстратором старого зразка.
В матеріалах службового розслідування міститься копія рапорту капрала поліції ОСОБА_4 від 16.09.2022 на ім`я начальника ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенантом поліції Вадима Марунича про те, що 16.09.2022 для припинення правопорушення були застосовані заходи примусу, а саме фізична сила та спеціальний засіб кайданки відносно ОСОБА_2 . (а.с.29,т.1)
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 04.11.2022, який затверджено начальником Департаменту патрульної поліції (а.с.208-230,т.1).
Так, у висновку встановлено, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 02.09.2022 № 506 "Про відрядження працівників ДПП" з 05 вересня до 04 жовтня 2022 року рядовий поліції ОСОБА_1 був відряджений до ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП. У висновку вказано, що відеофіксація на портативний відеореєстратор № 1736 проводилась з 23.48 по 23.50 тобто не безперервно та не з моменту зупинення транспортного засобу.
Як вказано у висновку до рапорту старшого лейтенанта поліції Ольги Андрієнко (реєстр. № ВН4217/41/13/16/01-22 від 03.11.2022) жодних рапортів від працівників наряду "Океан-8101" щодо виявлених дефектів портативних відереєстраторів та некоректної роботи перед отриманням та під час несення служби 15.09.2022 не надходило. Відповідно до акту прийому-передачі від 06.04.2021 в наявності є 31 портативний відеореєстратор.
В ході службового розслідування було встановлено, що 16.09.2020 рядовим поліції ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 270367 відносно ОСОБА_2 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, в ході проведення службового розслідування було направлено запит до Ізмаїльської окружної прокуратури за вих. № 3876/41/13/16/01-22 від 12.10.2022 щодо отримання інформації з приводу визнання ОСОБА_1 потерпілим.
01.11.2022 за вх. № 10150 до УПП в Одеській області ДПП з ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області надійшов лист з Ізмаїльської окружної прокуратури, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12022162150000879 від 16.09.2022 встановлено, що 16.09.2022 ОСОБА_1 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області подано заяву про те, що відносно нього скоєно кримінальне правопорушення в ході якого причинено тілесні ушкодження та на підставі вказаної заяви слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Пасканним В.Д. винесено постанову про визнання та залучення ОСОБА_1 в якості потерпілого. Крім цього, від ОСОБА_1 16.09.2022 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява про те, що він звернувся до поліції поспішно, відносно нього протиправні дії не вчинялись, тілесні ушкодження він отримав раніше, у зв`язку з чим прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури скасовано постанову слідчого слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Пасканного В.Д. від 16.09.2022 про визнання та залучення ОСОБА_1 в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12022162150000879 від 16.09.2022. Ізмаїльська окружна прокуратура також надала копію угоди про визнання винуватості від 03.10.2022 між прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури та ОСОБА_2 , в якій зазначено, що слідчим слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Іонел М.П. за погодженням з прокурором 16.09.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 342 ККУ. Крім того, у вищевказаному листі зазначено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022162150000879 від 16.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 342 КК України Ізмаїльським міськрайонним судом розглянуто та винесено обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_2 . Відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Максима Богдєва, з матеріалів кримінального провадження № 12022162150000879 виділено в окреме провадження копії матеріалів досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 ККУ, а саме завідоме неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення.
Як вказано у висновку, в матеріалах службового розслідування міститься витяг з ЄРДР №12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ, в якому зазначено, що 16.09.2022 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла постанова прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури щодо виділення з кримінального провадження № 12022162150000879 щодо ОСОБА_1 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується особистим підписом останнього.
В ході проведення службового розслідування було направлено запит до Ізмаїльської окружної прокуратури за вих. № 4212/41/13/16/01-22 від 03.11.2022 щодо отримання інформації з приводу статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12022162150000917 та стадії вказаного провадження.
Як вказано у висновку, в матеріалах службового розслідування міститься протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складений 16.09.2022 о 04.29, відповідно до якого в рамках кримінального провадження № 12022162150000879 від 16.09.2022 було затримано особу, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за частиною другою статті 345 КК України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У висновку вказано, що для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в діях конкретного складу злочину. Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов`язані компенсувати моральну шкоду людині, що була завдана безпідставним кримінальним переслідуванням. Повідомлення рядовим поліції ОСОБА_1 неправдивих відомостей стало підставою для затримання ОСОБА_2 в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином службовим розслідуванням встановлено, що Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР №12022162150000917 від 28.09.2022 за частиною першою статті 383 ККУ щодо ОСОБА_1 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 383 ККУ, а саме завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується особистим підписом останнього.
Тим самим, вказано у висновку, рядовий поліції ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці та бажав настання таких наслідків.
Як зазначено у висновку, дисциплінарною комісією враховано, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, a надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності, або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав. Вина рядового поліції ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості, негативних особистих якостей рядового поліції ОСОБА_1 , не виявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов`язків поліцейського в частині неухильного дотримання Конституції, законів, інших нормативно-правових актів та Присяги поліцейського. Враховуючи, що рядовий поліції ОСОБА_1 є діючим працівником патрульної поліції, який зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, рядовий поліції ОСОБА_1 , усвідомлюючи характер своїх дій, в період режиму воєнного стану не утримався від скоєння таких.
За результатами службового розслідування також встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_1 у письмовій формі не повідомив свого керівника про застосування до особи кайданків, чим порушив вимоги частини шостої статті 45 Закону України "Про Національну поліцію".
Також за результатами службового розслідування встановлено, що рядовий поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_4 порушили вимоги пункту 5 розділу II та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме 15.09.2022 увімкнули портативні відеореєстратори не з моменту зупинення транспортного засобу, хоча повинені були включити портативний відеореєстратор з початку виконання службових обов`язків, а відеозйомку вести безперервно до завершення несення служби.
У висновку вказано, що дисциплінарною комісією враховано посередню службову характеристику рядового поліції ОСОБА_1 , як обставину, що обтяжує відповідальність поліцейського та що дисциплінарною комісією не встановлено обставин, що пом`якшують відповідальність рядового поліції ОСОБА_1 .
Окрім цього, дисциплінарною комісією враховано попередню поведінку рядового поліцію ОСОБА_1 , а саме те, що на підставі наказу УПП в Одеській області ДПП від 14.06.2022 № 289 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" було проведено службове розслідування щодо встановлення причин та обставин можливого неналежного виконання службових обов`язків 31.05.2022, зокрема, поліцейським взводу № 2 роти № 5 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП рядовим поліції ОСОБА_1 , за результатами якого в діях рядового поліції ОСОБА_1 було виявлено дисциплінарний проступок, а саме рядовий поліції ОСОБА_1 не вжив заходів щодо затримання та доставлення до відділу поліції гр. ОСОБА_41 , який перебував у активному розшуку відділом поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області та відносно останнього заведено оперативно-розшукову справу № 0003882 від 29.12.2021, а також відносно якого винесено рішення суду від 10.03.2022 про затримання з метою приводу, а також недотримання Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179. Наказом УПП в Одеській області ДПП "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 19.07.2022 № 389 до рядового поліції ОСОБА_1 було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
У висновку також вказано, що відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який, у порядку Дисциплінарного статуту, є право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення із органів поліції.
Зважаючи на вищевикладене, у висновку комісія, зокрема, вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини шостої статті 45 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 5 розділу II та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, підпунктів 1, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, абзаців другого, третього та восьмого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, Присяги працівника поліції, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції №626 від 21.11.2022 "Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень" (а.с.231-233), установлено, що під час службового розслідування встановлено, що 16.09.2022 наряд поліції "Океан-8101" у складі поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 та поліцейського роти з обслуговування міста Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_4 зупинив автомобіль BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , в якому перебував ОСОБА_2 як пасажир. Зважаючи на те, що ОСОБА_2 агресивно поводився, висловлювався нецензурно та погрожував фізичною розправою, поліцейські затримали правопорушника, після чого рядовий поліції ОСОБА_1 подав заяву до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області) про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Згідно із заявою рядового поліції ОСОБА_1 16.09.2022 унесено відомості Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12022162150000879, ОСОБА_2 оголошено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України, з подальшим затриманням відповідно до статті 208 ККУ. 16.09.2022 рядовий поліції ОСОБА_1 подав ще одну заяву про закриття провадження в кримінальній справі, з огляду на що 28.09.2022 прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури виніс постанову про виділення матеріалів з кримінального провадження № 12022162150000879 в окреме провадження стосовно рядового поліції ОСОБА_1 , який надав завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинене кримінальне правопорушення, що підтверджується особистим підписом останнього. 28.09.2022 Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР № 12022162150000917 стосовно ОСОБА_1 , у діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статті 383 ККУ.
За змістом оскаржуваного наказу, рядовий поліції ОСОБА_1 , учиняючи такі дії, перешкоджав іншим поліцейським досудового слідства виконувати їхні обов`язки поліцейського та надав відомості, що призвели до оголошення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні злочину та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Установлено, що 16.09.2022 сержант поліції ОСОБА_4 та рядовий поліції ОСОБА_1 не дотримались вимог підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), а саме не забезпечили проведення безперервної відеофіксації. Крім того, згідно з частиною шостою статті 45 Закону України "Про Національну поліцію" про застосування до ОСОБА_2 спеціального засобу - кайданків ОСОБА_1 не доповідав керівництву відповідним рапортом.
Крім того, у наказі вказано, що подія, що сталася 16.09.2022 за участю поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 негативно вплинула на формування позитивної громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності Національної поліції України. Крім того, бездіяльність окремих працівників правоохоронних органів підриває рівень довіри населення до поліції, який є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про Національну поліцію" та свідчить про непрофесіоналізм указаного поліцейського.
Пунктом 1 Наказу Департаменту патрульної поліції №626 від 21.11.2022 "Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень", наказано, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 18, частини шостої статті 45 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 5 розділу 1 та пункту 2 розділу VII Інструкції № 1026, підпунктів 1, 13 пункту 3.1 розділу II посадової інструкції поліцейського УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, абзаців другого, третього та восьмого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП рядового поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 20.12.2022 №1565 о/с "По особовому складу" (а.с.234,т.1), відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", наказано звільнити зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області рядового поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку з 20 грудня 2022 року.
Вважаючи наказ Департаменту патрульної поліції № 625 від 21.11.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ Департаменту патрульної поліції № 1565 о/с від 20.12.2022 протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт відсутності відеофіксації зумовив значні та невідворотні негативні наслідки, а саме втрату доказової бази за обставинами вчиненого злочину ОСОБА_2 з безпосереднього місця події, а також встановлення особи поліцейського, який застосував кайданки.
Також суд першої інстанції вважав доведеним факт застосування позивачем спеціального засобу -кайданків до ОСОБА_2 та не повідомлення останнім керівництва у відповідності до вимог частини шостої статті 45 Закону України "Про Національну поліцію".
Надаючи оцінку заяві позивача у рамках кримінального провадження про відмову від первинної заяви, суд першої інстанції висновував, що така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, наведено докази недодержання позивачем приписів Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, які негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та дають можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.
Колегія суддів погоджується по суті із висновками суду першої інстанції з таких мотивів.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно статті 3 вказаного Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 18 Закону № 580-VIII регламентує основні обов`язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
За приписами частин 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Так, службова дисципліна, в розумінні Дисциплінарного статуту, є дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п.п.1,2,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
В свою чергу дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина 2 статті 13 Дисциплінарного статуту).
Нормами частини 3 цієї статті передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
З приводу неповідомлення позивачем у письмовій формі керівника про застосування до особи кайданків колегія суддів вважає за необхідним зазначити про таке.
Погоджуючись із висновками службового розслідування з приводу цього факту, суд першої інстанції, врахувавши пояснення ОСОБА_4 та відповідні пояснення позивача, які надані ними під час службового розслідування, дійшов висновку, що ОСОБА_1 було застосовано до ОСОБА_2 спеціальний засіб - кайданки.
Позивач в суді апеляційної інстанції заперечував факт застосування саме ним кайданків та у судовому засіданні пояснив, що безпосередньо кайданки застосував ОСОБА_4 , про що останній і зазначив у рапорті. При цьому, позивач також додав, що службові кайданки були надані ним ОСОБА_4 , який в цей час утримував громадянина ОСОБА_2 .
Отже спірним питанням є факт застосування кайданків позивачем.
Проаналізувавши наявні у справі докази, пояснення позивача та ОСОБА_4 , надані ними під час службового розслідування, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про застосування ОСОБА_1 кайданків.
Так, колегія суддів зазначає, що із пояснень ОСОБА_4 від 02.11.2022 (а.с. 258, т.1) вбачається, що на гр. ОСОБА_2 кайданки одягнув його напарник ОСОБА_1 . Кайданки, які застосовувались були його напарника ( ОСОБА_1 ). Через деякий час ОСОБА_1 повернувся та склав протокол за ст.185 КУпАП. Саме на цих поясненнях базувались висновки службового розслідування щодо застосування кайданків позивачем відносно гр. ОСОБА_2 .
Оцінюючи наведенні пояснення, колегія суддів вважає їх достатніми, інформативними та такими, що узгоджуються із хронологією та змістом процесуальних дій, зокрема й тим, що саме ОСОБА_1 складав протокол про адміністративне правопорушення відносно гр. Кічимжи за статтею 185 КУпАП, що, у свою чергу, підтверджується відео -фіксацією процедури зазначеної процесуальної дії (див. відеофайл 01031-001031 від 16.09.2022 , час: 05 год.20 хв. -05 год .28 хв., котрий переглянутий в судовому засіданні) та змістом самого протоколу (а.с. 7, т.3).
При цьому позивач під час службового розслідування, на переконання колегії суддів, не заперечував цей факт, мотивуючи тим, що ці деталі він не пам`ятає (див. зокрема пояснення ОСОБА_1 від 17.10.2022, а.с.160-162,т.1).
Як вбачається із пояснень т.в.о. заступника командира роти з обслуговування м. Ізмаїл УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 15.10.2022 (а.с.163, т.1) рядовий поліції ОСОБА_1 з приводу застосування фізичної сили та спеціальних засобів 16.09.2022 відносно громадянина ОСОБА_2 письмово її та іншому керівництву не доповідав.
Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 45 Закону № 580-VIII поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
Частиною 6 статті 45 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.
Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов`язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора.
Статтею 17 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
З аналізу положень частини 6 статті 45 та статті 17 Закону № 580-VIII вбачається, що визначений цією нормою обов`язок повідомити у письмовій формі свого керівника про застосування до особи спеціального засобу стосується поліцейського, яка застосував спеціальні засоби.
Зважаючи на вищевикладене, саме у ОСОБА_1 після застосування ним спеціального засобу(кайданків) до ОСОБА_2 виник обов`язок повідомити про керівника про вказані обставини.
Подання відповідного рапорту про застосування спеціального засобу до ОСОБА_2 старшим по званню екіпажу "ОКЕАН - 8101" не нівелює такий обов`язок позивача.
Отже, правильним є висновок суду першої інстанції з приводу того, що позивачем, в порушення частини 6 статті 45 Закону № 580-VIII відповідні дії не було вчинено, відтак, на думку колегії суддів, в діях позивача наявний склад дисциплінарного правопорушення.
Стосовно нездійснення позивачем фіксації портативним відеореєстратором слід зауважити про таке.
Так, підставою для прийняття відповідачем спірних наказів є те, що рядовий поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 5 розділу II та пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а саме 15.09.2022 увімкнув портативні відеореєстратори не з моменту зупинення транспортного засобу.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі Інструкція).
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. здійснюється з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції, на яку покладається відповідальність за:
1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;
2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті;
3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;
4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;
5) належне ведення відповідної документації.
Згідно п. 4 розділу ІІ Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
Нормами п. 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з пунктом 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Так, як вже встановлено судом першої інстанції, 15.09.2022 близько 23 години 28 хвилин, в період дії комендантської години, поліцейські, серед яких був і позивач, зупинили автомобіль марки "BMW" моделі "Х3" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 .
В той же час, з відеозапису з портативного відеореєстратора № 1031 судом першої інстанції встановлено, що 15.09.2022 o 23.34.44 працівники поліції спілкуються з громадянами, які голосно розмовляють та о 23.34.49 портативний відеореєстратор № 1031 падає на землю внаслідок штовханини між громадянином та поліцейським. Надалі портативний відеореєстратор здійснює лише аудіозапис, на якому зафіксовано чоловічі, жіночі та дитячі крики. О 23.38.46 відеозапис завершується. Наступний відеозапис з портативного відеореєстратора № 1031 розпочинається о 05.20 в приміщенні відділу поліції та фіксує складання рядовим поліції ОСОБА_1 адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тобто, з вказаного вбачається, що відеозапис не розпочався безпосередньо з моменту початку виконання службових обов`язків позивачем.
Згідно з рапортом Інспектора з обслуговування м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП О. Андрієнко від 03.11.2022, жодних рапортів від співробітників екіпажу «Океан 810» щодо можливих виявлених дефектів портативних відеореєстраторів та їх некоректної роботи перед отриманням та за час несення служби 15.09.202 не надходило, що спростовує позицію позивача про технічну неможливість вести зйомку з початку зміни.
Урахувавши наведене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про порушення ОСОБА_1 приписів п. 5 розд. ІІ та п. 2 розд. VII Інструкції. , що призвело до втрати доказової бази за обставинами затримання ОСОБА_2 .
Водночас суд першої інстанції, надаючи оцінку тяжкості вчиненого проступку, зазначив, що сам тільки факт не увімкнення боді-камери не може бути підставою для звільнення зі служби в поліції. Будь-які контраргументи щодо цього висновку суду сторони не висловили.
Також, підставою для прийняття спірних наказів є дії рядового поліції ОСОБА_1 , які перешкоджали іншим поліцейським досудового слідства виконувати їхні обов`язки поліцейського та надання ним відомостей, що призвели до оголошення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні злочину та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вирішуючи спірне питання колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави
Відповідно до абз.2, 3, 8 пункту 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:
професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати.
Згідно з п.1, 13 п.3.1 посадової інструкції поліцейського роти № 6 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №5112 від 13.01.2018 року поліцейський під час несення служби зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; виконувати інші обов`язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно- розпорядчих документів Національної поліції України.
Наведені норми містять достатньо жорсткі вимоги до діяльності поліцейського під час реалізації владних повноважень, які обмежують ці права та свободи.
Як убачається із матеріалів справи, саме на підставі звернення позивача 16.09.2022 внесено відомості до ЄРДР за №12022162150000879 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 345 (умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків ) КК України, внаслідок чого відносно ОСОБА_2 було здійснене кримінальне переслідування з відповідним затриманням. При написанні вказаної заяви, ОСОБА_1 ознайомився із відповідальністю за ст. 383 КК України про завідомо неправдивого повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінальне правопорушення, (див. постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 27.09.2022, а.с.150,т.1)
Згодом, в цей же день, 16.09.2022 ОСОБА_1 через канцелярію Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області зареєстрував заяву із проханням припинити досудове розслідування розпочате по раніше поданій ним заяві, поясняючи це тим, що звернувся передчасно, тілесні ушкодження отримав раніше до інциденту з ОСОБА_2 , претензій до підозрюваного не має (а.с.127, т.1).
Як убачається зі змісту постанови прокурора про скасування постанови слідчого від 19.09.2022 (а.с.151-152, т.1), досудовим розслідуванням встановлено, що 16.09.2022 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від поліцейського УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_1 про те, що відносно нього було здійснено кримінальне правопорушення та йому були спричинені тілесні ушкодження. На підставі вказаної заяви, слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеської області 16.09.2022 винесено постанову про визнання та залучення в якості потерпілого ОСОБА_1 . Крім цього, 16.09.2022 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про те, що останній звернувся до поліції поспішно, відносно нього протиправні дії не вчинялися, тілесні ушкодження він отримав раніше. Враховуючи викладене, прокурор скасував постанову слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеської області 16.09.2022 про визнання та залучення в якості потерпілого ОСОБА_1 .
Вказана постанова прокурора, а також копії угоди про визнання винуватості, постанова про виділення матеріалів досудового розслідування, вирок суду направлені на адресу Начальника відділу організації несення служби в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП супровідним листом заступника керівника окружної прокуратури Ізмаїльської окружної прокуратури від 31.10.22 (а.с. 144,т.1).
28.09.2022 слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області за даним фактом внесені відомості до ЄРДР № 12022162150000917 за ч. 1 ст. 383 КК України.
Вказане у своїй сукупності, за висновками суду першої інстанції , є свідченням того, що подання позивачем заяви із проханням припинити досудове розслідування розпочатого по раніше поданій ним заяві, мало наслідком затримання ОСОБА_2 як підозрюваного саме у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 345 Кримінального Кодексу України.
Тобто, у зв`язку з подання позивачем заяви із проханням припинити досудове розслідування розпочате по раніше поданій ним заяві, мало наслідком затримання ОСОБА_2 органами досудового розслідування та ними вчинялись необхідні дії для встановлення винуватості ОСОБА_2 за частиною 2 статті 342 Кримінального Кодексу України, а не частиною 2 статті 345 Кримінального Кодексу України.
За твердженням суду першої інстанції , наведене, вплинуло на коло обставин, які підлягали доказуванню в рамках кримінального провадження, зокрема, події кримінального правопорушення.
Згідно зі статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що завданнями кримінального провадження є, зокрема, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
В той же час, дії позивача мали своїм наслідком фактично перешкоджання у виконанні таких завдань.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанцій погодився з доводами відповідача про те, що вина рядового поліції ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій та зазначив, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення позивачем вищевказаних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Департаменту патрульної поліції, і відповідальність за це несе держава та безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів поліції з боку суспільства.
Оцінюючи наслідки наведених дій суд першої інстанції, урахувавши правову позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17, зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Порушення моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Оцінивши в означеному аспекті підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд врахував, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку склалися у дні повномаштабного вторгнення рф на територію України.
Суд першої інстанції також зазначив, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни.
В той же час, суд першої інстанції висновував, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, що неодноразово були викладені у постановах, зокрема від 14.02.2018 у справі № 802/1142/16-а, від 02.05.2018 у справі № 802/1157/17-а та ін.
Наведене, на переконання суду першої інстанції, свідчить про ігнорування та недотримання вимог Дисциплінарного статуту, Закону України "Про Національну поліцію" та присяги поліцейського, а також безвідповідальне відношення до своїх функціональних обов`язків.
Також суд першої інстанції при вирішенні спірного питання, врахувавши правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, зазначив, що за обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду з огляду на таке.
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
Суд звертає також увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок ( див. рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96).
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 22.10.2019 у справі № 480/3950/18, від 28.02.2020 у справі № 807/160/18, неодноразово наголошувалось, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 17.08.2019 по справі № 806/2555/17 зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника , що мають бути доведені у визначеному порядку.
Надаючи загальну оцінку вищенаведеним діям позивача колегія суддів констатує, що ці дії призвели до неповоротних негативних наслідків.
Так, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, в будь якому випадку затримання особи та застосування кайданків може бути оцінене як приниження гідності особи, зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення статті 3 Конвенції. Це положення, якщо його тлумачити як загальний обов`язок держави відповідно до статті 1 Конвенції, вимагає, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування, метою якого є виявлення і покарання відповідальних осіб ( див. зокрема див, рішення ЄСПЛ у справі "Праніч-М-Лукич проти Боснії і Герцеговини (Pranjiж-M-Lukiж v. Bosne i Hercegovine) від 02.06.2020 (заява № 4938/16).
Отже, факт оголошення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні злочину, його затримання та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за звинуваченням, яке позивачем згодом було відкликано, неповідомлення керівництва щодо застосування кайданків, є несумісним з подальшим проходження публічної служби позивача.
Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не вчиняти дій, які ганьблять звання працівника поліції або підривають її авторитет чи носять корисливий або протиправний характер.
Відтак, апеляційний суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваних актів індивідуальної дії відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів. Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, то підстави для їх задоволення також відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
Водночас колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано службову характеристику позивача та обставини наявності у нього діючого дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки як убачається із витягу особової справи ОСОБА_1 від 03.11.2022, догану на підставі наказу УПП в Одеській області ДПП "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 19.07.2022 № 389 -знято з 26.10.2022 ( а.с.237-239,т.1).
При цьому, як вбачається із змісту службового розслідування, при застосуванні дисциплінарного стягнення така обставина як наявність діючого дисциплінарного стягнення відповідачем не застосована.
Тобто такий висновок суду не впливає на правильність обраного відповідачем відповідного виду дисциплінарного стягнення, у зв`язку з чим наведений висновок суду першої інстанції слід виключити із мотивувальної частини судового рішення у відповідності до приписів частини 4 статі 317 КАС України
Доводи апеляційної скарги.
В апеляційної скарзі представник апелянта зазначив про таке.
Позивач складаючи заяву про відкликання попередньої заяви не просив закрити кримінальне провадження, як про те зазначено в тексті оскаржуваного наказу відповідача, а лише повідомив, що попередня заява була подана передчасно та просив припинити розгляд саме попередньої заяви та згодом звернувся до правоохоронних органів з чисельними заявами про кримінальне правопорушення з деталізованим описом усіх злочинів, вчинених гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_26 відносно нього, внаслідок чого 10.11.2022 до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне провадження №42022102080000112 від 10.11.2022, а саме відомості, викладені у поданих позивачем заявах про кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_2 та ОСОБА_26 відносно ОСОБА_1 як працівника поліції при виконанні ним своїх службових обов`язків, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345, ч.1 ст.347 КК України
Відхиляючи наведений аргумент, колегія суддів зазначає, що належна кваліфікація змісту заяви про відкликання заяви у кримінально-процесуальному аспекті надана прокурором, котра викладена у постанові про скасування постанови слідчого від 19.09.2022 (а.с.151-152, т.1) з відповідними правовими наслідками.
Щодо оцінки змісту цієї заяви крізь призму складу дисциплінарного проступку, колегія суддів зазначає, що такі пояснення з огляду на правові наслідки написанні такої заяві не спростовують висновок службового розслідування з цього приводу.
Так, враховуючи зміст витягу з ЄРДР номер кримінального провадження №42022102080000112, наданого позивачем до позову (а.с.35-36,т.1), згідно якого «… до Святошинської прокуратури м. Києва надійшла ухвала Святошинського районного суду м. Києва №759/14880/22 про внесення відомостей до ЄРДР по заяві ОСОБА_55 щодо вчинення опору та пошкодження майна працівника правоохоронного органу ОСОБА_56 під час виконання ним службових обов`язків (вх.№4592-22)…», суд апеляційної інстанції зазначає, що врахування цих обставин може бути лише при наявності вироку суду з цього приводу. Тобто можливість перегляду/переоцінки рішення на предмет наявності складу дисциплінарного правопорушення прямо залежить від наслідків вирішення цього питання у кримінальному провадженні №42022102080000112 .
Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що він безпосередньо не застосовував кайданки , він лише приймав участь у затриманні громадянина ОСОБА_2 , тобто фізично утримував його, в той же час на прохання ОСОБА_4 надав йому свої кайданки , для безпосереднього застосування відносно ОСОБА_2 , оскільки вони не спростовають висновки суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно статті 29 Закону № 580-VIII поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 42 Закону № 580-VIII поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: фізичний вплив (сила); застосування спеціальних засобів; застосування вогнепальної зброї.
Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. Поліцейський зобов`язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.
При цьому стаття 42 Закону № 580-VIII не регламентує та не обмежує, у який спосіб та в якій формі застосуються кайданки.
Отже, використання засобів обмеження рухомості (застосування поліцейським сили для утримання особи) з метою застосування кайданків є ніщо інше як комплекс відповідних дій превентивного та примусового характеру, які у даному випадку, слід кваліфікувати як один із варіантів застосування кайданків.
Згідно картки обліку озброєння №468, яке закріплено за рядовим поліції ОСОБА_1 (а.с.205,т.1), за останнім закріплено кайданки БР-М-92 серії ВІ-150772.
Із змісту рапорту ОСОБА_1 від 11.10.202 (а.с.206,т.1) вбачається, що останній просить закріпити за ним на постійне користування спеціальний засіб, а саме- виріб БР-М-92. Правила їх зберігання, носіння, застосування вивчив та зобов`язується виконувати.
Відповідно до п. 4.3. Інструкція про порядок постійного зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних працівниками поліції, Затверджена наказом МВС України від 25 січня 1995 р. № 60 Демонстрування працівником табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів оточуючим (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством), а також передача їх іншим особам категорично забороняється.
За такого правового регулювання та обставин, наведених апелянтом, є очевидним і логічним, що саме дві особи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 застосували комплекс дій превентивного та примусового характеру з метою застосування кайданків, що у свою чергу узгоджується із змістом рапорту ОСОБА_4 від 16.09.2022, відповідно до якого останній зазначив, що «нами було прийнято рішення застосувати фізичну силу згідно статі 44 Закону № 580-VIII та згідно ст. 45 № 580-VIII заставано кайданки ( а.с. 125,т.1). Себто кайданки застосовано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ..
Отже, навіть за такого пояснення позивачем відповідних дій у останнього виникає безпосередній обов`язок у відповідності до приписів статі 45 Закону № 580-VIII написати відповідний рапорт.
Стосовно аргументів апелянта, котрі зазначені у клопотанні від 25.07.2023 з відповідним посиланням на приписи частини 6 статі 78 КАС України, про те, що за змістом вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.10.2022 по справі №946/6768/22 , кримінальний суд встановив, що під час застосування фізичного впливу, кайданки застосував ОСОБА_4 , колегія судді в зазначає , що таку обставину, наведений вище вирок не містить.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що завданням кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди в цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спір, а розглядають пред`явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють, чи винна конкретна особа у його вчиненні ( див. поставу Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 390/934/13-к).
Також колегія суддів уважає незастосовними положення частини 6 статі 78 КАС України щодо обставини, встановлених цим вироком, з огляду на те що в рамках цієї адміністративної справи, суд не вирішує наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.
Колегія судді відхиляє доводи апелянта, котрі зазначені у клопотання про виклик свідка від 30.05.2023 вх. № 11994/23 (а.с.121-123,т.2 ) та від 06.06.2023 (а.с. 142-144,т.2) з того приводу, що позивач рішення про застосування до Кимчижі І спеціального засобу-кайданки не приймав та не застосовував. Спеціальний засіб-кайданки відносно ОСОБА_2 прийняв рішення про застосування та застосував саме старший член екіпажу «Океан-8101» капрал поліції ОСОБА_4 з відповідним посиланням на відеоматеріалами з особистих портативних камер поліцейських та відео-регістратора зі службового автомобіля екіпажу «Океан-8101», оскільки апелянт та його представник так і не конкретизували цей відеоматеріал.
Окремо суд зазначає, що відеоматеріали службового розслідування, котрі надані відповідачем разом з відзивом містять 4 компакт-диски (а.с. 240,т.1). Перегляд найменувань відео-файлів, як от відео-файл 01031, 01537@20220916 03065610, 01537@20220916 03111110, 01537@20220916 03 330110 та інш. не дозволяє зробити висновок, що існує відеозапис моменту застосування відносно ОСОБА_2 кайданків. При цьому з огляду на зміст додатку до відзиву відповідачем наданий доказ відправлення (вручення) копії відзиву позивачу (а.с.101,т.1). Будь-яких контраргументів з приводу неотримання відзиву з доданими матеріалами, чи не отримання їх не в повному обсязі апелянт та його представник не надали, що свідчить про наявність у позивача розумної можливості зазначити відповідний відео-файл на підтвердження вищенаведеного доводу.
Також варто додати, що службовим розслідуванням не встановлено відеофіксацію процедури затримання та безпосереднього застосування кайданків.
Щодо клопотання по суті (виклик свідка) колегія суддів протокольною ухвалою відмовила у його задоволенні, оскільки апелянт з урахуванням приписів частини 4 статі 308 КАС України так і не пояснив, з яких причин таке клопотання не заявив у суді першої інстанції та не навів пояснення щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції.
Окрім того відповідно до частини 1 статі 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Натомість з приводу обставин затримання та застосування спеціальних засобів -кайданків ОСОБА_4 надав розлогі пояснення (пояснення від 06.10.2023 а.с. 257, т.1 та від 02.11.2022, а.с. 258, т.1), які враховані службовим розслідуванням та судом першої інстанції. При цьому апелянт не навів жодного обґрунтування щодо неточності цих пояснень або суперечності їх іншим матеріалам дисциплінарного провадження.
За таких висновків, посилання представника апелянта, що покази свідка ОСОБА_4 є необхідним для всебічного та об`єктивного розгляду справи, оскільки лише останній здатен підтвердити або спростувати факт застосування позивачем спеціального засобу, а відтак можуть стати переломними і ключовими на стадії перегляду рішення суду першої інстанції є недостатніми та непереконливими для задоволення такого клопотання.
Щодо міркування представника апелянта, що здійснити виклик та допит свідка ОСОБА_4 під час судового розгляду справи у суді першої інстанції не вбачалось можливим, оскільки відповідний судовий розгляд було проведено без виклику сторін та, відповідно, стороні позивача, яка очікувала судового засідання по справі, не було надано можливості заявити відповідне клопотання та обґрунтувати необхідність виклику, колегія суддів зазначає, що відповідно пункту 5 частини 5 статі 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин , якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У адміністративному позові (а.с.5,т.1) позивач наводив обставину, що позивач рішення про застосування до ОСОБА_2 спеціального засобу-кайданок не приймав та не застосовував. Отже позивач фактично спростував обставину застосування кайданків, яка встановлена службовим розслідуванням, а відтак саме з урахуванням приписів частини1 статі 77 КАС України, позивач на підтвердження цієї обставини мав послатись на відповідний доказів, зокрема й на свідчення ОСОБА_4 , які на його думку могли підтвердити ці обставини. Проте такого клопотання позивач та його представник не заявили. Щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження, колегія суддів звертає увагу, що ухвала про розгляд справи за правилами спрощеного провадження позовного провадження без повідомлення сторін постановлена судом 09.01.20223 (а.с.40-44,т.1 ), а рішення по суті ухвалено 10.03.2023. При цьому вказаною ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів. Відповідно до частини 5 статі 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або за власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тобто позивач мав достатній час реалізувати своє право на виклик свідка.
Також суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою відмовив представнику позивача (див. клопотання від 30.05.2023, а.с. 114-116,т.2 ) у витребуванні від ТУ ДБР у м.Миколаєві копії постанови про закриття кримінального провадження №12022162150000917 від 28.09.2022 з тієї причини, що представник відповідача апелянт не пояснив, з яких причин таке клопотання не заявляв у суді першої інстанції та не надав пояснення щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції(частини 4 статі 308 КАС України).
При цьому апелянт не надав будь-яких контраргументів відносно висновку суду першої інстанції з цього приводу, який посилаючись на висновки службового розслідування зазначив, що за обставин цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини позивача у вчинені кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.
Окрім того колегія судів враховує, що кваліфікація дій позивача викладена виключного через призму дисциплінарного проступку, висновки службового виражені у формулюванні, яке не може бути витлумачено як оцінка його дій у кримінальному аспекті.
Поряд з цим на судове засідання, призначене на 25.07.2023 представник апелянта надав відповідну копію постанови слідчого ДБР ( а.с. 29-32,т.3).
З цього приводу колегія суддів зазначає , що згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви N 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви N 11882/85). Більше того, гарантована п.2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11.02.2003 у справі "Ringvold v. Norway", заява N 34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру ( див.. п.65 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 11-238сап20 )
Отже наявність процесуального рішення, яким визнано відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення , передбаченого частиною 1 статі 383 УУ України не впливає на наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта, що заву про припинення кримінального переслідування він писав під нервово-емоційним впливом на подію та під впливом стресової напруги, оскільки як вбачається матеріалами справи, позивач у цей день вчинив декілька процесуальних дій , котрі в контексті вирішення питання про наявність або відсутність підстав для притягнення дисциплінарного відповідальності не викликають у суду жодного сумніву у його психологічному стані.
Колегія суддів також відмовила у задоволенні клопотання представника апелянта про витребування з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 6 дисків з відеозаписів камер відеоспостереження , які містяться в матеріалах справи № 946/6768/22, з підстав , які зазначені в частини 4 ст.308 КАС України.
Також суд критично ставиться до тверджень представника апелянта щодо неналежним чином засвідчених копій документів, поданих Департаментом патрульної поліції з відзивом на позовну заяву та зазначає таке.
Так, дійсно копії документів, що додаються до суду мають бути засвідчені поаркушно, відповідно до вимог п.п. 4.5, 5.27 «Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №355 (далі - ДСТУ 4163-2003).
Водночас порядок засвідчення сторінок копій документів, які мають більше ніж один аркуш, регламентовано Правилами організації діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції № 1000/5 від 18.06.2015.
Так, у п. 9 розд. 10 глави ІІ Правил зазначено, що сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою «Всього в копії.
Отже, з аналізу наведеного копії документу, які мають не один аркуш, а більше оформлюються наступним чином: на першій сторінці аркушу (лицьова сторона) у правому верхньому куті проставляється відмітка «Копія», а на останній сторінці аркушу (після тексту документа) відмітка «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії» яка може доповнюватись відміткою «Всього в копії __ арк.»
Таким, чином, колегія суддів висновує, що Правилами організації діловодства не передбачений обов`язок засвідчувати копії документів поаркушно багатосторінкових копій одного документу. Якщо документ в кількох аркушах, він повинен бути прошитий і скріплений печаткою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18.
Отже, копії матеріалів службового розслідування ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) прошито та пронумеровано, скріплено печаткою, проставлено особистий підпис особи, яка засвідчує копію, ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, відтак представником Департаменту патрульної поліції подані копії документів, які належно завірені у відповідності до Правил організації діловодства.
Окрім того, інші документи, а саме: копія довіреності, копія про доходи позивача, докази відправлення позивачу відзиву(а.с.99,100,101,т.1) завірені належним чином поаркушно.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції суттєвих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року по справі № 420/181/23- змінити.
Виключити з мотивувальної частини оскаржуваного рішення висновок суду першої інстанції, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано обставини наявності у нього діючого дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року по справі № 420/181/23- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 28.07.2023.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк
- Номер: П/420/186/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Одеський окружний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.01.2023
- Дата етапу: 03.01.2023
- Номер: П/420/186/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Одеський окружний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.01.2023
- Дата етапу: 10.03.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 11.04.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без руху
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 13.04.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 21.04.2023
- Номер: П/420/186/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Одеський окружний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.01.2023
- Дата етапу: 27.04.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 09.05.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 31.05.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 28.07.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 26.07.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 25.07.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 04.07.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 29.06.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 21.06.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 28.07.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 28.07.2023
- Номер: 854/3171/23
- Опис: визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.04.2023
- Дата етапу: 28.07.2023
- Номер: К/990/29811/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.08.2023
- Дата етапу: 30.08.2023
- Номер: П/420/186/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Одеський окружний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.01.2023
- Дата етапу: 27.04.2023
- Номер: П/420/186/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Одеський окружний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.01.2023
- Дата етапу: 28.07.2023
- Номер: П/420/186/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Одеський окружний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.01.2023
- Дата етапу: 28.07.2023
- Номер: К/990/29811/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.08.2023
- Дата етапу: 30.08.2023
- Номер: К/990/29811/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.08.2023
- Дата етапу: 30.08.2023
- Номер: К/990/32994/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2023
- Дата етапу: 02.10.2023
- Номер: К/990/32994/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2023
- Дата етапу: 02.10.2023
- Номер: К/990/32994/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2023
- Дата етапу: 02.10.2023
- Номер: К/990/32994/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2023
- Дата етапу: 02.10.2023
- Номер: К/990/32994/23
- Опис: про визнання протиправним та скасування наказу
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 420/181/23
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Шляхтицький О.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2023
- Дата етапу: 02.10.2023