Справа № 592/16491/18

                                                                       Провадження № 6/592/124/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року                                                                        м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі :

головуючого судді Литовченка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Цюпки Т.О.,

представника позивача ОСОБА_1

позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковпаківського районного суду м. Суми заяву ОСОБА_3 про розстрочення та відстрочення виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки.

встановив:

В провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебувала цивільна справа № 592/16491/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.12.2021, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,0029 га з кадастровим номером 5910136600:07:004:0026, розташовану на території Сумської міської ради Сумської області в м. Суми, вул. Чехова, 73, самовільно приєднану до земельної ділянки за АДРЕСА_1 . В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2022, заяву ОСОБА_2 задоволено. Ухвалено додаткове судове рішення у цивільній справі № 592/16491/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 7101 грн. 85 коп., що включають: 1/2 частину сплаченого судового збору в розмірі 711 грн. 85 коп., 1/2 частину витрат за проведення топографо-геодезичних робіт, що становить 800 грн. 00 коп.; 1/2 частину сплачених коштів за проведення земельно-технічної експертизи – 3140 грн. 00 коп., 1/2 частину витрат за надання професійної правничої допомоги – 2450 грн. 00 коп.

Постановою Сумського апеляційного суду від 02.06.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову скасовано та прийнято постанову. Зобов`язано ОСОБА_3 привести самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,0029 га з кадастровим номером 5910136600:07:004:0026, розташовану в АДРЕСА_1 до стану, придатного для її використання за цільовим призначенням, включаючи знесення самочинно збудованих будівель та споруд, в тому числі цегляної огорожі, теплиці, сараю для домашньої птиці та недобудованої будівлі з керамічної цегли. Додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 січня 2022 року змінено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 14189 грн 60 коп, що включають: 1409,60 грн судового збору (704,80 грн + 704,80 грн за дві вимоги немайнового характеру); 1600 грн витрат за проведення топографо-геодезичних робіт; 6280 грн за проведення земельно-технічної експертизи; 4900 грн витрат за надання професійної правничої допомоги. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6057 грн. 20 коп. компенсації судових витрат за апеляційний розгляд справи.

Постановою Сумського апеляційного суду від 25.08.2022 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – адвоката Максименко Елеонори Павлівни залишено без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року в оскаржуваній частині залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2500 гривень компенсації витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного суду (Третьої судової палати Касаційного цивільного суду) від 22.06.2023 касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Максименко Елеонора Павлівна, залишено без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року в нескасованій частині, постанову Сумського апеляційного суду від 02 червня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року в нескасованій частині та постанову Сумського апеляційного суду від 02 червня 2022 року.

11.07.2023 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла заява ОСОБА_3 про розстрочення та відстрочення виконання рішення, у якому остання просить відстрочити виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року, постанову Сумського апеляційного суду від 02 червня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року в частині приведення самовільно зайнятої частини земельної ділянки площею 0,0029 га з кадастровим номером 5910136600:07:004:0026, розташовану в АДРЕСА_1 до стану, придатного для її використання за цільовим призначенням, включаючи знесення самочинно збудованих будівель та споруд, в тому числі цегляної огорожі, теплиці, сараю для домашньої птиці та недобудованої будівлі з керамічної цегли на 1 рік до 10.07.2024 та розстрочити виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2021 року, постанову Сумського апеляційного суду від 02 червня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року в частині сплати судових витрат строком на 12 місяців до 10.07.2024 в сумі, яку необхідно сплатити - 22746 грн. 80 коп.

В обґрунтування заяви зазначає, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан, який продовжує свою дію станом на час розгляду справи. У зв`язку з веденням бойових дій на території України та безпосередньо Сумської області, межуванням останньої з країною агресора, у відповідача та членів її сім`ї, погіршився стан здоров`я та матеріальне становище, але Відповідачка бажає виконати рішення суду в добровільному порядку, але існування обставин, які мають особливий характер та істотно ускладнюють виконання рішення, є вагомими, а тому виконання такого рішення просить розстрочити та відстрочити.

Вказує на те, що вона працює та має дохід 6700 грн. на місяць. Вона є інвалідом другої групи. Має на утриманні сина, який має тяжке захворювання та інвалідність, хворого батька пенсіонера.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заяву про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду підтримала та просила задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви відповідача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заяви та надала письмові заперечення, вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах «Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції».

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.

Суд вважає, що відповідачем не наведено виключних обставин, які унеможливлюють виконання відповідачем судового рішення.

Крім того, суд враховує, що даний спір вирішується судом з 2018 року, а відтак подальше затягування виконання рішення суду, призводить до порушення прав та інтересів позивача, що є неприпустимим.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення суду.

Розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Отже, закон пов`язує можливість розстрочення виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Проте, сам по собі факт введення в Україні військового стану та продовження строку його дії не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду. А якихось виняткових обставин, що виникли внаслідок введення в Україні воєнного стану, та які ускладнюють або виключають виконання рішення суду у зв`язку із погіршення майнового стану відповідача не вказано та доказів на їх підтвердження суду не надано.

Суд вважає за доцільне частково задовольнити вимоги щодо розстрочення рішення суду, шляхом розстрочення виконання Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.12.2021 по справі №592/16491/18, постанови Сумського апеляційного суду від 02.06.2022 та постанови Сумського апеляційного суду від 25.08.2022 в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 22746,80 грн. строком на шість місяців, стягуючи з ОСОБА_3 судові витрати рівними частинами щомісячно по 3791,13 грн. до 30 числа кожного місяця, з урахуванням вже сплачених сум, починаючи з дня набрання ухвалою законної сили

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_3 про розстрочення та відстрочення виконання рішення – задовольнити частково.

Розстрочити виконання Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14.12.2021 по справі №592/16491/18, постанови Сумського апеляційного суду від 02.06.2022 та постанови Сумського апеляційного суду від 25.08.2022 в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 22746,80 грн. строком на шість місяців, стягуючи з ОСОБА_3 судові витрати рівними частинами щомісячно по 3791,13 грн. до 30 числа кожного місяця, з урахуванням вже сплачених сум, починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст ухвали виготовлено 27.07.2023.

Суддя                                                О.В. Литовченко