ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року Справа № 160/5820/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання – Казаковій Л.А.

за участю:

представника позивача – Павелка С.М.

представника відповідача – Грановського М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 14.02.2023 року №245-К в частині накладення на старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 20.02.2023 року №77о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- зобов`язати відповідача провести нарахування та виплатити йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.02.2023 р. до 11.07.2023 року (включно) у розмірі 87 910,68 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 31.01.2023 р. начальником ГУНП в Дніпропетровській області видано наказ №288, яким призначено службове розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_1 . У вказаному наказі зазначено, що 30.01.2023 р. до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками УСБУ в Дніпропетровській області та Дніпропетровською обласною прокуратурою, у рамках кримінального провадження №42022040000000477, відкритого 27.12.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 с.368 КК України, задокументований факт отриманням старшим оперуповноваженим 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 від громадянки ОСОБА_2 , неправомірної вигоди в сумі 40 000 грн. за невтручання в функціонування місця розпусти, яке остання збиралася організувати. 14.02.2023 року наказом ГУНП в Дніпропетровській області від №245к було застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції за порушення службової дисципліни.

У зв`язку з реалізацією наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 14 лютого 2023 року №245к наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 20 лютого 2023 року № 77 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), Закону України «Про Національну поліцію», з 20 лютого 2023 року. Крім цього, у рамках вищезазначеного кримінального провадження майору поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Отже є очевидним, що причиною звільнення є саме відкриття кримінального провадження та вручення підозри, а не порушення щодо ненадання на технічний огляд службового транспорту, що свідчить про протиправність такого звільнення, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з позовом для захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача 04.05.2023 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства та Присяги. Таким чином, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших стосунків, які носять корисливий або протиправний характер. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про Факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81 та рішення від 07.10.1987 року у справі «С. v. the. United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85 - відповідно).

Гарантована п.2 ст.6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 року у справі «Ringvold v. Norvay», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п.1 ст.6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру. (Означена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17П/9901/87/18). При цьому, відповідно до вимог ст.ст.3, 8, 13 Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП. Враховуючи викладене, відсутність результатів досудового розслідування не спростовують факту недотримання принципів діяльності поліції та вчинення дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, а тому відповідач вважає позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню позов не підлягає в повному обсязі.

До суду 19.05.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що єдиним документом, який стосується факту на підставі якого відкрито службове розслідування (отримання неправомірної вигоди) є інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень (ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.02.2023 р. по справі №203/600/23). Так, єдиним державним реєстром судових рішень передбачено, що найменування фізичних осіб, а також інформація щодо них, яка здатна їх ідентифікувати можуть бути доступні лише для обмеженого кола осіб, зокрема, для суддів. В загальному доступі до реєстру ця персональна інформація замінюється на літерні або цифрові позначення. Тому доказ з Єдиного державного реєстру судових рішень є особистим припущенням дисциплінарної комісії. Жодний інший документ не відноситься до проведення службового розслідування на підставі якого було відкрито дисциплінарне провадження. Отже, при прийнятті висновку про звільнення його дисциплінарна комісія керувалася інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, що є недостатнім для підтвердження його вини. Крім того, він з 02 по 13 лютого 2023 р. знаходився на лікарняному, що підтверджується довідкою з лікарні. З відзиву ГУНП в Дніпропетровській області вбачається, що відповідач володів інформацією про його хворобу, і не зважаючи на цю підставу, засідання дисциплінарної комісії 10.02.2023 р. відбулося, чим порушено його право для надання пояснень в рамках службового розслідування.

Протокольною ухвалою суду від 31.05.2023 року було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП на посаді старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегально міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

20.03.2023 року наказом ГУНП №77 о/с старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегально міграцією) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 20.02.2023 року.

Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУНП від 14.02.2023 року №245к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 стали матеріали службового розслідування проведеного відповідно до наказу ГУНП від 31.01.2023 р. №288, яке проводилось з метою повної і всебічної перевірки за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим першого відділу (боротьби з нелегальною міграцією) УМП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 та керівництвом з цього ж управління, що призвело до надзвичайної події, яка мала місце 30.01.2023 р. за участю вказаного поліцейського.

У ході службового розслідування встановлено, що 30.01.2023 р. до Головного управління надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками управління СБ України в Дніпропетровській області та Дніпропетровської обласної прокуратури, в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000477, розпочатого 27.12.2022 р. за ч.3 ст.368 КК України, задокументований факт отримання старшим оперуповноваженим першого відділу (боротьби з нелегальною міграцією) УМП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 40 000 грн., від громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом також встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.02.2023 р. №245к, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 5 частини 3 статті 1, частин 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, абзацу 9 підпункту 1 пункту 7 розділу III Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №50, пунктів 9, 12, 13, 14 розділу III, пункту 10 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 р. №757, пункту 2.2.1 наказу ГУНП від 10.01.2023 р. №55 «Про організацію службової підготовки в структурних та територіальних підрозділах ГУНП у 2023 навчальному році», пунктів 3.13, 7.10 Порядку експлуатації службового автотранспорту ГУНП в Дніпропетровській області, затвердженого наказом ГУНП від 11.08.2021 р. №1670, що виразилося у недотримані принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, не інформуванні керівництва про допущені порушення та обставини, що унеможливлюють виконувати поставлені завдання та обов`язки, не виконанні завдань керівництва, визначених протоколом УМП ГУНП від 04.11.2022 р. №4/5-1596, не проходженні у листопаді, грудні 2022 року та січні 2023 року, перед виїздом на службовому автомобілі «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), передрейсових медичних оглядів та інструктажів, ненаданні даного транспортного засобу на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особі, а також не правильному веденні дорожніх листів за вказаний проміжок часу, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосовано до старшого оперуповноваженого першого відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 (0049606), дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону №580-VIII  визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В силу частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).

Законом України від 15.03.2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 р. №2123-IX Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану".

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із частиною другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

В силу ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із статтями 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Стаття 29 Дисциплінарного статуту встановлює особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, а саме у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Аналогічні положення закріплені в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом МВС України від 07.11.2018 р. №893 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. №1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Так, працівниками УГІ ГУНП було здійснено перевірку службової діяльності позивача, у ході якої виявлено недоліки в системі службової підготовки, грубі порушення транспортної дисципліни та не виконання вимог керівництва, а саме: в порушення абзацу 9 підпункту 1 пункту 7 розділу III Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 р. №50, та пункту 2.2.1 наказу ГУНП від 10.01.2023 р. №55 «Про організацію службової підготовки в структурних та територіальних підрозділах ГУНП у 2023 навчальному році», щомісячні тестування з функціональної, загальнопрофільної (безпека життєдіяльності, домедична підготовка, психологічна підготовка), вогневої та тактичної підготовки за січень 2023 року не проходив.

Більш того, позивач увів в оману безпосереднього керівника - капітана поліції ОСОБА_5 про успішне складання вказаних тестувань. Тобто свідомо знехтував вимогами частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та не доповів останньому про відсутність можливості їх пройти з обґрунтуванням причин і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні вищевказаних вимог наказів МВС України та ГУНП по організацію службової підготовки.

Всупереч вимогам пунктів 9, 12, 13, 14 розділу III, пункту 10 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 р. №757, пунктів 3.13, 7.10 Порядку експлуатації службового автотранспорту ГУНП в Дніпропетровській області, затвердженого наказом ГУНП від 11.08.2021 р. №1670, у листопаді, грудні 2022 року та січні 2023 року, маючи дозволи на позагаражне зберігання, перед виїздом на закріпленому (у 2022 році - наказом ГУНП від 30.09.2023 р. №1519 та у 2023 році - наказом ГУНП від 12.01.2023 р. №87) службовому автомобілі «DAEWOO LANOS», н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), передрейсові медичні огляди (не менше трьох оглядів на тиждень перед виїздом і двох оглядів на тиждень в кінці зміни) та інструктажі (не менше одного спеціального інструктажу на тиждень) не проходив, вказаний автотранспорт на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особою, не надавав.

При цьому, особисто дорожній лист №242 за січень 2023 року не заповнював, а надаючи інформацію про використання ним службового транспортного засобу, прохав це робити оперуповноваженого другого відділу УМП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , який не усвідомлюючи та не розуміючи вимоги щодо правильного його введення, ставив свої підписи майже у всіх графах, в чому свою провину визнав та зобов`язався у подальшому не допускати подібних проступків та попередньо аналізувати прохання старших колег на предмет їх правомірності.

В порушення частин 1 та 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, спільно з оперуповноваженим сектору організаційно-аналітичної роботи УМП ГУНП майором поліції ОСОБА_7 який, на той час, разом із майором поліції ОСОБА_1 обслуговував Кам`янську оперативну зону, не виконав вимоги керівництва УМП ГУНП, визначені підпунктами 2-4 пункту 2 розділу III Протоколу від 04.11.2022 р. №4/5-1596, а також не доповів безпосередньому керівнику - капітану поліції ОСОБА_8 , про відсутність можливості їх виконати з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні вказаних вимог:

- у рамках кримінального провадження №12022041030000017 від 06.01.2022 р. за частиною 1 статті 301-1 КК України, не визначився щодо перспектив вручення повідомлення про підозру фігурантам по справі та скерування її до суду;

- у рамках кримінальних проваджень №1202104000000772 від 20.10.2021 р. за частиною 3 статті 301-1 КК України та №120220410300000438 від 09.04.2022 р. за частиною 2 статті 301-1 КК України, не вжив вичерпних заходів щодо встановлення додаткових фактів скоєння зазначених кримінальних правопорушень, з подальшим забезпеченням їх внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вручень повідомлень про підозру фігурантам по справах;

- у рамках кримінального провадження №12021041430000212 від 16.08.2021 р. за частиною 1 статті 301 КК України, не вжив вичерпних заходів щодо погодження з Жовтоводською окружною прокуратурою питання про виділення матеріалів щодо умисного доступу до дитячої порнографії на території смт.Новомиколаївка Кам`янського району, з подальшим внесенням зазначеного матеріалу до Єдиного реєстру досудових розслідувань та його реалізації.

У відзиві на позов відповідач, а в судовому засіданні його представник зазначили, що дисциплінарна комісія звернула увагу на той факт, що за не виконання вимог підпунктів 2-4 пункту 2 розділу III Протоколу від 04.11.2022 р. №4/5-1596, керівництво УМП ГУНП усно попередило майора поліції ОСОБА_1 та майора поліції ОСОБА_7 про недопущення подібних прогалин в службовій діяльності у подальшому та настання негативних наслідків у разі порушення службової дисципліни. В діях майора поліції ОСОБА_1 , спостерігається систематичність у не інформуванні керівництва про допущені ним порушення та обставини, котрі унеможливлюють виконати ті чи інші завдання, що на думку дисциплінарної комісії, й призвело до не вжиття останнім усіх можливих заходів щодо інформування керівництва УМП ГУНП про обставини його затримання, повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу та про відкриття лікарняного, з підтверджуючими на те документами, що є грубим порушенням пункту 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (не інформування безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського). Виявлені порушення у службовій діяльності майора поліції ОСОБА_1 , за своєю суттю та в сукупності, надають достатньо підстав вважати, що останній допускає їх свідомо, всупереч основних обов`язків поліцейського та нормативно-правових документів, які регламентують питання дотримання працівниками поліції службової дисципліни.

В той же час, за низьку результативність та не виконання у визначені терміни завдань, вказаних у попередньому протоколі наради при керівництві УМП ГУНП від 30.09.2022 р. №4/3-1351, зазначеним поліцейським, у листопаді 2022 р., розмір премії було встановлено на 30% менше, ніж встановлені граничні розміри грошового забезпечення за займаними ними посадами.

Тобто, позивач неодноразово не виконував завдання поставлені на нарадах керівництва, що вказує про непрофесійне ставлення до виконання покладених на нього обов`язків.

Так, з метою проведення опитування майора поліції ОСОБА_1 та реалізації його прав на захист, оскільки останній відсутній за місцем несення служби, 08.02.2023 р. за вих.№604/103/03-2023, за адресою проживання вказаного поліцейського ( АДРЕСА_1 ), відповідно до вимог статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, було надіслано лист-виклик голови дисциплінарної комісії - заступника начальника ГУНП - начальника кримінальної поліції полковника поліції ОСОБА_9 про необхідність його прибуття 10.02.2023 р. о 12 год. 00 хв. до службового кабінету №248 адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області (м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.20А), для надання відповідних пояснень. Незважаючи не вищевикладене, позивач, отримавши 09.02.2023 р. даний виклик, на зазначений в ньому час та взагалі протягом дня до Головного управління не з`явився. Жодної інформації про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомив. З дисциплінарною комісією або керівництвом УМП ГУНП, особисто чи через сторонніх осіб, у тому числі захисників, не зв`язувався.

Таким чином, з урахуванням абз.2 ч.3 ст.27 Дисциплінарного статуту НПУ, вказаний поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень про, що складено відповідний акт від 10.02.2023 № 50/2-108.

Отже, відповідно до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту НПУ (далі - Статут), дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із ч.1 ст.13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Зазначені обставини та вказані вище факти, також підтверджується поясненнями полковника поліції ОСОБА_10 , майора поліції ОСОБА_11 , майора поліції ОСОБА_7 , майора поліції ОСОБА_12 , капітана поліції ОСОБА_8 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , дорожніми листами №5562 (на листопад 2022 року), №5939 (на грудень 2022 року), №242 (на січень 2023 року), довідками УМП ГУНП від 06.02.2023 р. №4/5-253 та від 13.02.2023 р. №4/5-264, довідкою автотранспортного відділення ЦЗ ГУНП від 07.02.2023 р. №28/12, довідкою відділу професійного навчання УКЗ ГУНП від 09.02.2023 р. №20/5-403, а також рапортом члена дисциплінарної комісії - старшого інспектора з особливих доручень відділу службових розслідувань УГІ ГУНП капітана поліції ОСОБА_13 , службовою телеграмою ГУНП від 23.05.2022 р. №1924/103/01-2022, наказом Національної поліції України від 19.07.2022 р. №507, доповідною запискою ДГІ Національної поліції України від 25.07.2022 р. №1056/15-2022, доповідною запискою УГІ ГУНП від 26.07.2022 р. №50/2-315, службовою телеграмою ГУНП від 26.10.2022 р. №4715/103/01-2022.

Позивач склавши Присягу, добровільно взяв на себе зобов`язання, і був обізнаний, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності аж до звільнення зі служби в поліції.

Поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет правоохоронного органу.

Так позивач зазначає, що на його думку затримання та оголошення про підозру не є достатнім доказом для оголошення найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та прямо пов`язує проведення службового розслідування з слідчими діями проведеними в рамках кримінального провадження №42022040000000477, з чим суд погодитися не може, з огляду на таке.

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ґрунтується на самостійних правових підставах.

Наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення з поліції останнього.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону; згідно із ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейські, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Дисциплінарним статутом.

Крім того, наявність або відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення, тобто відсутність або наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватись з наявністю фактів порушення службової дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої його було притягнуто.

У ході службового розслідування комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред`являються до поліцейських та наявності в його діях складу дисциплінарного проступку.

Набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення є підставою для звільнення поліцейського зі служби відповідно до п.10 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

В даній ситуації, позивач звільнений зі служби відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з викладених вище підстав.

З огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, за наслідками розгляду цієї справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул.Троїцька, буд.20-А, м.Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 26.07.2023 року.  

Суддя                                                                                 К.С. Кучма