Постанова

Іменем України

19 липня 2023 року

м. Київ

справа № 754/14960/20

провадження № 61-1622св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В.,

суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_5 ,

третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської в місті Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як законних представників малолітньої ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської в м. Києві державної адміністрації, про припинення права на 1/40 частини у квартирі.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом та свідоцтва про право власності на житло та договору дарування, яка їм належить на праві приватної спільної часткової власності (39/40 частини). Відповідно до договору дарування 1/40 частини квартири належить племінниці позивача - неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована зі своїми батьками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в належній їм на праві власності квартирі АДРЕСА_2 . Вказаний договір укладений 10 липня 2020 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г. В., відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала неповнолітній дочці відповідачів - ОСОБА_5 1/40 частини квартири АДРЕСА_1 . Зазначений договір укладено, на переконання позивачів, з метою тиску на них та відвертим перешкоджанням законному праву володіння та розпорядження власністю. Неповнолітня племінниця фактично не проживає в квартирі та не може проживати в силу свого віку, виділити в натурі житлове приміщення в квартирі відповідно до незначної частки права власності неможливо. У зв`язку з чим позивачі змушені звернутися до суду з відповідною позовною заявою з метою захисту своїх порушених прав.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року позов задоволено. Припинено право власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/40 частини квартири АДРЕСА_1 . Виплачено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію вартості 1/40 частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 32 375,00 грн, внесені на депозитний рахунок згідно з квитанцією від 12 січня 2021 року № 0.0.1972642817.1. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спір між сторонами у справі полягає виключно у праві користування спірною квартирою їхньою матір`ю ОСОБА_6 , неповнолітня дитина спірною квартирою не користується, а тому, враховуючи, що 1/40 частини квартири є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам дитини, суд дійшов висновку про задоволення позову про припинення права неповнолітньої ОСОБА_5 на 1/40 частини у спільному майні.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 у листопаді 2022 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків цієї апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме: для зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року в період із 04 листопада 2022 року до 09 листопада 2022 року та надання доказів, що підтверджують вказані обставини.

На виконання вимог ухвали на адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування заяви посилався на те, що в зв`язку з відключенням електроенергії 03 листопада 2022 року на Укрпошті його представник ОСОБА_7 відправила апеляційну скаргу через компанію «Нова пошта».

Вказував, що замовлення оформлене 03 листопада 2022 року за трек-номером експрес-накладної 59000884906269. Датою відправлення є дата подачі апеляційної скарги, отже, скарга подана у строк - 03 листопада 2022 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .

Апеляційний суд не погодився із твердженням заявника, що замовлення, яким направлено апеляційну скаргу, оформлене 03 листопада 2022 року за трек-номером експрес-накладної 59000884906269.

Як вказав апеляційний суд, апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду в конверті з трек-номером експрес-накладної 59000887916095, одержувачем зазначено Київський апеляційний суд (2 пов.). Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Нової пошти та є загальнодоступною, дата реєстрації відправлення із номером 59000887916095 - 10 листопада 2022 року. Копія експрес-накладної, яка додана до заяви про усунення недоліків, має інший трек-номер - 59000884906269, одержувачем зазначено: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (Невідома Т. О.), а не Київський апеляційний суд. Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідач не вказав та доказів на підтвердження цього не надав.

Зважаючи на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими, неповажними, заявник не надав доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій щодо подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Посилаючись на норму пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернувся засобами поштового зв`язку з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, не з`ясування обставин справи, які підтверджують поважні причини пропуску строку, зокрема суд апеляційної інстанції обґрунтував мотиви відмови у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі помилкових даних, допущених працівником суду під час реєстрації декількох документів, які надійшли до суду в один день, зокрема апеляційної скарги ОСОБА_3 (частина друга статті 389 ЦПК України).

Заявник також зазначає, що працівники Київського апеляційного суду внесли неправдиві відомості у систему документообігу суду, зазначивши трек-номери поштових відправлень, які не відповідають дійсним номерам справ, під якими їх зареєстровано у обліково-статистичну картку вхідного документа. 11 листопада 2022 року до Київського апеляційного суду надійшли дві справи, які зареєстровані в обліково-статистичну картку вхідного документа № НОМЕР_1 - це апеляційна скарга ОСОБА_3 у цій справі за трек-номером експрес-накладної 59000887916095 та за № 95455 - це за заявою у справі № 2-128/11 (провадження № 22-ц/824/9810/22) за трек-номером експрес-накладної 59000884906269 (ймовірно відбулась плутанина конвертів). Незважаючи на одержувача за трек-номером експрес-накладної 59000884906269 від 03 листопада 2022 року, яким є ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві, адресою доставки була адреса Київського апеляційного суду (вул. Соломянська, 2а, м. Київ), тобто відповідна експрес-накладна все ж таки була доставлена до апеляційного суду. Це також підтверджується поясненнями ОСОБА_8 - відправника іншого звернення до апеляційного суду (заява про видачу копії ухвали у справі № 2-128/11), що переплутали із апеляційною скаргою заявника. Позбавлення заявника права на перегляд рішення суду першої інстанції є порушенням статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, тому Верховний Суд не бере до уваги документи, додані заявником до його касаційної скарги, на підтвердження його доводів, що не були предметом розгляду судами попередніх інстанцій, та здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

У березні 2023 року на офіційну електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_7 , яка представляє інтереси ОСОБА_3 , про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року.

Станом на дату розгляду справи відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 до Верховного Суду не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_3 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі на підставі частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано з Деснянського районного суду м. Києва матеріали справи № 754/14960/20 та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 в особі його представника ОСОБА_7 про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року.

У березні 2023 року матеріали справи № 754/14960/20 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (§ 53 рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03).

Відповідно до частини першої статті 3, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина друга статті 354 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 358 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Із матеріалів справи випливає, що Деснянський районний суд м. Києва у складі судді Зотько Т. А. ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 02 вересня 2022 року, повний текст рішення суду виготовлено 28 вересня 2022 року (а. с. 6-13 т. 2).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були присутні на судовому засіданні 02 вересня 2022 року, про що свідчить відповідний протокол судового засідання (а. с. 1-2 т. 2).

Копія рішення направлена на електронну адресу заявника 04 жовтня 2022 року (а. с. 17 т. 2), отримана ним в цей же день, про що ОСОБА_3 зазначив сам у своїй апеляційній скарзі, поданій на рішення Деснянського районного суду м. Києва (а. с. 22-27 т. 2).

В апеляційній сказі, направленій заявником засобами поштового зв`язку (конверт: а. с. 68 т. 2), ОСОБА_3 просив визнати поважними причини пропуску та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року.

Частиною другою статті 357 ЦПК України унормовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення заяви).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Ухвалою від 01 грудня 2022 року Київський апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_3 з наданням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 74-75 т. 2).

Ухвала Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року мотивована тим, що останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року є 03 листопада 2022 року, ураховуючи те, що повний текст оскаржуваного рішення заявник отримав 04 жовтня 2022 року, проте апеляційна скарга подана до суду лише 10 листопада 2022 року.

З урахуванням зазначеного апеляційний суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_3 без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме: для зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року в період із 04 листопада 2022 року до 09 листопада 2022 року із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

20 грудня 2022 року від ОСОБА_3 на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої прикладено копію експрес-накладної № 59000884906269 та копію чеку про оплату від 03 листопада 2022 року (а. с. 77-82 т. 2). У вказаній заяві заявник наполягає, що апеляційна скарга подана 03 листопада 2022 року.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 (а. с. 85-86 т.2).

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені заявником, посилаючись на таке: «Посилання апелянта на те, що замовлення, яким було направлено апеляційну скаргу, було оформлене 03 листопада 2022 року за трек-номером експрес-накладної 59000884906269 колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду в конверті з трек-номером експрес-накладної 59000887916095, одержувачем зазначено: Київський апеляційний суд (2 пов.).

Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Нової пошти та є загальнодоступною, дата реєстрації вказаного відправлення 59000887916095 - 10 листопада 2022 року.

Копія експрес-накладної, яка була додана до заяви про усунення недоліків має інший трек-номер - 59000884906269 та з вказаної експрес-накладної вбачається, що одержувачем зазначено: ГУ державної казначейської служби у м. Києві (Невідома Тетяна Олександрівна), а не Київський апеляційний суд.

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду відповідач не вказав та доказів на підтвердження цього не надав».

Так, пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із апеляційним судом, що апеляційна скарга подана ОСОБА_3 10 листопада 2022 року, та вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду із цього приводу, про що свідчить таке.

Матеріали справи містять конверт логістичної компанії «Нова пошта» із трек-номером для відстеження 59000887916095 (а. с. 69 т. 2), де відправником зазначена приватна особа ОСОБА_8 , яка не є стороною у справі чи представником сторін у цій справі. Датою відправки на цьому конверті вказано 10 листопада 2022 року. Саме цей трек-номер помилково перевіряв апеляційний суд у відкритих джерелах інформації за допомогою мережі Інтернет (а. с. 83-84 т. 2) без пояснення та належного підтвердження, яким чином цей конверт має відношення до справі № 754/14960/20.

Матеріали справи не містять підтвердження, що відправлення із трек-номером 59000887916095 стосується матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_3 .

У доданій до заяви ОСОБА_3 про усунення недоліків копії експрес-накладної № 59000884906269 (а. с. 78 т. 2) датою оформлення зазначено 03 листопада 2022 року, відправник - ОСОБА_7 , яка є адвокатом Пасінчука А. В. Одержувачем у цій експрес-накладній дійсно зазначено Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, на що посилався суд апеляційної інстанції, проте адреса вказана Київського апеляційного суду: вул. Солом`янська, 2а, м. Київ.

У справі предметом позову є припинення права власності неповнолітньої дитини на 1/40 частину квартири, у свою чергу ОСОБА_3 як законний представник неповнолітньої дочки оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, не погоджуючись із ним.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.

Разом з тим прийнята апеляційним судом відмова у відкритті апеляційного провадження є передчасною, не враховує надані відповідачем документи та ґрунтується на помилкових висновках.

У результаті зазначеного право заявника на доступ до правосуддя було порушено.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, то її належить скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Під час продовження розгляду справи суду апеляційної інстанції належить врахувати викладене у цій постанові, розглянути надані ОСОБА_3 апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на предмет відповідності вимогам ЦПК України та вирішити питання щодо відкриття або відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00).

Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не вирішується.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак

Судді:І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко