Ухвала

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 466/12649/21

провадження № 61-10258ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 19 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 14 червня 2021 року, біля будинку 49 на вул. Богдана Хмельницького у м. Львові впало дерево на автомобіль марки «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на його дружину ОСОБА_2 , а титульним володільцем якого є він. 14 червня 2021 року здійснено виклик поліції за номером «102» та подано заяву за реєстраційним № 23990 про фіксацію даної події, факт пошкодження транспортного засобу. На місце падіння вищевказаного дерева прибув екіпаж патрульної поліції, який здійснив фіксування падіння дерева на автомобіль.

Відповідно до висновку експерта від 25 червня 2021 року № 16/21 судової транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної судовим експертом Онишко Р. М., вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових вказаного автомобіля марки «Ford Fiesta», пошкоджень, внаслідок падіння на нього дерева 14 червня 2021 року, становить 124 906, 75 грн.

У ході проведення перевірки по даному факту, працівниками поліції роз`яснено, що присутні ознаки цивільно-правових відносин, рекомендовано позивачу звернутись з цивільним позовом за фактом пошкодження майна.

Згідно із Положенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 08 липня 2021 року № 21081, до повноважень районної адміністрації належить забезпечення благоустрою району у межах, визначених Львівською міською радою та підготовка розпоряджень щодо видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев; у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян чи юридичних осіб.

На підставі викладеного, позивач вважав, що саме відповідач є відповідальним за збереження, зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою комунальної власності на території Шевченківського району Львова та на нього покладено обов`язок проведення щорічних обстежень зелених насаджень щодо виявлення аварійних дерев, зокрема у яких є наявність гнилої серцевини стовбура, досягнення вікової межі.

З урахуванням зазначених обставин просив стягнути на його користь 124 906,75 грн заподіяної матеріальної шкоди, судові витрати, витрати на судово транспортну-товарознавчу експертизу в розмірі 3 000,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року замінено відповідача на належного з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2022 року цивільну справу № 466/12649/21 направлено за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2023 року у позові ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовлено.Судові витрати залишено за позивачем.

Постановою Львівського апеляційного суду від 19 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.Позов ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 124 906, 75 грн та витрати пов`язані із проведенням експертизи в сумі 3 000,00 грн. Стягнуто з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 2 809,00 грн судових витрат. В решті вимог відмовлено.

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради у липні 2023 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 19 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Таким чином, ціна позову у цій справі (124 906,75 грн) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).

Касаційна скарга містить посилання на те, що судове рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпунктів «в» та «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Зокрема, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради вказує, що справа має для неї виняткове значення, оскільки дерево впало на автомобіль не з вини відповідача, а з власної недбалості власника (титульного володільця), а кошти за завдані збитки стягуються з органу місцевого самоврядування, що завдає збитків місцевому бюджету.

Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявником не надано належних доказів на підтвердження таких доводів, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для висновку про відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що апеляційний суд, безпідставно відкрив апеляційне провадження без повідомлення сторін, чим позбавив відповідача надавати пояснення при розгляді скарги.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників, на підставі частини першої статті 369 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Частина п`ята статті 279 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки як зазначено вище, ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Врахувавши ціну позову, предмет позову та складність справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до статей 279, 368, 369 ЦПК України правомірно розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, як малозначної справи, для якої пріоритетним є швидке вирішення справи.

Касаційна скарга не містить інших посилань на винятки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявники їх наявність не обґрунтували.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 19 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак