УХВАЛА

26 липня 2023 року

м. Київ

справа №755/11692/20

провадження №51-3325ск23

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянула касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року, постановлену щодо ОСОБА_4 , з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження і

встановила:

14 липня 2023 року прокурор звернувся до Суду із вказаною касаційною скаргою.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що прокурор не погоджується із зазначеними судовими рішеннями та просить про їх перегляд у касаційному порядку, попередньо поновивши йому строк на касаційне оскарження.

Як на поважні причини пропуску такого строку прокурор зазначає про те, що

23 лютого 2023 року апеляційним судом було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення.

Проте повний текст судового рішення фактично виготовлений судом та вручений прокурору 25 травня 2023 року, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до якого вказане рішення вчасно оприлюднено не було, що на думку прокурора, позбавило Київську міську прокуратуру можливості вчасно подати касаційну скаргу на вказану ухвалу апеляційного суду. Вважає, що вказане є підставами для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути прокурору з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що насамперед забезпечується право на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного строку, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.

Слід зазначити, що наведені обставини у клопотанні прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, не доводять наявність у прокурора таких причин непереборного характеру, в силу яких він був позбавлений реальної можливості подати касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а сам факт отримання ним ухвали апеляційного суду лише 25 травня 2023 року з урахуванням положень, передбачених частиною 2 статті 426 КПК України, не є безумовною і поважною причиною поновлення строку на касаційне оскарження.

Окрім вказаного, в судовому засіданні під час проголошення оскаржуваної ухвали апеляційного суду від 23 лютого 2023 року був присутній прокурор ОСОБА_5 , якому було роз`яснено порядок і строки на касаційне оскарження.

Інших переконливих аргументів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження прокурором не наведено.

За таких обставин суд касаційної інстанції не вбачає підстав для поновлення прокурору строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення касаційна скарга повертається.

У зв`язку з вищезазначеним, касаційну скаргу слід повернути прокурору з усіма доданими до неї матеріалами.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів

постановила:

відмовити у задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 23 лютого

2023 року, постановлену щодо ОСОБА_4 .

Касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3