ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1638/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

ТОВ "Дібровка" - Дідик І. М.,

ОСББ "ЖК "Дніпро" - Карасьов О. А., Марушевська В. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Дніпро"

на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022

(суддя Наріжний С. Ю.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023

(судді Разіна Т. І., Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дібровка"

до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Дніпро"

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дібровка" (далі - ТОВ "Дібровка") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Дніпро" (далі - ОСББ "ЖК "Дніпро") про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

1.2. Позивач вказував, що на належній йому земельній ділянці знаходиться газгольдер, обладнання для чистки одягу та інше майно, що належить ОСББ "ЖК "Дніпро".

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Господарський суд Київської області рішенням від 29.11.2022 задовольнив позов.

2.2. Суд дійшов висновку, що ОСББ "ЖК "Дніпро" без належних правових підстав використовує належну позивачу на праві приватної власності земельну ділянку для зберігання та розміщення свого майна - газгольдера, обладнання для чистки одягу та іншого майна.

2.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.04.2023 залишив рішення суду без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. ОСББ "ЖК "Дніпро" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3.2. ОСББ "ЖК "Дніпро" зазначило, що суд обмежив його право на доступ до правосуддя, оскільки необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі Української міської ради та про призначення судово-будівельної експертизи, що є підставою для скасування судового рішення, а також суд вдався до надмірного формалізму під час розгляду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

3.3. Наголосило, що в умовах воєнного часу та масованих атак на Київ ракетами та дронами-камікадзе жителі Києва та області систематично вимушені перебувати в укритті, у зв`язку з чим, відповідач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Марушевською В. І. лише 14.10.2022. Це призвело до несвоєчасного отримання правової консультації та залучення до розгляду справи адвоката.

3.4. Представник відповідача, адвокат Марушевська В. І., заявила клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки не в повному обсязі було з`ясовано характер спірних правовідносин, склад учасників судового процесу, обставини справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, що може мати значний вплив при розгляді справи по суті, яке суд першої інстанції безпідставно відхилив.

4. Позиція інших учасників справи

4.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Дібровка" просить судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані. Зазначає, що станом на час розгляду справи Верховним Судом рішення суду у цій справі виконано, майно, яке було розміщено на земельній ділянці, належній позивачу, демонтовано та передано відповідачу.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.2. За частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.

5.4. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.5. При цьому частина третя статті 310 ГПК України встановлює, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310).

5.6. Отже, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, доказів, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.7. Доводи касаційної скарги щодо підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, що є/може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України, зводяться до того, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, зокрема, необґрунтовано відхилив клопотання відповідача щодо повернення справи до стадії підготовчого провадження та призначення судово-будівельної експертизи.

5.8. Перевіривши у межах доводів та вимог касаційної скарги наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, щодо скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

5.9. За матеріалами справи суд першої інстанції ухвалою від 12.09.2022 прийняв позовну заяву ТОВ "Дібровка" до розгляду, відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання та надав відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 165 ГПК України.

5.10. Відповідач протягом строку, встановленого ухвалою від 12.09.2022, скористався наданим статтею 178 ГПК України правом на подачу відзиву на позов.

5.11. В ході підготовчого засідання 11.10.2022 представник позивача повідомив, що позивач не планує подавати відповідь на відзив відповідача. В самий час, в судовому засіданні 11.10.2022 представник відповідача зазначав, що подав усі необхідні докази, будь-яких інших документів не планує подавати та не заперечує проти закриття підготовчого провадження і призначення справи для судового розгляду по суті.

5.12. У судовому засіданні 11.10.2022 суд першої інстанції постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 01.11.2022.

5.13. 28.10.2022 до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача від 26.10.2022 б/№ (вх. № 15179/22) про повернення до стадії підготовчого засідання.

5.14. Відповідач у клопотанні посилався на відсутність у його штаті юриста або іншого спеціаліста з юридичною освітою, необхідною для захисту прав та інтересів відповідача. У зв`язку з цим відповідач звернувся до адвоката Марушевської В. І., з якою 14.10.2022 уклав договір про надання правової допомоги. Представник відповідача зазначила, що в ході підготовчого засідання у справі не були визначені обставини, які підлягають встановленню, не зібрані відповідні докази. Крім того, представник відповідача зазначила, що адвокат Марушевська В. І. в інтересах ОСББ "ЖК "Дніпро" направила низку адвокатських запитів, зокрема: до Української міської ради, ГУ Держгеокадастру у Київській області, Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго", Київської обласної державної (військової) адміністрації. Це зумовило наявність підстав для повернення до стадії підготовчого засідання у цій справі.

5.15. Розглядаючи доводи касаційної скарги, судова колегія враховує, що за частинами першою та другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

5.16. Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.17. Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, судова колегія враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

5.18. Відповідно до частини першої статті 178 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

5.19. За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

5.20. У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

5.21. Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

5.22. Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

5.23. Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

5.24. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

5.25. Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

5.26. Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

5.27. Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

5.28. Звертаючись до практики Верховного Суду, колегія суддів враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".

5.29. У пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив: "Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину третю статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним".

5.30. З врахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.

5.31. Тобто, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження.

5.32. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

5.33. Отже, за загальним правилом відповідач повинен був подати до суду усі наявні докази разом з поданням відзиву на позовну заяву, або із письмовими пояснення відповідно до вимог ухвали суду від 12.09.2022 у встановлені судом строки. Також положеннями частини десятої статті 80 ГПК України надано відповідачу можливість подання доказів не разом з поданням відзиву на позовну заяву, проте враховуючи вимоги процесуального законодавства такі докази повинні бути надані під час здійснення підготовчого провадження у справі.

5.34. Відповідач протягом встановленого ухвалою від 12.09.2022 строку скористався наданим статтею 178 ГПК України правом на подачу відзиву на позов.

5.35. Колегія суддів також враховує, що у судовому засіданні 11.10.2022, в якому господарський суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження, були присутні як представник відповідача Карасьов О. А., так і Марушевська В. І. (з якою відповідач в подальшому уклав договір про надання правничої допомоги). Проте, як слідує з протоколу судового засідання, будь-яких клопотань, у тому числі і про продовження стадії підготовчого провадження, вчинення певних процесуальних дій, витребування доказів, сторони 11.10.2022 не заявляли. Крім того, представник відповідача Карасьов О. А. в судовому засіданні проти закриття підготовчого засідання не заперечував.

5.36. За змістом рішення суду першої інстанції, суд розглянув клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та, враховуючи все викладене вище, дійшов висновку про відсутність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі, у зв`язку з чим відповідне клопотання залишив без задоволення, про що в судовому засіданні 01.11.2022 постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.

5.37. За приписами статті 207 ГПК України, розглядаючи справу по суті, в судовому засіданні головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

5.38. Тож щодо решти процесуальних клопотань, поданих відповідачем після закриття підготовчого провадження, суд першої інстанції вказав, що у судовому засіданні 11.10.2022 виконані завдання підготовчого провадження, передбачені статтею 177 ГПК України, і заявник не навів поважних причин, які перешкодили своєчасному поданню цих клопотань. Тому у відповідності до норми процесуального закону суд залишив їх без розгляду.

5.39. Як з`ясували суди попередніх інстанцій, відповідач лише 14.10.2022 звернувся про надання йому правової допомоги, при тому, що позивач був обізнаний як про відкриття провадження у справі так і про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 01.11.2022, що свою чергу не може свідчити про поважність причин такого зволікання, оскільки відповідач був обізнаний про той факт, що в штаті його працівників юрист відсутній.

5.40. Таким чином, суд першої інстанції розглянув подане відповідачем клопотання по суті та обґрунтовано відхилив його з мотивів, наведених у рішенні. Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги та погодився з відсутністю підстав для повернення до стадії підготовчого провадження у справі, і, відповідно, залишенням клопотання без задоволення, оскільки укладання договору про надання правничої допомоги після завершення підготовчого провадження не є безумовною підставою для повернення цієї стадії.

5.41. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про неправильне застосування норм порушення норм процесуального права не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувана постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів в межах підстав касаційного оскарження ухвалені з додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів підлягають залишенню без змін.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Дніпро" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 29.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі №911/1638/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

С. Могил