Справа № 306/513/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        26 червня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого                                судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                                        СОБОСЛОЯ Г.Г., ГОТРИ Т.Ю.

за участю секретаря                ГУСОНЬКИ З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 306/513/16-ц за позовом

Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Свалявського районного суду від 10 грудня 2019 року, повний текст якого складено 16 грудня 2019 року, і на заочне додаткове рішення цього ж суду від 30 жовтня 2020 року, повний текст якого складено 30 жовтня 2020 року, головуюча суддя Жиганська Н.М.,-

встановив:

23.10.2009 ПАТ АБ «Укргазбанк» пред`явило до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 позов про дострокове стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки і просило:

стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК у сумі 1116897,78 дол. США та 139408,69 грн, у тому числі 1030000,00 дол. США суми кредиту, 131897,78 дол. США процентів, 139408,69 грн пені;

у рахунок погашення цієї заборгованості ОСОБА_2 звернути стягнення на належний ОСОБА_1 предмет іпотеки – готельний комплекс загальною площею 1550,60 кв. м по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, на якій знаходиться цей готельний комплекс, що були передані в іпотеку на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01;

реалізацію предмета іпотеки провести шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України (а.с. 2-7 т. 1).

Ухвалою судді Свалявського районного суду від 26.10.2009 було відкрито провадження у справі № 2-1060/2009 за цим позовом, ухвалою Свалявського районного суду від 24.12.2009 справу призначено до судового розгляду (а.с. 101, 127 т. 1).

Заявою від 25.02.2010 позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» збільшив вимоги, пред`явлені до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с. 97-99 т. 1). Змінений позов мотивувався таким.

27.05.2008 Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (у подальшому – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», ПАТ АБ «Укргазбанк») уклало з ОСОБА_2 кредитний договір № 43/08МК, на підставі якого надало йому кредит у сумі 1000000,00 дол. США на строк по 26.05.2023 зі сплатою за користування коштами 16% річних.

Змінами до кредитного договору від 15.09.2008 кредитний ліміт був збільшений до 1300000,00 дол. США, процентна ставка була збільшена до 16,6% річних.

Умовами договору було передбачено, що в разі прострочення виконання зобов`язань позичальником він сплачує за користування коштами проценти за ставкою 17,6% річних, за порушення зобов`язань позичальник повинен сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

У разі порушення позичальником своїх зобов`язань зі сплати заборгованості за кредитним договором банк управі вимагати дострокового повного виконання зобов`язань позичальником (п. 3.2.5. договору).

Виконання зобов`язань позичальником було забезпечене іпотекою належного ОСОБА_1 готельного комплексу загальною площею 1550,60 кв. м по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, на якій знаходиться цей готельний комплекс, що були передані в іпотеку на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. за реєстровим № 3270.

Банк свої зобов`язання виконав, а позичальник, який фактично отримав за кредитною лінією 1030000,00 дол. США, свої порушив і спричинив виникнення боргу, що станом на 24.02.2010 становив: за кредитом – 1030000,00 дол. США, за процентами – 197916,03 дол. США, нарахована за порушення зобов`язань пеня – 312560,72 грн, що є еквівалентом 39117,52 дол. США.

Посилаючись на ці обставини, на умови договорів, на норми ЦК України, Закону України «Про іпотеку» щодо кредитних зобов`язань і відповідальності за їх порушення, на норми іншого законодавства, з урахуванням збільшення позовних вимог позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» просив:

стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК у сумі 1227916,03 дол. США та 312516,72 грн, у тому числі 1030000,00 дол. США залишку кредиту, 197916,03 дол. США процентів, 312516,72 грн пені;

у рахунок погашення цієї заборгованості ОСОБА_2 звернути стягнення на належний ОСОБА_1 предмет іпотеки – готельний комплекс загальною площею 1550,60 кв. м по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, на якій знаходиться цей готельний комплекс, що були передані в іпотеку на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01,

а також на все належне ОСОБА_2 майно, грошові кошти, майнові права та грошові кошти і майно, яке знаходиться в інших осіб;

реалізацію предмета іпотеки (готельного комплексу та земельної ділянки) провести шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Ухвалою Свалявського районного суду від 17.03.2016 вимогу ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки виділено в самостійне провадження, під час автоматизованого розподілу справи їй був присвоєний єдиний унікальний номер судової справи 306/513/16-ц (а.с. 102, 103 т. 1).

26.03.2018 позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» подав до суду клопотання:

про залучення до участі в справі співвідповідача ОСОБА_3 , оскільки той набув у власність земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 по АДРЕСА_1 , яка була відчужена без згоди іпотекодержателя;

про залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки вони були іпотекодержателями, відповідно, щодо готельного комплексу та земельної ділянки з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 кінцевим підсумком є іпотекодержателем щодо обох цих об`єктів нерухомого майна, які були передані в іпотеку без згоди банку як первісного іпотекодержателя (а.с. 216-224 т. 3).

Ухвалою Свалявського районного суду від 26.03.2018 залучено до участі в справі ОСОБА_3 в якості співвідповідача та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів (а.с. 230-231 т. 3).

27.04.2018 позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» подав до суду заяву від 26.04.2018 про уточнення позовних вимог у справі № 306/513/16-ц, у якій вказані:

відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ;

третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с. 3-13 т. 4).

У заяві зазначалося, серед іншого, що ПАТ АБ «Укргазбанк» прийняло рішення реалізувати своє право на задоволення вимог у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з чим 10.09.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокудіна Л.Д. зареєструвала на підставі п. 6.4. договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01 право власності на готельний комплекс і земельну ділянку за банком.

Однак, рішенням Свалявського районного суду від 21.04.2017 у справі № 306/2053/16-ц, що набрало законної сили 17.08.2017, було скасовано державну реєстрацію права власності за ПАТ АБ «Укргазбанк» на готельний комплекс і земельну ділянку. На підставі цього рішення суду ОСОБА_1 знову зареєстрував своє право власності на вказане нерухоме майно.

Водночас договір іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01 є чинним, не визнавався недійсним, у позові ОСОБА_1 про визнання цього договору недійсним було відмовлено чинними рішенням Свалявського районного суду від 17.03.2014 і додатковим рішенням цього ж суду від 11.07.2014 у справі № 710/2-143/2011, тож нерухоме майно продовжує перебувати в статусі предмета іпотеки, якою з моменту внесення до Державного реєстру іпотек запису про іпотеку забезпечується виконання зобов`язань за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК.

Відповідно до умов договору іпотеки (п. 3.4.2.) і ст. 9 Закону «Про іпотеку» предмет іпотеки може відчужуватися іпотекодавцем виключно за згодою іпотекодержателя. Такої згоди банк іпотекодавцю не надавав.

Попри це, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 06.09.2017 продав земельну ділянку з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 ОСОБА_3 , який цього ж дня зареєстрував своє право власності на неї.

З огляду на положення ст. 23 ч. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека зберігає свою чинність для набувача нерухомого майна, зокрема, за договором, і в тому разі, якщо до його відома не була доведена інформація про те, що відповідне майно обтяжене іпотекою. Тому ОСОБА_3 набув статусу іпотекодавця щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169.

Заборгованість за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК не погашена і становить 127916,03 дол. США (заборгованість за кредитом і процентами) та 312516,72 грн (пеня). Проведеною 19.03.2018 оцінкою нерухомого майна встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна (без урахування ПДВ) становить 37562000,00 грн, у тому числі, вартість готельного комплексу загальною площею 1587,2 кв. м по АДРЕСА_1 – 36614000,00 грн, вартість земельної ділянки площею 0,2291 га із кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 – 948000,00 грн.

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» з урахуванням цих обставин, які з`ясувалися під час розгляду справи, та зміни суб`єктного складу учасників процесу, посилаючись на норми ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та на умови договорів щодо виконання кредитних зобов`язань, які виникли в іноземній валюті, на передбачене законом і договором право вимагати дострокового повного виконання зобов`язання позичальником, в тому числі, за рахунок його забезпечення (предмета іпотеки), остаточно просив:

звернути стягнення на предмет іпотеки

-належний ОСОБА_1 на праві приватної власності готельний комплекс, літ. А, загальною площею 1587,2 кв. м, з прибудовою літ. А-1, що знаходиться по АДРЕСА_1 та

-земельну ділянку площею 0,2291 га із кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що знаходиться по АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору від 06.09.2017 купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. за реєстровим № 1447,

шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 37562000,00 грн у рахунок погашення перед ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК у сумі 1227916,03 дол. США та 312516,72 грн;

стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 судові витрати (а.с. 3-13 т. 4).

Ухвалою Свалявського районного суду від 08.06.2018 прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» (а.с. 164-165 т. 4).

Рішенням Свалявського районного суду від 10.12.2019 у зміненому позові Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено (а.с. 9-15 т. 6).

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що набувши право звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором кредитор (іпотекодержатель) не виконав вимог закону та договору іпотеки про направлення позичальнику та іпотекодержателю письмового повідомлення про усунення порушення зобов`язання з вимогою про його виконання не менше ніж за тридцять днів до звернення стягнення на предмет іпотеки, тому не мав належних підстав розпочинати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» оскаржив рішення суду як незаконне та необґрунтоване, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову відповідно до уточнених заявою від 26.04.2018 позовних вимог за виключенням вимоги про вказівку на початкову ціну предмета іпотеки в розмірі 37562000,00 грн (а.с. 20-26 т. 6).

Доводи апеляції зводяться до такого.

Банк обрав належний спосіб захисту свого права на дострокове стягнення боргу за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, саме судовим порядком, тому посилання на начебто недотримання ним процедури повідомлення іпотекодавця про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки, яка застосовується при позасудовому врегулюванні, безпідставне.

Положення частини 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення вимоги про усунення порушення у процедурі позасудового врегулювання не перешкоджають іпотекодержателю реалізувати право звернутись у будь-який час до суду за захистом своїх порушених прав (ст. 35 ч. 2 цього Закону). У судовому процесі іпотекодавець має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя.

Крім того, відповідні вимоги боржнику та іпотекодавцю банком пред`являлися з додержанням умов договорів. Так, листом від 08.04.2009 банк повідомив позичальника про наявність простроченої заборгованості на цю дату (38139,78 дол. США процентів і 20430,15 грн пені), зажадав сплати цього боргу у дводенний строк і попередив про вжиття заходів зі стягнення боргу в разі його несплати. На виконання такої вимоги 30-денний строк кредитним договором не передбачався. Боржник ОСОБА_2 отримав цю вимогу 08.04.2009.

20.08.2009 позичальнику повторно була направлена вимога про сплату боргу, а саме, 102980,85 дол. США прострочених процентів і 12345,80 дол. США пені за несплату прострочених процентів, а також про необхідність виконання пункту 3.3.12. кредитного договору щодо укладення договорів страхування предмета іпотеки та життя.

Адреси позичальника та іпотекодавця зазначалися банком відповідно до реквізитів кредитного та іпотечного договорів, зокрема, щодо позичальника ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 . Адресати отримали ці вимоги 23.08.2009.

До суду з відповідними вимогами банк звернувся після спливу понад 60 днів від дня отримання відповідачами останньої вимоги, тому їхні права не порушені. Заперечень по суті вимог відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суду не подавали, натомість оспорювали судовим порядком дійсність договору іпотеки.

Тому висновки суду про недодержання позивачем умов договору та вимог закону щодо направлення відповідачам вимог про погашення боргу необґрунтовані, що підтверджується і правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 11.07.2018 у справі № 275/997/13-ц, відповідно до якої ненадсилання банком відповідних вимог не є перешкодою для реалізації ним права на захист у судовому порядку.

Питання про зазначення початкової ціни предмета іпотеки в разі звернення стягнення на нього пов`язувалося зі змінами в судовій практиці та не має значення по суті.

Суд фактично позбавив позивача права на ефективний судовий захист і на поновлення порушених прав. Рішення суду не відповідає вимогам закону та принципу верховенства права.

У відзиві на апеляцію відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шпуганич В.М., вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

Зазначає, зокрема, що з урахуванням рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27.10.2016 у справі № 2/710/110/11-ц про відмову в попередньому позові банку про звернення стягнення на предмет іпотеки заборгованість за кредитним договором за період з 10.09.2016 по 13.06.2019 не обліковувалася і підстав для вимоги про її стягнення банк не мав. Крім того, розмір заборгованості, пред`явленої до стягнення в цій справі, є відмінними від розміру заборгованості, яка вказувалася в справі № 306/2120/19.

Реалізувавши своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку банк вилучив із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні обтяження, чим добровільно від них відмовився.

Після скасування у 2017 році речового права банку на нерухоме майно в результаті вчинення ряду правочинів власником земельної ділянки, яка є предметом іпотеки, став ОСОБА_3 , а її іпотекодержателем щодо будівлі та земельної ділянки в інших правовідносинах стала ОСОБА_4 , при цьому, на підставі чинного договору отримала задоволення своїх вимог за рахунок земельної ділянки як предмета іпотеки. Іпотека, таким чином, припинена.

Такі обставини виключають можливість звернення банком стягнення на земельну ділянку як на предмет іпотеки.

З урахуванням обставин щодо припинення іпотеки за рішенням банку внаслідок набуття ним права власності на предмет іпотеки та подальшого скасування такого набуття права власності судом позивач не відновив державну реєстрацію іпотеки, тому не довів наявності у нього пріоритету при зверненні стягнення на предмет іпотеки. Тим часом, саме державна реєстрація іпотеки (обтяження) має значення у спірних правовідносинах.

Будівля готелю (предмет іпотеки) має ознаки самочинного будівництва, тому це майно не може бути офіційно продане, а позивач не може набути право власності на нього.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пітух В.І., подала письмове пояснення (відзив) на апеляційну скаргу, в якому вказує, зокрема, на встановлені законодавством правила пріоритету права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, відповідно до яких саме особа, яка має зареєстроване право іпотеки щодо нерухомого майна, має такий пріоритет перед особою, право іпотеки якої щодо того самого нерухомого майна не зареєстроване. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.07.2020 справу з апеляційного розгляду знято та повернуто до суду першої інстанції для усунення перешкод у апеляційному розгляді справи: вирішення процесуальних питань щодо руху справи, ухвалення додаткового рішення, а за наявності для того підстав – й інших процесуальних рішень, а також для належного оформлення справи (а.с. 142-146 т. 6).

Заочним додатковим рішенням Свалявського районного суду від 30.10.2020 у задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про солідарне стягнення понесених у справі судових витрат відмовлено, скасовано заходи забезпечення позову, які були застосовані згідно ухвали Свалявського районного суду від 26.10.2017 (а.с. 171-174 т. 6).

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» оскаржив додаткове рішення суду як незаконне та необґрунтоване (а.с. 2-3 т. 7). Посилається на те, що підстави незаконності відмови в позові викладені в апеляційній скарзі на рішення Свалявського районного суду від 10.12.2019, відтак додаткове рішення, зокрема, щодо скасування заходів забезпечення позову, теж є незаконним. Просить заочне додаткове рішення суду першої інстанції скасувати одночасно зі скасуванням первісного рішення суду та задовольнити змінений позов.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.02.2021 задоволено заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» про забезпечення його позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, забезпечено до вирішення спору по суті позов,

накладено арешт на:

готельний комплекс, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1022928921240, і

земельну ділянку площею 0,2291 га, кадастровий номер 2124084401:04:002:0169, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1022924921240,

розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонено будь-кому,

включно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , особами, які діють від їхнього імені та в їхніх інтересах, органами державної влади та місцевого самоврядування, державними реєстраторами, будь-якими органами, установами та особами, уповноваженими на вчинення реєстраційних дій,

вчиняти та реєструвати дії з готельним комплексом, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1022928921240, і земельною ділянкою площею 0,2291 га, кадастровий номер 2124084401:04:002:0169, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1022924921240, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 ,

спрямовані на зміну в будь-який спосіб (оформлення права власності, зміна власника, відчуження, відступлення прав, передача в іпотеку, оренду, встановлення обтяження, заборони, інший спосіб) із виготовленням і видачею документів, необхідних для таких дій, правового статусу зазначених об`єктів нерухомого майна (незалежно від фіксації та змін ідентифікуючих, реєстраційних, облікових реквізитів цього майна) (а.с. 231-237 т. 6).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» Артимича М.М., який апеляції підтримав, відповідача ОСОБА_1 адвоката Шпуганича В.П., який скарги не визнав, розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України справу за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст.ст. 10, 11, 27, 31 ЦПК України в редакції, що була чинною на час пред`явлення позову, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 43, 49 цього Кодексу в редакції, чинній з 15.12.2017, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору; провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Сторонами у справах позовного провадження є позивач – особа, яка вважає, що її право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач – особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом (ст. 26 ч. 1, ст.ст. 30, 33, і ст. 42 ч. 1, ст.ст. 48, 51 відповідних редакцій ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів, кожен із яких щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (ст. 32 ч. 1 і ст. 50 ч. 1 відповідних редакцій ЦПК України).

Предметом позову є матеріально-правовий зміст позовних вимог, задоволення пред`явлених вимог є метою позивача, результатом реалізації права на отримання шляхом ухвалення судом рішення конкретно визначеного цими вимогами матеріального блага. Підставами позову є факти і обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача. Підстави та предмет позову взаємопов`язані, предмет позову обумовлюється підставами позову, випливає з них, ці елементи позову не можуть розглядатися окремо один від одного. Право позивача вимагати з передбачених законом підстав задоволення позову і, відповідно, право відповідача на захист від позову можуть бути належно реалізовані сторонами за умови пред`явлення конкретних, чітко сформульованих вимог, що не допускають множинного тлумачення, припущень ані щодо власне самих вимог, ані щодо підстав, якими вони обґрунтовуються, ані щодо відповідача, до якого вони пред`явлені.

Особа розпоряджається своїми процесуальними правами та здійснює своє право на захист вільно, на власний розсуд; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред`явлення вимог (право на позов), так і право на пред`явлення вимог до конкретного відповідача (відповідачів) та обов`язок такого конкретного відповідача (відповідачів) відповідати за пред`явленим до нього позовом; обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57-61 і ст.ст. 12, 13, 43, 49, 76-82 відповідних редакцій ЦПК України).

Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, який розглядає справу в межах пред`явлених позивачем вимог, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного розгляду справи суд не вправі за відсутності для того належних підстав змінювати склад позивачів, відповідачів у справі, зміни у складі учасників процесу допустимі лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві, якщо таке має місце після ухвалення рішення судом першої інстанції (ст. 37 ч. 1, ст. 45 ч.ч. 1, 2, 3, ст.ст. 107, 291, 292, ст. 304 ч. 1 і ст. 23 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст. 55 ч. 1, ст. 56 ч.ч. 2, 3, 6, ст.ст. 351, 352, ст. 368 ч. 1 відповідних редакцій ЦПК України).

Таким чином, по захист своїх порушених прав може до суду звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі належного позивача (позивачів) відповідає обов`язок належного відповідача (відповідачів) усунути порушення права.

Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах належно пред`явленого позову, відповідають вимогам закону, договору та є щодо належного відповідача (відповідачів) доведеними у спосіб, передбачений цивільним процесуальним законом (ст.ст. 212-215 і ст.ст. 89, 263-265 відповідних редакцій ЦПК України).

Апеляційний суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається таке.

27.05.2008 ВАТ АБ «Укргазбанк» (у подальшому – ПАТ АБ «Укргазбанк») уклало з ОСОБА_2 кредитний договір № 43/08МК, на підставі якого з урахуванням внесених 15.09.2008 змін до договору надало йому кредит у сумі 1300000,00 дол. США (а.с. 32-44, 185-207, 210-222 т. 1).

Виконання позичальником зобов`язань було забезпечено іпотекою належного ОСОБА_1 готельного комплексу загальною площею 1550,60 кв. м по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, на якій знаходиться цей готельний комплекс, що були передані в іпотеку на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. за реєстровим № 3270, та договору про внесення змін і доповнень до цього договору від 15.09.2008, посвідченого цим же приватним нотаріусом за реєстровим № 5930 (а.с. 8-17, 23-25 т. 1).

27.05.2008 до Державного реєстру іпотек були за № 7269263 і № 7269297 внесені відомості про іпотеку, відповідно, готельного комплексу та земельної ділянки, а до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були за № 7267458 і № 7267818 внесені відомості про заборони на нерухоме майно щодо, відповідно, готельного комплексу та земельної ділянки (а.с. 18, 19, 20, 21 т. 1).

15.09.2008 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були внесені зміни до вищевказаних записів у зв`язку зі змінами до договору іпотеки (а.с. 22 т. 1).

У справі містяться вимоги кредитора та іпотекодержателя ПАТ АБ «Укргазбанк»:

від 08.04.2009 № 0918, адресована позичальнику ОСОБА_2 , у якій вказується на виникнення заборгованості станом на 08.04.2009 за простроченими відсотками 38139,78 дол. США, строковими відсотками 1452159 дол. США і пенею 20430,15 дол. США, міститься вимога про сплату заборгованості протягом 2-х днів від дати отримання повідомлення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання зобов`язань;

від 20.08.2009 № 1829, адресована позичальнику ОСОБА_2 та іпотекодавцю ОСОБА_1 , у якій вказується на виникнення заборгованості за простроченими платежами станом на 20.08.2009 у розмірі 115326,65 дол. США (прострочені відсотки 102980,858 дол. США, пеня 12345,80 дол. США) та міститься попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання зобов`язань згідно з кредитним договором (а.с. 45, 46 т. 1).

Зважаючи на те, що вищевказані вимоги банку не були виконані, банк 23.10.2009 пред`явив до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 позов про дострокове стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, у якому заявою від 25.02.2010 збільшував свої вимоги щодо суми стягнення, а також доповнив вимогою про звернення стягнення також на все належне ОСОБА_2 майно, грошові кошти, майнові права та грошові кошти і майно, яке знаходиться в інших осіб (а.с. 2-7, 97-99 т. 1).

Даних про прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви від 25.02.2010 про збільшення позовних вимогі і даних про рух справи з лютого 2010 року по 17.03.2016 (день виділення в самостійне провадження вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа 306/513/16-ц)) у справі немає.

27.02.2017 до Свалявського районного суду надійшли перші у справі 306/513/16-ц документи (заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шпуганича В.П. від 27.02.2017 і додана до неї інформаційна довідка від 30.10.2016 № 71779612 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна), з яких випливає, що ПАТ АБ «Укргазбанк» у порядку реалізації своїх прав кредитора та іпотекодержателя у відносинах, які виникли з кредитного договору від 27.05.2008 № 43/08МК і договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, задовольнило свої вимоги в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з чим 10.09.2016 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокудіна Л.Д. зареєструвала на підставі договору іпотеки право власності на готельний комплекс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240, номер запису про право власності 16321244) і на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, номер запису про право власності 16321170) за банком (а.с. 51-54, 236, 237 т. 2 та ін.).

До вказаної заяви представник відповідача додав також адресовані ОСОБА_2 і ОСОБА_1 листи ПАТ АБ «Укргазбанк» за вересень 2016 року (без дати) про реєстрацію за собою права власності на предмет іпотеки за ціною 37104220,00 грн (а.с. 55, 56 т. 2).

З наявних у справі даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно випливає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. 09.09.2016 була проведена державна реєстрація припинення іпотеки та обтяжень, які раніше були зареєстровані щодо готельного комплексу по АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, на якій знаходиться цей готельний комплекс, на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. за реєстровим № 3270, та договору про внесення змін і доповнень до цього договору від 15.09.2008, посвідченого цим же приватним нотаріусом за реєстровим № 5930 (а.с. 129-137 т. 6 та ін.).

Станом на 10.09.2016 закон передбачав, як передбачає і на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; право застави (іпотеки) припиняється у разі набуття заставодержателем (іпотекодержателем) права власності на предмет застави предмет іпотеки); відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 593 ч. 1 п. 4, ч. 2, ст. 598 ч. 1 ЦК України, ст. 17 ч.ч. 1, 3 Закону України «Про іпотеку» (Закон № 898-IV)).

У справі відсутні відомості про повідомлення позивачем ПАТ АБ «Укргазбанк» Свалявського районного суду про припинення іпотеки, що, своєю чергою, виключає наявність у позивача ключової підстави для позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та власне усуває предмет позову.

Попри те, що з 10.09.2016 підстави для позову ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки перестали існувати, про що суду стало відомо 27.02.2017, суд першої інстанції в порядку ст. 10 ч. 4 ЦПК України в редакції, що була чинною до 15.12.2017, не діяв і не обговорив питання щодо порядку реалізації банком своїх процесуальних прав, зокрема, права на позов та на його підтримання, рівно як і не прийняв відповідного передбаченого цивільним процесуальним законом рішення в справі з урахуванням обставин, що виникли.

Натомість Свалявський районний суд ухвалою від 02.03.2017 зупинив провадження в справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 306/2053/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокудіної Л.Д. про визнання незаконним рішення про перехід права власності на нерухоме майно (а.с. 78-82, 90-91 т. 2).

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 01.06.2017 ухвалу Свалявського районного суду від 02.03.2017 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 152-154 т. 2). Апеляційний суд у своїй ухвалі вказав, зокрема, що суд першої інстанції не врахував факту задоволення іпотекодержателем своїх вимог за рахунок предмета іпотеки та відсутності державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою. 07.06.2017 справа повернулася до Свалявського районного суду (а.с. 157 т. 2).

Рішенням Свалявського районного суду від 21.04.2017 у справі № 306/2053/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокудіної Л.Д. про визнання незаконним рішення про перехід права власності на нерухоме майно, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 17.08.2017 і постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 (а.с. 163-166 т. 2, посилання в мережі Internet на Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/66337644, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), скасовано реєстрацію речових прав, права власності на нерухоме майно, готельний комплекс і земельну ділянку площею 0,2291 га, кадастровий номер якої 2124084401:04:002:0169, розташовані в АДРЕСА_1 , за ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі договору іпотеки від 27.05.2008 № 3270, виданого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г., вчинену у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. рішення індексний номер 31325918 і 31325920 від 10.09.2016.

У зв`язку з ухваленням Свалявським районним судом 21.04.2017 рішення у справі № 306/2053/16-ц позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» просив відкласти розгляд справи, а також просив забезпечити позов (а.с. 172 «а», 178-181 т. 2).

Ухвалою Свалявського районного суду від 28.08.2017 у забезпеченні позову відмовлено (а.с. 199 т. 2). Розгляд справи тривав, у ній, серед іншого, ухвалою Свалявського районного суду від 25.10.2017 за клопотанням позивача були витребувані докази щодо переходу, виникнення речових прав на готельний комплекс та земельну ділянку з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 по АДРЕСА_1 після набрання законної сили рішенням Свалявського районного суду від 21.04.2017 у справі № 306/2053/16-ц (а.с. 248-250 т. 2).

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. 07.09.2017 зареєстрував право власності на готельний комплекс, розташований по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 у цілому (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240, номер запису про право власності 22264162) (а.с. 40-49 т. 3, а.с. 129-137 т. 6 та ін.).

06.09.2017 приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. посвідчив за реєстровим № 1447 договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_1 продав земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, розташовану по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , цього ж дня право власності на земельну ділянку зареєстровано у цілому за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, номер запису про право власності 22189866) (а.с. 94-97 т. 3 та ін.).

11.09.2017 приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. посвідчив за реєстровим № 1480 договір іпотеки, на підставі якого ОСОБА_1 передав готельний комплекс, розташований по АДРЕСА_1 , в іпотеку ОСОБА_5 на забезпечення своїх власних зобов`язань перед ним за договором позики від 10.09.2017, договором іпотеки встановлена також заборона на нерухоме майно, що зареєстрована за № 1481 (а.с. 113-116, 193 т. 3).

Ця іпотека зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.09.2017, номер запису про іпотеку 22267108 (а.с. 117-118 т. 3 та ін.).

15.09.2017 приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. посвідчив за реєстровим № 1525 договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, за яким права вимоги за договором іпотеки, посвідченим цим же приватним нотаріусом 11.09.2017 за реєстровим № 1480, ОСОБА_5 відступив ОСОБА_4 (якій також за договором про відступлення права вимоги від 15.09.2017 ОСОБА_5 відступив права вимоги за договором позики від 10.09.2017), 28.09.2017 був укладений додатковий договір до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. за реєстровим № 1566, заборона на нерухоме майно зареєстрована 11.09.2017, номер запису про обтяження 22267347 (а.с. 40-49, 119-120, 194-195 т. 3, а.с. 237 т. 4, а.с. 129-137 т. 6 та ін.).

07.09.2017 приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. посвідчив за реєстровим № 1462 договір іпотеки, на підставі якого ОСОБА_6 передав земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, розташовану по АДРЕСА_1 , на якій розміщений належний ОСОБА_1 готельний комплекс, у іпотеку ОСОБА_4 на забезпечення своїх власних зобов`язань перед нею за договором позики від 07.09.2017, договором іпотеки встановлена також заборона на нерухоме майно, що зареєстрована за № 1463 (а.с. 100-103, 192 т. 3).

Ця іпотека зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.09.2017, номер запису про іпотеку 22217924, крім того, 28.09.2017 був укладений додатковий договір до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. за реєстровим № 1567, заборона на нерухоме майно зареєстрована 07.09.2017, номер запису про обтяження 22217634 (а.с. а.с. 40-49, 104, 105 т. 3, а.с. 238 т. 4, а.с. 129-137 т. 6 та ін.).

Таким чином, з вересня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іпотекодержателем земельної ділянки площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 по АДРЕСА_1 та розташованого на ній готельного комплексу, а також обтяжувачем щодо цього майна зареєстрована ОСОБА_4 .

Ухвалою Свалявського районного суду від 26.10.2017 за заявою АТ АБ «Укргазбанк» забезпечено позов шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій (державна реєстрація речових прав включно з обтяженнями) щодо готельного комплексу та земельної ділянки з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 по АДРЕСА_1 (а.с. 79 т. 3).

26.03.2018 до Свалявського районного суду надійшло клопотання ПАТ АБ «Укргазбанк» про залучення до участі в справі співвідповідача та заява банку про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів (а.с. 216-224 т. 3). Позивач просив залучити до участі в справі ОСОБА_3 , який без згоди банку як первісного іпотекодержателя набув у власність земельну ділянку, що є предметом іпотеки, в якості співвідповідача, а ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які без згоди банку як первісного іпотекодержателя реєстрували свої права іпотекодержателів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 по АДРЕСА_1 та розташованого на ній готельного комплексу, ОСОБА_4 кінцевим підсумком є іпотекодержателем щодо обох цих об`єктів нерухомого майна, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Ухвалою Свалявського районного суду від 26.03.2018 ці клопотання позивача були задоволені (а.с. 230-231 т. 3).

27.04.2018 до Свалявського районного суду надійшла заява ПАТ АБ «Укргазбанк» від 26.04.2018 про уточнення позовних вимог, у якій вказані: відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ; третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с. 3-13 т. 4).

У заяві про уточнення позовних вимог відображені обставини щодо руху прав на предмет іпотеки з урахуванням реалізації банком своїх прав іпотекодержателя, подальшого скасування державної реєстрації за ним права власності на нерухоме майно, набуття і державної реєстрації на нього відповідних прав без згоди банку ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , збереження, відповідно до позиції позивача, за ним права іпотеки на вказане нерухоме майно, сформульовані остаточні позовні вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Викладені обставини поза будь-яким сумнівом указують на те, що позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» щонайменше станом на кінець вересня – початок жовтня 2017 року був обізнаний із фактами реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , відчуження одного з об`єктів нерухомості ОСОБА_3 і передачі нерухомого майна в іпотеку ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , яка зрештою стала іпотекодержателем щодо всього нерухомого майна, що було первісно передане в іпотеку на підставі договору від 27.05.2008 № 43/08МК-01, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледзою А.Г. за реєстровим № 3270.

Станом на 26.04.2018 ПАТ АБ «Укргазбанк» визначало борг ОСОБА_2 за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК включно зі штрафними нарахуваннями загалом у сумах 127916,03 дол. США і 312516,72 грн (а.с. 3-13 т. 4).

За результатом проведеної 19.03.2018 оцінки нерухомого майна ринкова вартість цього майна (без урахування ПДВ) становить 37562000,00 грн, у тому числі, вартість готельного комплексу загальною площею 1587,2 кв. м по АДРЕСА_1 – 36614000,00 грн, вартість земельної ділянки площею 0,2291 га із кадастровим номером 2124084401:04:002:0169 – 948000,00 грн (а.с. 14-107 т. 4).

У відзиві на заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» від 26.04.2018 про уточнення позовних вимог відповідач ОСОБА_3 вказував, серед іншого, на те, що ОСОБА_7 є іпотекодержателем щодо нерухомого майна і маючи, на відміну від банку, це зареєстроване речове право має, відповідно, пріоритет у задоволенні своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, який реалізувала шляхом укладення з ним 24.10.2017 договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким до неї переходить право власності на земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 2124084401:04:002:0169, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 125-131 т. 4).

До відзиву додано копію договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного ОСОБА_4 із ОСОБА_3 , посвідченого 24.10.2017 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. за реєстровим № 1713 (а.с. 132-134 т. 4).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Пітух В.І., у наданому суду письмовому поясненні вказувала на свій вищий пріоритет у праві іпотеки щодо вищевказаного нерухомого майна, що випливає з факту державної реєстрації речового права та з відповідних норм закону, тоді як ПАТ АБ «Укргазбанк» зареєстрованого права іпотеки не має, і хоча йдеться про такий пріоритет, що нею вже реалізований, вимоги банк до неї як до відповідача не пред`явив (а.с. 196-200 т. 4). Відсутність державної реєстрації переходу майнових прав за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 24.10.2017 пояснювалася в процесі неможливістю її проведення через наявне чинне забезпечення Свалявським районним судом позову щодо цього майна ухвалою від 26.10.2017.

З кредитного договору від 27.05.2008 № 43/08МК і договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01 виникли численні та різноманітні спори між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Кішкіним Д.В., які виступали в різних справах у різних комбінаціях і процесуальних статусах, де судами щодо різних аспектів спірних правовідносин були ухвалені (окрім справи № 306/2053/16-ц) ряд рішень, серед них:

у справі № 306/2149/19 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування записів про іпотеку:

рішенням Свалявського суду від 01.06.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97765319), залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.03.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103841077), у позові було відмовлено та в числі іншого було констатовано, що ПАТ АБ «Укргазбанк» за період з дня набрання законної сили рішенням Свалявського районного суду від 21.04.2017 у справі № 306/2053/16-ц (тобто з 17.08.2017) по день розгляду справи в суді не вчинив дій, спрямованих на відновлення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

постановою Верховного Суду від 26.10.2022 постанову Закарпатського апеляційного суду від 24.03.2022 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав, серед іншого, на те, що:

в результаті поновлення права власності ОСОБА_1 приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. були оформлені наступні договори:

06.09.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2291 га;

11.09.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки готельного комплексу площею 1587,2 кв. м;

15.09.2017 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки;

28.09.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки земельної ділянки площею 0,2291 га;

договір іпотеки, який укладався банком, є чинним, з огляду на що належним способом захисту права є вимога про визнання права іпотекодержателя, при вирішенні якої необхідно дати оцінку доводам позивача про чинність договору іпотеки та порушення прав банку як іпотекодержателя оспорюваними правочинами та добросовісності дій набувачів і наступних іпотекодержателів (правова позиція, сформульована в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107011724);

у справі № 306/245/22 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до  ОСОБА_1  та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4  і приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В., про визнання прав іпотекодержателя постановою Закарпатського апеляційного суду від 26.06.2023 скасовано рішення Свалявського районного суду від 22.02.2022, у позові відмовлено внаслідок пред`явлення його не до всіх належних відповідачів;

апеляційним судом констатовано, що між двома іпотекодержателями з різним пріоритетом права іпотеки щодо одного й того ж нерухомого майна є спір стосовно пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, відповідачем у якому повинна бути й ОСОБА_4 , яка має зареєстроване речове право (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105373970, https://reyestr.court.gov.ua/Review/112357151).

Відповідно до ст.ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 572, 589, 590, 611, 614, 623-626, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 33, 41 Закону України «Про іпотеку» (Закон № 898-IV), цивільні права та обов`язки, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; позичальник зобов`язаний повернути кредитору заборговане, а той управі вимагати борг, в т.ч., вимагати (за відповідних умов – достроково) виконання порушеного зобов`язання, в тому числі, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах.

Право власності та інші речові права підлягають захисту, захист права особи, яка має речове право на чуже майно, у тому числі і від власника майна, здійснюється за тими ж правилами, що і захист права власності, власник, особа, яка має відповідне речове право на чуже майно, може, зокрема, вимагати визнання свого права, припинення дії, яка порушує право, зміни, припинення правовідношення, відновлення становища, яке існувало до порушення, усунення будь яких перешкод у здійсненні свого права, суд може захистити цивільне право іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст.ст. 16, 386, 391, 396 ЦК України, інші норми законодавства).

На час укладення 27.05.2008 банком договору іпотеки № 43/08МК-01 з ОСОБА_1 і на час пред`явлення 23.10.2009 позову в первісній редакції законом були встановлені, зокрема, такі правила щодо іпотеки:

ЦК України:

право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ст. 182 ч.ч. 1, 4);

в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ч. 1);

застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ч. 1);

іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (ст. 575 ч.ч. 1, 3);

застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ст. 577 ч. 2);

право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення (ст. 585 ч. 1);

заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором (ст. 586 ч. 2);

у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави;

за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ч.ч. 1, 2);

право застави припиняється у разі, зокрема, набуття заставодержателем права власності на предмет застави; у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (ст. 593 ч. 1 п. 4, ч. 2);

Закон № 898-IV:

пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно;

вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна;

нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна (ст. 1);

іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду;

взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення;

у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки; якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки; зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ст. 3 ч.ч. 1, 2, 5, 6);

обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (ст. 4 ч. 1);

іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки (ст. 9 ч. 3);

іпотека припиняється у разі, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним;

відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 17 ч.ч. 1, 3);

у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою;

особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 ч.ч. 1, 2);

відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням; якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням;

іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням;

правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню; відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ст. 24 ч.ч. 1, 2, 3);

іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки; договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки;

рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді;

право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування; права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність (ст. 37 ч.ч. 1, 2, 4).

На час реєстрації ОСОБА_1 свого права власності на нерухоме майно, що 27.05.2008 на підставі договору № 43/08МК-01 передавалося в іпотеку банку, відчуження земельної ділянки ОСОБА_3 , передачі об`єктів нерухомості в іпотеку ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , набуття останньою прав іпотекодержателя щодо земельної ділянки та розташованого на ній готельного комплексу та укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя в період з 06.09.2017 по 24.10.2017 правила щодо іпотеки були врегульовані загалом так само, з уточненнями та змінами, пов`язаними з тим, що з 01.01.2013 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV).

Зокрема, у ЦК України термін «обмеження» речових прав замінено на термін «обтяження» цих прав (ст. 182 ч. 1), уточнено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом (ст. 585 ч. 1) і т.ін. Установлені Законом № 898-IV правила у відповідній частині залишилися без істотних змін.

На час подання ПАТ АБ «Укргазбанк» 27.04.2018 заяви про уточнення позовних вимог (остаточної редакції позову) та на час вирішення зміненого позову судами першої та апеляційної інстанцій вищевказані законодавчі акти не зазнали у відповідній частині змін щодо суті регулювання таких правовідносин і лише уточнялися та доповнювалися щодо певних їх аспектів.

Зокрема, Закон № 898-IV у чинній редакції був доповнений положенням про те, що право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі (ст. 37 ч. 3 відповідної редакції Закону).

Безпосередньо процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень урегульована Законом № 1952-IV і виданими відповідно до нього нормативними актами, якими передбачено: обов`язковість державної реєстрації речових прав нерухоме майно та їх обтяжень, до яких належить й іпотека; виникнення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, з моменту такої реєстрації; гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, можливості використання цих відомостей як достовірних у спорі з третіми особами; визнання дійсності речових прав, що виникли до 01.01.2013 і були зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло до цієї дати, тощо (ст. 1 ч. 1, ст. 2 ч. 1, ст. 3 ч.ч. 1, 2, 3, ст. 4 ч. 1 п. 2, ст. 5 ч. 1, ст. 12 ч. 5 та інші норми вказаного Закону).

ПАТ АБ «Укргазбанк» первісно пред`явило позов про дострокове стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , після виділення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в самостійне провадження банк продовжував підтримувати вимоги до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Заявою про уточнення позовних вимог банк визначив коло відповідачів у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Власник об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 на момент пред`явлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки був і після зміни вимоги залишається належним відповідачем за цією вимогою. Так само належним відповідачем за зміненою вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки був і залишається ОСОБА_3 . Ці особи є, відповідно, власниками готельного комплексу та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 (на час розгляду справи у результаті проведення реформи адміністративно-територіального устрою – Мукачівського) району Закарпатської області. Ці обставини не викликають ніяких сумнівів чи заперечень.

Однак, хоча спір, у якому було поставлено питання про захист майнових прав ПАТ АБ «Укргазбанк», які виникли з кредитного договору від 27.05.2008 № 43/08МК і договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, виник із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а в подальшому й із ОСОБА_3 , під час розгляду судом першої інстанції справи її обставини як щодо позивача, так і щодо відповідачів змінилися докорінно.

Банк пред`явив позов маючи належно оформлене і зареєстроване право іпотеки щодо вищевказаного нерухомого майна, тобто, діяв як кредитор та іпотекодержатель із повним обсягом відповідних прав і відповідним їм пріоритетом на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Втім, у силу наведених вище обставин іпотека припинилася 09.09.2016 з ініціативи ПАТ АБ «Укргазбанк», яке 10.09.2016 набуло предмет іпотеки у власність, а у вересні-жовтні 2017 року право власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки було відновлене, земельна ділянка була відчужена ОСОБА_3 , кінцевим зареєстрованим іпотекодержателем щодо всього нерухомого майна стала ОСОБА_4 , яка, крім того, реалізувала своє право іпотекодержателя щодо земельної ділянки, уклавши договір про задоволення вимог іпотекодержателя, чого сама по собі відсутність через наявну судову заборону державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку не спростовує.

ПАТ АБ «Укргазбанк» з 09.09.2016 не має зареєстрованого права іпотеки щодо готельного комплексу та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 .

ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, передбачає, що:

цивільне судочинство здійснюється відповідно до, зокрема, ЦПК України; провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ст. 3 ч.ч. 1, 3);

позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання; до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ст. 49 ч. 1 п. 2, ч. 3);

суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у ній співвідповідача;

якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі;

після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ст. 51 ч.ч. 1, 2, 3).

На радикальні зміни свого правового статусу, правового статусу нерухомого майна, яке раніше було предметом іпотеки, та складу власників та іпотекодержателів нерухомого майна ПАТ АБ «Укргазбанк» відреагувало в справі поданням заяви про уточнення позовних вимог. Цивільний процесуальний закон не передбачає подання до суду заяви про уточнення позовних вимог, оскільки ним урегульовані конкретні питання збільшення, зменшення позовних вимог, зміна предмета або підстав позову. При цьому, слід враховувати, що одночасна зміна підстав і предмета позову процесуальним законом не передбачена і не допускається, оскільки в такому разі йдеться по суті про новий (інший) позов. Зазначене відповідає змісту неодноразово висловлених Верховним Судом правових позицій, до прикладу, у постановах: від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 04.11.2020 у справі № 463/4901/16-ц.

Заявою від 26.04.2018 ПАТ АБ «Укргазбанк» змінило як підстави позову, позаяк такими слугували вже нові факти, обставини і мотиви, так і предмет позову, заявленого також і до іншого (нового) відповідача, що пов`язується з іншими, відмінними обставинами та з іншим предметом доказування (ст. 77 ч. 2 ЦПК України).

Вже лиш з огляду на такий спосіб дій позивача суд першої інстанції не мав процесуальних підстав приймати в даній справі його заяву, на що в своєму запереченні проти заяви вказував відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Шпуганича В.П (а.с. 136-138 т. 4).

За конкретних обставин, які можуть мати місце під час судового розгляду, може виникати питання правонаступництва у разі, зокрема, переходу відповідних прав і обов`язків від однієї особи, яка була стороною в справі, до іншої, залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони є обов`язком суду саме на тій стадії цивільного процесу, на якій дане питання виникає, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ст. 55 ч.ч. 1, 2 ЦПК України). Так само за конкретних обставин справи, об`єктивної зміни обставин порівняно з тими, за яких первісно пред`являвся позов, і зміна яких не могла бути передбачена, можуть виникати питання заміни первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі в справі співвідповідача (ст. 51 ч.ч. 1, 2, 3 ЦПК України).

Залучення на стадії апеляційного розгляду справи до участі в ній за правилами правонаступництва особи, яка є правонаступником іншої особи внаслідок переходу певних прав і обов`язків під час провадження в справі в суді першої інстанції і з цього моменту не брала участі в справі, а також залучення в якості відповідача особи, яка мала брати участь у справі в такій якості в суді першої інстанції, недопустиме. Щодо такого правонаступника, відповідача справа не розглядалася і рішення судом першої інстанції не ухвалювалося, залучення його в якості відповідача вже лиш на стадії апеляційного розгляду справи мало б наслідками фактичне позбавлення такого відповідача реального права на апеляційне оскарження рішення суду, а також можливості реалізувати цивільні і процесуальні права, заявити відповідні клопотання тощо, здійснення яких у змагальному процесі є можливим саме і тільки на стадії розгляду справи судом першої, а не апеляційної інстанції.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 308/6290/16-ц у ситуації, коли позов був пред`явлений до особи, яка на цей момент була належним відповідачем, однак, під час розгляду справи судом першої інстанції особа, яка має бути відповідачем, змінилася, про що відповідач не повідомив суду, така особа участі в розгляді справи не брала і позов був вирішений щодо первісно визначеного (неналежного) відповідача, погодився з тим, що в такому разі в позові слід відмовити через вирішення судом справи щодо неналежного відповідача.

Суд касаційної інстанції ґрунтуючись на правових висновках, сформульованих у ряді постанов Великої Палати Верховного Суду, зазначив також, що:

у разі пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому;

якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову;

визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача;

залучення на стадії апеляційного розгляду справи до участі у ній за правилами правонаступництва особи, яка є правонаступником відповідача, внаслідок відчуження земельної ділянки під час провадження у справі в суді першої інстанції, та яка з цього часу не брала участі у справі, є недопустимим, оскільки щодо такого правонаступника справа не розглядалася і рішення судом першої інстанції не ухвалювалося;

залучення такого правонаступника в якості відповідача вже на стадії апеляційного розгляду справи мало б наслідками фактичне позбавлення такого відповідача можливості реалізувати цивільні і процесуальні права, заявляти відповідні клопотання тощо, здійснення яких у змагальному процесі є можливим лише на стадії розгляду справи судом першої, а не апеляційної інстанції;

посилання на те, що відповідач зловживаючи своїми правами та обов`язками, не повідомив суду першої інстанції про обставини відчуження спірної земельної ділянки є безпідставними, оскільки зазначене не змінює наслідків того, що судом першої інстанції вирішено справу щодо неналежного відповідача, оскільки новим власником спірної земельної ділянки на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення вже було Товариство, яке участі у справі не приймало;

крім того, щодо цього доводу необхідно зазначити відмінність процесуального статусу позивача і відповідача та їх роль у процесі: позов має довести саме позивач (ст.ст. 12, 81 ЦПК України), а не відповідач, який не зобов`язаний допомагати позивачу у зборі доказового матеріалу.

Тобто, вирішення позову щодо неналежного відповідача або щодо не всіх належних відповідачів (з огляду на специфіку певних правовідносин) є підставою для скасування відповідного рішення суду і в тому разі, коли відповідач, інші учасники процесу не повідомили суд про зміну обставин щодо відповідача, коли суду не було відомо про такі обставини тощо. У справі ж, що розглядається, мали місце інші фактичні обставини, оскільки і учасникам процесу, і суду задовго (з 26.10.2017 (а.с. 2-8, 40-49 т. 3)) до ухвалення рішення було відомо про відновлення реєстрації права власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки, відчуження земельної ділянки ОСОБА_3 , реєстрацію права іпотеки за ОСОБА_4 . Такі обставини, долучені до справи документи безвідносно до наявності чи відсутності клопотань позивача з цього приводу зобов`язували суд виконуючи завдання цивільного судочинства їх перевірити, з`ясувати та продовжити після цього судовий розгляд з урахуванням характеру реалізації позивачем його процесуальних прав.

На день поданням банком заяви про уточнення позовних вимог і вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій попри чинність договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01 як правочину, державна реєстрація за ПАТ АБ «Укргазбанк» права іпотеки (речового права, обтяження) на підставі вказаного договору відсутня, натомість у результаті повернення нерухомого майна у власність ОСОБА_1 та ряду подальших правочинів право іпотеки щодо вищезгаданих готельного комплексу та земельної ділянки зареєстроване за іпотекодержателем ОСОБА_4 .

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» поставив питання про задоволення його грошових вимог за кредитним договором від 27.05.2008 № 43/08МК за рахунок нерухомого майна виходячи з чинності договору іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, чинності іпотеки з моменту її первинної державної реєстрації. При цьому, вимоги заявлені: за відсутності зареєстрованого за ПАТ АБ «Укргазбанк» права іпотеки щодо відповідного нерухомого майна; про звернення стягнення на майно, яке визначене предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 27.05.2008 № 43/08МК-01, проте, перебуває в іпотеці у ОСОБА_4 на підставі інших договорів іпотеки, якими забезпечено виконання інших зобов`язань, права ОСОБА_4 як іпотекодержателя зареєстровані, вона реалізувала шляхом укладення відповідного договору свої права іпотекодержателя стосовно одного з об`єктів нерухомості.

Заявленими вимогами позивач поставив питання по суті про реалізацію ним права, наслідки якої позбавляють ОСОБА_4 як пріоритету в якості іпотекодержателя щодо одного й того ж нерухомого майна, своє право іпотеки на яке вважає первинним ПАТ АБ «Укргазбанк», так і можливості своєю чергою в повній мірі та обсязі реалізувати її зареєстроване право іпотеки на майно. Зважаючи на правову позицію банку в спірних правовідносинах, позивачем заперечується і власне правомірність набуття ОСОБА_4 прав іпотекодержателя та належне їй право іпотеки як таке.

Правомірність державної реєстрації речового права презюмується, наявність чинної і як такої обов`язкової для всіх державної реєстрації права іпотеки щодо готельного комплексу та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на час зміни позову та вирішення його судом підлягала врахуванню як позивачем при зміні підстав і предмета позову, так і судом першої інстанції при вирішенні питання щодо можливості задоволення зміненого позову ПАТ АБ «Укргазбанк», оскільки цей змінений позов був прийнятий до розгляду.

Відтак у справі, що розглядається, відповідно до реальних її обставин та пред`явлених вимог має місце спір про право цивільне як між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , так і між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_4 щодо права звернення стягнення на предмет іпотеки та пріоритету цього права, результатом вирішення якого в разі задоволення позову є визнання вищого пріоритету банку, звернення відповідно до цього стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі з огляду на заявлений розмір боргу та, відповідно, припинення іпотеки ОСОБА_4 щодо цього майна. Між двома іпотекодержателями з різним, у силу відповідних обставин, пріоритетом права іпотеки щодо одного й того ж нерухомого майна, при встановленні якого ключове значення має державна реєстрація речового права, є спір стосовно пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, у якому ПАТ АБ «Укргазбанк» кінцевим підсумком вважає свій пріоритет вищим порівняно з пріоритетом ОСОБА_4 .

Особа, яка має зареєстроване речове право на нерухоме майно, не може бути позбавлена права і можливості на належній стадії процесу та в належному процесуальному статусі захищати своє право, заперечувати проти задоволення вимог, які впливають на підстави набуття речового права на нерухоме майно, на легітимність і обсяг цього права, можливість його реалізації як таку тощо.

У відзивах на змінений позов ПАТ АБ «Укргазбанк» як відповідач ОСОБА_3 , так і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Пітух В.І., вказували на обставини, що пов`язуються відповідними з майновими правами ОСОБА_4 та відсутність, при цьому, вимог банку до неї як до відповідача.

Попри такі умови і фактичну наявність спору, в тому числі, з ОСОБА_4 , яка з огляду на підстави, предмет позову та достеменно відомі позивачу на час зміни позову обставини є одним із належних відповідачів, а по суті – відповідачем, про припинення цивільного права якого реально йдеться і за відсутності якого в справі неможливо відповідно до закону звернути стягнення на визначений банком предмет іпотеки, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами та пред`явив і підтримував позов у контексті права іпотеки лише до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Участі в справі в якості відповідача ОСОБА_4 не брала, тоді як спір безпосередньо стосується її цивільних прав і обов`язків, майнових прав та інтересів як іпотекодержателя, за яким зареєстроване речове право (іпотека) щодо нерухомого майна, на яке в якості первісного іпотекодержателя претендує позивач ПАТ АБ «Укргазбанк». Звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєстроване право на який має ОСОБА_4 , без її участі в процесі в якості відповідачки є порушенням її цивільних і процесуальних прав. Фактичний спір у тому числі й із ОСОБА_4 підтверджується матеріалами справи, змістом аргументації своїх правових позицій учасниками справи тощо.

Суд першої інстанції маючи своєчасно у справі відповідні дані суті та специфіки спірних правовідносин, що мають місце в цій конкретній справі, у контексті суб`єктного складу сторін у справі не врахував. У тому числі, прийнявши змінений позов до розгляду, внаслідок чого допустив розгляд справи щодо нового відповідача ОСОБА_3 , суд не обговорив питання про необхідність участі в справі й ОСОБА_4 в якості відповідача. Тим часом, саме сторона у справі повинна доводити обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і саме відповідачу належить право визнати позов повністю або частково, укласти мирову угоду, реалізувати за наявності для того підстав інші права, притаманні саме відповідачу (ст. 12 ч. 3, ст.ст. 43, 49, 81, 193, 206, 207 ЦПК України). Оскільки комплекс процесуальних прав і обов`язків сторони в справі та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, різний, участь у справі особи, яка мала бути відповідачем, в якості третьої особи без самостійних вимог участі в якості відповідача не замінює та істотно звужує її процесуальні можливості, а тому порушує право на належний захист від позову.

Тож позов не був пред`явлений, а справу не було вирішено щодо належного відповідача: ОСОБА_4 , яка є іпотекодержателем нерухомого майна – готельного комплексу та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 , має зареєстроване право іпотеки та в певному обсязі вже реалізувала своє право іпотекодержателя.

Суд не мав процесуальних підстав за відсутності належного відповідача для вирішення спору як щодо його прав, так і щодо прав позивача та інших відповідачів по суті, що, крім іншого, може тягти наслідки, які випливають із положень ст. 352 ч. 1 ЦПК України. Таке вирішення справи є неправильним у процесуальному розумінні, рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України, вищенаведені обставини виключали можливість реального вирішення спору через відсутність у справі належного відповідача, без якого про законність розв`язання спору щодо права іпотеки не йдеться.

Під час апеляційного розгляду справи встановлені й інші порушення норм цивільного процесуального закону щодо руху справи, які вплинули на результат судового розгляду.

Питання обґрунтованості зміненого позову по суті, його доведеності, наявності підстав для захисту права, на існування якого посилається позивач, для звернення стягнення на предмет іпотеки банком, додержання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, розміру заборгованості, обґрунтованості відповідних нарахувань з огляду на прощення і відновлення боргу, на порядок припинення і поновлення іпотеки, її державної реєстрації, щодо інших обставин, якими мотивували свої правові позиції сторони і треті особи, наразі значення не мають і вирішуватися не можуть.

За умовами справи на стадії апеляційного провадження викладені обставини не можуть бути змінені, а порушення норм закону не можуть бути усунені чи виправлені. Вирішення справи щодо неналежного відповідача або відсутність у справі на стадії її розгляду судом першої інстанції необхідного для вирішення спору належного відповідача (відповідачів) є за приписами ст. 376 ч. 3 п. 4 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення.

Виходячи з викладеного, з урахуванням положень ст. 367 ч. 4 ЦПК України та на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 2, ч. 3 п. 4 цього Кодексу апеляцію з урахуванням саме наведених вище обставин слід задовольнити, ухвалене з порушенням норм процесуального права рішення суду скасувати, у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити з процесуальних підстав – внаслідок пред`явлення вимог не до всіх належних відповідачів, через що судом було прийнято рішення про права, свободи, та інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі в передбаченому цивільним процесуальним законом статусі. Зі скасуванням рішення суду першої інстанції від 10.12.2019 не може залишатися чинним і підлягає скасуванню також похідне заочне додаткове рішення Свалявського районного суду від 30.10.2020. Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.02.2021 у вигляді арешту нерухомого майна та заборони вчинення певних дій щодо нього, належить скасувати (ст. 158 ч. 9 ЦПК України).

Керуючись ст. 158 ч. 9, ст. 367 ч. 4, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 2, ч. 3 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд –

постановив:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково,

рішення Свалявського районного суду від 10 грудня 2019 року і заочне додаткове рішення Свалявського районного суду від 30 жовтня 2020 року скасувати,

у позові Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити внаслідок пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 5 лютого 2021 року у вигляді арешту нерухомого майна та заборони вчинення певних дій щодо нього, скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 25 липня 2022 року.

Судді