Постанова

Іменем України

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 523/1545/22

провадження № 61-1300св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Чорнуцьким Вадимом Петровичем, на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року у складі судді Кремер І. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Бездрабко В. О., Семиженка Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що між нею та ОСОБА_2 25 липня 2014 року було укладено шлюб. Від даного шлюбу народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружні відносини між сторонами припинені, спільного господарства не ведуть.

За час шлюбу подружжям було придбано майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя та яке підлягає поділу. Зазначала, що квартира АДРЕСА_1 є її особистою приватною власністю, яка поділу не підлягає, оскільки придбана за кошти від продажу належної їй особисто до шлюбу іншої квартири з укладенням договорів: продажу однієї квартири та купівлі іншої в один день.

Уточнивши позовні вимоги шляхом подання уточненої позовної заяви від 01 липня 2022 року, ОСОБА_1 просила суд:

- розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 25 липня 2014 року, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1049;

- здійснити поділ спільного майна подружжя:

визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності:

1. на 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 56,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 1, від 01 березня 2017 року, видавник: ТОВ «Будмарин», технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року, ТОВ «Архекспертбуд»; довідка, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ Будмарин», додаткова угода, серія та номер виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ «Будмарин»; акт прийому-передачі від серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ «Будмарин», зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 04 грудня 2019 року, номер запису про право власності 43516226;

2. на земельну ділянку, кадастровий номер 5122782600:01:002:4281 площею 0,0598 га (в тому числі по угіддям: сади - 0,0577 га), для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , вартість 30 000 грн, посвідчений Акаєвою А. В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 10 серпня 2019 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 471705651227, номер запису про право власності 32769170, усього вартістю - 73 100 грн;

залишити у власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступне майно:

1. 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 56,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з договором купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 1, від 01 березня 2017 року, видавник: ТОВ «Будмарин», технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року, ТОВ «Архекспертбуд»; довідка, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ Будмарин», додаткова угода, серія та номер виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ «Будмарин»; акт прийому-передачі від серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ «Будмарин», зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 04 грудня 2019 року, номер запису про право власності 43516226;

2. земельну ділянку, кадастровий номер 5122782600:01:002:4342 площею 0,06 га (в тому числі за земельними угіддями: рілля - 0,0583 га, тимчасова - 0,0009 га, 0,0008 га), для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , вартість 31 200 грн, посвідчений Фадєєвою Н. О., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 10 грудня 2020 року, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 10 грудня 2020 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 624340851227, номер запису про право власності 32769170, усього вартість - 73 100 грн;

припинити за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності:

- на 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 56,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 1, від 01 березня 2017 року, видавник: ТОВ «Будмарин», технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року, ТОВ «Архекспертбуд»; довідка, серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ Будмарин», додаткова угода, серія та номер виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ «Будмарин»; акт прийому-передачі від серія та номер: б/н, виданий 18 жовтня 2019 року ТОВ «Будмарин», зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 04 грудня 2019 року, номер запису про право власності 43516226;

- на земельну ділянку, кадастровий номер 5122782600:01:002:4281 площею 0,0598 га (в тому числі по угіддям: сади - 0,0577 га), для індивідуального садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , вартість 30 000 грн, посвідчений Акаєвою А. В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 10 серпня 2019 року, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 471705651227, номер запису про право власності 32769170;

- судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 липня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за актовим записом № 1049.

Здійснено поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку: - нежитлового приміщення за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1980530051227, загальною площею 56,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 34516226;

- земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 471705651227, кадастровий номер 5122782600:01:002:4281, загальною площею 0,0598 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , номер запису про власність 32769170;

- земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 624340851227, кадастровий номер 5122782600:01:002:4342, загальною площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку: - нежитлового приміщення за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1980530051227, загальною площею 56,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 34516226;

- земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 471705651227, кадастровий номер: 5122782600:01:002:4281, загальною площею 0,0598 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , номер запису про власність 32769170;

- земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 624340851227, кадастровий номер 5122782600:01:002:4342, загальною площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення районного суду в частині розірвання шлюбу мотивовано тим, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім`я розпалася остаточно, збереження шлюбу може суперечити інтересам позивача.

Рішення суду першої інстанції в частині поділу майна мотивовано тим, що спірне майно придбано за час перебування сторін у шлюбі, тому сторони набули право спільної сумісної власності на дане майно відповідно до положень СК України, а право кожної із сторін на рівну частку в майні презюмується, отже, майно підлягає поділу в рівних частках.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду в частині розірвання шлюбу мотивована тим, що збереження шлюбу між сторонами неможливе, відтак, висновки районного суду про наявність підстав для його розірвання є правильними.

Щодо позовних вимог про поділ спільного майна подружжя, то суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач презумпцію спільної сумісної власності подружжя на об`єкти, які є предметом поділу, не спростував.

Зокрема, ним не підтверджено, що набуття права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 56,8 кв. м, реєстрація на яке здійснена 10 грудня 2019 року після здійснення ним розрахунків за майновими правами, визначеними у договорі № 1 купівлі-продажу майнових прав від 01 березня 2017 року у сумі 708 000 грн, здійснено за його особисті кошти від продажу 10 лютого 2017 року належної йому 1/3 частини квартири АДРЕСА_5 .

Також апеляційний суд вважав недоведеним твердження відповідача, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5122782600:01:002:4281, площею 0,0598 га, яка придбана ним за договором купівлі-продажу від 10 серпня 2019 року, куплена за його особисті кошти, отримані від продажу 10 лютого 2017 року належної йому 1/3 частини квартири АДРЕСА_5 .

Суд апеляційної інстанції зазначив, що квартира АДРЕСА_1 , як об`єкт спільного майна подружжя, виключена позивачкою з переліку майна до постановлення ухвали про прийняття позовної заяви, відкриття провадження у справі від 18 лютого 2022 року. Отже, вона не була предметом спору, не включена до обсягу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, щодо неї не порушувалося перед судом питання про визнання квартири особистою приватною власністю ОСОБА_1 , відповідачем не заявлявся зустрічний позов щодо поділу цієї квартири, тому суд відхилив наведений довід скарги щодо уточненої позовної заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року, постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди не надали оцінки тій обставині, що позивачка весь час розгляду справи, в усіх редакціях свого позову, приховувала дійсну вартість спірного майна, у тому числі нежитлового приміщення, навмисне не надавала суду наявний у неї оригінал договору купівлі-продажу майнових прав нежитлового приміщення. З огляду на зазначене, районний суд помилково відніс справу до категорії малозначних.

Зазначає, що загальна вартість майна, придбаного сторонами за час шлюбу (нежитлове приміщення та дві земельні ділянки) складала 1 053 879 грн без врахування початково заявленої позивачкою до поділу трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_6 .

Вважає, що, прийнявши до розгляду уточнені позовні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки процесуальний закон не передбачає зменшення чи збільшення позовних вимог шляхом подання уточненої позовної заяви.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує порушення судами норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди розглянули у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам статей 263-265 ЦПК України, доводи ОСОБА_2 є необґрунтованими, відтак касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Вважає висновки судів попередніх інстанцій правильними, такими, що відповідають обставинам справи та не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

06 червня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про укладення мирової угоди.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2023 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди відмовлено, оскільки до переліку майна включено майно, яке не було предметом судового розгляду.

18 липня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали повторну уточнену заяву про укладення мирової угоди, яка зареєстрована Верховним Судом 24 липня 2023 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2023 року справу у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_4 на підставі повідомлень судді Лідовця Р. А. від 25 липня 2023 року призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д.Д., Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Гулько Б. І.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Верховний Суд дійшов таких висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо мирової угоди про розірвання шлюбу

У мировій угоді, яка подана сторонами Верховному Суду для затвердження, об`єднано вимоги про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Касаційний суд вважає, що в частині розірвання шлюбу слід відмовити у затвердженні мирової угоди, оскільки відповідно до статті 110 СК України розірвання шлюбу можливе лише за рішенням суду. Тому, у будь-якому випадку такі умови мирової угоди є невиконуваними.

Оскільки розірвання шлюбу між подружжям, яке має дітей, в імперативному порядку здійснюється лише судом, то затвердити мирову угоду є неможливим, вона порушує вимоги закону, що є підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду (пункт 1 частини п`ятої статті 207 ЦПК України).

Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ухвалено з додержанням норм процесуального права, відтак скасуванню не підлягають.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб може бути припинено внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

У частині першій статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановивши, що позивачка не бажає зберігати шлюб, вважає, що примирення між подружжям неможливо, подружні відносини сторони не підтримують та спільне господарство не ведуть з літа 2021 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині розірвання шлюбу між сторонами.

При цьому суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що незгода ОСОБА_2 з відмовою суду першої інстанції у задоволенні заяви про надання строку на примирення не призвело б до відновлення шлюбних відносин.

За вказаних вище обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, волевиявлення позивача припинити шлюбні відносини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання шлюбу.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень у цій частині не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій частині без змін.

Щодо мирової угоди про поділ майна подружжя

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди та дослідивши зміст мирової угоди, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно зі статтею 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом і має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Умови мирової угоди сторін у даній справі викладені у поданій до Верховного Суду заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про укладення мирової угоди та затвердження мирової угоди від 18 липня 2023 року, яка зареєстрована Верховним Судом 24 липня 2023 року.

Із поданої до суду мирової угоди встановлено, що вона укладена з метою врегулювання майнового спору між сторонами та її зміст у цій частині відповідає вимогам статті 207 ЦПК України.

Згідно зі статтею 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Згідно із частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, про що Верховний Суд роз`яснює сторонам. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на те, що мирова угода сторін в частині вирішення майнового спору про поділ майна подружжя відповідає вимогам статей 206 і 207 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди між ними у цій частині, визнання нечинними заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року, постанови Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та закриття провадження у справі у зазначеній частині.

Керуючись статтями 207, 255, 400, 402, 408, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Чорнуцьким Вадимом Петровичем, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без задоволення.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без змін.

Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у наведеній редакції:

«МИРОВА УГОДА

м. Одеса «18» липня 2023 року

ОСОБА_1 , надалі - «Позивач», з однієї сторони, та ОСОБА_2 , надалі - «Відповідач», з іншого боку, що є «Сторонами» в цивільній справі № 523/1545/22, яка розглядається Верховним Судом, уклали дану мирову угоду про наступне:

Позивач та Відповідач вирішили врегулювати спір про поділ майна, придбаного у період шлюбу, шляхом укладення мирової угоди на наступних умовах:

1) особистою приватною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 є:

земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 471705651227, за кадастровим номером 5122782600:01:002:4281, загальною площею 0,0598 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , номер запису про власність: 32769170.

2) особистою приватною власністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 є:

нежитлове приміщення за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1980530051227, загальною площею 56,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 34516226;

земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 624340851227, за кадастровим номером: 5122782600:01:002:4342, загальною площею 0,06 га, розташовано: за адресою: АДРЕСА_4 .

3) сторони дійшли згоди про те, що понесені ними судові витрати не відшкодовуються.

Сторони домовились, що з моменту підписання даної Мирової угоди Позивач та Відповідач зобов`язані утримуватись від будь-яких дій, які суперечать умовам даної Мирової угоди. Між Сторонами не залишилось спірних, не врегульованих питань, претензій щодо поділу майна, придбаного у шлюбі.

Сторони усвідомлюють, що ця Мирова угода є договором (правочином), який укладається Сторонами відповідно до ст. ст. 207, 208 ЦПК України з повним розумінням змісту та наслідків його укладання з метою врегулювання спору по справі № 523/1545/22 на умовах, погоджених Сторонами.

Дана Мирова угода складена в трьох примірниках, по одному для кожної із Сторін та для Верховного Суду.

ПІДПИСИ СТОРІН

Позивач - ОСОБА_1

Відповідач - ОСОБА_2 ».

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя визнати нечинними.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовних вимог про поділ майна подружжя закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець