Справа № 369/10918/23

Провадження №1-кс/369/2382/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111050002827 від 11.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111050002827 від 11.07.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мигалки Бородянського району Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, не одружений, не працюючий, не судимий, підозрюється у тому, що 10.07.2023 приблизно о 19 годині, більш точний час не встановлено, він перебував в стані алкогольного сп`яніння в лісопосадці, що поблизу вул. Привокзальної, 21-а в смт. Пісківка Бучанського району Київської області, де побачив свою співмешканку ОСОБА_7 , котра на той момент лежала на землі в безпорадному стані внаслідок вживання алкоголю. В цей час у ОСОБА_4 на ґрунті ревнощів та злості виник кримінально протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 . Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 перебуваючи в тому ж місці, в той же час, в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7 , підійшов до неї та, з метою умисного протиправного заподіяння смерті останній, притиснувши коліном лівої ноги її грудну клітину, наніс чотири удари руками в область голови, після чого охопив шию потерпілої обома руками та умисно протягом приблизно двох хвилин здавлював її, чим спричинив ОСОБА_7 механічну асфіксію на фоні закритої черепно-мозкової травми, від якої ОСОБА_7 померла в реанімаційному відділенні КНП БСР «Бородянська центральна районна лікарня».

Так, 11.07.2023 ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та 12.07.2023 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вказаних вище обставин.

Причетність підозрюваного ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними на даний час доказами у кримінальному провадженні, а саме: протоколом огляду місця події від 11.07.2023; протоколом огляду місця події від 11.07.2023; протоколом огляду трупа від 10.07.2023; показами свідка ОСОБА_8 від 11.07.2023; показами свідка ОСОБА_9 від 11.07.2023; показами свідка ОСОБА_10 від 11.07.2023; показами свідка ОСОБА_11 від 11.07.2023; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 11.07.2023; показами підозрюваного ОСОБА_4 від 11.07.2023; довідка судово-медичного експерта від 11.07.2023; речовими доказами у провадженні; іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до слідчого судді про обрання такого запобіжного заходу у зв`язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, і розуміючи що його обґрунтовано підозрюють у вчиненні даного злочину, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що перебуваючи не під вартою підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, потерпілого, а також експерта у цьому кримінальному провадженні. Вплив ОСОБА_4 на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.

Потерпілим у вказаному кримінальному провадженні є мати ОСОБА_7 , покази якої підтверджують наявність попередніх конфліктів на ґрунті ревнощів, а отже і наявність у ОСОБА_4 умислу саме на умисне вбивство ОСОБА_7 . Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окремо прошу врахувати, що 11.07.2023 за участі підозрюваного та судово-медичного експерта проведено слідчий експеримент, на якому підозрюваний відтворив обставини спричинення ним смерті ОСОБА_7 . За наслідками слідчого експерименту органом досудового розслідування найближчим часом буде вирішено питання щодо призначення судово-медичної експертизи, а оскільки висновки експертизи матимуть ключове значення у кримінальному провадженні, перебуваючи не під вартою підозрюваний матиме змогу впливати на експерта.

Також, у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування триває доволі таки невеликий час, на даний час не виконанні всі слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку доказів, а тому ОСОБА_4 перебуваючи не під вартою, може вчиняти ряд дій, для того щоб унеможливити отримання стороною обвинувачення доказів причетності підозрюваного до злочину, і таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, а тому наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_4 не забезпечать належне виконання ним процесуальних обов`язків та запобіганню вищезазначеним ризикам.

З цих підстав, орган досудового розслідування, вважав, що ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків. Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали клопотання, вважає, клопотання слідчого таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Так, положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події від 11.07.2023; протоколом огляду місця події від 11.07.2023; протоколом огляду трупа від 10.07.2023; показами свідка ОСОБА_8 від 11.07.2023; показами свідка ОСОБА_9 від 11.07.2023; показами свідка ОСОБА_10 від 11.07.2023; показами свідка ОСОБА_11 від 11.07.2023; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 11.07.2023; показами підозрюваного ОСОБА_4 від 11.07.2023; довідка судово-медичного експерта від 11.07.2023.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, є особливо тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Також, судом встановлено, що підозрюваний офіційно не працює, не має постійного місця проживання, а тому може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_4 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Крім того, беручи до уваги початкову стадію досудового розслідування, на переконання суду, сторона обвинувачення не мала достатньо часу для проведення усіх необхідних слідчих дій та призначення експертиз, що стосується предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.

Ризик впливу підозрюваного на свідків та потерпілу, підтверджується тим, що мати ОСОБА_7 , покази якої підтверджують наявність попередніх конфліктів на ґрунті ревнощів, а отже і наявність у ОСОБА_4 умислу саме на умисне вбивство ОСОБА_7 . Також, у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування триває доволі таки невеликий час, на даний час не виконанні всі слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку доказів, а тому ОСОБА_4 перебуваючи не під вартою, може вчиняти ряд дій, для того щоб унеможливити отримання стороною обвинувачення доказів причетності підозрюваного до злочину, і таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, а тому наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, та беручи до уваги, що підозрюваний, з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Так, домашній арешт не зможе уберегти від ризику переховування від слідства та суду. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувався, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов`язання не відповідає тяжкості злочину, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183-187, 193-203, 205-206, 369-372, 376 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мигалки Бородянського району Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у арештному домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 58 діб, тобто до 08 вересня 2023 року (включно).

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання тобто з 14 год. 15 хв. 11 липня 2023 року.

Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою що до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14 год. 15 хв. 08 вересня 2023 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1