Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/513/23                        Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - ст.183 КПК України                        Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       26.07.2023 року.        Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді – ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Кропивницькому матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого  ОСОБА_8  - адвоката ОСОБА_7    на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда  від  14 липня 2023 року, якою обвинуваченому  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1    продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.09.2023 включно,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 , який обвинувачується учинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та якому ухвалою суду від 14.07.2023 продовжено строк тримання під вартою до 14.09.2023, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду від 14.07.2023 та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням відповідних обов`язків, посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України. В свою чергу обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, місце реєстрації та право власності на будинок в м. Кропивницькому. З врахуванням обставин справи до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Заслухавши доповідача, адвоката обвинуваченого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, висновок прокурора, який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали клопотання, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно положень ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Згідно ст. 199 КПК при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

До закінчення продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції встановила, що зазначені вимоги кримінального закону районним судом належно дотримані.

Як убачається з наданих матеріалів суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого у скоєні особливо тяжкого злочину, постановив ухвалу про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на два місяці до 14.09.2023 включно.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд першої інстанції повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Приймаючи рішення про продовження строків тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного з позбавленням життя людини, що підвищує суспільну небезпечність обвинуваченого. Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у випадку визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, вину в вчиненні якого обвинувачений не визнає, свідчить про реальність ризику переховування від суду. Обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту по місцю проживання неможливе, у зв`язку з відсутністю умов проживання в домоволодінні, більш того, даний запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків. Обрання запобіжного заходу застава неможливе через відсутність достатніх коштів у обвинуваченого, запобіжний захід особисте зобов`язання не гарантуватиме виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Таким чином, суд дійшов до переконання щодо необхідності продовження запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 на досудовому слідстві, а інші запобіжні заходи не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими і на даний час вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_8   на більш м`який.

Колегія суддів враховує, що у даній конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку що зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

У разі застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов`язків, так як перебуваючи на свободі, усвідомлюючи вчинені кримінальні правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, може переховуватись від суду. Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

З урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч.1статті 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, та вважає, що інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом.

Апеляційним судом також не було встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Беручи до уваги те, що продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дані про особу обвинуваченого, а також серйозність пред`явленого обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів не знайшла підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 , як про це просить захисник обвинуваченого.

Беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, підстав для скасування оскаржуваної ухвали за обставин на які посилаються в своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого, апеляційний суд не вбачає, а тому ухвалу суду залишає без зміни.

Керуючись ст.ст. 376, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  адвоката  ОСОБА_7  залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда  від  14 липня 2023 року якою  обвинуваченому  ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.09.2023  включно, без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошений 28 липня 2023 року о 11.45 год.

СУДДІ:

        ОСОБА_2                 ОСОБА_3 ОСОБА_4