Справа 2-а-330/2009

ПОСТАНОВА

іменем України

18 березня 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі  головуючого – судді Борсука П.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Камені-Каширському адміністративний позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі (далі – Управління)  про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, у якій зазначає, що він, як дитина війни, має право  на щомісячну державну соціальну допомогу  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 - 2007 роках така допомога йому не нараховувалась і не виплачувалась, так як  дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що надає йому таке право, Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет  України на 2007 рік»  була призупинена.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  у цій частині визнано неконституційними.  

Оскільки відповідач перерахунку  його пенсії не зробив, а про рішення КСУ в частині порушення права на належну йому допомогу дізнався із засобів масової інформації, просить поновити пропущений строк звернення до суду, зобов'язати Управління нарахувати і виплатити йому як дитині війни надбавку до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі  4471, 20 грн.

    Відповідач у поданому письмовому запереченні зазначає, що у 2006 році  передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  право дітей війни на отримання підвищення до пенсії, щомісячного довічного  грошового утримання чи державної соціальної допомоги  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не було реалізовано у зв`язку з відсутністю законодавчо визначеного порядку нарахування згаданого підвищення.

У 2007 році згідно  ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік"  Управління провело підвищення до пенсій відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і виплачувало таке підвищення особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

У 2008 році згідно вимог п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дітям війни Управлінням нараховано та виплачено підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Вважає, що підвищення до відповідних соціальних виплат дітям війни можливе лише після законодавчого  визначення величини мінімальної пенсії за віком,  що могло би застосовуватись у контексті Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зазначає, що Управління не може бути належним відповідачем  у даній справі, оскільки не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України та не наділено правом приймати законодавчі акти загальнодержавного значення.

Вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду за захистом порушених прав за 2006 та 2007 роки. Підстав для його поновлення не вбачає.

Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання  позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

    Представник відповідача у судове засідання не з`явився. У поданому письмовому запереченні   просить справу розглядати без участі представника Управління.

Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

    Як вбачається з пенсійного посвідченням №122024, виданого управлінням праці та соціального захисту населення Камінь-Каширської райдержадміністрації 13 грудня 1993 року,  ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та має статус дитини війни.

    У зв’язку з цим він, в силу ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на  підвищення розміру пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Такий прожитковий мінімум  у 2007 році згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» складав з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень, у 2008 році, згідно ст.58 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік», цей прожитковий мінімум складав з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі №1151 від 10 березня 2009 року, ОСОБА_1 як дитині  війни, підвищення до пенсії  у 2007 році не виплачувалось, а у 2008 році такі виплати проведено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   в редакції із змінами, передбаченими п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Цим Законом було встановлено виплату дітям війни у 2008 році у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та   від 22 травня 2008 року положення  п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Згадані Закони  в силу ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2   з           09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня  2008 року повинна нараховуватись і виплачуватись  доплата до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в ред.2004 року).

Дії відповідача щодо невиплати позивачу такої надбавки є протиправними.

Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача провести йому доплату до пенсії як дитині війни за 2006 рік задоволенню не підлягають, так як ст. 110 Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Такого порядку Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначав і з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету його не погоджував.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» неконституційним не визнавався.

Твердження відповідача про те, що Управління не може бути   належним відповідачем у даній справі, оскільки  не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, так як згідно п.2.1 „Положення  про   управління   Пенсійного   фонду  України   в районах, містах і районах у містах" одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.

    Обгрунтування відповідачем невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії  відсутністю на законодавчому рівні визначення мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки таке визначення наведено у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, неодержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Зважаючи на це, передбачений ст.99 КАС України річний строк звернення до суду на правові відносини що випливають з виплати пенсій, в тому числі і її надбавки, не поширюється.

Позивачем при подачі до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, так як він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи і від його сплати звільнений.

    Керуючись ст.10, ст.11, ч.3 ст.94, ч.3 ст.122, ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп та від 22 травня 2008 року №10-рп, суд

постановив:

    Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі виплатити ОСОБА_3   надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та зобов`язати це Управління провести доплату до пенсії як дитині війни з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст.6 згаданого Закону.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Головуючий  - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Камінь-Каширського

районного суду                                     ОСОБА_4