Справа № 569/24240/21 Головуючий у 1 інстанції: Тимощук О. Я.

Провадження № 22-ц/802/782/23 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

секретар с/з Трикош Н. І.,

з участю:

представника боржника – адвоката Пузирка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії приватного виконавця, яку обґрунтувала тим, що після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження про стягнення з неї в користь банку заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на квартиру, їй стало відомо, що стягувач 03 грудня 2018 року подав до ДВС ГТУЮ у Рівненській області заяву про вчинення виконавчих дій за участю її як боржника. Проте жодних повідомлень від державного виконавця вона не отримувала і про результати розгляду цієї заяви її не повідомляли.

Боржник ОСОБА_1 також зазначала, що у листопаді 2021 року вона отримала лист від Державного підприємства «Сетам» про проведення електронних торгів з продажу її квартири приватним виконавцем ОСОБА_2 . Виконавче провадження приватним виконавцем було відкрито 19 лютого 2021 року, 24 лютого 2021 року приватним виконавцем прийнята постанова про опис та арешт квартири, а 12 жовтня 2021 року приватний виконавець своєю постановою призначив суб?єкта оціночної діяльності.

Посилаючись на зазначені обставини та на те, що вона не отримувала жодної постанови приватного виконавця, її не повідомляли про направлення заявки на реалізацію арештованого майна, чим були порушені її права, боржник ОСОБА_1 просила суд скасувати постанову приватного виконавця Ярмошевич Н. О. від 19 лютого 2021 року про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 8 559,34 доларів США та 18 909,02 грн, скасувати постанову приватного виконавця від 24 лютого 2021 року про опис та арешт майна боржника, скасувати постанову приватного виконавця від 12 жовтня 2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, визнати неправомірними дії приватного виконавця Ярмошевич Н. О. щодо проведення оцінки квартири АДРЕСА_1 , визнати такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про оцінку майна боржника ОСОБА_1 та висновок про вартість вказаної квартири, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 22 жовтня 2021 року.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2022 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця задоволено частково.

Постановлено визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н. О. щодо опису та арешту майна боржника квартири – АДРЕСА_1 без проведення фактичного огляду неправомірними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н. О. про опис та арешт майна від 24 лютого 2021 року. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н. О. в частині незабезпечення доступу суб`єкту оціночної діяльності ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1 . Визнано такою, що не підлягає застосуванню, оцінка у формі письмового звіту про оцінку майна боржника ОСОБА_1 та висновок про вартість вказаної квартири, складений суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 від 22 жовтня 2021 року.

Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, стягувач Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк») подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2022 року у цій справі скасовано.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Рівненської області Ярмошевич Н. О. відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03 травня 2023 року постанову Рівненського апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги, а тому апеляційний суд відповідно до принципу диспозитивності не робить своїх висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

У судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 – адвокат Пузирко О. О. апеляційну скаргу підтримав і просив скаргу задовольнити, інші учасники справи в судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час і місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника боржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу стягувача слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у скарзі з таких підстав.

Судом за матеріалами справи встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 листопада 2013 року, що набрало законної сили, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 85 593,37 доларів США та 189 090,15 гривень (у тому числі строкова заборгованість за кредитом - 45 545,67 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом - 11 691,82 доларів США; прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 28 355,88 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 64 675,45 грн, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 124 414,70 грн) шляхом проведення прилюдних торгів звернуто стягнення на двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 вересня 2004 року, в користь ПАТ АБ «Укргазбанк».

На виконання вказаного рішення 13 березня 2014 року Рівненським міським судом видано виконавчий лист № 1715/14641/12 (т. 1, а. с. 7).

03 грудня 2018 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся із заявою до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження (т. 1, а. с. 6), а 19 лютого 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подав до приватного виконавця Ярмошевич Н. О. заяву, в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист № 1715/14641/12, виданий на виконання рішення Рівненського міського суду від 13 листопада 2013 року.

19 лютого 2021 року приватним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 1715/14641/12 (т. 1, а. с. 9, 10). Цією постановою приватний виконавець зобов?язав боржника подати декларацію про доходи та майно, попередив боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також стягнув з боржника ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця в сумі 8 559,34 доларів США та 18 909,02 грн.

19 лютого 2021 року приватним виконавцем прийнята постанова про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні ВП № 64592650, якою постановлено стягнути з боржника основну винагороду у розмірі 8 559,34 доларів США та 18 909,02 грн (т. 1, а. с. 11, 12).

Прийняті постанови приватний виконавець 19 лютого 2021 року рекомендованим листом направив боржнику та стягувачу.

Відповідно до довідки Укрпошти рекомендований лист, направлений приватним виконавцем боржнику, повернувся до приватного виконавця без вручення у зв?язку із закінченням терміну зберігання.

24 лютого 2021 року приватним виконавцем прийнята постанова про опис та арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 15-17).

Копія цієї постанови направлена приватним виконавцем 02 березня 2021 року рекомендованим листом на адресу боржника ОСОБА_1 . Відповідно до поштового штемпеля рекомендований лист повернувся приватному виконавцю 05 квітня 2021 року за закінченням терміну зберігання.

12 жовтня 2021 року приватним виконавцем прийнята постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб?єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою постановлено призначити суб?єкта оціночної діяльності – суб?єкта господарювання ОСОБА_3 та зобов?язано останнього надати звіт про оцінку квартири АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 21, 22).

Копія вказаної постанови 12 жовтня 2021 року була направлена рекомендованим листом боржнику ОСОБА_1 , направлений рекомендований лист повернувся до приватного виконання без вручення 15 листопада 2021 року за закінченням терміну зберігання.

19 жовтня 2021 року приватним виконавцем за участі суб?єкта господарювання ОСОБА_3 був складений акт про те, що в цей день з метою огляду квартири було здійснено виїзд до квартири АДРЕСА_1 , однак двері у квартирі ніхто не відчинив (т. 1, а. с. 65).

Відповідно до договору від 21 жовтня 2021 року, укладеним між приватним виконавцем і суб?єктом господарювання ОСОБА_3 , останнім було складено звіт про оцінку квартири АДРЕСА_1 , згідно з яким вартість об?єкта оцінки складає 706 400 грн (т. 1, а. с. 77-91).

Зазначений звіт про оцінку 26 жовтня 2021 року був направлений на адресу боржника ОСОБА_1 та був вручений боржнику 28 жовтня 2022 року.

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, суд першої інстанції дійшов висновку, що опис і арешт квартири боржника вчинено з порушенням вимог закону, оскільки оцінка нерухомого майна проведена без огляду приміщення, а оцінювачем не наведено відповідних пояснень про неможливість особистого огляду об?єкта дослідження.

Проте такі висновки місцевого суду зроблені з порушенням вимог закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

З врахуванням того, що оскаржувані дії приватного виконавця вчинялися приватним виконавцем у 2021 році, до цих правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VІІІ).

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника, арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису, постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (частина 8 статті 54 Закону № 1404-VIII).

Колегія суддів вважає, що приватним виконавцем Ярмошевич Н. О. 24 лютого 2021 року прийнята постанова про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 56 Закону № 1404-VIII та з метою забезпечення реального виконання рішення суду.

У статті 19 Закону № 1404-VIII визначені права і обов?язки сторін виконавчого провадження, а частиною 4 статті 50 Закону № 1404-VIII передбачено, що після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Боржник ОСОБА_1 у своїй скарзі на дії приватного виконавця зазначала, що вона не погоджується із діями приватного виконавця щодо проведення оцінки квартири АДРЕСА_1 та просила визнати такою, що не підлягає застосуванню, оцінку нерухомого майна та висновок про вартість квартири, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 .

Натомість будь-яких доказів на підтвердження неправомірності дій приватного виконавця щодо проведення оцінки нерухомого майна остання суду не надала.

Відповідно до пункту 15 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна – суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна – суб`єктів оціночної діяльності – суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності – суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності (частини 1-3 статті 20 Закону № 1404-VIII).

Частиною першою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

За положеннями статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ об`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 57 Закону № 1404-VIII виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Оскільки у цій справі оцінка майна проводилася на виконання рішення суду, то приватний виконавець у відповідності до вимог закону прийняв постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна.

Також матеріали виконавчого провадження містять докази того, що приватним виконавцем вчинені всі необхідні дії для повідомлення боржника ОСОБА_1 про хід виконавчого провадження, в тому числі про прийняття постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна.

Направлена приватним виконавцем поштова кореспонденція боржнику ОСОБА_1 за адресою, яку вона вказала, нею не отримувалась, а поверталась відправнику за закінченням терміну зберігання.

Колегія суддів вважає, що приватним виконавцем, як замовником оцінки майна, були прийняті всі необхідні міри для забезпечення доступу суб`єкту оціночної діяльності до майна боржника. Так, 19 жовтня 2021 року приватним виконавцем за участі суб?єкта господарювання ОСОБА_3 складено акт, в якому зазначено про неможливість потрапити до квартири АДРЕСА_1 для її оцінки, оскільки двері у квартиру ніхто не відчинив.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

При підготовці звіту про оцінку майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , суб?єктом господарювання ОСОБА_3 встановлено всі економічно-планувальні характеристики майна, місце розташування оцінюваної квартири, підібрано аналоги, які мають схожу площу з об`єктом оцінки та розташовані у м. Рівне.

Натомість боржник ОСОБА_1 не спростувала того, що реальна вартість її квартири не відповідає оцінці, визначеній суб?єктом господарювання.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірність дій приватного виконавця.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за невідповідності висновків встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу стягувача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Наталії Олексіївни відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді